1. Які причини виникнення та існування страхування:
а) захист майнових інтересів суб'єктів виробничих відносин і людського суспільства від несприятливих подій (ризиків);
б) створення сезонних запасів у харчовій промисловості;
в) збільшення обсягів виробництва;
г) здійснення запобіжних заходів, спрямованих на зменшення страхового ризику.
2. Що складає зміст категорій страхового захисту:
а) спосіб локалізації небезпечних об'єктів;
б) економічні відносини щодо попередження усунення локалізації та відшкодування збитків унаслідок несприятливих подій;
в) механізм забезпечення підприємств фінансовими ресурсами;
г) збільшення товарних запасів у зв'язку з впливом чинника сезонності.
3. В яких формах існує сукупний фонд страхового захисту:
а) резервів страхових організацій, централізованих резервів держави, фондів самострахування підприємств;
б) резервних фондів підприємств;
в) кредитів банку;
г) статутного фонду.
4. Які функції виконує страхування:
а) формування і використання фінансових ресурсів;
б) відтворювальну та стимулюючу;
в) ризикову, превентивну, заощадження коштів і контрольну;
г) фіскальну й економічну.
5. Виділіть характерні ознаки страхування:
а) обов'язковий характер настання страхових випадків;
б)замкнута розкладка збитку, перерозподіл його в просторі та часі, відшкодування збитків, випадковий характер виникнення;
в) розподільчий характер відносин і формування фондів грошових коштів;
г) платіжність, поверненість і цільовий характер використання грошових коштів.
6. Страховий ризик — це:
а) конкретне явище або сукупність явищ, при настанні яких проводяться виплати із наперед створеного страхового фонду в грошовій формі, що пов'язані з ймовірністю настання несприятливих подій;
б) одинична подія, яка має суб'єктивний характер і підлягає регулюванню з боку людей;
в) несприятливі обставини у господарській діяльності суб'єктів господарювання, призводять до перерв у виробництві;
г) аномальні явища в природі.
7. Ризики в страхуванні залежно від обсягу відповідальності поділяють на:
а) індивідуальні й універсальні;
б) катастрофічні й аномальні;
в) специфічні та фундаментальні;
г) суб'єктивні й об'єктивні.
8. Чисті ризики — це:
а) крадіжка товарів з металу;
б) гра в грошово-речову лотерею;
в) ураган, повінь та інші стихійні лиха;
г) травма працівника, одержана під час виконання службових обов'язків.
9. Специфічний ризик — цс:
а) землетрус; б)викрадення;
в) травма працівника в побуті;
г) жоден із названих ризиків.
10. Процес управління ризиком передбачає:
а) ідентифікацію ризику та вибір методів управління ризиком;
б) відмову від ризику;
в) визначення страхових випадків;
г) розрахунок страхових відшкодувань.
11. За галузями страхування поділяють на:
а) добровільне й обов'язкове;
б) майнове, особисте та відповідальності;
в) страхування життя;
г) страхування фінансових ризиків.
12. Які існують форми страхування:
а) життя і ризикове;
б) добровільне й обов'язкове;
в) майнове, особисте, відповідальності;
г) медичне та від нещасних випадків.
13. До майнового страхування належить страхування:
а) інвестицій;
б) від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;
в) цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
г) кредитів.
14. До особистого страхування відносять страхування:
а) професійної відповідальності;
б) життя і від нещасних випадків;
в) вантажів і багажу;
г) будівель громадян.
15. Які види страхування с обов'язковими:
а) страхування авіаційних суден;
б) страхування будівель громадян;
в) страхування від нещасних випадків школярів;
г) страхування життя.
16. Які існують системи страхування:
а) пропорційної відповідальності, першого ризику;
б) часткове та вибірне страхування;
в) солідарної відповідальності;
г) непропорційної відповідальності за відновною вартістю майна.
17. Що таке "франшиза" у страхуванні:
а) визначена договором страхування частина збитків, яка в разі страхового випадку не підлягає відшкодуванню страховиком;
б) передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми;
в) страхування об'єкта за одним спільним договором кількома страховиками;
г) передача ризиків страхування одним страховиком іншому страховику за певну плату.
18. Розкриває суть ризикової функції страхування:
а) створення системи страхових резервів;
б) передача за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено договором страхування або чинним законодавством;
в) зменшення наслідків страхових подій;
г) перерозподіл коштів між страхувальниками.
19. Страхування ґрунтується на таких принципах:
а) страховий інтерес, суброгація, франшиза, сумлінність сторін;
б) часткове покриття збитку;
в) непропорційна відповідальність;
г) обов'язковість настання страхової події.
20. Що розуміють під страховим ринком:
а) інструмент перерозподілу грошових коштів між суб'єктами господарювання;
б) сферу обігу цінних паперів;
в) особливу сферу грошових економічних відносин, де об'єктом купівлі-продажу виступає специфічний товар — страхова послуга;
г) механізм забезпечення попиту та пропозиції на фінансові ресурси.
21. Яка структура страхового ринку за інституціоиальною ознакою:
а) внутрішній і зовнішній страховий ринок;
б) ринок майнового, особистого страхування;
в) ринок страхових послуг акціонерних, командитних, повних товариств і товариств з додатковою відповідальністю;
г) ринок страхування автотранспортних засобів, вантажів і багажу.
22. Яка структура страхового ринку за територіальною ознакою: а)внутрішній, регіональний і міжнародний;
б) майнового, особистого страхування і страхування відповідальності;
в) юридичних і фізичних осіб;
г) державного та комерційного страхування.
23. В яких формах підприємств можуть створюватись страховики в Україні:
а) юридичної особи у формі акціонерних, повних, командитних товариств і товар з додатковою відповідальністю;
б) юридичної особи у формі товариств з обмеженою відповідальністю і приватних під: ємств;
в) фізичної особи, зареєстрованої як суб'єкт підприємницької діяльності;
г) іноземної юридичної особи.
24. Хто (що) є страховим посередником:
а) фондові біржі;
б) банки й інші фінансово-кредитні установи; в)страхові агенти та страхові брокери;
г) інвестиційні фонди та компанії.
25. Що належить до елементів страхового ринку:
а) промислові та торговельні підприємства;
б) страховики, страхувальники та страхові посередники;
в) банки та кредитні спілки;
г) державний бюджет і позабюджетні фонди.
26. Які форми підприємств можуть займатись в Україні страховою діяльністю:
а) приватні підприємства та фізичні особи;
б) товариства з обмеженою відповідальністю;
в) підприємства з 100 % іноземним капіталом;
г) акціонерні, командитні, повні товариства та товариства з додатковою відповідал ьше
27. Яка основна мста діяльності товариств взаємного страхування:
а) створення страхового захисту членів товариств;
б) організація обов'язкового особистого страхування для категорій осіб відповідно до чі ного законодавства;
в) страхові операції з будь-яких видів страхування;
г) перестрахування ризиків щодо особистого страхування.
28. Виділіть особливості діяльності товариства взаємного страхування (ТВС):
а) неоднорідність складу учасників ТВС;
б) учасник ТВС одночасно виступає і як страховик, і як страхувальник;
в) страхувальник бере участь у розподілі прибутків або збитків за результатами дія; пості ТВС за рік;
г) комерційний характер діяльності.
29. Об'єднання (асоціації) страховиків створюються з метою:
а) захисту інтересів страховиків — своїх членів, надання їм консультативної і мето; логічної допомоги, експертизи нормативних активів;
б) надання страхових послуг, укладання договорів страхування;
в) здійснення перестрахувальних операцій;
г) організації реклами страхових продуктів і їх реалізації.
ЗО. В яких формах здійснюється державне регулювання страхової діяльності в Україні:
а) розробки правил страхування державними органами;
б) ліцензування страхової діяльності та реєстрації страховиків;
в) розробка податкового законодавства;
г) роздержавлення і приватизації майна державного страхування.
31. Який орган уповноважений видавати ліцензії на право здійснення страхової діяльності:
а) Кабінет Міністрів України;
б) Державна податкова служба;
в) Міністерство фінансів України;
г) Фонд державного майна України.
32. Які функції покладено на Міністерство фінансів у сфері страхування:
а) розробка страхових тарифів;
б) визначення мінімального розміру статутного фонду для страховиків;
в) надання ліцензії і реєстрація страховиків;
г) реєстрація договорів страхування за обов'язковими видами страхування.
33. Кептивяі страховики — це:
а) страхові компанії, утворені на основі колишнього Укрдержстраху;
б) страхові компанії, створені за рахунок коштів окремих галузей, міністерств, відомств з метою обслуговування внутрішньогалузевих ризиків;
в) акціонерні страхові компанії відкритого та закритого типу;
г) страхові компанії, створені за участю іноземних юридичних і фізичних осіб.
34. Які відокремлені підрозділи можуть створювати страховики:
а) фондові біржі;
б) банки та інші кредитні установи;
в) філіали, представництва й агентства;
г) виробничі цехи та торговельні підприємства.
35. Що характеризує зміст діяльності філії страховика:
а) здійснення страхової діяльності за видами, на які страховик отримав ліцензію;
б) розробку правил страхування з окремих видів і подання їх на затвердження;
в) організацію рекламної кампанії щодо страхових послуг страховика;
г) прийняття рішень щодо перестрахування взятих на себе ризиків.
36. Кількість учасників (засновників) страховика, згідно з вимогами Закону України "Про страхування", мас бути:
а) не менше двох;
б) не менше трьох;
в) не лімітується;
г) не менше п'яти.
37. Англійська корпорація страховиків "Ллойд" є формою об'єднання:
а) державних страховиків;
б) товариств взаємного страхування;
в) приватних страховиків;
г) акціонерних компаній.
38. Рішенпя про виключення страховика з Єдиного реєстру страховиків приймаї
а) ліцензійна палата при Міністерстві економіки України;
б) орган місцевої виконавчої влади, де зареєстрований страховик;
в) Міністерство фінансів України;
г) Верховна Рада України.
39. Якими видами діяльності може займатися страхова компанія:
а) надавати кредити страхувальникам;
б) проводити ремонтні роботи застрахованих транспортних засобів, що постраж внаслідок страхового випадку;
в) укладати договори страхування і визначати розмір збитку страхувальників у зв' зі страховою подією;
г) займатись роздрібною торгівлею.
40. Філія страхової компанії має право:
а) займатися рекламною діяльністю;
б) проводити ревізію діяльності інших філій;
в) приймати рішення про свою ліквідацію;
г) укладати та обслуговувати договори страхування.
41. Представництво страхової компанії має право:
а) виплачувати страхові суми та страхові відшкодування;
б) виконувати репрезентативні функції;
в) брати участь у співстрахуванні;
г) розробляти правила страхування.
42. Які функції виконує Ліга страхових організацій України:
а) здійснює страхування ризиків;
б) гарантує платоспроможність страховиків — членів Ліги;
в) сприяє вдосконаленню страхового законодавства та надає інформаційні та иавчал послуги своїм членам;
г) укладає договори страхування.
43. Які функції виконує Моторне (транспортне) страхове бюро України:
а) укладає угоди з уповноваженими організаціями інших країн про взаємне визнаї договорів страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
б) забезпечує фінансову стабільність страхових операцій на умовах солідарної відпе дальності учасників об'єднання;
в) здійснює управління централізованими страховими резервними фондами;
г) розраховує страхові резерви та страхові тарифи.
44. Хто може припинити дію договору страхування:
а) Міністерство фінансів України;
б) страховик за порушення умов договору страхувальником;
в) Ліга страхових організацій;
г) судові органи.
45. Діяльність страхових брокерів може бути визначена:
а) як професійна діяльність осіб, зареєстрованих як суб'єкти підприємництва, пов'яза з посередництвом у сфері страхування;
б) як діяльність, що обслуговує "життєвий цикл" страхового поліса на різних його стадіях;
в) як професійна діяльність осіб, уповноважених діяти від імені та за дорученням однієї чи більше страхових компаній, з укладання договорів;
г)як фінансова діяльність у сфері страхування.
46. Що розуміють під маркетингом у страхуванні:
а) систему пошуку резервів збільшення прибутку страховика;
б) оцінку фінансового стану страховика;
в) системний підхід щодо організації діяльності страховика, метод дослідження страхового ринку;
г) систему формування і розміщення страхових резервів.
47. Страховий маркетинг охоплює комплекс таких заходів (видів робіт):
а) дослідження страхового ринку, розробку конкурентоспроможних страхових продуктів і їх реалізацію;
б) складання фінансової звітності страховика, ії аналіз і складання бізнес-планів;
в) розробку правового законодавства та інструктивних матеріалів;
г) фінансову діяльність щодо розміщення страхових резервів.
48. Маркетингова політика страховика — це:
а) вибір варіантів можливих стратегічних напрямів діяльності страховика і відповідні заходи щодо забезпечення їх реалізації;
б) порядок укладання договорів страхування;
в) визначення фінансових результатів діяльності страховика;
г) розробка каналів реалізації страхових продуктів.
49. Дослідження страхового ринку мас на меті:
а) визначення попиту на страхові продукти та розробку конкурентоспроможних страхових продуктів;
б) визначення кон'юнктури на товарних ринках;
в) дослідження державно-політичної системи в країні;
г) створення рекламної мережі розповсюдження реклами страхових продуктів. 50. Страховий продукт — це:
а) специфічне оформлення страхової послуги, яке включає пакет документів, що отримало назву правил страхування;
б) страхові тарифи з окремих видів страхування;
в) сукупність нормативних документів, що регулюють страхову діяльність;
г) страхові поліси з окремих видів страхування.
51. Через страхові послуги відбувається:
а) купівля-продаж страхового захисту;
б) експертиза товарів;
в) об'єднання тимчасово вільних капіталів;
г) задоволення потреби у фінансових ресурсах держави.
52. Страховий поліс — це:
а) документ, який видається страховиком страхувальнику та засвідчує факт укладання договору страхування;
б) договір страхування майна;
в) документ, що регламентує взаємовідносини сторін у страхуванні життя;
г) документ, що визначає розмір збитків страхувальника.
53. Які з наведених нижче завдань має викопувати реклама страхових продукті*
а) робити популярними продукти страхової компанії;
б) бути спрямованою на відведення більшої ролі запроваджуваним видам страхува
в) надавати вичерпну інформацію про переваги страхового продукту;
г) підтримувати імідж компанії.
54. Чи реалізовано страховий продукт, якщо страховий випадок протягом дії дого страхування не настав:
а)так, у повному обсязі;
б) лише частково;
в) ні, оскільки страховик не виконав страхових зобов'язань;
г) так, за умови, що до договору страхування було додано страховий поліс.
55. Оберіть якісні показники страхового продукту:
а) офісний метод реалізації;
б) відповідність умов страхування реальним потребам страхувальника;
в) рекламно-інформаційна мережа;
г) зручність придбання поліса чи укладання договору страхування.
56. Що таке "аквізиція страховика":
а) продаж страхових продуктів через страхових посередників;
б) дослідження ринку страхових послуг;
в) формування споживчого попиту на страхові продукти;
г) страхове поле страховика.
57. Аквізитор — це:
а) інкасатор виторгу;
б) спеціаліст, який обчислює страхові тарифи;
в) спеціаліст, який оцінює збитки у морській аварії;
г) уповноважена страховиком особа, що укладає або поновлює договори страхуван
58. Андсрайтинг — цс:
а) процес прийняття ризику на страхування;
б) відшкодування збитку;
в) експертна оцінка майна;
г) розрахунок страхових тарифів.
59. Які з наведених видів робіт можуть виконувати страхові агенти:
а) удосконалення правил страхування;
б) пошук страхувальників й укладання договорів страхування;
в) розрахунок страхових тарифів;
г) пошук страховиків.
60. Кого відносять до юридичних страхових агентів:
а) банки, агентства нерухомості, туристичні фірми;
б) власників транспортних засобів;
в) аварійних комісарів;
г) консультантів у сфері оподаткування.
61. Правила страхування — це:
а) документ, який визначає умови проведення кожного виду страхування;
б) договір страхування;
в) перелік претензій страхувальника до страховика;
г) аварійний сертифікат.
62. Хто розробляє правила страхування з добровільних видів страхування:
а) страховик;
б) страхувальник;
в) Міністерство фінансів України;
г) Кабінет Міністрів України.
63. Хто розробляє умови страхування з обов'язкових видів страхування:
а) страховик;
б) Міністерство економіки України;
в) Кабінет Міністрів України;
г) страхові брокери.
64. Виділіть особливість майнового страхування:
а) страхова сума не встановлюється, визначається гранична сума відшкодування;
б) надання страхувальникові фінансової допомоги;
в) визначення страхової суми ґрунтується на дійсній вартості застрахованих об'єктів; г)на страхування приймаються тільки будівлі.
65. Які види майна зі зазначених нижче не приймають на страхування:
а) грошові кошти (готівка);
б) товарні запаси та готова продукція;
в) незавершені об'єкти будівництва;
г) транспортні засоби.
66. Договір страхування майна може укладатись:
а) у межах дійсної або ринкової вартості майна;
б) без визначення вартості майна;
в) на суму збитків від ліквідації майна;
г) у межах ліміту відповідальності перестраховика.
67. При настанні страхового випадку зі застрахованим майном страхувальник повинен:
а) скласти страховий акт;
б) заявити про страховий випадок до компетентних органів;
в) вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків;
г) обчислити суму збитку та страхового відшкодування.
68. Страхувальниками за договорами страхування життя можуть бути:
а) тільки фізичні особи;
б) тільки юридичні особи;
в) і фізичні, і юридичні особи;
г) фінансові посередники.
69. Страхування від нещасних випадків може бути: а) колективним;
б) індивідуальним;
в) колективним та індивідуальним;
г) взаємним.
70. Страхування від нещасних випадків включає страхування:
а) життя дітей;
б) додаткової пенсії;
в) туристів, спортсменів і пасажирів;
г) від усіх хвороб.
71. Особисте страхування включає страхувашія:
а) транспортних засобів фізичних осіб;
б) професійної відповідальності;
в) життя та від нещасних випадків на транспорті;
г) правильні відповіді а, б, в.
72. Страхова сума за договорами страхування життя може бути виплачена
а) тільки страхувальнику або застрахованій особі;
б) страхувальнику або його правонаступникам;
в) будь-кому із родичів;
г) органам соціального забезпечення.
73. При проведенні страхування життя мас значення:
а) громадянство;
б) вік застрахованого;
в) специфіка роботи страхувальника;
г) правильні відповіді а, б, в.
74. Страхування від нещасних випадків проводиться на випадок:
а) дожиття до закінчення строку страхування;
б) смерті з будь-якої причини;
в) постійної втрати загальної працездатності від нещасного випадку;
г) пожежі.
75. Страхувальниками при обов'язковому медичному страхуванні є:
а) фізичні особи;
б) юридичні особи;
в) фізичні та юридичні особи;
г) держава, юридичні та фізичні особи.
76. Страхувальниками при добровільному медичному страхуванні є:
а) тільки фізичні особи;
б) тільки юридичні особи;
в) фізичні та юридичні особи;
г) медичні заклади.
77. Добровільне медичне страхування може бути:
а) індивідуальним; б)колективним;
в) тільки змішаним;
г) правильні відповіді а, б.
78. Викупна сума — це:
а) частина резерву внесків на день припинення страхувальником сплати внесків, яка підлягає виплаті йому за договорами страхування життя;
б) сума, на яку укладається договір страхування життя;
в) конкретний розмір грошових коштів, який повинен сплатити страховик страхувальнику при настанні страхової події;
г) норма дохідності за договором страхування пенсій.
79. Що виступає об'єктом страхування в особистому страхуванні:
а) життя, здоров'я, працездатність людини;
б) відповідальність перед третіми особами;
в) нещасний випадок;
г) предмет особистого користування.
80. Нещасний випадок — цс:
а) об'єкт соціального страхування;
б) раптова короткочасна подія, яка настала проти волі людини та спричинила шкоду здоров'ю або смерть;
в) сімейний стан страхувальника;
г) перерви у виробництві.
81. Пенсійне страхування є різновидом:
а)страхування ренти;
б) страхування відповідальності;
в) страхування домашнього майна;
г) медичного страхування.
82. При страхуванні відповідальності об'єктом страхування виступає відповідальність:
а) перед третіми фізичними та юридичними особами, яким можуть бути завдані збиток чи інша шкода внаслідок певних дій або бездіяльності страхувальника;
б) перед третіми фізичними особами, яким можуть бути завдані збиток чи інша шкода внаслідок певних дій або бездіяльності страхувальника;
в) перед третіми юридичними особами, яким можуть бути завдані збиток чи інша школа внаслідок певних дій або бездіяльності страхувальника;
г) перед державою за шкоду, заподіяну внаслідок несплати податків.
83. Страхування відповідальності передбачає:
а) можливість заподіяння шкоди третім конкретним особам, обумовленим у договорі страхування;
б) можливість заподіяння шкоди тільки майну третіх осіб, яким, згідно з їхньою заявою, здійснюються відповідні виплати;
в) можливість заподіяння шкоди як здоров'ю, так і майну третіх осіб, відносно яких за законом або згідно з рішенням суду здійснюються відповідні виплати, які компенсують завдану шкоду;
г) можливість заподіяння шкоди здоров'ю самого страхувальника.
84. Договори страхування професійної відповідальності юридичних та фізичних осіб укладаються, якщо вони мають:
а) досвід виконання професійних обов'язків;
б) кваліфікаційний сертифікат та ліцензію на здійснення діяльності з надання професійних послуг;
в) можливість надання професійних послуг, яку бажають застрахувати;
г) відповідну матеріально-технічну базу.
85. Об'єктом страхування професійної відповідальності є:
а) нематеріальні втрати, яких зазнала третя особа;
б) матеріальні втрати, яких завдала третя особа страхувальнику;
в) матеріальні втрати, яких зазнала третя особа внаслідок навмисних дій страхувань
г) правильні відповіді а, б.
86. Страхова сума при страхуванні професійної відповідальності визначається:
а) страхувальником; б)страховиком;
в) згідно з нормативами страхування;
г) за згодою сторін.
87. Особливістю страхування відповідальності є:
а) захист інтересів страхувальника;
б) визначення страхової суми на підставі страхової оцінки;
в) відшкодування збитків страхувальника;
г) страхування на користь третьої особи.
88. Об'єктом страхування за договором страхування цивільної відповідальності визна<
а) недбалість страхувальника;
б) некваліфіковане виконання страхувальником своїх обов'язків;
в) відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам;
г) транспортний засіб.
89. Хто може бути страхувальником за договором страхування цивільної відлові ності власників транспортних засобів:
а) будь-яка особа;
б) власник транспортного засобу;
в) особа, яка має нотаріально оформлене доручення на користування транспортним за
г) юридичні особи та дієздатні громадяни, які використовують транспортні засо
90. Міжнародна система "Зелена картка" діє:
а) у країнах Близького Сходу;
б) у західноєвропейських країнах;
в) у США;
г) тільки у країнах Африки.
91. Завданням Моторного (транспортного) страхового бюро України є:
а) укладання звичайних договорів;
б) виплати компенсацій за звичайними договорами;
в) виплати компенсацій за додатковими договорами;
г) управління централізованими страховими резервними фондами.
92. За договором страхування відповідальності товаровиробника за якість щ відшкодовуються збитки, спричинені:
а) неправильним зберіганням продукції на складі страхувальника;
б) дефектними товарами;
в) вадами конструкції продукції;
г) неправильним застосуванням товарів.
93. За договором страхування професійної відповідальності страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату за позовом третьої особи за шкоду, заподіяну їй страхувальником через:
а) нещасний випадок;
б) нечесність страхувальника;
в) помилку страхувальника; г)у всіх випадках.
94. На розмір тарифних ставок за договором страхування професійної відповідальності впливають:
а) стан здоров'я страхувальника;
б) професія страхувальника;
в) стаж роботи страхувальника;
г) віковий фактор клієнтів страхувальника.
95. Об'єктами страхування від перерв у виробництві є:
а) втрати прибутку від невиконання контрагентами підприємства умов комерційної угоди;
б) втрати прибутку від пошкодження застрахованого майна;
в) поточні витрати на підтримання життєдіяльності підприємства;
г) збитки, що з'явилися внаслідок відшкодування втрат недовиконання плану випуску продукції.
96. Договір страхування будівельно-монтажних ризиків укладається па:
а) один рік;
б) кілька місяців;
в) період усього будівництва;
г) необмежений період.
97. Страхування технічних ризиків включає:
а) комплекс страхових ризиків, що пов'язані з будівельними, монтажними, експлуатаційними роботами та використанням складного технологічного обладнання, машин, техніки;
б) страхування втрат прибутку, пов'язаних із перервами у будівництві;
в) страхування втрат від проведення експериментальних робіт;
г) страхування витрат на усунення дефектів у збудованому об'єкті.
98. Об'єктом страхування будівельно-монтажних ризиків виступають:
а) тимчасові споруди;
б) транспортна техніка в межах будівельного майданчика та споруди, призначені для будівництва;
в) допоміжні роботи;
г) різні транспортні перевезення.
99. Страхування валютних ризиків передбачає:
а) страхування втрат прибутку при зміні ринкової кон'юнктури;
б) страхування від втрат у разі зміни валютних курсів;
в) відшкодування втрат унаслідок невиконання короткострокових кредитних вимог;
г) страхування ризику непогашення кредиту в іноземній валюті.
100. Страхова відповідальність при страхуванні від втрат прибутку охоплює такі види збитків:
а) прибуток, не отриманий страхувальником;
б) витрати страхувальника, що мають постійний характер;
в) прибуток, не отриманий контрагентами страхувальника;
г) відсотки за непогашеним кредом.
101. До доходів від страхової діяльпості, згідно із Законом України "Про страхуваі належать:
а) страхові премії за договорами страхування;
б) страхові виплати;
в) комісійні винагороди страхових посередників;
г) зароблені страхові премії.
102. Прибуток від страхової діяльності формується за рахунок:
а) зароблених страхових премій та доходів від розміщення тимчасово вільних кої
б) комісійних винагород за передачу ризиків у перестрахування;
в) комісійних винагород страховим посередникам;
г) страхових резервів.
103. Частина тарифу, призначена для покриття витрат на проведення страхування зивається:
а) брутто-тариф;
б) нетто-тариф;
в) навантаження;
г) страховий внесок.
104. Чи можуть страхувальники брати участь у розподілі прибутку страховика:
а) так;
б) ні;
в) тільки якщо вони належать до засновників або акціонерів;
г) тільки якщо вони уклали договори страхування життя.
105. Плата за страхування, яку отримує страхова компанія, називається:
а) страховим тарифом;
б) страховою сумою;
в) страховою премією;
г) тантьемою.
106. Чи може страхова виплата бути замінена па компенсацію збитку в натуралі формі:
а) так;
б) ні;
в) так, якщо це передбачено умовами договору страхування;
г) тільки за умови повного знищення майна.
107. Норматив витрат на ведення страхової справи в обов'язкових видах страхува встановлюється:
а) страховиком;
б) страхувальником;
в) урядом України;
г) Міністерством фінансів України.
108. При передачі ризику в перестрахування комісійні винагороди за перестрахуваї отримують: а) перестраховик;
б) цедент;
в) як перестраховик, так і цедент;
г) страхувальник.
109. Страхова премія — цс:
а) винагорода страхувальнику за беззбиткове проходження договору страхування;
б) оплата послуг страхового брокера;
в) плата страхувальника страховику за надання страхових послуг;
г) винагорода перестраховика.
110. Фінансова надійність страховика забезпечується:
а) розміром статутного фонду;
б) кількістю учасників страховика;
в) величиною страхових резервів;
г) збалансованим страховим портфелем.
111. До власних коштів страховика належать:
а) статутний фонд;
б) страхові та вільні резерви;
в) вільні резерви;
г) статутний фонд і вільні резерви.
112. Фактичний запас платоспроможності розраховується на підставі:
а) валюти балансу;
б) вільних коштів;
в) кредитів;
г) страхових резервів.
113. Страхові резерви, які формуються страховиками, — це:
а) технічні резерви та резерви зі страхування життя;
б) резерв збитків;
в) резерви належних до виплати страхових сум;
г) резерв заявлених, але ще не врегульованих збитків.
114. Страхові резерви розміщуються, виходячи з принципів:
а) тільки прибутковості;
б) безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості;
в) безпечності та ліквідності;
г) поверненості страхових внесків.
115. На стратегію інвестиційної політики страховика впливають:
а) структура інвестованих коштів;
б) обсяг інвестицій;
в) характер розподілу ризику;
г) строк інвестування.
116. Перестрахування забезпечує:
а) надійність інвестиційної політики;
б) фінансову надійність страховика;
в) зменшення ризику;
г) платоспроможність страховика.
117. Розрахунковий нормативний запас платоспроможності визначається на осі
а) розміру статутного фонду;
б) надходжень страхових премій та страхових виплат;
в) страхових премій, сплачених перестраховикам;
г) кількості страхових полісів.
118. Розрізняють такі види перестрахувальних операцій:
а) пропорційне та непропорційне перестрахування;
б) факультативне й облігаторне перестрахування;
в) самострахування і співстрахування;
г) обов'язкове та добровільне страхування.
Передмова
Тема 1 ПРЕДМЕТ І МЕТОД ДИСЦИПЛІНИ "СТРАХОВІ ПОСЛУГИ"
1.1. Страхування, страхова діяльність, страхові послуги: сутність та визначення. Що вивчає дисципліна "Страхові послуги"
1.2. Види страхування та його класифікації
1.3. Принципи страхування і страхова термінологія
1.4. Особливості методології дослідження страхових послуг. Роль та значення дисципліни "Страхові послуги" для підготовки нового покоління фахівців з фінансово-банківського бізнесу
Тема 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОПОРИ РОЗВИТКУ РИНКУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ
2.1. Сутність та характерні ознаки ринку страхових послуг
2.2. Страхові посередники на ринку страхових послуг