Соціологія - Кузьменко Т.М. - Соціологічний психологізм

МАРКСИЗМ

Карл Маркс (Німеччина; 1818-1883 рр.),

Фрідріх Енгельс (Німеччина; 1820-1895рр.).

Основні ідеї

Базис-надбудова (система матеріально-виробничих відносин - першооснова, "базис", на якому ґрунтуються інші відносини людей - правові, політичні, ідеологічні (надбудова). Економічна сфера набуває значення первинної субстанції, або є незалежною змінною щодо інших соціальних явищ і процесів). Органічної цілісності суспільства (суспільство - організм, всі елементи якого підпорядковані єдиній меті).

Діалектичного розвитку суспільства (орієнтує на вивчення процесів суспільної динаміки як певних фаз, де гармонійні зв'язки порушуються дисонансами і конфліктами, розв'язання яких дає підставу до відновлення гармонії на якісно новому рівні). Відштовхуються від натуралістичних установок позитивізму, який вимагає розглядати соціальні явища як об'єктивні явища та факти і будувати суспільствознавство за взірцем природознавства, з характерними для останнього причинно-наслідковими поясненнями процесів та явищ оточуючого світу.

Відмінності

між позитивізмом та соціологічною концепцією марксизму

Вона розглядає суспільство не як продовження й вищий продукт природи, а як об'єктивну реальність особливого ґатунку, яка саморозвивається; причини розвитку суспільства слід шукати в ньому самому, а не поза його межами.

На основі позитивістських концепцій будуються чисельні способи вдосконалення існуючого капіталістичного ладу шляхом реформ і соціальної політики держави. Позитивістська соціальна політика визнає лише еволюційний тип суспільного розвитку і заперечує необхідність соціальних революцій. Вважає, що будь-яке суспільство можна реформувати, а соціальні конфлікти розв'язати шляхом мирним, у чому значна роль належить саме соціології. Марксизм вважає капіталістичне суспільство принципово нездатним до подальшого існування, заперечує саму можливість його реформування і вдосконалення, прирікає на загибель.

Марксистська соціологічна теорія порушує позитивістський принцип об'єктивності наукового знання, відкрито стаючи на захист одного класу - пролетаріату і відверто прагнучи знищення іншого класу - буржуазії. Тому вона є не лише і не стільки теорією, скільки ідеологією і політичною практикою, закликом до насильницького повалення буржуазного ладу.

Соціологічний позитивізм прагне будувати свої концепції на базі дослідних даних. Марксизм в соціології приділяє значну увагу інтерпретації категорій і понять, залишаючи поза розглядом проблему надійності емпіричної бази і зв'язок між емпіричним і теоретичним рівнями дослідження. Далі це призведе до однобічності трактування капіталізму і нехтування його нових ознак: підвищення рівня життя пролетаріату; зростання середнього класу; успішність здійснення реформ і раціонального планування тощо.


Соціологічний психологізм

СОЦІОЛОГІЧНИЙ ПСИХОЛОГІЗМ

(КІНЕЦЬ ХІХ ст.).

Критикують марксизм та позитивізм, які, на їхню думку, не дозволяють враховувати найбільш важливий фактор суспільного буття - роль людської психіки і свідомості.

До психологічного напряму в соціології належать теоретичні системи, предметом дослідження яких є загальні закономірності та рушійні сили суспільного розвитку, а об'єктом є суспільство та великі соціальні спільноти.

Детермінований:

- інтересом до проблем мотивації та психологічних механізмів соціальної поведінки;

- зародженням експериментальної психології та її інституціоналізацією.

ОСНОВНІ ТЕЧІЇ

1. Психологічний еволюціонізм

Лестер-Френк Уорд (1841-1931 рр.)

Спонтанний розвиток стихійних сил (генезис) із появою людства доповнюється свідомими діями людини, що ставить перед собою певні цілі. Свідомий бік еволюції - телезис. Первинною соціальною силою є первинні бажання (голод, спрага...), на основі яких формуються складніші бажання (інтелектуальні, моральні, етичні).

2. Інстинктивізм

Вільям Мак-Дугалл (1871-1938 рр.).

Кожне суспільне явище - певний інстинкт або низка інстинктів (війни - схильність до забіякуватості; нагромадження багатства - скупість та схильність до корисливості; спільне життя та діяльність - стадний інстинкт).

3. Психологія народів

Моріц Лацарус

(1824-1903 рр.)

Головна історична сила - "народний дух", який виражає психічну подібність індивідів однієї нації. Індивіди - продукт загального "народного духу".

4.Психологія натовпу (групові теорії)

Гюстав Лєбон

(1841-1931 рр.)

Будь-який масовий рух ототожнювали з ірраціональним та руйнівним натовпом (анонімність, психологічне зараження і навіювання "людини натовпу"), (на зміну "ері еліт" приходить "ера натовпу" - початок занепаду).

5. Інтеракціоналізм

Чарльз Хортон Кулі (1864-1929 рр.)

Процес взаємодії індивідів (соціальних істот, що належать до певних соціальних груп і виконують певні ролі). Суспільство існує завдяки взаємодії між його складниками - людьми та соціальними групами.


Соціологія Е. Дюркгейма
Розуміюча соціологія М. Вебера
Соціологія другої половини ХХ ст.: характерні риси
ТЕМА 3. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА. ТИПОЛОГІЯ СУСПІЛЬСТВ
Поняття суспільства та його типи
Типологія суспільств
Суспільство як соціальна система
ТЕМА 4. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА
Соціальна структура та соціальна стратифікація
Типи стартифікаційних систем
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru