Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України - Лісовець О.В. - Пожежно-спортивне товариство "Луг" (1925- 1939)

25 березня 1925 року Львівське староство зареєструвало статут Руханкового товариства і огневої сторожі "Луг", перший осередок якого створив у с. Підберезцях Львівського повіту отаман львівської повітової "Січі" Роман Дашкевич (1892-1975). "Луг" продовжив традиції "Січі", але, врахувавши гіркий досвід, намагався бути позапартійним, а одягом учасників товариства була не козацька, а військова уніформа періоду визвольних змагань 1917-1920 рр. Вони також носили топірці, що спричинювало конфлікти з владою (чимало осередків через це заборонили). На початку 1933 року затвердили новий статут і назву - Українське руханково-спортове товариство "Луг" (Р. Дашкевич пояснив, що обладнання для гасіння пожеж було дорогим, а коли "луги" невчасно прибували на пожежу, то таке товариство ліквідовувалося). На вересень 1939 року діяло 934 осередки з понад ЗО тис. членів. З приходом радянської влади товариство було розпущене.

Молодіжне товариство "Пласт" (1912-1930)

В основу діяльності "Пласту" покладена ідея скаутизму, що на початку XX ст. набула поширення в Англії, Франції, СІЛА та інших країнах. Перша українська скаутська організація виникла у Галичині. Восени

1911 року Петро Франко (син І. Франка) та Іван Чмола організували у Львові перші гуртки майбутнього "Пласту", а днем його заснування вважають 12 квітня

1912 року, коли за ініціативи вчителя гімназії Олександра Тисовського (1886-1968), основоположника й організатора "Пласту", було приведено до присяги 40 активних членів гуртків. Назву "Пласт" запропонував професор Боберський як назву кубанських козаків-розвідників.

Діяльність організації основувалась на "Пластовому законі", який визначав правила поведінки пластуна, ставив вимоги до моральних якостей і був обов'язковим для виконання. В 14 пунктах закону вказувалось, що пластун повинний бути совісним, словним, точним, ощадним, справедливим, братерським, пожиточним, врівноваженим, пильним, чемним, дбати про своє фізичне здоров'я, зовнішній вигляд І культуру мови тощо.

Серед основних напрямів роботи - вбирання історико-краєзнавчого матеріалу, фізично-виховна і туристична робота, здобуття знань та вмінь з надання першої медичної допомоги, гігієни тіла тощо. Навчально-виховний процес у "Пласті" ґрунтувався на вікових особливостях та індивідуальних здібностях його членів, яких поділяли на вікові категорії: 8-12 років - пластовий доріст (вовченята); 12-18 років - пластуни; юнаки і дівчата, старші 18 років (керівники) - старші пластуни; пластовий сеньйорат (почесні члени, які допомагали матеріально).

Символіка. Гербом, або емблемою "Пласту" є український тризуб і біла трилиста лілея, символ скаутського руху, сплетені в одну гармонійну цілісність.

Гімном "Пласту" є пісня "Цвіт України", перший куплет якої склав О. Тисовський, а інші два запозичені з поезії І. Франка "В дорогу".

Девізом пластунів був клич "СКОБ" (С - сильно, К - красиво, О - обережно, Б - бистро), який означає ще й назву різновиду гірських орлів.

У "Пласті" існували свої атрибути і відзнаки. Пластун-учасник носив на лівому рукаві френча синій кружок з вишитою жовтою літерою "У". Пластун-розвід-ник носив синю стрічку із жовтими буквами "Скоб". Пластун-скоб над цією синьою стрічкою і написом мав вишиту пластову лілею. Гетьманський пластун-скоб носив таку ж відзнаку, як і пластун-скоб, тільки обведену жовтим паском у вигляді щита.

Пластунська старшина мала відзнаки у вигляді срібних та золотих пасочків, які розміщувались Над контр-фалдою лівої кишені сорочки чи френча відповідно до посади. Рядові пластуни носили різнокольорові стяжки, які відповідали їхнім псевдам. Так, "Вовк" чіпляв до лівого погона жовту і чорну стяжки, "Голуб" - білу й сіру тощо.

Пластунський однострій складався з сорочки, френча, коротких та довгих штанів кольору "хакі", ширококрисого суконного капелюха, камашів-гетрів, черевиків, плащ-намету, светра і деяких необхідних речей: складеного ножа, компаса, палиці, шнура тощо.

Структура. "Пласт" мав таку будову; пластовий гурток (5-10 осіб) → чета (не більше 30 осіб) → сотня (100-150 осіб) → полк (300-400 осіб) → кіш (повіт) → округ (Пограничний (Перемишль), Центр (Львів), Верховинський (Стрий), Дністровський (Станіслав), Гуцульський (Коломия), Подільський (Бережани)).

Керівний орган - Верховна Пластова Рада, яка входила як секція до крайового Товариства охорони дітей І опіки над молоддю, що давало право на організування пластових гуртків при школах.

До "Пласту" приймали без обмежень. Претендент за письмової згоди батьків і двох рекомендацій пластунів складав вступний іспит, давав клятву і письмове "Слово честі".

На початку 1928 р. у Галичині діяло 138 полків (ЗО Тис осіб). Відчутний був вплив ОУН на діяльність "Пласту", що призводило до конфліктів із владою. У 1930 р. під час збройного нападу на поштову карету загинув член ОУН старший пластун Гриць Пісецький. Ця подія спричинила тотальні обшуки та арешти членів "Пласту", а ЗО вересня 1930 року Львівське староство ухвалило заборонити діяльність товариства.

Молодіжне товариство "Пласт" (1912-1930)
Товариство "Орли" -- Католицька Акція Української Молоді (КАУМ) (1933 - 1939)
Союз Української поступової молоді імені М. Драгоманова "Каменярі" (1930-1939)
Карпатський лещатарський клуб (1924-1939)
Студентські товариства
Дитячі та молодіжні організації в Наддніпрянській і Східній Україні
2.3. Комсомольсько-піонерський період розвитку дитячого та молодіжного руху
Всесоюзна Ленінська комуністична спілка молоді (комсомол)
Всесоюзна піонерська організація імені В. І. Леніна (Піонерська організація України імені В. І. Леніна)
2.4. Становлення організованого дитячого та молодіжного руху наприкінці XX - на початку XXI ст.
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru