Регіональна економіка - Манів З.О. - 11.5.3. Територіальна і галузева структура господарства регіону

Найкращі показники у територіальний структурі суспільного виробництва спостерігаються у Чернігівській області. Тут за виробництвом усієї промислової продукції (валової додаткової вартості) частка області у загальному обсязі України становить 2,3 %, Житомирської -2,2 %, Волинської -1,5%, Рівенська -1,9 %, а всього регіон випускає 7,9 % обсягу виробництва в Україні. Аналіз показує, що рівень розвитку промислового виробництва нижчий від середнього показника в Україні.

Полісся має найбільшу частку у розвитку сільського господарства. Для вирівнювання територіально-господарських пропорцій пріоритетами в структурній політиці мають стати галузі промисловості, які виробляють товари широкого вжитку для населення. Підвищення рівня промислового розвитку та поліпшення якості й збільшення обсягу послуг інфраструктурних галузей сприятимуть і ефективній зайнятості трудових ресурсів Поліського регіону.

Аналізуючи територіально-господарські пропорції, треба повніше залучати в суспільне виробництво наявний потенціал Волинської та Чернігівської обл., поглиблювати спеціалізацію підприємств Рівненщини на традиційному аграрно-промисловому виробництві, включаючи продукцію харчової та особливо легкої галузей промисловості.

Промисловість

Для Поліського регіону негативною рисою є те, що скорочення і спад промислового виробництва значно більший, ніж по країні в цілому. Тенденції відставання від загальноукраїнських показників в промисловості регіону простежуються в період стабілізації промислового виробництва (2000-2003 рр.).

У структурі Поліського економічного регіону домінуючою часткою є продукція переробних галузей АПК (харчової та легкої промисловості, табл. 11.5.3.1)

Найбільшу частку промислової продукції у Поліському регіоні становить паливно-енергетична галузь - 38,2 %, яка перевищує загальноукраїнський показник. Частка продукції основної галузі виробництва - харчової промисловості - перевищує 55 % при середньоукраїнському показнику для цієї продукції лише 17,4 %. Спеціалізованими галузями в регіоні є деревообробна та целюлозно-паперова промисловість, будівельна галузь і будівельні матеріли та легка промисловість.

Крім перелічених, галузями спеціалізації є: в Рівненській обл. - електроенергетика, хімічна та нафтохімічна промисловість, у Волинській та Чернігівській-паливні галузі, які й визначають місце Полісся в міжрегіональному поділі праці в Україні. Більшість підприємств регіону використовують власні місцеві сировинні ресурси. Окремі виробництва, зокрема, підприємства легкої, хімічної промисловості, нафтохімічної промисловості, енергетичної використовують сировину і напівфабрикати з інших економічних регіонів.

Агропромисловий комплекс

Як уже було сказано раніше, у структурі АПК Поліського регіону домінують сільськогосподарське виробництво та харчова промисловість. У західних областях регіону частка сільського господарства в структурі продукції є більшою ніж у Східному Поліссі, де більш вагомою є частка переробних галузей агропромислового комплексу.

Сільське господарство Полісся спеціалізується на скотарстві молочно-м'ясного напряму, свинарстві, вирощуванні цукрових буряків, картоплі, льоні-довгінці, зерні, окремих зернобобових, плодів, овочів, ягід, окультурених грибів та консервів з них. У регіоні розвинуте птахівництво. У більшості, навколо промислових центрів регіону сільське господарство розвивається за приміським типом. У структурі посівних площ Поліського регіону домінують зернові культури (у межах 45 % усієї посівної площі, 50 % в Україні). В регіоні продукується більше 10 % зерна від загальноукраїнського виробництва, 12,5 % фабричних цукрових буряків, 23,2 % картоплі,3,1 %овочів, 13,9%м'яса, 17,0%молока, 10,9%яєць.

Полісся має достатньо потужну базу з переробки сільськогосподарської продукції. Профілюючими галузями АПК регіону є: м'ясо-молочна, борошномельна, консервна, цукрова, маслосироробна, спиртова, кондитерська, тютюнова та ін. Значна частина продукції, яка виготовляється в регіоні, йде на експорт, зокрема виробництво крохмалю, комбікорму, вина, плодоовочевої продукції, горілчаних виробів, пива, мінеральних вод тощо. До загального обсягу виробництва сільськогосподарської продукції в Україні Польський регіон виробляє: борошна - 11 %, цукру-піску - 14,5 %, незбираного молока - 5,6 %, тваринного масла - 22,4 %, жирних сирів - 12 %, плодоовочевих, рибних, м'ясних та молочних консервів - 11,1 %.

Транспорт

Поліський економічний регіон утворює міжобласний територіально-господарський комплекс. Через цей регіон проходять транспортні мережі, що з'єднують Україну з Білорусією, Польщею, країнами Північної Європи та Балтії, а з іншого боку - між Росією та Західною Європою. Достатньо розвинутий залізничний та автомобільний транспорт дає змогу активно залучати Поліський регіон не тільки до розвитку міжрегіональних і внутрішньоукраїнських зв'язків, а й до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами, створення вільних (спеціальних) економічних зон, розбудови міжнародної системи торгівлі, транспорту та зв'язку, створення зон міжрегіонального та міждержавного співробітництва. На Поліссі, як і в усій Україні, достатньо розвинутий авіаційний транспорт. Однак транспортні перевезення як пасажирів, так і вантажів за останні роки значно скоротилися, великою мірою це пов'язано із скороченням виробництва та розладом в системі управління народним господарством.

Судноплавство здійснюється по річках Стир, Горень та Десні. Основне завдання в розвитку транспортної галузі регіону - оновлення транспортних засобів, збільшення їх пропускної спроможності та забезпечення матеріально-технічними ресурсами.

Інвестиції в розвиток економіки регіону

Як і в інших регіонах України, в Поліському економічному регіоні за останнє десятиріччя знижується відтворення основного капіталу у результаті значного скорочення інвестицій. Це призвело до зниження обсягів виробництва та освоєння нових видів продукції, падіння їх якісних показників.

Інвестиції, які спрямовані на розвиток Поліського економічного району, у 2000 р. становили 5,6 % від загальноукраїнського показника. Загальна сума сягала 782 млн. грн. у порівняльних цінах.

В областях відповідно: Волинській - 1,2 % (166 млн. грн), Житомирській - 1,1 % (153 млн. грн), Рівненській - 1,6 % (223 млн. грн), Чернігівській -1,7 % (24 0 млн. грн).

Вони дещо зросли за останні п'ять років. У 2005 р. інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) на одну особу в фактичних цінах становили: Волинська обл. - 1140,1 грн (2000 р. - 263,6 грн); Житомирська обл. - 848,4 грн (2000 р. -180,3 грн); Рівненська обл. -1022,9 грн. (2000 р. - 309,1 грн); Чернігівська - 1139,8 грн (2000 р. - 338.5)1,

Наведені дані свідчать, що в останні роки в регіоні йтиме тенденція до зростання обсягів капітального будівництва в галузі народного господарства. Однак стан основних виробничих фондів вимагає його оновлення. Тому процес оновлення основних виробничих фондів вимагає, крім державних ресурсів, залучити власні кошти на придбання нової техніки, технології, розширення виробництва та освоєння нових видів продукції, розширення їх асортименту, здійснюючи відтворювальний процес.

Зовнішньоекономічна діяльність

Вигідне географічне розміщення та стратегічне положення Поліського економічного регіону дає змогу активно залучати його до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами, розбудови міжнародної системи торгівлі, транспорту, зв'язку, створення зон міждержавного співробітництва. Проте на сьогодні питома вага регіону у зовнішньоекономічній діяльності визначається відносно низьким рівнем. Заданими статистики, експорт регіону становить 3,4 % до загальноукраїнського показника, імпорт- відповідно 5,1 %. Як бачимо, в цілому по економічному регіону імпорт переважає експорт, що є негативною тенденцією. Найнижчі показники щодо експорту має Волинська обл., де імпорт переважає експорту 1,6 рази, в Чернігівській обл. - у 0,3 раза. Найбільш експортоспроможною продукцією є харчова промисловість, певною мірою - машинобудування.

Поліській економічний регіон має велику перспективу покращити структуру експортної продукції, одночасно залучаючи інвестиції в розвиток і виробництво конкурентоспроможної продукції на зовнішньому ринку.

Розвиток соціальної сфери

Характеризується негативними тенденціями, які викликані спадом промислового виробництва. Це потягло за собою падіння рівня розвитку соціального комплексу, його матеріальної бази. Різко знизились побутові послуги населення. Значно зменшились обсяги житлового будівництва, введення в дію закладів освіти, охорони здоров'я. Зменшилось відвідування населенням театрів і кінозалів Особливо негативні тенденції в сільській мережі розселення тау малих містах з незначною структурою виробництва. В економічному регіоні значно знизились основні показники роздрібного товарообороту та платних послуг надушу населення. У галузях соціально-культурної сфери також домінують депресивні процеси.

У галузі охорони здоров'я та медичного обслуговування регіон також відстає від середніх показників України. Значно нижча забезпеченість в регіоні кваліфікованим медичним персоналом, яка становить в межах 90% від середнього рівня України. Економічний спад призвів до загального зниження доходів надушу населення, особливо це відчувається у сільській місцевості. Безробіття і низька оплата праці зумовили зростання міграційних процесів. Це помітно в Рівненській і Волинській областях, де значна частина людей і спеціалістів працездатного віку шукає заробітків за кордоном. Перспективні плани економічного регіону вселяють надію, що в найближчий період ситуація зміниться в крашу сторону. Для цього є у сі передумови в регіоні, особливо цьому сприятиме розвиток галузей виробництва, характерних для цього економічного регіону.

Екологічна ситуація

Поліський економічний регіон розташований в зоні підчищеної техногенно-екологічної ситуації, яка негативно впливає на навколишнє природне середовище. Крім прогнозних ймовірних стихійних лих, як вітрові бурі, землезсуви, лісові пожежі, паводкові явища, на екологічний стан навколишнього середовища негативний вплив мають Рівненська та Чорнобильська АЕС (хоча вона і закрита). Аварія Чорнобильської АЕС на довгі роки завдала невиправної шкоди довкіллю, земельним і водним ресурсам як Житомирської, так і Чернігівської областей. Особливо постраждало населення, яке переселене з небезпечної зони, не кажучи про тих, хто загинув, і тих, що хворіють на променеву хворобу. Сумарна шкода вимірюється вже в сотнях мільйонів грошей, не враховуючи витрати на спорудження укриття Чорнобильської АЕС.

Проблема охорони навколишнього середовища та запобігання техногенним аваріям і зменшення їх впливу на економіку довкілля і здоров'я населення на сьогодні є однією з найбільш важливих задач, розв'язання якої стосується кожної людини.