Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України - Лісовець О.В. - Становлення сучасного студентського руху

Основну складову сучасного молодіжного руху становлять організації та об'єднання студентів.

Студентська громадська організація - об'єднання студентів, аспірантів, молодих викладачів, метою діяльності якого є надання допомоги студентській молоді, створення механізмів реалізації студентської ініціативи, захист соціальних, економічних та інших інтересів студентства.

Студентська молодь завжди була в авангарді соціальних перетворень і політичних рухів, а нерідко ставала їх рушійною силою. Більшість членів громадських молодіжних організацій - студенти; значний відсоток громадських організацій опікується розв'язанням суто студентських проблем.

Становлення сучасного студентського руху

Наприкінці 80-х років XX ст. студентська молодь виступила як активна і впливова сила на громадсько-політичній арені. Важливу роль у цьому відіграв Всесоюзний студентський форум, який відбувся у 1989 р. У дискусійних центрах розглядали важливі проблеми: "Перебудова вищої і середньої спеціальної освіти, організація навчального процесу", "Соціально-побутовий стан студентів", "Профспілки в навчальних закладах". Рішення форуму щодо створення студентських організацій та об'єднань поклало край монопольному праву комсомолу бути єдиною молодіжною організацією і висловлювати інтереси студентства. Комсомольські осередки багатьох ВНЗ намагалися перебудувати свою роботу, але вже не могли повернути собі лідерство серед студентської молоді, втрачаючи її довіру. У 1990-

1991 рр. у багатьох ВНЗ було сформовано самостійні студентські організації: Українську студентську спілку (УСС), Спілку українських студентів, Студентське братство, Український фонд студентів та ін. У той період Україною прокотилася хвиля студентських страйків, відбулося студентське голодування 2-17 жовтня 1990 року в Києві, організоване і проведене УСС та Львівським студентським братством. Ця подія пізніше отримала назву "оксамитова революція", або "революція на граніті", і стала кульмінацією студентського руху в Україні. Підтримати голодуючих на площі Жовтневої Революції (нині Майдан Незалежності) приїжджали студенти з багатьох міст України. Акція перетворилася на організований масовий студентський рух. Студенти вимагали відставки Голови Ради Міністрів В. Масола, проведення виборів, на багатопартійній основі навесні 1991 року, прийняття постанови Верховної Ради про націоналізацію майна КПРС і ВЛКСМ в Україні, відмови від підписання нового союзного договору, повернення в Україну всіх громадян УРСР, які проходили строкову службу в армії за ЇЇ межами, проведення референдуму про довіру Верховній Раді. Унаслідок двотижневого голодування всі вимоги студентів, крім референдуму, було виконано.

За незалежності України пріоритетною функцією студентського руху стала соціальна: розв'язання соціально-економічних проблем студентства, захист їхніх прав та інтересів. Час від часу студентство виявляло і високу політичну активність (особливо під час виборів). Зокрема, опозиційний рух 2001 р. "Україна без Кучми" розпочинався як студентський. Його активними учасниками стали 2,5 тис. осіб, переважно студенти та викладачі, які впродовж грудня - січня організували наметові містечка та низку акцій. У березні було створено Всеукраїнський громадянський комітет опору "За правду!", в якому об'єдналися студенти Києва, Львова, Харкова, інших міст. Завершилось усе втручанням міліції і масовими арештами 9 березня 2001 року.

2004 р. позначений значною активізацією студентського руху. Зокрема, майже півроку тривало протистояння сумських студентів і адміністрації ВНЗ з приводу об'єднання трьох сумських вищих навчальних закладів, яке завершилось пішим походом студентів до Києва та відміною Указу Президента України "Про створення Сумського національного університету". Активна громадянська позиція молоді виявилася і під час "помаранчевої революції".

Останніми роками організований студентський рух в Україні активізувався: проведення акцій, зустрічей із представниками адміністрації ВНЗ та органів державної влади, створення різноманітних студентських об'єднань. У сучасному студентському русі функціонують кілька типів об'єднань:

- профспілки. їх першочерговими завданнями є розв'язання соціальних проблем студентства, захист інтересів молодих людей перед державою та адміністрацією ВНЗ (Перша українська студентська профспілка ПОСТУП, профспілка студентів "Пряма дія", Асоціація студентських профспілкових організацій України);

- органи студентського самоврядування. Створюються і функціонують з метою забезпечення виконання студентами своїх обов'язків і захисту їхніх прав, сприяння гармонійному розвитку особистості студента, формуванню в нього навичок майбутнього організатора, керівника. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція). Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо;

- фахові студентські організації та об'єднання за інтересами. Організації такого типу поширені в межах окремих ВНЗ та факультетів (наприклад, асоціації студентів-юристів, історичні студентські товариства тощо);

- громадські студентські організації. Цей тип об'єднань репрезентує насамперед громадсько-політичну ініціативу студентства та обстоює його права.

Отже, сучасні молодіжні організації постали на ґрунті активного громадського студентського руху кінця 80-х - 90-х років XX ст., що стимулював пробудження національної свідомості.