Соціологія - Кузьменко Т.М. - Поняття суспільства та його типи

СУСПІЛЬСТВО

Аристотель

Ототожнював поліс (місто-державу) із суспільством і протиставляв їх природі.

Розробники теорій "суспільного договору"

Ототожнювали суспільство з державою, що виникає внаслідок суспільного договору, який був укладений із метою припинити природну для людини "війну всіх проти всіх" (Т. Гоббс, Дж. Локк, Б. Спіноза, Ж.-Ж. Руссо).

Георг Вільгельм Фрідріх Гегель

Розмежовує поняття "держава" і "громадянське суспільство" (тобто сфера приватних (майнових) інтересів громадян).

Огюст Конт

Сукупність окремих різнорідних елементів соціального організму; функціонуюча система, заснована на поділі праці.

Герберт Спенсер

Як і О. Конт уподібнював суспільство до біологічного організму.

Еміль Дюрк-гейм

Вважав суспільство певним надіндивідуальним цілісним утворенням, яке не може бути зведене до суми частин, які його складають.

Карл Маркс

Це сукупність таких взаємин між людьми, які складаються передусім щодо виробництва. Домінуючу роль у житті суспільства відіграє виробництво матеріальних благ (базис), яке поєднує продуктивні сили та виробничі відносини і визначає духовну сферу життя суспільства - ідеологічну надбудову.

Макс Вебер

Суспільство може розумітися як сукупність його членів, які взаємодіють між собою.

Толкотт Парсонс

Розглядав суспільство як систему, яка поєднує ряд підсистем: діючих у ній осіб, зовнішнє середовище, культуру, соціальні відносини тощо. Кожна з цих підсистем реалізує певні соціальні функції і пов'язана з іншими суспільними підсистемами. Система відносин між людьми, заснована на нормах та цінностях.

За рівнем демократичності

Відкрите

Закрите

За способом здобуття засобів існування

(Г. Ленскі)

Прості

Дописемне

Мисливців та збирачів (200-100 тис. р.)

Скотарство

Огородництво (30-40 тис. р. тому)

І революція (одомашнення тварин)

Складні

Писемні до 10 тис. р.

Аграрне (8-10 тис. р. тому)

ІІ революція аграрна (винайдення плуга)

Індустріальне (250 р. тому)

ІІІ революція промислова (паровий двигун, 1765 р.)

Постіндустріальне

ІУ революція інформаційна (мікрочіпи)

ГЕРБЕРТ СПЕНСЕР ТИПИ СУСПІЛЬСТВА

Військове

- характеризується сильним централізованим контролем та ієрархічним порядком влади. Все

життя, передусім, підпорядковане дисципліні, церква схожа на військову організацію. Індивід примусово підпорядкований соціальному цілому.

Індустріальне

- переважають промисловість та торгівля, з'являється політична свобода, а соціальна організація стає гнучкішою. Влада розглядається як відображення волі індивідів, об'єднання яких є добровільним.

Характеристики

Військове

Індустріальне

Домінуюча

функція

або діяльність

Спільна діяльність з оборони та наступу для збереження та збільшення території.

Мирна; взаємне відновлення індивідуальної діяльності.

Принцип

соціальної

координації

Примусова кооперація; підтримується владним примусом.

Вільна кооперація; підтримується договором та принципами справедливості.

Відносини індивіда та держави

Індивід для держави; обмеження свободи, власності та мобільності.

Держава для індивіда; свобода; певні обмеження власності та мобільності.

Відносини між державою та іншими організаціями

Всі організації публічні; приватні організації унеможливлюються.

Стимулювання приватних організацій.

Структура держави

Централізована.

Децентралізована.

Структура соціальної стратифікації

Фіксованість статусу, виду занять, місця проживання, спадковість статусу.

Пластичність та відкритість статусу, професії та місця проживання, рухомість статусу.

Тип економіки

Автономність та самодостатність економіки, мала зовнішня торгівля; протекціонізм.

Втрата економічної автономності; взаємозалежність завдяки торгівлі; вільна торгівля.

Значущі соціальні та особистісні риси

Патріотизм; хоробрість, шанобливість, лояльність, покірність, віра у владу, дисципліна.

Незалежність, повага інших, супротив насиллю, індивідуальна ініціативність, правдивість, доброта.

Гемайншафт

Гезельшафт

1. Тип волі, покладений в основу

Природна, інстинктивна

Розумова, раціональна

2. Зміст волі

Емоційні, афективні, напівінстинктивні ваблення, нахили і спонукання

Система намірів та цілей, засобів їх досягнення

3. Соціальні зв'язки

Базуються на почутті близькості, відрізняються тривалістю і стабільністю соціальних контактів, спільною підтримкою традицій і прагненням зберегти самототожність індивіда

Базуються на раціональних цілях і відрізняються доцільністю, розрахунком, відносною сталістю і обмеженою участю індивідів у цих зв'язках і соціальних інститутах

4. Форми об'єднання

Мовні, сімейні, побутові, релігійні, етнічні спільноти

Виробничі, професійні, наукові, торговельні спілки

5. Сфера розповсюдження

Переважно село, де зв'язки сильніші, ніж воля окремої людини, і утворюють тривале, надійне, затишне, спільне життя

Переважно місто з міською субкультурою; публічність і світ, у які людина потрапляє як у щось чуже

6. Суть спільності

Життєвий організм

Механічний агрегат

За способом виробництва та формою власності (К. Маркс) (суспільно-економічні формації)

Суспільно-економічна формація

Власність на засоби виробництва

Основні класи

комуністична

комунізм соціалізм

загальна

без класів

робітники та селяни

капіталістична

приватна

капіталісти робітники

феодальна

приватна

феодали та селяни

рабовласницька

приватна

рабовласники та раби

первіснообщинна

загальна

без класів

Порівняльна характеристика різних типів суспільств (початок 90-х рр. ХХ ст.)^*12

Тип суспільства

доіндустріальний

індустріальний

пост індустріальний

Характерні представники

Афганістан, Ангола, Ефіопія, Нікарагуа

Італія, Франція, Великобританія

Країни, що найбільше наблизилися до цього типу: США, Японія.

ВНП на душу населення

До 400$

Більше 1000$

Більше 18 000$

Основний фактор виробництва

Земля

Капітал

Знання

Основний

продукт

виробництва

Продукти харчування

Промислові вироби

Послуги

Характерні риси виробництва

Ручна праця

Широке застосування механізмів, технологій

Автоматизація виробництва, комп'ютеризація суспільства

Характер праці

Робота на землі

Переважно стандартна діяльність

Різке підвищення творчих засад у діяльності

Зайнятість населення

Близько 75 % - в сільському господарстві

Близько 10 % - в сільському господарстві

В сільському господарстві - до 3 %; в промисловості - близько

33 %

Основний вид експорту

Сировина

Продукти виробництва

Послуги

Порівняльна характеристика різних типів суспільств (початок 90-х рр. ХХ ст.)^*13

Тип суспільства

доіндустріальний

індустріальний

пост індустріальний

Політика в сфері освіти

Боротьба з безграмотністю

Підготовка спеціалістів

Безперервна освіта

Кількість вчених на 1 млн жителів

Близько 100

Близько 200

Близько 200

Смертність на 1000 осіб

Близько 20 осіб

Близько 10 осіб

Близько 10 осіб

Тривалість життя

40-50 років

Понад 70 років

Понад 70 років

Вплив людини на природу

Локальний некон-трольований

Глобальний

Глобальний та контрольований

Взаємодія з іншими країнами

Несуттєва

Тісний взаємозв'язок

Відкритість суспільства

Високий потенціал приросту населення:

орієнтовані на традицію типи

Це суспільства на стадії "високого потенційного приросту населення": високий рівень народжуваності супроводжується високою смертністю. Як наслідок - стабільна демографічна ситуація, хоча мало хто жив довше 30 років, молодь - значна частина населення. Низький рівень життєвих очікувань та досить швидка зміна поколінь притаманна суспільствам першого типу. Таке суспільство називають традиційним (доаграрні та аграрні суспільства). Діяльність індивіда підпорядкована традиції, культура повсякчас контролює поведінку. Орієнтація-на-традицію - основний спосіб забезпечення конформності. Відносна стабільність такого суспільства забезпечується зокрема завдяки рідкісним проявам відхилень та інновації. Індивід невіддільний від соціального середовища. Мотивом поведінки є страх перед ганьбою, зумовленою порушенням усталених норм.

Перехідне зростання: орієнтовані - на себе типи

Друга стадія "перехідного зростання": різкий приріст населення відбувається завдяки високій народжуваності та зниженню рівня смертності (внаслідок зростання кількості продуктів харчування, винайдення нових методів лікування, покращення санітарно-гігієнічних умов тощо), що надалі призводить до зменшення народжуваності. Перенаселення, у зв'язку з яким людина відходить від традицій, створюючи міста; з'являється модальний тип - особистості з інтернальною системою цілей. Головним способом конформності постає орієнтація-на-себе; виживає, долає перешкоди на певному етапі той, хто проявляє кмітливість, ініціативу, раціональність, турбується передусім про себе; відбувається послаблення традиції. Особистість набуває почуття контролю за власним життям. Орієн-тація-на-себе - типовий характер представника "старого" середнього класу - банкіра, дрібного власника, торговця. Індивіди можуть залишатися стабільними, навіть коли вони не отримують постійного підтвердження соціального схвалення їхньої діяльності.

Початок спаду населення: орієнтовані на-іншого типи.

Зростання населення незначне: через низьку народжуваність та смертність. Населення старіє. Джерелом орієнтації стає інша людина: сучасники - як знайомі, так і не знайомі, це зумовлено соціалізацією особистості. Виникає потреба подобатися іншим, бути їм потрібним, отримувати від них схвалення. Орієнтація-на-інших - типовий характер представника "нового" середнього класу - бюрократа, державного службовця. Це - людина космополіт. Чуйна, комунікабельна, здатна швидко налагоджувати тісні міжособистісні зв'язки.