Регіональна економіка - Манів З.О. - 11.5. Економіка Поліського регіону

11.5.1. Місце і роль Поліського економічного регіону в розвитку економіки країни

Поліський економічний регіон включає в себе чотири області України: Волинську (утворено в 1939 p.), Житомирську (1939 p.), Рівненську (1939 р.) та Чернігівську (1932 р.). Територія регіону одна з найбільших і займає 102,1 тис. км2, а кожна область відповідно - 20,2; 29,9; 20,1 та 31,9 тис. км2.

У вказаних межах територія чотирьох поліських областей остаточно увійшла до складу України після возз'єднання українських земель і закінчення Другої світової війни. Окремі території, що за певного часу належали Україні (зокрема, Холмщина та частина Гомельської області), зараз знаходяться в складі інших держав (Польщі та Білорусії). Територія регіону відзначається, в цілому, не характерною для України взаємною відокремленістю складових територіальних частин (рис. II.5.1). Таким чином, економічний регіон складається з двох територіально відокремлених частин: Волинсько-Житомирського Полісся та Чернігівщини (Східного Полісся).

Рис. 11.5.1. Економіка Поліського економічного району

Регіон розташований в природно-географічній зоні мішаних лісів, частково території економічного регіону, а саме - південні адміністративні райони в основному Житомирської та Чернігівської областей - в зоні лісостепу. Географічне розташування економічного регіону досить вигідне. На півдні Полісся межує з Карпатським регіоном, Поділлям, Черкащиною, Київщиною, Слобожанщиною, а на півночі проходить державний кордон. Через регіон проходять транспортні та зв'язкові мережі, що з'єднують Україну з Білоруссю, частково з Росією та Західною Європою. Стратегічне положення дає можливість активно залучити Полісся до розвитку як міжрегіональних внутрішньо-українських зв'язків, так і торговельно-виробничих взаємовідносин України з іншими державами, створення спеціальних (вільних) економічних зон, розширення міжнародної системи торгівлі, транспорту та зв'язку, створення зон міжрегіонального та міждержавного співробітництва

Регіон має свою власну енергетичну базу (кам'яне вугілля, буре вугілля, газ, нафта, дрова, торф), разом з тим користується енергоресурсами з інших територій та з-за кордону.

Основними ринками збуту як промислової, так і сільськогосподарської продукції є як його внутрішній ринок, так і ринки інших економічних регіонів України. Основні види продукції, постачаються - з галузі машинобудування, харчової промисловості, легкої та будівельних матеріалів; електроенергія, рудна і нерудна сировина для чорної та кольорової металургії тощо.

Чисельність населення регіону, як і по усій країні, починаючи з 1990-х років постійно знижується. Станом на 1 січня 2006 р. воно становить по регіону 4695,6 тис. чол, або 10 % до загальної кількості населення України. У Поліському регіоні густина населення майже у два рази менша до загальноукраїнського (47 чол/км2). По областях регіону у 2005р. густина населення становила: у Волинській області - 53 чол/ км2, Рівненській - 55 чол/км2, Житомирській-49 чол/км2, Чернігівській - 41 чол/км2.

Рельєф і кліматичні умови регіону є задовільними для господарювання. Тут характерними є ландшафти зони мішаних лісів, які відрізняються помірним, теплим, вологим кліматом, поширенням піщаних

рівнин Поліська рівнина розташована на висоті 150-200 м над рівнем моря. Максимальна висота на сході регіону - Овруцька височина -316 м. Піщані низини Поліської рівнини пересічені густою мережею слабоврізаних русел та широкими проймами річок.

Залісненість регіону складає близько 27 % всієї території. Тут поширені дубово-соснові ліси. Територія має значні заболочені місцевості, луки, озера.

Регіон достатньо забезпечений власними водним ресурсами. Отже, переважно рівнинний характер місцевості, висока для України лісистість регіону, достатня забезпеченість його водними ресурсами створюють сприятливі умови для розвитку інфраструктури, галузей сільськогосподарського виробництва та промисловості. На Полісся припадає до половини заболочених земель України, значна частина яких потребує здійснення комплексу меліоративних робіт з метою посилення господарської діяльності і підвищенні її ефективності.

Поліській регіон, крім південних районів Чернігівщини, знаходиться у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні. Континентальність клімату зростає з заходу на схід зі зменшенням зволоженості, заболоченості території і кількості опадів. Середня температура в січні - від -4°С до -8°С; у червні - від+17°С до +19°С. Кількість опадів за рік - 550-600 мм. Літній сезон 90-110 діб. Період вегетації сільськогосподарських рослин закінчується наприкінці вересня - на початку жовтня. Серед рівнинних територій України кліматичні умови Полісся є найбільш суворими. Саме тому можливості рослинництва у регіоні обмежуються в основному сільськогосподарськими культурами, які не потребують великої кількості тепла Тому тут більше культивують жито, картоплю, льон, гречку. Кліматичні умови забезпечують вирощування озимої пшениці, ячменю, цукрових буряків, а також розвиток ягідництва, овочівництва, садівництва та вирощування хмелю.

Природно-кліматичні та соціально-економічні передумови господарювання визначають спеціалізацію Поліського регіону, його аграрно-промислову орієнтацію. У виробничій структурі помітно високою є частка переробних галузей АПК, легкої та харчової промисловості.

Крім4 названих галузей спеціалізації, тут розташовані різнопрофільні, в основному трудомісткі галузі: машинобудування та металообробка, в тому числі приладобудування, автомобільна промисловість, різноманітні сільськогосподарські машини та устаткування, військово-промислове та конверсійне виробництво, а також хімія, нафтохімія (мінеральні добрива, хімічні волокна, нитки), електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів, скляні та фарфоро-фаянсові вироби. У регіоні розвинута лі сова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість, добування окремих корисних копалин, у тому числі вугілля, нафти і газу, торфу, випуск вузькопрофільних виробів чорної та кольорової металургії, фармацевтичної промисловості.