Сім'я в Україні потрапила під вплив трансформаційних процесів, які неоднозначно відобразилися на ній та призвели до значних змін у її життєдіяльності. Спостерігається значна диференціація сімей за доходами, зубожіння значної частини сімей, погіршення соціального самопочуття та стану здоров' я членів родини, зменшення середньої тривалості життя, зменшення народжуваності та зростання частки народження позашлюбних дітей. Соціально-економічні умови життєдіяльності сім'ї проектуються на взаємовідносини: дезорганізується сімейне життя, посилюється конфліктність, руйнуються усталені морально-етичні засади функціонування родини. Дисфункції проявляються в економічній, правовій та моральній незахищеності сім' ї, зниженні її ролі у соціалізації та вихованні дітей, загостренні проблем бездогля1дності дітей та зростання рівня правопорушень серед неповнолітніх*243.
*243: {Матеріали науково-практичної конференції "Тенденції розвитку сучасної сім'ї в Україні" // Український соціум. - 2004. - № 3 (5). - С. 124-150.}
В Україні значна частина сімей - егалітарні, демократичні в прийнятті життєво важливих рішень, що стосуються сімейного життя та розподілу сімейних доходів. Шлюбні партнери (50- 70 %) разом вирішують такі питання, як: придбання коштовних речей, вибір навчального закладу для дитини, вибір місця проживання та інші*244.
*244: {Лавриненко Н. Гендер та інститут сім'ї // Структурні виміри сучасного суспільства: Навч. посіб. / За ред. С. Макеєва - К., 2006. - С. 264-292.}
Дані репрезентативного опитування населення в 2007 р.*245 свідчать, що понад 30 % дорослого населення України вважають, що чоловік повинен бути главою сім'ї; тільки - 3 % - жінка; майже кожен четвертий (24 %) впевнений, що главою повинен бути той, хто до цього більше здатний; 42 % переконані, що глави сім'ї взагалі не повинно бути, усе слід вирішувати разом; 1 % не дали відповіді.
*245: {Щорічне моніторингове дослідження Інституту соціології НАН України: "Українське суспільство 1992-2008 рр.". Вибіркова сукупність кожного опитування в середньому становить 1800 осіб і репрезентує доросле населення України (віком понад 18 років).}
Трансформація українського суспільства відображається на сім' ї, яка теж зазнає глибоких змін. Сучасне суспільство наближається до "другого демографічного переходу"", який уже проявляється в економічно розвинених країнах: зниження рівня народжуваності та зростання середнього віку укладання шлюбу та народження дитини, зростання частки н4еповних сімей, зростання незалежності жінки від чоловіка у шлюбі*246.
*246: {Амджадін Л. Трансформаційні зміни інституту сім'ї та шлюбних відносин в українському суспільстві: гендерний аналіз // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2007. - № 3. - С. 60-75.}
Набувають поширення західні зразки шлюбно-сімейних відносин, зокрема позашлюбні та дошлюбні статеві відносини.
РОЗПОДІЛ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ: "ЯКОЮ МІРОЮ ВИ ПОГОДЖУЄТЕСЯ ЧИ НЕ ПОГОДЖУЄТЕСЯ ІЗ СУДЖЕННЯМ "СЕКСУАЛЬНІ ЗНОСИНИ ДО ШЛЮБУ ЦІЛКОМ ПРИПУСТИМІ"?", (%)*247
*247: {Кракович Д. Ставлення до сексу без сім'ї та сім'ї без шлюбу: 15 років тому і зараз // Думки і погляди населення України напередодні референдуму щодо незалежності та через 15 років. Прес-конференція КМІС, 30 листопада 2006 року, Киє-во-Могилянська Академія (За даними двох загальноукраїнських вибіркових опитувань дорослого населення України, проведених у 1991 та 2006 роках. Вибірка (2000 осіб) репрезентативна дорослому населенню України віком від 18 років).}
1991 | 2006 | |
Повністю згоден | 28 | 25 |
Радше згоден, аніж не згоден | 10 | 20 |
І згоден, і не згоден | 14 | 16 |
Радше не згоден, аніж згоден | 6 | 10 |
Повністю не згоден | 30 | 17 |
Важко сказати | 11 | 11 |
Змінилося ставлення до сексуальних відносин до шлюбу. Суспільство стало менш нетерпимим. Частка не згодних у 2006 році, порівняно із 1991 роком зменшилася з 36 % до 27 %. Частка згодних збільшилася із 38 % до 45 %.
Спостерігається падіння офіційної шлюбності на фоні значної кількості розлучень. Сьогодні розпадається більше половини із но-востворених сімей. Уповільнюється процес утворення "нових" сімей із партнерів, які раніше не перебували в шлюбі. Середній вік чоловіків, які офіційно одружилися в 2004 році, становив 30 років (у містах - 30,6 років, в селах - 28,4), а жінок - 27 років (у містах - 28,4 років, в селах - 27,6). Зменшується загальна кількість сімей. Превалюють прості (нуклеарні сім'ї), хоча їх частка зменшується. Зростає частка неповних сімей, що складаються із матері та дитини. В 2006 році 20,9 % у домогосподарствах є діти, які не мають одного із батьків. Зростає частка дітей, народжених жінка2ми, які перебувають у незареєстрованому шлюбі (2004 р. - 20,4 %)*248.
*248: {Амджадін Л. Трансформаційні зміни інституту сім'ї та шлюбних відносин в українському суспільстві: гендерний аналіз // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2007. - № 3. - С. 60-75.}
Матеріальний стан. Сучасна українська сім'я переважно має економічні проблеми. При оцінці матеріального рівня життя власної сім'ї в 2008 році більшість (66 %) визначили свою позицію в межах від 0 до 4 балів включно (при шкалі 0 балів - найнижчий, а 10 балів - найвищий матеріальний рівень). Середній бал склав 3,8, що протягом 1994-2008 рр. є найкращим показником, але однак дає негативну характеристику матеріальному стану сім'ї. Лише 4 % сімей вистачає на все необхідне, роблять заощадження та живуть у повному достатку. Вистачає лише на продукти харчування кожній третій сім' ї.
ОЦІНКА МАТЕРІАЛЬНОГО СТАТУСУ СІМ'Ї ЗАГАЛОМ ЗА ОСТАННІ 2-3 МІСЯЦІ (%)
2002 | 2008 | ||
1. | Часто не маємо грошей та харчів - інколи жебракуємо | 3,1 | 0,8 |
2. | Не вистачає продуктів харчування - інколи голодуємо | 9,6 | 3,0 |
3. | Вистачає лише на продукти харчування | 49,3 | 32,6 |
4. | Вистачає загалом на прожиття | 23,5 | 37,9 |
5. | Вистачає на все необхідне, але нам не до заощаджень | 11,6 | 20,7 |
Продовження табл.
6. | Вистачає на все необхідне, робимо заощадження | 2,0 | 3,8 |
7. | Живемо у повному достатку | 0,3 | 0,4 |
8. | Не відповіли | 0,6 | 0,7 |
Серед країн Європи, що брали участь в "Європейському соціальному дослідженні"*249, Україна посідає одне з останніх місць в оцінці задоволеності матеріальним станом - 4,07 бали (0 - зовсім не задоволений, 10 - цілком задоволений) (за нами лише Болгарія із середнім балом - 3,78).
*249: {Головаха Є., ГорбачикА. Соціальні зміни в Україні та Європі: за результатами "Європейського соціального дослідження" 2005-2007 роки. - К., 2008. - С. 28.}
Сім' я в нашому суспільстві користується високою довірою у більшості населення (переважно та цілком довіряють їй 31 та 65 %, 2008 р.). Одночасно не більше половини населення можуть стверджувати, що їм вистачає щастя у сімейному житті. Жінки менш щасливі за чоловіків.
РОЗПОДІЛ ВІДПОВІДЕЙ НА ЗАПИТАННЯ: "ЧИ ВИСТАЧАЄ ВАМ ЩАСТЯ В СІМЕЙНОМУ ЖИТТІ?" (%)
1995 | 2006 | ||
1. | Не вистачає | 24,8 | 24,7 |
2. | Важко сказати, вистачає чи ні | 24,5 | 22,8 |
3. | Вистачає | 47,2 | 48,8 |
4. | Не цікавить | 2,7 | 3,3 |
5. | Не відповіли | 0,9 | 0,4 |
Освіта. Вища освіта є термінальною цінністю для сучасної сім'ї: обов'язковим вважають здобуття вищої освіти власними дітьми (внуками) - 82 % населення (2008 р.). Хоча доступність її для дітей (внуків) - питання проблематичне для значної частини сімей.
РОЗПОДІЛ ВІДПОВІДЕЙ НА ЗАПИТАННЯ: "ЯКОЮ МІРОЮ Є (БУЛА) ДОСТУПНОЮ ВИЩА ОСВІТА ДЛЯ ВАШИХ ДІТЕЙ, ОНУКІВ?" (%, 2008 Р.)
1. | Цілком доступною | 17,7 |
2. | Скоріше доступною | 24,2 |
3. | Важко сказати доступною, чи ні | 34,2 |
4. | Скоріше недоступною | 18,4 |
5. | Зовсім недоступною | 4,3 |
Не відповіли | 1,3 | |
Середній бал | 2,7 |
Дозвілля. Одним із аспектів, що характеризує дозвілля, є проведення відпустки, канікул. Понад 25 % у 2007 році провели їх вдома, займаючись домашніми справами, близько 39 % - не мали відпустки взагалі. Лише 13 % відпочивали за путівкою, курсівкою, в курортних місцях (без путівки), за кордоном.
ТЕМА 11. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ
Поняття особистості. Предмет дослідження соціології особистості
Вихідні принципи розгляду категорій соціології особистості
Теорія соціальних ролей
Міжособистісні та внутрішні конфлікти особистості
Структура особистості
Соціальна типологія особистості
Соціалізація. Види. Етапи. Агенти
Механізми соціалізації