Соціологія - Гіденс Ентоні - Кастелз: урбанізм і соціальні рухи

В найновіших теоріях урбанізму наголос робиться на тому, що він не є автономним процесом, а потребує аналізу у взаємозв'язку з найголовнішими напрямками політичних та економічних змін. На двох провідних авторів — аналітиків урбанізму Девіда Гарві та Мануеля Кастелза великий вплив мали ідеї Маркса (Harvey, 1973, 1982, 1985; Castells, 1977, 1983).

Гарві: реструктуризація простору

Як наголошує Гарві, урбанізм є одним з аспектів штучного середовища, породженого поширенням промислового капіталізму. У традиційному суспільстві міста й сільська місцевість чітко розмежовувалися. У сучасному світі промисловість розмиває межу між містом і селом. Сільське господарство стає механізованим і ведеться, беручи до уваги лише ціни й прибуток, подібно до праці в промисловості, а цей процес стирає відмінності в стилях соціального життя городян та селян.

Гарві зазначає, що в сучасному урбанізмі простір безперервно реструктурується. Цей процес зумовлений вибором великих фірм місця розташування їхніх фабрик, дослідницьких та наукових центрів тощо, контролем з боку уряду за аграрним і промисловим виробництвом, а також діяльністю приватних інвесторів, які купують і продають будинки й землю. Наприклад, комерційні фірми постійно спів-ставляють відносні переваги нового місця розташування з наявним. Якщо виробництво в одному реґіоні дешевшає порівняно з іншим або фірма переходить з виробництва одного продукту на інший, то офіси й заводи закриваються і відкриваються в іншому місці. Так, у певні періоди, коли можна домогтися значних прибутків, у центрах великих міст виростає безліч нових офісних будівель. Коли офіси збудовано, а центральний район "перебудувався", інвестори вишукують потенційні можливості для можливого будівництва в іншому місці. Те, що в певний період дає прибутки, за зміни фінансового клімату може себе не виправдати.

На приватних покупців житла значно впливає те, де саме скуповують землю підприємці, а також розміри позик та податків, що встановлюються місцевими органами влади й центральним урядом. Наприклад, після другої світової війни відбулося бурхливе зростання приміських зон головних міст Сполучених Штатів. Це часто пояснювалось етнічною дискримінацією і тенденцією білих вибиратися з центральних районів міста. Однак, як стверджує Гарві, це стало можливим лише завдяки рішенням уряду про надання пільг в оподаткуванні покупців житла та будівельних компаній, а також створенню фінансовими організаціями спеціальних кредитних установ. Саме завдяки їм виникла можливість для будівництва й придбання нових будинків на периферії міст; одночасно зріс попит на промислові товари, такі як автомобілі. Зростання й розвиток міст та містечок на півдні Англії на початку 1960-х років безпосередньо пов'язане із занепадом давніх промислових галузей на півночі, а відтак і з вкладенням інвестицій у нові промислові проекти.

Кастелз: урбанізм і соціальні рухи

Як і Гарві, Кастелз наголошує, що просторова форма суспільства тісно пов'язана із загальними механізмами його розвитку. Щоб зрозуміти міське життя, ми маємо усвідомити процеси утворення і трас-формації просторових форм. Планування й архітектурний стиль Міст і приміських зон відображають боротьбу й конфлікти між різними групами суспільства. Інакше кажучи, міське оточення являє собою символічну та просторову маніфестацію певних суспільних сил. Наприклад, хмарочоси можуть споруджувати, сподіваючись на одержання від них прибутку, проте ці гігантські будівлі, крім того,

"символізують владу грошей над містом, що здійснюється через технологію та упевненість у собі, і є монументами періоду розвитку корпоративного капіталізму" (Сааіеіів, 1988, р. 103).

На відміну від чиказьких соціологів, Кастелз розглядає місто не тільки як окреме місце проживання, міську територію, але й як складову частину процесів колективного споживання, які, в свою чергу, є невід'ємними аспектами промислового капіталізму. Помешкання, школи, транспортні послуги та вигоди відпочинку є способами, в які люди "споживають" продукти сучасної індустрії. Система оподаткування впливає на те, хто й де може придбати чи орендувати житло, а хто може його збудувати. Значний вплив на ці процеси мають великі корпорації, банки й страхові компанії, котрі надають капітал для будівельних проектів. Але й державні установи також безпосередньо впливають на численні аспекти міського життя, прокладаючи дороги й будуючи громадські споруди, проектуючи зони зелених насаджень тощо. Отже, матеріальна форма міст є продуктом і ринкових сил, і органів влади.

Однак природа рукотворного середовища є не просто результатом діяльності заможних і впливових людей. Кастелз наголошує на важливості боротьби непривілейованих груп за зміни в їхніх умовах життя. Міські проблеми спричиняють ряд соціальних рухів, що виступають за поліпшення житлових умов, протестують проти забруднення повітря, захищають парки і зони зелених насаджень, бойкотують будівельні проекти, що спотворюють природу певного району. Наприклад і Кастелз дослідив рух ґеїв у Сан-Франциско, котрі домоглися реструктуризації кварталів довкола власних культурних осередків, що дало можливість багатьом організаціям, барам і клубам ґеїв розквітнути та здобути вагомі позиції в місцевих політичних структурах.

Як наголошують і Гарві, й Кастелз, міста майже виключно є штучними середовищами, створеними нами самими. Навіть сільські райони здебільшого не уникли втручання людини та впливу сучасної технології, оскільки діяльність людини перетворила і переформувала світ природи. Продукти харчування виробляють не для місцевих споживачів, а для національних та міжнародних ринків; на механізованих фермах ґрунт ретельно розбивають на спеціалізовані ділянки згідно з фізичними шаблонами, мало пов'язаними з природними характеристиками довкілля. Фермери та дрібніші землевласники в економічному, політичному й культурному відношенні пов'язані з ширшим суспільством, хоч би яка відмінна була модель їхньої поведінки від поведінки городян.

Оцінка

Погляди Гарві й Кастелза викликали широкий резонанс, а їхня праця відіграла важливе значення в переорієнтації в аналізі міського життя. На відміну від екологічного підходу, вони наголошують не на "природних" просторових процесах, а на способі відображення штучним середовищем соціально-економічної системи влади. Це означає істотне зміщення наголосу. І все-таки ідеї Гарві й Кастелза часто надто абстрактні, тож вони не дали поштовху стільком дослідженням, як то було з працею членів Чиказької школи.

Власне, висловлені Гарві й Кастелзом, а також членами Чиказької школи погляди органічно доповнюють одні одних, і їх можна об'єднати для показу вичерпної картини процесів урбанізації. Контрасти між міськими районами, описані в екології міста, все-таки існують, як існує й загальна знеособленість міського життя. Однак ці контрасти більш мінливі, ніж це уявляли собі члени Чиказької школи, і, перш за все, залежать від соціальних та економічних чинників, проаналізованих Гарві й Кастелзом. Джон Лоґан і Гарві Молотч запропонували підхід, який безпосередньо пов'язує погляди таких авторів, як Гарві й Кастелз, із деякими моментами екологічного напрямку (Logan and Moiotch, 1987). Вони погоджуються з Гарві й Кастелзом у тому, що характерні риси економічного розвитку, як у національному, так і в міжнародному масштабі, впливають на міське життя цілком безпосередньо. Однак, на їхню думку, ці широкомасштабні економічні фактори діють через місцеві організації, включаючи ближчі комерційні фірми, банки, державні агенції, а також індивідуальних покупців будинків.

Згідно з Лоґаном і Молотчем, місця (земля й будівлі) купуються й продаються, як і всі інші товари в сучасних суспільствах, однак на ринки, які структурують міське середовище, впливає те, які саме групи людей хочуть скористатися нерухомістю, що купується Н продається. В результаті цих процесів виникає багато проблем і конфліктів, і ці процеси є головними чинниками, що структурують міські квартали. Наприклад, житловий будинок в очах його мешканців є "домівкою", проте для домовласника це "джерело орендної плати". Комерційні фірми найбільше зацікавлені в купівлі та продажу нерухомості у певному районі, аби здобути найкращі виробничі території або одержати прибутки від перепродажу землі. їхні інтереси й турботи цілком відмінні від інтересів і турбот мешканців, для яких цей квартал — "місце проживання".

Як зазначають Лоґан і Молотч, у сучасних містах великі фінансові та комерційні фірми повсякчас намагаються інтенсифікувати користування землею у певних районах. Що більше їм це вдається, то більше існує можливостей для перепродажу землі та для прибуткового будівництва нових споруд. Ці компанії мало цікавляться соціальними та матеріальними наслідками їхньої діяльності для певного кварталу, наприклад, чи будуть зруйновані старі гарні будинки, аби звільнити місце для нових великих офісних будівель. Процеси зростання, які форсуються великими фірмами, зайнятими торгівлею нерухомістю, часто суперечать інтересам місцевих комерційних фірм або жителів кварталу, котрі можуть активно їм протидіяти. Люди згуртовуються, щоб захищати свої інтереси. Такі місцеві асоціації можуть проводити кампанії за розширення зональних обмежень, за зональний поділ, блокувати будівництво в зонах зелених насаджень чи в парках або вимагати більш поміркованої квартирної плати.