Регіональна економіка - Шевчук Л.Т. - Транспорт і зв'язок

Інвестиційна та будівельна діяльність зазнала суттєвих змін (табл. 11.10, рис. 11.4).

Оскільки обсяг реалізованої будівельної продукції подано у фактичних цінах, то, практично, динаміка у порівняльних цінах буде значно пологіша, але, безумовно, вона залишатиметься позитивною.

За 2000-2005 рр. зросла кількість будівельних підприємств (на 13 805), зменшилася частка збиткових підприємств з 40 % у 2000 р. до 34 % у 2005 р., суттєво збільшилася середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників у будівництві.

Зросли щорічні індекси обсягу виконаних будівельних робіт, поданих у % до попереднього року (табл. 11.11, рис. 11.5). Зауважимо, що вони були особливо низькими у першій половині 90-х років.

У 2006 р. в Україні було освоєно 148 972 млн грн капітальних інвестицій, у тому числі 125 254 млн грн інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень). За 2002-2006 рр. інвестиції в основний капітал суттєво збільшилися (табл. 11.12).

За 2002-2004 рр. зросла частка інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень) у загальному обсягу капітальних інвестицій.

У 2006 р. було введено в експлуатацію 8628 тис. м² загальної площі житла, що приблизно в 2 рази менше, ніж у 1980 р. (табл. 11.13, рис. 11.6).

Рис. 11.4. Обсяг реалізованої будівельної продукції (у фактичних цінах), млн грн

Таблиця 11.11. Індекс обсягу виконаних будівельних робіт*

Рис. 11.5. Індекс обсягу виконаних будівельних робіт (% до попереднього року)

Таблиця 11.13. Введення в експлуатацію житла*

*Дані Держкомстату України

Транспорт і зв'язок

У 90-х роках погіршилася робота транспорту: скоротилося відправлення вантажів, зменшилося перевезення пасажирів усіма видами транспорту. Змінилася структура вантажообороту за видами транспорту, що засвідчує особливе загострення кризи в окремих видах транспорту (табл. 11.14-11.17).

Рис. 11.6. Динаміка введення в експлуатацію житла, всього і в тому числі індивідуальними забудовниками (тис. м² загальної площі)

Таблиця 11.14. Транспорт, км*

Закінчення табл. 11.14

* Дані Держкомстату України

Таблиця 11.15. Експлуатаційна довжина тролейбусних, трамвайних і метрополітенних ліній*

Закінчення табл. 11.15

*Дані Держкомстату України

В Україні довжина залізничних колій загального користування становила у 2006 р. 21 870,4 км. У всьому світі існує тенденція до скорочення загальної довжини залізничних колій. У Німеччині та Франції є близько 35 тис. км залізничних колій загального користування, у Польщі - 22 тис. км, Іспанії - 12 тис. км, Австрії - 6 тис. км. В Україні за 1980-2006 рр. експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування дещо зменшилася, але довжина електрифікованих колій зросла (рис. 11.7).

Щільність залізничних колій загального користування на 1 тис. км² території України становить приблизно 36 км. Цей показник суттєво коливається в межах регіонів. Різниця між максимальним і мінімальним показником щільності доріг становить майже 4 рази.

Закінчення табл. 11.16

Закінчення табл. 11.17

Найбільша щільність залізничних колій на 1 тис. км² - у Донецькій, Львівській, Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій і Закарпатській областях; найменша щільність - у Херсонській, Автономній Республіці Крим, Чернігівській і Київській областях.

Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування становила у 2006 р. 169,1 тис км, з них 165,1 тис, або 97,6%,- з твердим покриттям. Для порівняння: у Франції протяжність автомобільних доріг більша у 6 разів, Італії - у 5 разів.

Якщо в розвинутих країнах Європи автомобільні дороги інтенсивно будуються, то в Україні довжина автомобільних доріг загального користування за 1980- 2006 рр. практично не змінилася, водночас довжина доріг з твердим покриттям дещо зросла (рис. 11.8).

Експлуатаційна довжина тролейбусних ліній і трамвайних колій після 2000 р. практично не зростає (рис 11,9).

Найбільша щільність автомобільних доріг загального користування спостерігається у Львівській, Тернопільській і Чернівецькій областях (приблизно 0,4 тис. км на 1 тис км²), а найменша - в Херсонській, Миколаївській і Луганській областях (приблизно 0,2 тис км на 1 тис. км²) . Середнє значення щільності автомобільних доріг в Україні становить приблизно 280 км на 1 тис. км², різниця між максимальним і мінімальним значенням дорівнює 2,2 разу.

Недостатній розвиток автомобільних доріг зумовив деяке зниження обсягів відправлення вантажів автомобільним транспортом (рис 11.10). Аналогічне можна сказати і про відправлення пасажирів (рис. 11.11).

Наближеними до європейських стандартів є автомобільні дороги загальнодержавного значення першої категорії (з чотирма і більше смугами руху та шириною проїзної частини понад 15 м), протяжність яких 2254 км, або майже 1,4 % загальної протяжності мережі автомобільних доріг України з твердим покриттям. До доріг першої категорії насамперед належать автомагістралі

Рис. 11.8. Довжина автомобільних доріг загального користування, в тому числі довжина

доріг із твердим покриттям

Рис. 11.10. Структура відправлення (перевезення) вантажів за видами транспорту, тис. т

Рис. 11.11. Структура відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту загального користування, тис. пасажирів

Київ - Бориспіль і Київ - Одеса. За регіонами дороги першої категорії розподілені так: Київська область - 0,4 тис. км, Дніпропетровська - 0,3 тис. км, Донецька, Житомирська і Харківська - по 0,2 тис. км.

У сільській місцевості майже третина доріг не має твердого покриття. У період несприятливих погодних умов такі дороги стають непридатними для експлуатації, що ускладнює здійснення господарської діяльності.

Згідно з підрахунками спеціалістів, для досягнення забезпеченості України автомобільними дорогами рівня європейських країн варто побудувати і модернізувати майже 200 тис. км, у тому числі 60 % у сільській місцевості. В Україні вкрай необхідно здійснити будівництво автомагістралей світового рівня з бетонним або асфальтобетонним покриттям і багаторядним рухом. Без розв'язання цього завдання неможлива ефективна реалізація міждержавних зв'язків.

Збільшилася кількість дорожньо-транспортних пригод на дорогах і вулицях з 39 928 у 1980 р. до 49 491 у 2006 р., або на 9563. Щороку в таких пригодах гине 6-7 тис. осіб (табл. 11.18, рис. 11.12).

Забезпеченість телефонним зв'язком за 1980-2006 рр.

Таблиця 11.18. Дорожньо-транспортні пригоди*

Закінчення табл. 11.18

* Дані Держкомстату України ** Кількість дорожньо-транспортних пригод, в яких були постраждалі

значно поліпшилась, кількість наданих міжміських телефонних переговорів зросла, але обсяг інших послуг зв'язку суттєво скоротився (табл. 11.19). Збільшилася кількість телефонних станцій з 10 650 у 1985 р. до 17939у 1998 р. та основних домашніх телефонних апаратів у розрахунку на 100 сімей, відповідно, з 19 до 39.

Забезпеченість населення більшістю об'єктів інфраструктури суттєво знизилася, що пояснюється і кризовими явищами в економіці країни, і реформами, які здійснювалися в 90-х роках у національному господарському комплексі.

У 90-х роках загальмувався розвиток міжгалузевих господарських комплексів, що сформувалися в Україні у попередні роки: агропромислового, лісовиробничого, машинобудівного, металургійного, хімічного, будівельного,

Таблиця 11.19. Зв'язок*

* Дані Держкомстату України

паливно-енергетичного, транспортного, водогосподарського, еколого-економічного, культурно-освітнього, соціально-побутового, рекреаційного, наукового, сакрального. Мала місце нерівномірність регіонального розвитку.

Отже, здійснений аналіз розвитку продуктивних сил України засвідчує, що впродовж 1990-2006 рр. відбувалася інтенсивна трансформація національного господарського комплексу, в процесі якої країна втратила понад половину продуктивних сил. Перестала функціонувати низка підприємств, величезна кількість висококваліфікованих спеціалістів покинула країну в пошуках більших заробітків і кращого життя. У багатьох сферах суспільної життєдіяльності не вдалося подолати кризові явища до кінця, що ускладнює здійснення виробничої діяльності, гальмує розвиток господарства. Все це вимагає консолідації всіх суспільних сил для рішучих дій, спрямованих на активізацію розвитку національного господарського комплексу, зокрема пов'язаних зі ситуацією, що склалася наприкінці 2008 р.