Регіональна економіка - Манів З.О. - 11.7.3. Територіальна і галузева структура господарства регіону

Територіальна і галузева структура економічного регіону має свої особливості. Галузями спеціалізації регіону є: деревообробна і целюлозно-паперова, легка та харчова промисловість, електроенергетика, паливна, хімічна і нафтохімічна промисловість, машинобудування і металообробка, промисловість будівельних матеріалів. У регіоні розвинутий агропромисловий комплекс, транспорт, галузі соціально-культурної сфери. Однак частка промислового виробництва у регіоні менша, ніж у середньому по Україні. У регіоні достатньо висока питома вага сільськогосподарського виробництва. Регіон також спеціалізується у галузі культурно-оздоровчого та туристичного напряму, маючи розвинутий рекреаційний комплекс, який перевищує середній по Україні.

Особливий вплив на економічний регіон чинить Львівська обл., де вартість основних виробничих і невиробничих фондів приблизно однакова Це характеризує розвиток в області виробництва товарів та сфери послуг. Серед виробничих фондів за балансовою вартістю в регіоні на першому місці - промисловість. Іншою істотною особливістю Карпатського регіону є переважання в структурі фондів транспорту і зв'язку, де зосереджена третина основних фондів. Це пов'язано з транскордонною торгівлею, міжнародними перевезеннями державного значення.

Показники вартості основних виробничих фондів у будівництві, торгівлі та громадському харчуванні на рівні середніх по Україні. У Карпатському регіоні дещо краще розвивається житлово-комунальне господарство.

Як і в Україні загалом, регіону необхідно збільшувати обсяги капітальних вкладень для диверсифікації та санації виробництв. На сьогодні їх обсяг недостатній і є найнижчим серед інших регіонів. Він становить лише 9,1 % загального обсягу капітальних вкладень від України. У цій ситуації треба шукати власні внутрішні резерви, залучати як внутрішніх, так і іноземних інвесторів на технічне переоснащення і реконструкцію діючих підприємств Варто ширше впроваджувати нові технології та забезпечувати виробництво конкурентоспроможної продукції. Капітальні вкладення необхідно скеровувати в галузі, які дають швидку віддачу (лісопереробну, меблеву, легку та харчову промисловість, хімічну та нафтогазовидобувну, рекреаційний комплекс, місцеві традиційні промисли, суміжні виробництва).

Промисловість

Економічний регіон характеризується багатогалузевим виробничим комплексом, в якому основне місце належить галузям обробної промисловості, зокрема: електроенергетиці, машинобудуванню і металообробці, деревообробній і целюлозно-паперовій, хімічній і нафтохімічній, харчовій та легкій промисловості. Регіон, які Україна в цілому, переживає економічну кризу і спад виробництва. На сьогодні всі перелічені галузі промислового виробництва мають перспективу для свого розвитку.

Обсяги виробництва галузей регіону та їх питома вага як у структурі регіону, так і в Україні в цілому показана у табл. 11.7.3.

Як видно із таблиці, традиційними і провідними галузями для регіону є: лісова, деревообробна і целюлозно-паперова - 24 % від обсягу виробництва в Україні, відповідно легка промисловість - 19,7 %, промисловість будівельних матеріалів - 11,8 %, харчова - 8,1 %, паливна - 8 %. В цілому промисловість економічного регіону дещо відстає від загальноукраїнських показників, це спричинили як історичні, так і економічні чинники.

Таблиця 11.7.3. Територіально-галузева структура промисловості Карпатського

економічного регіону у 2002р.

Паливно-енергетичний комплекс

Сюди входять: електроенергетика, вугільна, газова, нафтова, нафтопереробна та торф'яна промисловість. Економічний регіон повністю забезпечує власні потреби в електроенергії, а Бурштинська ТЕС потужністю 2,4 млн. кВт/год, яка входить в систему "Євроенерго", частково трансформує її в Європу.

Висока освоєність Львівсько-Волинського вугільного басейну супроводжується старінням існуючих шахт. Недостатність інвестицій не дає можливості нарощувати і підтримувати на належному рівні вугледобування, що погіршує паливозабезпеченість місцевих електростанцій і стабільність їх роботи, особливо в години "пік" осінньо-зимового періоду

Нафтопереробна промисловість зосереджена в Дрогобичі, Бориславі Львівської обл. та Долинсьому, Надвірнянському і Рожнятівському районах Івано-Франківської області.

Однак через недостатню кількість сировинних ресурсів (нафти) потужності використовуються лише на половину. Крім цього, на перспективу необхідно вдосконалювати технологію переробки нафти з метою більш глибокої її переробки і збільшення виходу нафтопродуктів.

Машинобудування

В регіоні спеціалізується на виробництві ливарного обладнання, нафтопромислового устаткування та устаткування для тваринництва і кормовиробництва, виготовлення ковальсько-пресових машин, автокранів, навантажувачів, автобусів, складної побутової техніки (телевізори, пральні машини тощо).

У галузевій структурі хімічної промисловості переважать водомісткі галузі: гірничохімічна, основна хімія, промисловість хімічних волокон та синтетичних барвників. Калуське ВАТ "Оріана" переробляє продукцію, напівфабрикати Надвірянського і Дрогобицького НПЗ, а також місцевих складних полімерних руд. Тут функціонує виробництво калійних добрив, вінілхлориду, поліетилену та поліпропілену, полікарбоцину, цинебухлор, каустичної соди, миючих речовин, магнію. У великих обсягах продукція цього концерну експортується за межі регіону.

У структурі лісового комплексу основу становлять лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість. Регіон має перспективу для подальшого розвитку виробництва меблів, які є конкурентоспроможними на вітчизняному ринку.

Будівельний комплекс регіону

На сьогодні незбалансований з виробничими програмами. Необхідно відновлювати і нарощувати виробничі потужності, оскільки йде тенденція до зростання обсягів будівництва як в промисловості, так і в соціальному напрямку. Цього вимагають можливості зростання обсягів капітальних вкладень у народне господарство.

Агропромисловий комплекс

Як уже було сказано, Карпатський економічний регіон характеризується сприятливими кліматичними природними ресурсами для ведення і розвитку сільськогосподарського виробництва. Однак регіон має свої специфічні особливості. Його північна частина розташована в поліській зоні, східна-це лісостепова зона, тепла - Закарпатська, південна - гірська Карпатська. Карпати поділяють на 6 сільськогосподарських виробничих підзон: Перед-карпатську низовину, Передкарпатську передгірську, Гірську західну, Гірську східну, Закарпатську передгірську, Закарпатську низинну.

Передкарпатська підзона, що характеризується розвитком тваринництва і технічних культур. У тваринництві переважає м'ясо-молочне скотарство та напівсальне свинарство. Тут сприятливі умови для розвитку птахівництва і риборозведення. Посіви зернових і технічних культур у цій підзоні займають найбільшу питому вагу в Карпатському регіоні. З технічних культур провідне місце займають цукрові буряки, льон, соняшник, ріпак озимий, тютюн.

У Передкарпатській передгірській підзоні провідне місце займає тваринництво. Питома вага рільництва незначна, але тут зростає частка садівництва. У тваринництві переважає молочно-м'ясне скотарство. У структурі тваринництва питому вагу вівчарства значно перевищують показники свинарства і птахівництва. Товарною продукцією рільництва є технічні культури (льон, тютюн) і овочі.

У гірській західній підзоні основним напрямом сільськогосподарського виробництва є тваринництво. В підзоні сприятливі умови для ведення вовно-молочно-м'ясного вівчарства та м'ясного свинарства. З технічних культур тут вирощують льон-довгунець.

У гірській східній під юні провідною галуззю також є м'ясо-молочне скотарство і вовно-м'ясне вівчарство. Рільництво практично відсутнє, а невеликі земельні площі використовуються в основному під посіви кормових культур (кормовий буряк, овес, багаторічні трази).

Закарпатська є найбільш сприятлива для розвитку садівництва і виноградарства. Разом з тим тут розвиваються молочно-м'ясне скотарство, м'ясне свинарство і вовно-молочне вівчарство. Основою їх розвитку є кормова база (кормові культури, кукурудза, багаторічні трави, пасовища).

У Закарпатській передгірській підзоні переважає різногалузеве господарство. Колективні сільськогосподарські підприємства спеціалізуються на молочно-м'ясному скотарстві, напівсальному свинарстві, напівтонкорунному вовно-м'ясному вівчарстві. У цій підзоні розвинуте виноградарство, садівництво, ягідництво, а також технічні культури: тютюн та соняшник, овочеві культури та зернові.

У харчовій промисловості економічного регіону профілюючими галузями є м'ясна, молочна, борошномельна, хлібопекарська, кондитерська, цукрова. Історично і традиційно склалося, що в Карпатському економічному регіоні рівень споживання основних продуктів харчування населення нижчий від середньоукраїнських показників, зокрема білкової групи (м'ясо, риба, цукор, олія).

Транспорт

Карпатський економічний регіон має достатньо густу розвинену мережу залізничного і автомобільного транспорту. Головні шляхи виходять на західний кордон України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію, Молдову.

Міжнародний аеропорт Львова з'єднує регіон з багатьма країнами світу, який перевозить, крім пасажирів, і вантажі.

Найбільше пасажирів і вантажів перевозиться автомобільним транспортом, якому сприяє розгалужена мережа автошляхів з твердим покриттям.

Залізничний транспорт регіону також високо розвинутий: загальна довжина залізничної колії - 2887 км, в т.ч. електрифіковані 1023 км, які походять через головні магістралі: Київ-Чоп, Київ-Львів-Перемишль, Львів-Стрий-Мукачеве Основні вантажі, що перевозяться залізницею: вугілля, мінеральні добрива, гірничо-хімічна і хімічна продукція, нафта і нафтопродукти, лісоматеріали, будівельні матеріали, сировина і продукція харчової промисловості. Через територію регіону проходять нафтогазопроводи "Дружба", Уренгой-Помари-Ужгород, "Союз", через які з Росії транспортується на Захід нафта, газ, а також трубопровід Броди-Дрогобич, через який перекачується бензин, керосин і нафта, та діє етиленопровід, який з'єднує Угорщину, Тісойській хімкомбінат і Калуський концерн "Оріана".

Зовнішньоекономічна діяльність

Експорт Карпатського регіону становить всього 5,3 % у загальному експорті України, але його продукція є досить важливою: хімічна і нафтохімічна, машини, деревина і вироби з неї, меблі, м'ясо, вовна, плодоовочеві консерви та інша сільськогосподарська продукція. В експортній діяльності задіяні понад 2,3 тис. підприємств. Валютні надходження дозволяють підтримувати і розширювати виробничий потенціал, особливо в експортному секторі.

Імпорт регіону становить 5,1 % від всього по Україні. В першу чергу, імпортуються вироби критичного напрямку - ліки, нафта, газ, специфічна сировина тощо. Сальдо експорту-імпорту є додатнім (в межах 65 млн. дол. США за 2005 р).

Подальший напрямок покращення зовнішньоекономічної діяльності - це вдосконалення структури експорту, підвищення її конкурентоспроможності.

Розвиток соціальної сфери

Як і по всій країні економічна криза значно вплинула на соціальний розвиток економічного регіону. Погіршилась більшість основних показників, відбулось падіння з обсягу надання послуг у торгівлі, громадському харчуванні, побутовому обслуговуванні, медичному забезпеченні і освітній галузі. Лише забезпеченість населення житлом у середньому на одного жителя є вищою ніж у 1990 р. Але це також не за рахунок збільшення його будівництва, а в зв'язку з міграцією населення.

Карпатський регіон має свої специфічні особливості. Тут має місце порівняно висока питома вага споживання товарних ресурсів з особистих підсобних господарств, атому більш низькою є частка і обсяг витрат населення на купівлю товарів в мережі торгівлі.

В останній час поліпшується забезпеченість населення амбулаторно-поліклінічними закладами завдяки розширенню мережі комерційних аптек, лікарень, поліклінік. Збільшується кількість студентів у вищих навчальних закладах освіти всіх рівнів акредитації. Цьому сприяють навчальні заклади недержавної форми навчання, які становлять понад 20%.

Зростає підготовка кваліфікованих робітників у професійно-навчальних виховних закладах, що сприяє залученню молоді до суспільно-корисної праці, розширенню виробництва.

Екологічна ситуація

Сприятливі кліматичні умови, наявність великої кількості родовищ мінеральних вод, лікувальних грязей, озокериту визначають придатність Карпатського економічного регіону для розвитку рекреаційного господарства різного напряму. У регіоні розміщено 249 рекреаційних закладів тривалого перебування місткістю близько 36 тис. місць. В них санаторно-курортні заклади становлять 46 %, заклади оздоровлення та відпочинку - 35 % від загальної кількості. У регіоні нараховується 40 туристичних об'єктів, з них-46 % - це туристичні бази місткістю близько 3,9 тис. місць. Найбільше їх (одна третина) припадає на Львівську і Закарпатську обл., Івано-Франківську та Чернівецьку обл. припадає близько 19 % місць.

Карпати - це єдиний регіон в Україні, де створені всі можливості для розвитку гірськолижного спорту. Основні зони - Славська і Роз-луцька (Львівська обл), Рахівська і Воловецька (Закарпатська обл.), Ворохтянська і Буковельська (Івано-Франківська обл.). До речі, гірськолижна турбаза "Буковель" в найближчій період стане найбільш потужною у Карпатському регіоні.

Економічний регіон має найбагатші мисливські угіддя в Україні. В регіоні є відповідні умови для організації водних видів спорту завдяки наявності річок Прут, Тиса, Дністер, Черемош, Уж. В Яремче в даний час уже діє човникова база гірсько-водного спорту. У Карпатах є умови для розвитку альпінізму.

Карпатський регіон має достатньо потужну спадщину історико-культурних ресурсів, до яких належать пам'ятки історії, архітектури, культурні цінності, шедеври мистецтв, чисельні замки, палаци, монастирі різних епох, якими багаті старовинні міста регіону - Львів, Галич, Чернівці, Ужгород, Мукачеве.