Регіональна економіка - Манів З.О. - 11.7.1. Місце і роль Карпатського економічного регіону в розвитку економіки країни

11.7.1. Місце і роль Карпатського економічного регіону в розвитку економіки країни

Карпатський економічний регіон розташований на крайньому заході України і межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою. До його складу входять чотири області: Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська і Чернівецька. Прикордонне його положення, специфічні природні умови вплинули на формування народногосподарського комплексу і визначили місце в загальнодержавному територіальному поділі праці.

Загальна площа території економічного регіону складає 56,6 тис. км2, або 9,4 % території України. Карпатський економічний регіон має досить вигідне географічне положення. Він розташований у центрі Європи на перетині шляхів сполучення із Заходу на Схід та з Півночі на Південь.

В економічному регіоні проживає 12,7 % населення України. Станом на 1 січня 2005 р. населення становить 1119,7 тис чол. Тут спостерігається найвищий показник народжуваності та природний приріст серед інших регіонів. Густота населення становить 113,6 чол/км2, що значно вище від середнього загальноукраїнського показника. Але розселення населення досить нерівномірне. У гірській місцевості воно у 2,5 рази нижче ніж у середньому у регіоні. Міське населення становить 48,4 %. Регіон повністю забезпечує себе власними трудовими ресурсами. З регіону, з метою працевлаштування і відповідного заробітку, багато працездатного населення виїжджає за межі регіону і за кордон.

Структура господарства регіону - індустріально-аграрна, загальний рівень розвитку регіону нижчий від середнього показника по Україні. Основою господарського комплексу Карпатського регіону є промисловість, сільське господарство, транспорт, будівництво (рис. 11.7.7).

Економічний регіон спеціалізується на видобутку вугілля, природного газу, виробництві електроенергії, лісопереробці і виробництві меблів, будівельних матеріалів, харчових продуктів, фармацевтичній промисловості, нафтохімічній і хімічній, рекреаційній діяльності.

Внутрішньорегіональні відмінності досить помітні, вони зумовлені як економіко-географічними, так історичними передумовами. Львівська обл. економічно розвинута на середньоукраїнському рівні. Тут розвинута вугільна промисловість - енергетична сировина для різних галузей господарства, електроенергетика, машинобудування, агропромисловий і транспортний комплекси, оздоровчо-туристичний.

Івано-Франківська обл. має розвинуту електроенергетику, паливну, хімічну, нафтохімічну, нафтопереробну промисловість, вирізняється розвитком будівельних матеріалів і будіндустрії, агропромисловим комплексом, лісовою та деревообробною промисловістю.

Чернівецька і Закарпатська обл. за рівнем розвитку народного господарства є найменш розвинутими у регіоні та в Україні. Основу їх економіки становлять АПК, деревообробна промисловість, легка і харчова галузі.

11.7.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону

Природні умови Карпатського регіону специфічні. На нього впливають гори Карпати. Гірські хребти у формі дуги простягаються у напрямі з північного заходу на південний схід і проходять через усі об-

ласті регіону. Висота гір коливається від 500 до 1500 м, а окремі шпилі - до 1700-2000 м (г. Говерла - 2061 м). Уся територія передгірських і гірських районів Карпат порізана долинами гірських річок, притоків великих рік Тиси, Дністра і Прута. Територія регіону належить до лісо-лучної природної рослинної смуги, але завдяки особливостям геологічної будови, рельєфу та різниці в висотах над рівнем моря тут спостерігається велика різноманітність фунтових і кліматичних умов.

За цих умов усю територію регіону поділяють на шість вертикальних фунтово-кліматичних поясів: Передкарпатське і Закарпатське передгір'я, Закарпатська низовина, гірські лісолучні райони, Полонин-на (субальпійська) та Надполонинна (альпійська) частина території.

Територія Передкарпаття помірно тепла і надмірно зволожена. Сума опадів -у межах 650-780 мм. Закарпатське передгір'я також надмірно зволожене, атмосферних опадів випадає близько 850 мм на рік. Ґрунти Закарпаття буреземно-підзолисті, малородючі, водопроникні. Гірським лісолучним районам властиві суглинисто-щебнисті бурі лісові фунти, аторфовані на гірські підзолисті фунти. Всі орні фунти кислі. Ґрунто-кліматичні ресурси дозволяють вирощувати пшеницю, кукурудзу, цукрові буряки, льон, теплолюбові культури - тютюн, виноград, а також картоплю, овочі.

Мінерально-сировинні ресурси

На території регіону залягає понад 25 видів корисних копалин: родовища кам'яного і бурого вугілля, сірчаних руд, калійних солей, нафти і газу державного значення, цементної сировини, вапняків, гіпсу, різновидні глини для виробництва стінових матеріалів (цегли, блоків тощо); у регіоні є поклади дорогоцінних каменів (родоніт, сталактити тощо). Нафтогазові родовища регіону експлуатуються, дослідження підтверджують, що вони ще далеко не вичерпані.

У межах регіону розташовані основні вугленосні площі Львівсько-Волинського басейну у складі Межріченського, Тячівського і Карпатського родовищ. Вугільний басейн характеризується високоякісним енергетичним та коксівним вугіллям, глибина залягання коливається від 330 до 600 м.

Розвідані запаси калійних солей повністю забезпечують потужності Калуського ВАТ "Оріана". Погіршення умов видобутку калійних солей негативно впливає на діяльність і рентабельність виробництва підприємств, що використовують Стебниківські та Солотвинські родовища.

Сировинна база регіону дає змогу значно підвищити видобуток кухонної солі - як кам'яної, так і з природної ропи. Особливо пофібно звернути увагу на перспективу комплексного використання сировини для одержання калійних добрив, кухонної солі і інших компонентів.

На території Карпатського економічного регіону є достатньо розвідані запаси родовищ будівельної мінеральної сировини: вапняки Добрянського, Дубовецького родовищ, глини і суглинки Кагуєвського, Розвадівського і Коломийського родовищ, гіпсу Пісковського, Ольшевського і Пелагічського родовищ, піски як будівельні, так і для виробництва скла у Львівській та Івано-Франкіській обл. У Закарпатті розвідані запаси алунітів, які є сировиною для виробництва глинозему Сокирянське родовище є перспективним для видобутку цеоліту, що використовується для підвищення родючості фунтів, очищення нафтопродуктів, промислових стоків, газових викидів. Берегівське родовище, яке має поклади свинцю, цинку, благородних металів, бариту, розглядається як майбутня сировинна база кольорової металургії. У Закарпатті є поклади ртуті (Вишівське рудне поле), сурм'яно-миш'якові, мідно-молібденрідкометалеві та інші рудовиявлення.

Самородна сірка залягає на території Львівської та Івано-Франківської обл. У Закарпатській та Івано-Франківській обл. є гіпсоангідридні родовища мармуру.

Земельні ресурси

Землезабезпечення населення в регіоні невисоке, але досить освоєні земельні угіддя. Рілля становить 63,1 % у сільгоспугіддях. Значна частина ріллі розташована на природно- та антропогенно погіршених різновидах фунтів, більшість з яких перезволожені, заболочені, з підвищеною кислотністю та еродовані. Значні території зайняті під гірничими відвалами, які утворилися під час розробки корисних копалин.

Структура земельних угідь, їх склад впливають на розвиток і спеціалізацію як сільського господарства, так і інших галузей. Земельний фонд, з погляду агровиробничих властивостей, має невеликий природно-ресурсний потенціал, горбистий і хвилястий передгірський рельєф місцевості призводить до частих змивів посівів і розмиву фунтів, селевих явищ тощо. Землі гірської зони є найбільш придатними для пасовищ і сіножатей.

Завдання місцевих органів самоврядування полягає у забезпечені наукового обґрунтування доцільності залучення тих чи інших земельних ділянок в господарський обіг, враховуючи можливий результаті ефективність понесення витрат на одержання даного продукту.

Водні ресурси

Основними водними артеріями є ріки Тиса, Дністер і Прут. Однак подібно зазначити, що в гірських Карпатах зосереджена майже одна п'ята річкового стоку води України. Карпатський регіон с значно краще забезпечений водними ресурсами, ніж Україна в цілому. Рівень забезпеченості річковим стоком в середньому в рік становить 75% та 95% (зокрема в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій обл. забезпеченість місцевим водним стоком у середньому за рік становить відповідно 618,4; 330,2; 225,7 та 151,8 тис м3 за рік, у той час як по Україні такий показник складає лише 86,8 тис.м3'). Ще більшою є забезпеченість річковим стоком в розрахунку на одного жителя у Закарпатській обл., де кількість води, що припадає на одного жителя, є вищою у 6 раз, Івано-Франківській - у 3 рази, Львівській та Чернівецькій відповідно у 1,8 та 1,3 рази.

Наземні водні ресурси, поряд із водами водосховищ річок, включають штучні водойми та ставки. Найбільша кількість водосховищ та ставків є у Львівській обл. - 22 водосховища та 1183 ставки. Площі, зайняті водними і водогосподарськими об'єктами, значно коливаються у своїх розмірах. Зокрема у Львівській області вони становлять 53,8 тис. га, у Закарпатській, Чернівецькій та Івано-Франківській - близько 20 тис. га. Питома вага земель водного фонду на січень 2005 р. у регіонах становила: Львівська-2,5%,Чернівецька-2,4%, Івано-Франківська - 2,2 %, Закарпатська -1,6 % території областей.

Лісові ресурси

Карпатський економічний регіон найбільш багатий на лісові ресурси порівняно з іншими регіонами України. їх загальна площа перевищує 40 %. Роль лісів важлива як в економічному, так і соціальному розвитку регіону. Вони мають важливе народногосподарське та рекреаційне значення, відіграють важливу роль як водо-регулюючий і водоохоронний чинник. Зростання ролі лісів пояснюється також зростанням попиту на лісодеревину. За прогнозами учених, у 2010 р. споживання деревини зросте у 2,7 рази у порівняні з 2001р., у 2015-му - у чотири рази2. Загальна площа лісів в регіоні становить 2269,4 тис. га, в тому числі покриті лісом 2079,6 тис. га, запаси деревини - 541,9 млн. м3. Природний склад лісів досить різноманітний - хвойні та твердолистяні поради складають більше половини. Лісоутворюючими є ялина, смерека, сосна, бук, дуб, а також - граб, ясень, клен, береза, осика. За віковою структурою переважають молоді (52 %) і середньовікові ліси (33 %). Не дивлячись на високу залісненість території регіон не забезпечує власні потреби деревообробної та меблевої промисловості.

Рекреаційні ресурси. На відміну від інших економічних регіонів, Карпатський регіон - це зона багатопрофільного, зимового і літнього, гірсько-спортивного та масового пізнавально-оздоровчого відпочинку і бальнеологічного лікування. Особливу рекреаційну цінність мають лікувальні мінеральні води. В регіоні налічуються близько 800 джерел і свердловин мінеральних вод із сумарним добовим дебітом понад 57,5 тис. м3.

Мінеральні води регіону належать практично до всіх різновидностей їх основних груп. Понад 50 % джерел знаходиться у Закарпатській обл., 26 % - у Львівській, 13 % - в Івано-Франківській, 10 % - у Чернівецькій обл. Найбільш інтенсивно використовуються, мінеральна вода "Нафту ся", сірководневого типу "Мацеста", азотні, метанові і вуглекислі типу "Єсентуки-17"; Трускавецьке, Моршинське, Полянське, Шаянське, Соймовське родовища мінеральних вод. Останнім часом експлуатуються родовища мінеральних вод "Роксолана", "Горянка", "Слобода", "Беркут" та інші у Івано-Франківській обл.

Велику роль у лікувальному процесі мають запаси озокериту і торфогрязі. Цей вид ресурсів використовується на курортах Трускавця, Моршина, Великого Любеня, Шкла, Немирова, Черче.

Значне місце відводиться природно-заповідним територіям. Це Карпатський біосферний заповідник "Горгани" в Івано-Франківській обл., "Розточчя" у Львівській (площа 7424,2 га), національні природні парки загальною площею понад 180 тис. га: Синевір, Ужанськийу Закарпатській обл., Карпатський у Яремчанській зоні Івано-Франківської обл., Вижницький у Чернівецькій, Яворівський, Сколівські Бескиди у Львівській обл., які мають також рекреаційне значення. У Яремчанській зоні Івано-Франківської області відкритий і працює цілорічно туристично-оздоровчий комплекс "Буковель" міжнародного значення. Карпатський регіон має стратегічну перспективу стати міжнародним оздоровчим і туристично-відпочинковим комплексом.

Демографічний потенціал

Карпатський регіон належить до великих за чисельністю населення. Станом на 1 січня 2006 р. у регіоні проживало 6119,7 тис. чол постійного населення або 13,5 % від всієї чисельності в Україні1. В останні роки приросту населення не спостерігається, хоч темпи падіння дещо нижчі ніж в цілому по Україні.

У Карпатському регіоні, особливо в сільській місцевості, ще збереглась традиція багатодітних сімей. Однак за останній час посилились міграційні процеси населення, особливо на міжрегіональному і міждержавному рівнях. Міграція, як правило, йде в сусідні європейські країни та Російську Федерацію. Це негативно впливає на розвиток власної економіки, але, водночас, сприяє припливу валютних ресурсів, які в основному спрямовуються на соціальний розвиток (будівництво житлово-комунальних об'єктів).

Трудові ресурси

За останні роки чисельність населення у працездатному віці дещо зменшилась, але при цьому збільшилась кількість працюючих пенсіонерів. Для Карпатського економічного регіону, як трудонадлишкового, така ситуація є небажаною тенденцією, оскільки рівень прихованого безробіття є високим і значно вищим від природного рівня.

У регіоні йде перерозподіл трудових ресурсів до галузей, які зорієнтовані на надання послуг населенню, із галузей матеріального виробництва до сфери нематеріального виробництва. Позитивним у регіоні є те, що йде процес введення нових робочих місць, особливо в сфері будівництва, що сприяє залученню до активної суспільної праці громадян працездатного віку. Це також сприяє створенню нових малих підприємств, розширенню виробництва та зменшенню безробіття працездатного населення.

Розселення населення

Карпатський регіон має свої особливості в розселенні. У складі регіону знаходяться Ужгородська і Хустська міжрайонні системи розселення (Закарпатська обл.), Івано-Франківська, Коломийська і Калуська (Івано-Франківська обл), Львівська і Дрогобицька міжрайонні системи розселення (Львівська обл.) та Чернівецька (Чернівецька обл.).

Області регіону мають дуже вигідне економіко-географічне положення. У Закарпатській обл. сконцентрована досить висока густота населення. Крім обласного центру, тут розташовані міські поселення: Мукачеве, Берегове, Виноградів, Іршава, Чоп. У структурі міської мережі переважають міста з чисельністю до 50 тис. чол., а сільська мережа включає як великі села з чисельністю понад 1000 чол., так і малі та середні села (до 500 і 100 чол.).

Івано-Франківська обл. має свою специфіку розселення. Найбільш у урбанізованою є північ області, де в зоні Івано-Франківськ - Рогатин проживає понад 60 % міського населення Малі міста і селища міського типу формуються біля Коломиї. Для сільського поселення характерні великі сільські населенні пункти (6-12 тис. чол.) поряд з малими, які постійно зменшуються. Гірській місцевості притаманне хутірне і причілкове розселення.

Для Львівської обл. характерне центральне розміщення обласного центру. У м. Львові зосереджено близько половини міського населення області. Великі міста сконцентровані на залізничних та автомагістральних перетинах (Стрий, Дрогобич, Миколаїв, Роздол, Червоноармійськ, Броди), основна частина сільських поселень - з чисельністю близько 500 чол.

Чернівецька обл. відрізняється більш високим рівнем урбанізації. Майже всі міські поселення розташовані в долинах рік (Дністра, Черемоша, Прута) та в міжгірських і передгірських долинах. Гірські райони населені переважно сільськими жителями. Густота населення в області -115 чол/км2 - є однією з найбільш високих по Україні. У структурі міських поселень переважають малі міста з населенням до 20 тис. чол. Більше половини сіл великі - з населенням понад 1000 чол.

У цілому регіональна система розселення в Карпатському регіоні представлена 79 містами, 86 селищами міського типу, 3596 сільськими населеними пунктами.

Науково-технічний потенціал

У регіоні функціонує 95 вищих навчальних закладів І-П рівнів акредитації, де навчається понад 73 тис. студентів і 18 вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, де здобувають вищу освіту близько 125 тис. студентів. Серед них відомі заклади як в країні, так і за її межами: Львівській державний національний університет імені Івана Франка та Національний університет "Львівська політехніка", Прикарпатський університет імені В. Стефаника, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Ужгородський національний університет, Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича, медичні, педагогічні інститути. У Львові знаходиться Західний науковий центр HAH України та багато наукових установ, що входять до його складу: Інститут регіональних досліджень, астрономічна обсерваторія, інститут геології і геохімії, горючих копалин, інститути прикладних проблем механіки і математики тощо У регіоні працюють: відділення інституту філософії HAH України, відділ економічних досліджень Львівського відділення НАНУ інституту регіональних досліджень, філіал інституту лісового господарства і агромеліорації, відділення інституту матеріалознавства, відділ інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн HAH України, науковий інститут - таксиметрії та ін.

Ці наукові заклади виконують велику науково-дослідну роботу у різних наукових напрямах на світовому науковому рівні. В науці працює більше 13 тис. осіб, серед яких фахівці становлять 7,9 тис, з них мають науковий ступень 1,5 тис. осіб, 216 докторів та 1334 кандидати наук. Серед науковців 259 є академіками і членами-кореспондентами академії наук: НАНУ -15, УААН - 9, АПН -1, АМП - 3, інших галузевих академій - 262.