Соціологія - Герасимчук А.А. - Історичні періоди прогностичної діяльності

Соціальні прогнози мають давню історію. Футурологічні тенденції впліталися у тканину філософських роздумів Платона, Аристотеля, Т.Мора, Т.Кампанелли, Ф.Бекона, А.Сен-Сімона, Ж.Сісмонді. Ґрунтовну розробку в загальному плані вони одержали в соціологічних поглядах О.Конта, К.Маркса.

Історичні періоди прогностичної діяльності

Соціологи виділяють три історичні періоди прогностичної діяльності людства:

- перший період — донауковий, коли людина моделювала і прогнозувала свої дії на основі досвіду, виробленого в процесі безпосередньої емпіричної діяльності;

- другий період — це період створення різного роду концепцій розвитку суспільства, спроб прогнозувати цей розвиток. Великий вклад в становлення футурології в цей період був зроблений Т. Мором, Т.Кампанеллою, А.Сен-Сімоном, Ш.Фур'є, Р.Оуеном;

- третій період — це період систематизації наукових теорій різних соціологічних шкіл і напрямів. Історично його можна датувати серединою XIX ст. Період запеклого політичного та ідеологічного протистояння, особливо характерного для XX ст., негативно позначився на розвитку футурологічних теорій. Створилася парадоксальна ситуація. Футурологічні концепції, розроблені на основі останніх досліджень науки, втрачали свою цінність від того, що були густо замішані на політичних та ідеологічних догматичних канонах.

Представники тієї чи іншої школи шукали в інших концепціях не позитивних моментів, а вважали своїм першочерговим обов'язком критикувати опонентів. І критика ця виходила не з наукових, а передусім з політичних та ідеологічних позицій.

Сьогодні, спираючись в основному на аналіз розвитку суспільства, футурологія пробує створити моделі майбутнього. Ці моделі з часом уточнюються, деякі відкидаються зовсім. Слід зауважити, що прогнози, які давалися, наприклад на сьогодні, 10-15 років тому американськими, французькими і західнонімецькими футурологами стосовно рівня матеріального споживання, вільного часу людини, зростання духовних потреб і т. д. "середніх" працюючих в індустріально розвинених країнах, майже цілком підтвердилися. Г.Кан і А.Вінер, проаналізувавши розвиток суспільства за останні 100 років, дійшли висновку, що в останні десятиріччя XX ст. можна очікувати:

- короткотермінову апатію людей в сфері досягнень медицини;

- управління людьми, які знаходяться в стані соціальної сплячки;

- використання в широких масштабах енергії АЕС;

- впровадження автоматизації і кібернетизації в управління та виробництво;

- нових і ефективних виховних і пропагандистських методів впливу на діяльність людини в її суспільному і особистому житті;

- нових надійних ліків у подоланні різного роду негативних явищ, піднесення життєвого тонусу людини;

- створення одномісних літальних апаратів, які поступово замінять автомобілі, і т. д.20

Майже все, що прогнозували футурологи, реалізувалося в розвинених країнах Західної Європи і Північної Америки. Виняток становить використання в широких масштабах АЕС. Причиною цьому стала Чорнобильська катастрофа, яка налякала людство планети "мирним атомом".

Способи розробки прогнозів

Як уже зазначалося, футурологія — це, в основному, прогнозування майбутнього. Прогнозування спирається натри взаємно доповнюючі джерела інформації про майбутнє:

— оцінка перспектив розвитку майбутнього стану, явища, яке прогнозується, на основі досвіду;

— умовне пролонгування в майбутнє тенденцій, закономірностей розвитку, які в минулому і нині добре відомі;

— модель майбутнього стану того чи іншого явища, процесу, яка побудована відповідно до очікуваної або бажаної зміни ряду умов, перспективи розвитку яких добре відомі.

Відповідно до цього існують три доповнюючі один одного способи розробки прогнозів:

- анкетування — опитування населення, експертиза з метою впорядкування, узагальнення суб'єктивних оцінок прогнозів. Особливо велике значення належить експертним оцінкам;

- екстраполяція і інтерполяція (виявлення проміжного значення між двома відомими моментами процесу);

- моделювання. Найбільш ефективна прогностична модель — це система рівностей, проте мають значення і різні види моделей в широкому розумінні цього слова: сценарії, імітації, матриці, графічні зображення і т. д.

Основні етапи розробки прогнозу, їх логічну послідовність достатньо висвітлено у вітчизняній літературі.

Основним об'єктом прогнозування є як суспільство в цілому, так і значно менші за обсягом об'єкти, тобто ті, які охоплені теоріями середнього рівня:

1. Соціологія суспільної свідомості.

2. Соціологія праці.

3. Соціологія релігії.

4. Соціологія сім'ї.

5. Соціологія освіти і виховання.

6. Соціологія політики.

Способи розробки прогнозів
Методи прогнозування
7.3. Прогнозування міжнародної політики
Напрями прогнозування
Необхідність збереження миру на Землі
ТЕРМІНИ І ПОНЯПЯ
ЗАПИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
Частина II. ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ
Розділ 1. ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ ЯК ІНТЕГРАЛЬНА НАУКА
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru