Природні ресурси Подільського економічного регіону мають комплексотворчий характер, до них належать сільськогосподарські, водні, мінерально-сировинні, лісові, рибні, медоносні та рекреаційні ресурси.
Мінерально-сировинні ресурси
Провідне місце належать природним будівельним матеріалам - сировина для виробництва цементу, вапна цегли, щебеню, облицювальних плиток, керамзиту, скла, будівельної кераміки тощо. Регіон багатий на поклади гранітів і гнейсів, які виходять на поверхню вздовж річок Случ, Південний Буг. Родовища червоного граніту є в Шепетівському районі. У Кам'янці-Подільському є мармурові породи, вапняки та глини для виробництва цементу. Запаси мергелів, придатних для виробництва цементу, є в Бережанському, Гусятинському та Зборівському районах Тернопільської області. Поклади пісковиків є у Тернопільській та Вінницькій обл., родовища гіпсу - у Тернопільській та Хмельницькій обл., родовища первинного каоліну і вогнетривких глин -у Хмельницькій і Вінницькій обл. Суглинки і глини для виробництва стінових матеріалів є на всій території регіону.
Серед корисних копалин є пеліканіт (запаси 170 млн. т). Ця сировина (едина в Європі) використовується для виробництва склолитого цементу, порцелянових виробів, кахельних плит, перліту, піноскла, кольорового бетону тощо. В регіоні є родовища сірки (смт. Микулинці), бурого вугілля (Кременецький, Славутський, Погребищенський райони), які в даний час ще не розробляються. Є також прогнозні запаси залізних руд (0,8 млрд. т) та поклади фосфоритів, які також не розробляються.
Земельні ресурси
Природні сільськогосподарські земельні ресурси є основою формування виробничих комплексів, їх структурні спеціалізації галузей АПК. Перевага різних типів чорноземних і сірих лісових фунтів зумовила дуже високий рівень освоєння земельних ресурсів (понад 80 %). Найвища частка таких земель у південній і південно-східній частині регіону - 91-93 %, а найнижча - на півночі на крайньому заході - 74-78 %. Нині, коли в процесі реформування земельних ресурсів велика частина їх перейшла у власність землекористувачів, ефективність їх використання значно понизилась. Велика частина їх не використовується. Орні землі перетворюються у пасовища та неугіддя, заростають чагарниками. Це призвело до зниження обсягів виробництва сільськогосподарських культур, зростання собівартості та збитковості господарювання.
У економічному регіоні знаходиться мережа річок, що належать до басейнів Дніпра, Південного Бугу, Дністра Найбільші серед них - Серет, Збруч, Смотрич, Удич, Рось та ін. Вони використовуються частково для одержання електроенергії і зрошення. Понад 5,5 тис. ставків, що є в регіоні, використовуються для вирощування риби.
Лісові ресурси регіону
Становлять понад 800 тис. га (11,5 % його території), що значно нижче середнього показника в Україні (15,6 %) і оптимально розрахункового показника для регіону -17,8 %. Ліси економічного регіону мають важливе ґрунтозахисне, водоохоронне і рекреаційне значення. У регіоні найбільша кількість лісів твердолистяних порід, які займають - 80 %, хвойні 17 %, м'ягколистяні - 3 %. Обсяг рубки лісу, в основному, - це догляд за лісом, санітарні рубки, під час яких деревина заготовлюється на паливо та інші потреби місцевого використання.
Рекреаційні ресурси
Подільській економічний регіон мас сприятливі природні і кліматичні умови, окремі лісові масиви, різноманітні гідрологічні об'єкти, лікувальні грязі для організації оздоровлення і активного відпочинку населення.
У регіоні є достатня кількість родовищ мінеральних вод. Серед них використовуються відомі лікувальні родонові води Хмільника (Вінницька обл.), сульфідні с. Конопківки, хлоридні Гусятина (Тернопільська обл.) та роадонові мінеральні води типу "Нафтуся" - Збручанська, Полонська, Сатанівська (Хмельницька обл.). У регіоні є ліку вальні грязі - Войтовицьке родовище лікувального торфу (Вінницька обл.) та Микулинецьке (Тернопільська обл.).
Як рекреаційний ресурс використовуються річки Дністер, Південний Буг, Случ, Горинь. Тривалість купального сезону - понад 90 днів. Природним рекреаційним об'єктом Поділля є водоспади, розташовані в пониззях басейнів річок Стрипа, Коропець (Тернопільська обл.) та Русилівський каскад водопадів заввишки 150 м, завдовжки близько 3 км.
На території регіону є карстові форми рельєфу, насамперед печери. В Тернопільській області знаходиться одна з найдовших у світі гіпсосталактитових печер-лабіринтів - Оптимістична, довжиною 165 км. В цій області знаходиться близько 70 печер, серед них виділяють Кристальну, Вертебу, Озерну, Перлину, Ювілейну.
Для рекреаційних цілей використовується природний заповідник "Медобори" в Тернопільський обл. (10,5 тис га) та Національний природній парк "Подільські Товтри" в Хмельницький обл. площею 261,3 тис. га.
Демографічний потенціал
Подільській економічний регіон є найменш заселеним. Станом на 1 січня 2005 р. на його території проживає 4214,2 тис. чол. Частка сільського населення становить 51 % усього населення регіону. Населення регіону становить 8,9 % від населення України, в тому числі міське - 6,4 %, сільське - 14,3 %. Найбільш заселена Вінницька обл., тут проживає 40,9 % населення, у Хмельницькій - 32,5 % і в Тернопільській - 26,2 %. Подільський регіон належить до районів, в яких характерне абсолютне зниження чисельності населення. Причинами є скрутне матеріальне становище основної частини населення, зростання кількості розлучень, незадовільні житлово-побутові умови молодих сімей, а також висока смертність у регіоні (17 осіб на 1000 населення у 2005 р.) та інтенсивні процеси старіння, особливо в сільських населених пунктах.
Депопуляції населення сприяють міграційні процеси, адже з регіону в пошуках праці в більшості виїжджає молодь. Це, в свою чергу, знижує питому вагу працездатного населення. Для стабілізації і поступового зростання загальної кількості населення потрібно провести відповідні соціально-економічні реформи, особливо з утримання населення в сільській місцевості, з реалізації ефективної демографічної політики держави.
Трудовий потенціал
Трудоресурсна ситуація в регіоні характеризується погіршенням статево-вікової структури трудових ресурсів, хоч загальна кількість трудових ресурсів у регіоні не зменшилась (59 % до всієї чисельності населення). Однак незайнятість працездатного населення висока (13,1 %), в тому числі у Вінницькій області - 10,6 %, у Хмельницькій - 14,8 %, Тернопільській - 15,2 %.
Для Подільського економічного регіону характерним є негативне явище сезонного безробіття, що пов'язане із перервами у сільськогосподарських роботах. У структурі зайнятості 2/3 працює в промисловості, державних установах і організаціях, більше 10 %у сільськогосподарському виробництві і трохи менше третини - у невиробничій сфері. Є великі надлишки працездатного населення у невеликих містах. У цілому регіон характеризується ознаками трудодепресивності і, в першу чергу, у Хмельницькій та Тернопільській областях.
Розселення
Подільській регіон поділений на 64 адміністративно-територіальних райони, які мають певні особливості економічного і соціального розвитку, що зумовлені як природними, так і соціально-економічними факторами. У регіоні є 47 міст, 72 селища міського типу, 1806 сільських рад, якими охоплено 3899 сільських населених пунктів. У регіоні уповільнилися темпи урбанізації. В багатьох містах спостерігається тенденція міграції міських жителів у сільську місцевість.
Невирішені проблеми соціально-економічного розвитку та особливості екологічного стану в багатьох населених пунктах ускладнюють проблему розвитку поселень. Розв'язання цих проблем вимагає дійових заходів - впровадження в життя нових форм і методів управління розселенням.
Науково-технічний потенціал
У регіоні зосереджено 55 науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій, де в 1990 р. працювало понад 10 тис. наукових працівників, або 2,3 % від загальнодержавного рівня. Зараз в наукових установах їх працює менше половини. У регіоні виконувались фундаментальні наукові дослідження, однак через недостатню кількість фінансових ресурсів більше як дві третини не втілювалися в життя.
Виробничий потенціал
Як і в Україні, в Подільському економічному регіоні наявний виробничий потенціал - основні фонди вимагають їх оновлення. Загальний обсяг їх становить 6 % від обсягу України. Найбільша частина основних фондів припадає на Вінницьку обл. (39,7 %), Хмельницьку - (35,7 %). У Тернопільській обл. питома вага їх становить 24,6 %. Співвідношення виробничих основних фондів до невиробничих становить 3/1. Кращим це співвідношення є у Хмельницькі області, воно становить 2/1 і є близьким до середнього показника в Україні. Основні виробничі фонди, як правило, зосереджені в промисловості (24,8 %), сільському господарстві (24,6 %), в галузях транспорту, зв'язку і будівництві.
11.6.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
11.7. Економіка Карпатського регіону
11.7.1. Місце і роль Карпатського економічного регіону в розвитку економіки країни
11.7.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
11.7.3. Територіальна і галузева структура господарства регіону
11.7.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
11.8. Економіка Причорноморського регіону
11.8.1. Місце і роль Причорноморського економічного регіону в економіці країни
11.8.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону