Регіональна економіка - Шевчук Л.Т. - Соціальні фактори

До них входить забезпеченість населення житлом, дитячими дошкільними установами, загальноосвітніми школами, медичними установами (лікарнями, поліклініками, аптеками), об'єктами культури (театрами, кінотеатрами, танцювальними залами, клубами, бібліотеками), торгівлі (магазинами, ринками, об'єктами громадського харчування), побутового обслуговування (будинками побуту, хімчистками, пральнями), спортивними установами (стадіонами, спортивними залами), тобто об'єктами забезпечення населенню нормальних умов життєдіяльності, а також системою соціального захисту. Рівень забезпеченості населення такими об'єктами впливає на продуктивність праці (чим нижчий рівень забезпеченості, тим нижчий рівень продуктивності праці), стан здоров'я населення (наприклад, якщо забезпеченість житлом нижча, ніж 28 м² загальної площі на людину, тобто згідно з медичними нормами, то ймовірність захворювання населення різко зростає, а це негативно позначається на функціонуванні продуктивних сил), освітній рівень населення.

Інфраструктурні фактори

Сюди входить виробнича, соціальна, транспортна, інженерна інфраструктура - забезпеченість території виробничими, соціальними, транспортними (дороги, транспортні об'єкти) й інженерними (інженерні мережі, інженерні споруди) засобами, які зумовлюють функціонування і відтворення її соціально-економічної системи.

Особливості врахування транспортного фактора дали змогу А, Пробсту виділити три групи галузей:

- що тяжіють до джерел сировини та палива у зв'язку зі значним перевищенням собівартості перевезення сировини й палива порівняно з собівартістю перевезення готової продукції;

- у яких перевезення сировини та палива дешевші, ніж перевезення готової продукції, і які внаслідок цього орієнтуються на райони й центри споживання;

- котрі мало реагують на транспортний фактор і розміщуються незалежно від собівартості перевезення сировини, палива та готової продукції.

До сказаного варто додати, що у наш час в окремих випадках транспортним фактором нехтують, коли внаслідок вивезення в зону споживача нових рідкісних товарів можна отримувати надприбутки у зв'язку з відсутністю виробництва цих товарів на великих територіях.

Екологічні фактори

Екологічні фактори належать до тих, яким приділяють особливу увагу на сучасному етапі: вони можуть переважати всі інші (разом узяті) фактори. Наприклад, у зонах екологічного лиха всяка економічна діяльність безпідставна. Під екологічними факторами розуміють екологічну ситуацію (стан природних компонентів на конкретній території на визначену дату), рівень екологізації технологій (рівень шкідливості виробництва та готової продукції для здоров'я населення), рівень екологічної освіти населення, а також екологічну політику держави. Існує кілька стадій несприятливості екологічної ситуації, що характеризуються як зона екологічного конфлікту (загострення протистояння між людською діяльністю і природним середовищем із суттєвим погіршенням стану останнього), зона екологічної кризи (погіршення екологічної ситуації до стану, коли починаються незворотні зміни в природному середовищі, що загрожують здоров'ю і навіть життю всього довкілля), зона екологічного лиха (непридатність території для проживання). Кожна зі стадій є гіршою від попередньої і вимагає більшої кількості грошових ресурсів для регенерації (відновлення). У таких зонах не можна розміщувати підприємства харчової промисловості, житлові будинки.

Однак наведена класифікація факторів була б неповною, якщо б не розглядати такі фактори, як потреби населення, споживчий фактор, фактор людських цінностей, фактор науково-технічного прогресу, часовий фактор і под. Вони надто динамічні й, безумовно, дуже залежать від рівня розвитку продуктивних сил досліджуваної території.

У сучасних умовах соціально-економічного розвитку суспільства, коли надзвичайно різко загострилися вимоги до обґрунтування розміщення того чи іншого об'єкта, необхідно по-новому підходити до концепції факторів розміщення продуктивних сил. Адже немає такого об'єкта, розміщення якого залежить лише від одного фактора. Саме тому сучасні дослідники пропонують аналізувати фактори не тільки за їх змістом, а й за іншими ознаками. У цьому сенсі заслуговує на увагу класифікація М. Яцківа. Учений виділяє групи факторів за системою відповідних ознак, котрі подає ранжировано до їхнього значення, тобто за:

- економічним змістом (виробничо-економічні та соціально-економічні фактори);

- ступенем впливу (основні й другорядні);

- ступенем залучення резервів (інтенсивні й екстенсивні);

- внутрішнім змістом (кількісні та якісні);

- часом дії (постійні й тимчасові);

- ступенем охоплення (загальні та специфічні);

- характером дії (об'єктивні й суб'єктивні);

- ступенем кількісного виміру впливу (фактори, що підлягають кількісній оцінці, й фактори, які не підлягають кількісній оцінці);

- способом визначення впливу (прямі та розрахункові);

- об'єктами маркетингового середовища (демографічні, економічні, природні, науково-технічні, політичні, культурні).

Не менш цікава класифікація факторів, запропонована вченим І. Ковальчуком (табл. 2.1).

Як засвідчують дані, фактори розміщення можуть бути одночасно факторами розвитку і навпаки. Наприклад, той самий ресурс, який стосовно об'єкта виступав як фактор розміщення останнього, співвіднесений з відповідною територією, може розглядатися як фактор регіонального розвитку (чи фактор розвитку)₉ - зазначає Е. Алаєв. Тобто це такий внутрішній ресурс таксону, що впливає на розвиток (або вимагає зміни) компонентної структури території. Сукупність факторів регіонального розвитку вчений називає потенціалом регіонального розвитку. Ресурси й інші явища, котрі впливають на регіональний розвиток чи визна

Таблиця 2.1. Класифікація факторів, що впливають на природно-господарські системи

чають його, але перебувають за межами регіону, Е. Алаєв пропонує позначити терміном "умови регіонального розвитку".

Дуже часто різні фактори діють в одному напрямі, тобто в унісон, підсилюючи вплив один на одного. Така дія називається мультиколлінеарністю факторів.

Отже, аналіз факторів розвитку і розміщення продуктивних сил має виняткове значення для розроблення заходів з підвищення ефективності економічної діяльності на конкретній території у найближчій і віддаленішій перспективі. Саме тому до його здійснення варто підходити дуже виважено, із застосуванням усієї сучасної палітри методів дослідження, на основі постійного поглиблення знань законів, закономірностей, принципів розвитку та розміщення продуктивних сил.