Соціологія - Танчин I.3. - 5.2.2. Форми масової поведінки

5.2.1. Поняття масової поведінки

Поведінка людини визначається культурними нормами суспільства. Але не завжди ії поведінка є прогнозованою. Іноді люди поводяться непередбачувано, в певних ситуаціях вони втрачають критерії правильності і не прогнозують наслідків своїх дій. Формою масової поведінки, наприклад, є поведінка натовпу, паніка, бунт тощо.

Масова поведінка не є синонімом групової поведінки. Рівень її інституціалізації є низьким, вона є спонтанною, змінною, емоційною та непередбачуваною. Найнижчий ступінь інституціалізації притаманний паніці, найвищий — соціальному рухові (наприклад, рух захисників природного середовища).

Масова поведінка — це спонтанні і нетривалі суспільні дії, відносно великої кількості людей, які перебувають у невизначеній ситуації.

Американський соціолог Норман Гудмен виділяє такі основні ознаки масової поведінки:

Це обмежена в часі, нетривала соціальна дія. Взаємодія людей в рамках масових дій обмежена конкретною ситуацією — концертом, демонстрацією, втечею від небезпеки ("тигр вирвався з клітки!") і зазвичай вона не триває довше, ніж ця ситуація.

Непевна ідентифікація і суспільні межі. Межу між учасниками якої-небудь форми масової поведінки і тими, що не беруть у ній участі, зазвичай провести досить складно. Як-от: навколо місця демонстрації завжди збирається чимало людей, які не є її учасниками, а просто спостерігають. Учасники колективних акцій, як наприклад, рок-концерту, демонстрації чи панічної втечі або руху за права тварин не обов'язково мають бути знайомими між собою і чітко ідентифікувати один одного.

Ослаблені або новоутворені суспільні норми. Загальновизнані суспільні норми в рамках масової поведінки не завжди діють. Поведінка людей є швидше спонтанною, емоційною (натовп може вдатися до погромів, в паніці не зважати на слабких та ін.).

Сучасний французький дослідник Серж Московічі пише, що, "розчинившись у масі індивіди втрачають свої особисті інтереси, щоб підкоритися спільним бажанням, точніше тим, які, як спільні, подають їм вожді". Він відзначає, що характерною рисою масової людини є відсутність критичності і здатності приймати правильні рішення. "Єдина мова, яку вони розуміють, — це мова, яка оминає розум і звернена до почуття", — зауважує Московічі, — "Людина-індивід і людина-маса — це дві різні речі, як майно в один франк і в мільйон: індивіда переконують, масі навіюють".

5.2.2. Форми масової поведінки

Про масову поведінку йдеться тоді, коли люди на якусь подію реагують подібно. Можна вирізнити кілька головних форм такої поведінки: плітки, масова істерія, паніка, бунт, натовп.

Плітки — сукупність даних, які виникають із анонімних джерел і поширюються неформальними каналами. Поширення пліток — це форма масової поведінки. У їх розвитку виділяють три етапи:

Згладжування. У процесі поширення пліток вони стають коротшими, чіткішими, такими, що легше піддаються засвоєнню. Кількість подробиць різко зменшується з самого початку їх поширення.

Загострення, акцентування. У процесі відбору інформації залишається домінантний факт.

Засвоєння. У процесі засвоєння пліток посилюється загальний настрій.

Наприклад, у дружини комерсанта NN. який у народі має не дуже добру репутацію, під час відвідин оперного театру, вкрали шубу. Відповідно до накресленої вище схеми, плітки могли б поширюватися, приблизно, таким чином: 1. "У NN вкрали шубу!"; 2. "NN вплутався у якийсь скандал з викраденою шубою"; 3. "NN торгує краденими шубами!".

Масова істерія — стан загальної нервозності, страху і підвищеного збудження як реакція на загрозу з боку певних потужних сил. Прикладами масової істерії є, наприклад, "полювання на відьом" в епоху середньовіччя, так само назвали переслідування в період після Другої світової війни американським сенатором Маккарті працівників шоу бізнесу, запідозрених у комуністичних симпатіях (до підозрюваних увійшов навіть Рональд Рейган — тоді артист Голівуду, а згодом — ультраконсервативний Президент США). Пошуки "ворогів народу" за часів Сталіна також можна вважати прикладом масової істерії. Незвичайний приклад масової істерії пов'язаний з відомою радіопередачею інсценізації роману Герберта Уеллса "Війна світів", яка була трансльована у ніч перед святом нечистої сили — Хелловіном, у і938 р. Хоча в процесі передачі декілька разів повідомлялося, що це художня фантазія, тисячі американців повірили, що вони є слухачами справжнього репортажу про вторгнення марсіян. Почалася паніка, а деякі мешканці штату Нью-Джерсі, де нібито відбулася висадка прибульців, покинули свої домівки. Осіб, які найсильніше піддалися паніці, важко було переконати, що жодного вторгнення марсіян не було.

Паніка — це форма масової поведінки, коли люди, зіткнувшись із небезпекою, не координовано реагують. Під впливом паніки люди діють неорганізовано, емоційно, часто заважаючи і травмуючи один одного. Людина швидко піддається паніці, коли вона боїться щось втратити, коли постає загроза її життю, добробуту тощо. А також з'являється в екстремальних ситуаціях: пожежа, землетрус, несподіваний напад тощо.

Бунт — форма масової поведінки, яка означає ряд стихійних форм колективного протесту: масового хвилювання, заколоту, повстання. Бунт — непокора офіційній владі. Причиною його виникнення є масове невдоволення чимось (умовами життя і праці, гнітом, поганим ставленням та ін.), або кимось (найчастіше керівництвом). Бунт може відбуватися як у межах певної організації (бунт на кораблі), так і в межах певної соціальної групи (селянський бунт, студентські бунти).