Соціологія - Кузьменко Т.М. - Концепції соціальної стратифікації

У соціології найбільше поширення мають три типи теорій стратифікації:

1. Марксистська - визначає, що поділ на класи базується на відношенні людей до засобів виробництва або на способах, за допомогою яких забезпечують засоби існування. В капіталістичних суспільствах існують два класи: капіталісти - власники засобів виробництва, і робітничий клас - продає свою працю і створює додатковий продукт для капіталіста, виробляючи більше, ніж йде на оплату його праці.

2. М. Вебер вважав, що класові відмінності ґрунтуються не лише на відношенні до засобів виробництва, але також і до інших ресурсів (наприклад, майстерність і міра довіри). Він вирізняв ще один аспект стратифікації - відмінності між соціальними групами у сфері престижу. Статусні ресурси можуть розрізнятися незалежно від класових, вони можуть бути або позитивними, або негативними. Групи з негативним статусом називають знедоленими групами, або паріями.

3. Е. Райт доводить, що існує три способи контролю над економічними ресурсами: контроль над інвестиціями (грошовий капітал); над фізичними засобами виробництва; над робочою силою. Капіталісти контролюють всі три типи ресурсів, робітничий клас - не контролює жодного. Між цими двома класами існує ряд класових позицій, їх займають ті, хто впливає на деякі (не всі) аспекти виробництва, наприклад, юристи у великих корпораціях^*19.

*19: {Радаев В. В., Шкаратан О. И. Социальная стратификация. Учеб. пособ. - М., 1995. - С. 49.}

КЛАС СОЦІАЛЬНИЙ

За В. Леніним -

- велика група людей, яка відрізняється від інших,

- місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва,

- ставленням до засобів виробництва,

- роллю в суспільній організації праці і

- способами отримання і розмірами тієї частки багатства, якою вона володіє.

За М. Вебером - агрегати людей, які володіють одними й тими самими життєвими шансами. "Класи" - не спільноти: вони зазвичай є лише можливою основою спільних дій. Ми можемо говорити про "клас" лише у випадку, коли:

1) певна множина людей об'єднана специфічними причинними компонентами, які стосуються їхніх життєвих шансів;

2) такий компонент поданий винятково економічними інтересами щодо придбання товарів або одержання прибутку;

3) цей компонент обумовлений ситуацією, яка складається на ринку товарів або на ринку праці".^*20

*20: {Вебер М. Основные понятия стратификации // Кравченко А. И. Социология: хрестоматия для вузов. - М., 1003.}

За У. Л. Уорнером - група людей, що відносить себе до певної позиції в системі соціальної ієрархії.

Життєві шанси за М. Вебером - це можливості, які має людина для досягнення економічного розквіту. Так, людина із "низів" має менше шансів стати багатим. Найкращий шанс стати багатим - це розпочати свій життєвий шлях із певної позиції. Концепція життєвих шансів наголошує, що клас має суттєвий вплив на життя людей, однак не детермінує його повністю. Класові відмінності впливають на оточення особистості, стиль життя, вибір шлюбних партнерів. Однак вони не прикріплюють назавжди людей до соціальних позицій, отриманих від народження, як системи стратифікації - рабство, касти та стани^*21.

*21: {Култыгин В. П. Исследования социальной структуры в переходных обществах (историко-методологический обзор) // Социологические исследования. - 1001. - № 4. - С. 111-119.}

Значний внесок у розробку соціологічної категорії клас зробив Ллойд Уорнер. Він здійснив перше масштабне емпіричне вивчення соціальної стратифікації в США в 1930-х рр.. Дослідження соціальної структури й функцій північно-східної спільноти (Янкі Сіті).

Уорнерівская школа^*22

*22: {Гордон М. Социальный класс в американской социологии }

Л. Уорнер в основу визначення класу переважно поклав статусне ранжування, обумовлене оцінками членів громади. "Для того, щоб бути членом статусної групи або класу, людина повинна братиучасть у соціальних взаємодіях, що характеризують цей клас, зокрема, у його колах (cliues) і спільнотах (associatios), і повинна бути визнана їхніми членами як "своя". "Належати до певного рівня класової системи Америки для індивіда або родини означає - од₁ержати визнання як рівного з боку тих, хто належить до цього класу" ^*23.

*23: {Там само. }

Застосувавши таке визначення класу, Уорнер виокремив та проаналізував шість класів у Янкі-Сіті, на відміну від типового виокремлення трьох класів у структурі суспільства. На противагу К. Марксу, Уорнер більшою мірою покладався на "суб'єктивні" критерії, виокремлення класу, ніж на "об'єктивні" (прибуток, влада ...).

Окрім цієї схеми стратифікації надалі вирізнили ряд інших. Варіантів багато, але є принципові положення^*24:

o *24: {Коваліско Н. В. Основи соціальної стратифікації: Навч. посіб. - Л., 2007. - С. 45-47.}

o основних класів лише три: багаті, заможні та бідні;

o неосновні класи виникають додаванням страт або верств у межах основних.

Досить поширеною сьогодні є стратифікаційна модель, що базується на уорнерівському підході. Вона поєднує сім статусних груп:

1. Верхній-вищий клас - "аристократи по крові", їх вирізняє велике багатство, великосвітські манери, елітний спосіб життя.

2. Нижній-вищий клас - "нові багаті", які ще не встигли створити потужній родовід, займають найвищі пости в промисловості, бізнесі, політиці тощо.

3. Верхній-середній клас - дрібна буржуазія, високооплачувані професіонали, спосіб життя наближається до великосвітського, але вони не можуть собі дозволити фешенебельну віллу на найдорожчих курортах чи колекцію найрідкісніших художніх раритетів.

4. Середній-середній клас - основа розвинутого індустріального суспільства, до його складу входять гарно оплачувані службовці, середньо оплачувані професіонали, люди інтелігентних професій.

5. Нижній-середній клас - службовці та кваліфіковані робітники, праця яких за характером наближається радше до розумової, ніж до фізичної.

6. Верхній-нижчий клас - середньо та малокваліфіковані робітники, зайняті у масовому виробництві. Характерні риси: невисокий рівень освіти, пасивне дозвілля, примітивні розваги, зловживання алкоголем.

7. Нижній-нижчий клас - "соціальне дно": мешканці підвалів, горищ та інших малопридатних для життя місць. Вони без освіти або з початковою освітою, жебракують чи мають випадкові заробітки. їм властивий комплекс неповноцінності через безпросвітну бідність та постійні приниження.

Відмінності класової системи від рабства, каст і станів^*25

*25: {Култыгин В. П. Исследования социальной структуры в переходных обществах (историко-методологический обзор) // Социологические исследования. - 1001. - № 4. - С. 111-119.}

1) класові системи гнучкі й мінливі. На відміну від інших типів страт класи не встановлюються за допомогою юридичних або релігійних процедур. Межі між класами ніколи не є застиглими й чітко окресленими. Не існує формальних обмежень для змішаних шлюбів між людьми з різних класів;

2) значною мірою класові позиції відкриті для досягнення. Приналежність індивіда до класу не дається просто при народженні, як це відбувається в інших типах стратифікаційних систем. Соціальна мобільність, тобто рух нагору й униз у класовій структурі, значно більше поширена, ніж в інших типах структур;

3) приналежність до класу обґрунтована економічно. Класи залежать від економічних відмінностей між групами індивідів, від нерівності у володінні матеріальними ресурсами. В інших типах стратифікаційних систем найважливіше значення мають не економічні фактори (наприклад, релігія в індійській кастовій системі);

4) класові системи широкомасштабні й мають знеособлений характер. В інших типах стратифікаційних систем нерівність виражена, насамперед, у персоналізованих відносинах боргу або обов'язку - між кріпаком і дворянином, рабом і рабовласником, представниками вищих і нижчих каст. На відміну від цього класова система діє переважно за допомогою безособових великомасштабних асоціацій, наприклад, одна з головних підстав класових відмінностей - це нерівність в оплаті й умовах праці.