Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України - Лісовець О.В. - 1.4. Структурні характеристики громадської організації

Ознаками громадської організації як соціального інституту є: наявність мети діяльності, конкретних функцій, що забезпечують її досягнення; структурованість; система цінностей, норм, ідеалів; набір соціальних позицій та ролей. Аналіз цих ознак у контексті громадських дитячих та молодіжних організацій свідчить, що, як і будь-який соціальний інститут, вони створюються особою або групою осіб, пов'язаних спільною проблемою, і діють на основі програмного документа (статуту, положення, кодексу тощо), у якому зафіксовано:

- назву, статус, юридичну адресу об'єднання громадян;

- мету та завдання об'єднання громадян;

- умови та порядок прийому в члени об'єднання громадян, вибуття з нього;

- права та обов'язки членів (учасників) об'єднання;

- порядок утворення і діяльності статутних органів об'єднання, місцевих осередків та їх повноваження;

- джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна об'єднання, порядок звітності" контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;

- порядок внесення змін і доповнень до статутного документа об'єднання;

- порядок припинення діяльності об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з його ліквідацією.

Наявність цілі (мети) чітко визначає характер і спрямованість діяльності громадської дитячої чи молодіжної організації, основні завдання та напрями її роботи. На думку російських дослідників Г. Іващенко та М. Купельдинової, основним принципом формулювання мети сучасної організації є "організація для дитини, а не дитина для організації", тому головні ідеї" трансформовані в цілях діяльності сучасних молодіжних і громадських об'єднань, орієнтовані на особистісний підхід" визнання особистості з її унікальністю і своєрідністю вищою соціальною цінністю, на природний саморозвиток людини, здатної освоювати і перетворювати навколишній світ. За спрямованістю цілі сучасних організацій умовно поділяють на такі групи:

1) цілі, спрямовані на розвиток особистості (виховання всебічно розвиненої особистості" сприяння саморозвитку, соціальному становленню особистості, формування активної життєвої позиції тощо);

2) цілі, Орієнтовані на певний напрям виховання (виховання патріотизму, національної свідомості, екологічне виховання, сприяння захисту прав та інтересів дитини тощо);

3) цілі, спрямовані на розвиток пізнавальної сфери індивіда (розвиток індивідуальних здібностей, стимулювання навчального пізнання, формування комплексних пізнавальних навичок).

Отже, метою діяльності сучасних громадських дитячих та молодіжних організацій є стимулювання і розвиток потенціалу особистості, включення її в систему соціальних комунікацій через суспільно корисну практику і дозвілля.

З огляду на мету діяльності організації формують завдання діяльності з урахуванням рівня розвитку колективу, його можливостей і здібностей, індивідуальних і вікових особливостей членів організації, регіональних особливостей. Завдання визначають подальший розвиток організації і реалізуються в змісті діяльності. Типовими завданнями діяльності сучасних громадських дитячих та молодіжних організацій є:

- залучення дітей і молоді до суспільно корисних справ, формування відповідального ставлення до праці, забезпечення потреби кожного учасника організації в самореалізації;

- формування гуманної особистості, свідомого і активного громадянина - патріота України;

- збереження довкілля, історико-культурної спадщини українського народу;

- надання допомоги освітнім та позашкільним закладам у розв'язанні їх завдань;

- забезпечення гармонійного фізичного, соціального та духовного розвитку підростаючого покоління;

- організування змістовного дозвілля, формування навичок здорового способу життя, запобігання правопорушенням неповнолітніми;

- захист прав і свобод дітей та молоді, сприяння виконанню ними своїх обов'язків.

Важлива ознака громадських дитячих та молодіжних організацій - структурованість за інтересами, віковим чи територіальним критеріями. Чітко виражена структура визначає статус кожного члена організації, дає змогу зорієнтувати дитину, підлітка, молоду людину в перспективах особистісного зростання. Крім того, поділ на первинні колективи (скаутський патруль, екологічна варта тощо) сприяє ефективному використанню в організації "методу малих груп", унаслідок чого не нівелюється індивідуальність членів організації і кожен може виявити всі свої здібності.

Структура будь-якого соціального інституту зумовлює насамперед соціальний статус суб'єктів відповідної сфери діяльності і сукупність їх функцій, від ефективності виконання яких залежать дієвість соціального інституту, стабільність певних суспільних відносин. З огляду на це важливе значення в організуванні діяльності громадських дитячих та молодіжних об'єднань має теорія соціальних ролей. Особистість дитини, підлітка, молодої людини в громадській організації розкривається передусім у соціальному аспекті. її інтуїтивні уявлення про себе стають усвідомленими завдяки системі соціальних характеристик особистості - соціальних статусів, які свідчать про її місце в групі, організації і системі соціальних ролей - стійких соціальних функцій, виконуваних дитиною в організації. Статус характеризується правами та обов'язками члена організації (член ради, керівник експедиції, кореспондент прес-центру та ін.). Керівна структура громадської організації зазвичай складається з:

- вищого керівного органу - загальних зборів або конференції;

- постійного виконавчого органу - ради, президії;

- керівника організації - голови ради, президента;

- контрольно-ревізійного органу - контрольно-ревізійної комісії.

Статус і роль члена організації стимулюють його творче ставлення до справи, оволодіння новими знаннями, прагнення самовдосконалюватись, формування позитивних комунікативних якостей тощо. Адже теорія соціальних ролей передбачає активність самої людини - виконавця ролі - щодо своєї діяльності і впливу на неї, орієнтує на поєднання в рольовій діяльності творчого підходу з відповідальністю.

Характерною ознакою громадських дитячих та молодіжних організацій як соціального інституту є фіксоване членство, чітко сформульовані права і обов'язки членів, їх свідоме дисциплінування. Більшість дитячих та частина молодіжних організацій мають загальноприйняті правила і норми, виражені в законах організації.

Система цінностей організації виявляється в дотриманні традицій, звичаїв, ритуалів (посвята, збори, таборування, участь у змаганнях, свята, реалізація цільових програм тощо), сформованих у різних сферах життєдіяльності організації, стилі педагогічного керівництва та ін. Життєздатність традицій залежить від їх дотримання і розвитку новими поколіннями членів організації, а нехтування ними порушує наступність у житті колективу. Однак беззастережне наслідування традицій породжує консерватизм і застій у житті організації, які гальмують її розвиток (А. Мудрик).

Упорядкована система дій, утілена в різних видах символічної поведінки, формує в учасників відчуття причетності до організації, її традицій, згуртовує колектив. Цьому сприяють також символіка та атрибутика дитячих і молодіжних організацій як сукупність знаків, прикмет, образів, предметів, які вказують на належність до організації, тісно пов'язані за своїм смисловим навантаженням із метою, завданнями, основними цінностями і принципами життєдіяльності організації. Найпоширенішими символами сучасних громадських дитячих та молодіжних організацій є герб, емблема, прапор, девіз, гімн; атрибутами - сурма, барабан, форма, знаки розрізнення, відзнаки тощо.

Сучасні громадські дитячі та молодіжні організації як активні суб'єкти соціально-педагогічної діяльності мають соціально спрямовані мету й завдання, сприяють соціальному захисту, адаптації та становленню учасників, реалізують соціально-педагогічні програми, а тому мають бути об'єктом як професійної діяльності, так і наукових досліджень у соціально-педагогічній сфері.