Слово "футурологія" (від лат. futurum — майбутнє і грецьк. logos — вчення) у широкому його значенні означає сукупність уявлень про майбутнє людства; у вузькому — це галузь наукових знань, яка охоплює перспективи соціальних процесів; часто вживається як синонім прогностики (теорія розробки прогнозів) і прогнозування (практика розробки прогнозів)1. Таке визначення дає один з сучасних словників з соціології. У "Філософському словнику" стосовно футурології читаємо, що це уявлення про майбутнє людства, галузь знань, яка охоплює перспективи соціальних процесів.
7.1. Становлення і розвиток футурології
Виникнення науки
Першим соціологом, який намагався змоделювати майбутній розвиток суспільства, вважає болгарський вчений Н.Ірібаджаков, був арабський мислитель Ібн-Халдун (1322-1406) У праці "Вступ до світової історії" Ібн-Халдун писав, що завданням науки повинно стати не тільки розкриття таємниць сучасного життя суспільства. Вона повинна озброїти людину такими знаннями, які могли б розкрити перед нею шляхи її розвитку в майбутньому.
Релігійна відірваність Сходу від Європи значною мірою впливала і на культурні зв'язки. Тому думки арабського мислителя не були підхоплені європейською філософією, а якщо врахувати те, що Європа поступово входила в морок інквізиції, то вони взагалі були небезпечні для тих, хто їх висловлював.
Термін "футурологія" у 1943 році ввів німецький вчений О.К.Флехтгейм , який окреслив ним "філософію майбутнього", вільну від ідеології і різного роду утопічних вчень. Філософською основою нового напряму в соціології стали, з одного боку, соціологічний емпіризм у поглядах К.Поппера і, з іншого — структурно-функціональний аналіз Р.Мертона та загальна аналітична логіко-дедуктивна система Т.Парсонса.
Причини розвитку футурології
Спочатку майже ніхто з соціологів не підтримав О.К.Флехтгейма, вважаючи, що наука, яка будує прогнози на далеке завтра, мало потрібна; навіщо вдивлятися у XXI ст., коли ми ще не розібралися як слід з проблемами XX. Проте вже в 50-ті і особливо 60-ті роки ставлення до футурології різко змінилося. Виник ряд проблем, які вимагали пояснення та вирішення не тільки питань сьогодення, а й передбачення розвитку й вирішення окремих проблем близького і далекого майбутнього. Основними причинами бурхливого розвитку футурології в країнах Західної Європи були:
- розвиток науково-технічної революції;
- загострення суперечностей суспільно-політичних систем;
- міжнародна стурбованість подальшою долею світу; наростання ознак екологічної кризи;
- загальне усуспільнення продукції і науки.
Розвиток футурології сприяв виникненню у різних країнах Заходу наукових центрів. Так, наприклад, в Англії було створено "Раду соціологічних досліджень", у Франції соціологи організували групу "Перспектива"; в 1967 році в Осло відбувся перший міжнародний конгрес, присвячений проблемам майбутнього людської цивілізації. На книжковому ринку Заходу з'явилася велика кількість праць соціологів, в яких прогнози розвитку західного суспільства і світу взагалі займають чільне місце. Щоправда, вони переважно мали рекламний характер. Серед тих, які набули найбільшої популярності, слід назвати "Технологічне суспільство" (Ж.Еллюль, 1954 р.); "Образ майбутнього" (Ф.Поллак, 1961 р.), "Профілі майбутнього" (А.Ч. Кларк, 1962 р.), "Історія і футурологія" (О.К.Флехтгейм, 1967 р.), "Технологічна людина" (В.Феркісс, 1969 р.), "Активне суспільство". (А.Етціоні, 1969 р.), "Між двома епохами. Роль Америки в технотронній епосі" (З.Бжезінський, 1970р.), "Шок майбутнього" (А.Тоффлер, 1970 р.) та інші.
Не всі прогнози, які давалися у цих книгах, завжди підтверджувалися, але в основному цивілізація рухалася у напрямі, який на основі глибокого соціального аналізу передбачали ці та інші соціологи.
Слід зазначити, що футурологією цікавилися не тільки науковці. Вже в 40-50-х роках вона була в центрі уваги представників військово-промислового комплексу, тобто стала прикладною наукою, яка давала конкретну, реальну користь; роботи експертів щедро фінансувалися військовими відомствами. Присутність соціолога-футу-ролога в країнах Західної Європи під час розробки нових галузей науки і техніки, впровадження наукових досягнень у виробництво ставали не просто бажаними, а необхідними.
Теоретичні засади футурології
Сутність футурології
Функції футурології
Напрями розвитку футурології
Завдання футурології
7.2. Соціальні прогнози
Історичні періоди прогностичної діяльності
Способи розробки прогнозів
Методи прогнозування