Страхова справа - Вовчак О.Д. - ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

А

АБАНДОН — відмова страхувальника судна або вантажу від усіх прав власності на застрахований об'єкт на користь страховика, якщо той виплатить усе належне страхове відшкодування. Застосовується тоді, коли об'єкт страхування зникає безвісти або усувати пошкодження економічно недоцільно.

АБСОЛЮТНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — в іноземній практиці вид страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції.

АВАНСОВІ ПРЕМІЇ — платежі, які страхувальник сплачує страховику до настання строку їх сплати, вказаного в договорі.

АВАРІЙНИЙ КОМІСАР — фахівець (юридична або фізична особа), який за дорученням страховика з'ясовує причину настання страхового випадку, характер, розмір збитків і за наслідками роботи складає аварійний сертифікат; на нього може покладатися участь у проведенні превентивних заходів, ліквідації наслідків страхового випадку. Іноді страховик може доручити А. к. комісару розгляд претензій страхувальника.

АВАРІЙНИЙ СЕРТИФІКАТ — документ, який видає страхувальнику (або іншій зацікавленій особі) аварійний комісар і який підтверджує причини, характер і розмір збитку щодо застрахованого майна, зумовленого страховим випадком. Для страхувальника є підставою для висунення претензії страховику.

АВАРІЯ — небезпечна подія техногенного характеру, яка спричиняє загибель людей чи створює на об'єкті або території загрозу їхньому життю й здоров'ю, завдає шкоди довкіллю і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу тощо.

АВІАЦІЙНЕ СТРАХУВАННЯ — страхування ризиків, пов'язаних із використанням авіаційної та космічної техніки. Охоплює страхування літаків, вертольотів та іншої авіаційної техніки від пошкодження й знищення; страхування відповідальності перед пасажирами й третіми особами за шкоду, заподіяну їхньому здоров'ю та майну; відповідальність власників повітряних суден як роботодавців; страхування інших ризиків. Страхування космічних ризиків може виділятися в окремий вид.

АВТО-КОМБІ — комбіноване страхування транспортних засобів разом із відповідним багажем, водісм та пасажирами.

АДЕНДУМ — доповнення до договорів страхування чи перестрахування, в яких містяться погоджені між сторонами зміни до раніше встановлених умов таких договорів.

АКВІЗИЦІЙНІ ВИТРАТИ — витрати, пов'язані зі залученням нових страхувальників і укладанням нових страхових договорів при посередництві страхових агентів.

АКВІЗИЦІЯ — маркетингова діяльність страховика чи страхового посередника, спрямована на залучення клієнтів і укладання нових договорів страхування, загалом на збільшення кількості договорів страхування.

АКТ ПРО НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК — документ, що складається адміністрацією та комітетом професійної спілки підприємства чи установи, якщо з їхнім працівником стався нещасний випадок, пов'язаний з перебуванням на роботі або виконанням службових обов'язків (у випадках із пасажиром відповідний документ складається на транеш Акт надсилається до страхової організації для оформлення страхової виплати у разі, і потерпілий був застрахований від нещасних випадків.

АКТ СТРАХОВИЙ — офіційний документ про причину, дату, місце пошкодженн. втрати майна, розмір нанесеного збитку.

АКТИВИ СТРАХОВИКА — кошти страховика, які інвестовано в цінні папери, і хомість, інші матеріальні цінності та (або) розміщені на рахунках у банках. Від їх і чини й структури залежить платоспроможність страховика.

АКТИВНЕ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ — приймання іноземних ризиків для покрита продажу страхових гарантій.

АКТУАРІЙ — офіційно вповноважена особа, яка має відповідну фахову підготові обчислює страхові тарифи з допомогою методів математичної статистики. На нього пс дається відповідальність за те, щоб страхові фонди були достатніми на той момент, страховику доведеться виконувати свої зобов'язання за договорами страхування.

АКТУАРНІ РОЗРАХУНКИ система математичних і статистичних методів обчис ня страхових тарифів та частки кожного страхувальника у створенні страхового фс Методологія А. р. ґрунтується на застосуванні теорії ймовірностей, демографічної ста™ ки та довгострокових фінансових обчислень інвестиційного доходу страховика.

АКЦІЯ — цінний папір без визначеного часу обігу, що свідчить про внесення па статутного фонду акціонерного товариства, підтверджує членство в цьому товаристі дає його власникові право на отримання доходу у формі дивіденду, а також на участь у поділі майна в разі ліквідації товариства. А. можуть бути простими чи привілейовані іменними або на пред'явника.

АНДЕРАЙТЕР (у страхуванні) — висококваліфікована й відповідальна особа страх ка, уповноважена виконати необхідні процедури з розгляду пропозицій і прийняття зиків на страхування (перестрахування); А. оцінює ризик, визначає ціну та інші у> страхування, оформляє страхові поліси.

АНДЕРАЙТИНГ (у страхуванні) — процес оцінювання та прийняття ризиків на страхування (перестрахування).

АНУЇТЕТ — 1) договір страхування пенсій або ренти, згідно з яким страховик в об на сплату, як правило, одноразову, страхової премії зобов'язується виплачувати зас хованому визначену річну суму доходу протягом його життя; 2) сучасна вірогідна варт ренти.

АСИСТАНС — перелік послуг (у рамках договору страхування), які надаються в поточний момент через медичну, технічну та фінансову допомогу здебільшого туристам у за* донних поїздках (у разі хвороби, нещасного випадку).

АСОРТИМЕНТ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ — сукупність різних видів страхування, які пропонуються одним страховиком за відповідний період часу.

АСОРТИМЕНТ СТРАХОВОГО РИНКУ — набір страхових послуг, що пропонують страхувальникам у певній країні, регіоні.

АУДИТ — незалежна перевірка бухгалтерської звітності та іншої обліково-звітної формації про діяльність фірми з метою підтвердження її достовірності та законності, страховики зобов'язані щорічно проходити зовнішній А. Він здійснюється юридичні: або фізичними особами, які мають сертифікати та ліцензії на аудиторську діяльність, дані Аудиторською палатою України.

АУТСАЙДЕР — страховик або посередник (брокер, агент), який не є членом страхої об'єднань (асоціацій) і не дотримується у своїй діяльності тарифних та інших угод, то виступає як конкурент зазначених об'єднань.

Б

БАНКРУТСТВО визнана Арбітражним судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

БЕЗПЕЧНІСТЬ ВКЛАДЕНЬ — мінімальний інвестиційний ризик, який може досягатися шляхом дивсрсифіковяності коштів.

БЕНЕФІЦІАР - 1) особа, на користь якої страхувальник уклав договір страхування; 2) третя сторона — вигодонабувач за страховим полісом.

БІЗНЕС-ПЛАН СТРАХОВИКА — програма діяльності страхової компанії, що конкретизує її діяльність на найближчу перспективу (3—5 років) згідно з потребами ринку та можливостями мобілізації для цього відповідних ресурсів. Основні розділи Б. п. с. такі; характеристика страхових послуг компанії, оцінка ринку збуту страхових послуг, оцінка конкурентоспроможності компанії, план маркетингу, організаційний план, ресурси, оцінка ризику щодо виконання плану, фінансовий план.

БІНДЕР — тимчасова форма угоди між страхувальником і страховиком з приводу подальшого укладання страхового договору, коли перш ніж укласти договір, потрібен тривалий час на опрацювання нестандартних умов страхування, здебільшого застосовується в зарубіжній практиці.

БІРЖОВІ РИЗИКИ — непередбачувані зміни цін (не на користь підприємця) на товарних біржах.

БОНУС — 1) знижка, що її надас страховик із суми страхової премії за оформлення договору страхування на особливо вигідних умовах та визначається переважно у відсотках або проімілле; 2) сума прибутку страховика, що спрямовується на збільшення страхових сум за договорами довгострокового страхування.

БОНУС-МАЛУС — система підвищень і знижок до базової тарифної страхової ставки, за допомогою якої страховик коригує страхову премію у випадку, якщо у минулому періоді не був реалізований страховий ризик у відношенні до об'єкта страхування.

БОРДЕРО — перелік ризиків, які підпадають під страхування, зі зазначенням частини страхової суми та відповідної їй страхової премії, що передається цедентом на перестрахування. Б. надсилається цедентом перестраховику у визначені договором перестрахування строки. Розрізняють Б. попередні та остаточні.

БРОКЕР СТРАХОВИЙ — юридична або фізична особа, зареєстрована як суб'ект підприємницької діяльності, що має дозвіл уповноваженого органу виступати посередником між страхувальником і страховиком. Може діяти від свого імені та за дорученням страхувальників або страховиків. До його завдань входить пошук компанії, де можна було б розмістити ризик страхувальника на оптимальних умовах з огляду надійності страховика та розміру страхової премії. У разі страхового випадку налає допомогу страхувальнику в оформленні та отриманні відшкодування, залучається до розміщення ризиків, що передаються на перестрахування. Оплату за послуги брокера здійснює страховик у вигляді комісії. Б. с. — фізична особа не мас права отримувати та перераховувати страхові платежі, здійснювати страхові виплати та виплати страхового відшкодування.

БРОКЕРИДЖ — винагорода, яку страховий брокер отримує від клієнта, зокрема, за посередницькі послуги щодо врегулювання претензій стосовно страхового випадку.

БРОКЕРСЬКА КОМІСІЯ — відрахування від страхової премії на користь брокера. Б. к. враховує прибуток і витрати брокера щодо розміщення перестрахувального договору.

БРУТТО-ПРЕМІЯ — загальна сума страхових платежів, що їх сплачує страхувальник. Визначається на підставі страхової суми та брутто-ставки (страхового тарифу).

БРУТТО-СТАВКА — сума визначеної нетто-ставки та навантаження, які мають різне призначення. Нетто-ставка мас забезпечити відшкодування витрат на покриття збитків з ризикових видів страхування, а також на страхові виплати за договорами страх; життя. Навантаження призначене для забезпечення фінансування витрат страхов ведення справи та отримання прибутку від страхових операцій.

В

ВАЛОВЕ УТРИМАННЯ — сумарний обсяг зобов'язань, узятих страховиком в ризик за всіма договорами страхування.

ВАЛОВИЙ ЗБИТОК — максимальний збиток, що зумовлює потребу виплати всіє хової суми.

ВАЛЮТА СТРАХУВАННЯ — валюта, якою сплачуватимуться страхові премії та пишатимуться страхові виплати.

ВАЛЮТНИЙ КУРС — ціна грошової одиниці однієї країни, виражена через грошову одиницю іншої країни або міжнародну грошову одиницю (наприклад, евро). Має шальне значення для забезпечення еквівалентності у відносинах із суб'єктами інши жав. В Україні В. к. визначається Національним банком України.

ВАЛЮТНІ РИЗИКИ — непередбачувані зміни курсів валют на валютних біржа

ВАУЧЕР СТРАХОВИЙ — зобов'язання страховика відшкодувати витрати страху ника на лікування в іншій країні.

ВЗАЄМНЕ СТРАХУВАННЯ — 1) форма страхового захисту, за якої страхувальник тримають споріднені майнові інтереси та ризики, одночасно є членами страхового товарі 2) довгострокова домовленість між групою осіб (юридичних і фізичних) про відшкодування один одному у певних частках збитків у разі настання страхових випадків. Значне пош ня має в особистому страхуванні, страхуванні сільськогосподарських, морських риз

ВЗАЄМНІСТЬ У СТРАХУВАННІ - - умова, згідно з якою цедент перестраховуї договори в компаніях, що, своею чергою, передають йому на перестрахування власі говори страхування.

ВИГОДОНАБУВАЧ — в особистому страхуванні особа, визначена страхувальнико одержання належних сум страхових виплат тоді, коли страхувальник (застраховані буде здатний скористатися ними самостійно (у випадку смерті застрахованого). У м вому страхуванні права В. можуть набувати орендодавці, кредитори, застраховане з яких знищено або пошкоджено.

ВИД СТРАХУВАННЯ - - страхування однорідних об'єктів від характерних дл небезпек (ризиків).

ВИДИ КЛЛСИФІКАЩЙ1ІИХ ОЗНАК СТРАХУВАННЯ — історичні, економічні, юри

ВИКУПНА СУМА — частина резерву внесків на день припинення страховиком с внесків, яка підлягає виплаті страхувальнику за договором страхування життя припинення його дії. Розмір В. с. залежить від часу, який минув від початку дії доі страхування, і строку, на який він був укладений, та визначається за спеціальним лицями, розробленими страховиком.

ВИНА СТРАХУВАЛЬНИКА — відношення страхувальника до своєї хіротиправі ведінки та її можливих наслідків, що може спричинитися до завдання шкоди. Розріз В. с. двох видів: навмисні дії і необережність. Остання, своєю чергою, поділяється v сту та грубу необережність. Наявність навмисної дії або грубої необережності мож підставою для повного або часткового звільнення страховика від його обов'язків з ти страхового відшкодування.

ВИПЛАТА СТРАХОВОГО ВІДШКОДУВАННЯ — найважливіше зобов'язання стр ків, стан, який завершує страхові відносини у разі втрати або пошкодження майна, док і В. с. в. визначені законодавством, нормативними документами і залежать від ка7 страхувальників, форм страхування, видів застрахованого майна та інших чинник

ВИПЛАТА СТРАХОВОЇ СУМИ — основна умова особистого страхування, спрямована на надання необхідної грошової допомоги застрахованим або їхнім сім'ям у разі настання страхового випадку.

ВИТРАТИ НА ВЕДЕННЯ СТРАХОВОЇ СПРАВИ — витрати, пов'язані з обслуговуванням процесу страхування і перестрахування. Включають такі види витрат: організаційні, аквізиційні, ліквідаційні, управлінські, інкасаційні.

ВИТРАТИ СТРАХОВИКА — сукупність усіх витрат страховика з надання послуг як безпосередніх, спрямованих на здійснення виплат з відшкодування збитків або страхових сум та на ведення страхової справи, так і опосередкованих, тобто витрат, пов'язаних зі забезпеченням фінансової стійкості страхової компанії. Формують собівартість страхових послуг.

ВІДКРИТИЙ КОВЕР — форма автоматичного страхування вантажів на тривалий час без визначення будь-яких загальних лімітів, що діє у межах генерального поліса. Самостійної юридичної сили не має.

ВІДНОВЛЕННЯ СТРАХУВАННЯ — продовження дії договору страхування на новий строк. На практиці здійснюється укладанням нового договору або оформленням спеціального додатка до чинного договору.

ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКУ — повна або часткова компенсація страховиком втрат вартості майна в результаті його втрати чи пошкодження внаслідок стихійного лиха та інших подій або відновлення втраченого доходу шляхом виплати страхового відшкодування.

ВІДШКОДУВАННЯ СТРАХОВЕ — сума, яка виплачується страховиком у майновому страхуванні та страхуванні відповідальності на покриття збитку внаслідок настання страхових випадків. Обсяг В. с. визначається на основі страхового акта, в якому вказується причина втрати або пошкодження майна, наводиться інформація про пошкоджені об'єкти. Якщо страхова сума менша від збитку, В. с. здійснюється пропорційно до відношення страхової суми до страхової вартості об'єкта. Умовами договору страхування може передбачатись заміна виплати В.с. компенсацією збитку в натуральній формі.

ВІЛЬНІ АКТИВИ — кошти, які вільні від будь-яких зобов'язань, крім вимог акціонерів.

ВЛАСНЕ УТРИМАННЯ — частина страхової суми, в межах якої цедент несе відповідальність за застрахованим ризиком, передаючи решту в перестрахування. У разі виникнення страхового випадку страхувальник звертається до страховика з претензією про відшкодування всієї суми збитку (але у межах страхової суми). Цедент вимагає від перестрахо-вика відшкодування йому збитку за заявленими претензіями у частці страхової суми, яка була передана в перестрахування.

Г

ГАЛУЗЬ СТРАХУВАННЯ — ланка класифікації при класифікації за об'єктами страхування.

ГАРАНТІЙНИЙ ФОНД СТРАХОВИКА — додатковий та резервний капітал, а також сума нерозподіленого прибутку. Береться до уваги при визначенні платоспроможності страховика.

ГАРАНТІЯ СТРАХОВА — письмова порука страховика за свого страхувальника щодо його кредитоспроможності. Це означає, шо страхова компанія бере на себе зобов'язання в разі настання обумовлених подій сплатити суму неплатежу за свій рахунок.

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПОЛІС — 1) письмова угода з фіксованою страховою сумою, розмір якої дає змогу покрити страхуванням кілька відправлень вантажів за умови, що про них буде своєчасно декларовано страховику. Діє доти, доки не буде використано (задекларовано) весь ліміт установленої страхової суми; 2) договір, на підставі якого впродовж обумовленого строку страхувальник передає, а страховик приймає на страхування всі об'єкти, що відають угоді.

ГРОШОВЕ ПОКРИТТЯ — наявність у страховика грошового забезпечення, необхідного для здійснення всіх платежів в установлений строк.

ГУДВІЛ — нематеріальний актив (наприклад, репутація, технічна компетенція,: тингові досягнення та ін.), вартість якого визначається як різниця між балансовою стю активів підприємства та його звичайною вартістю, що утворюється завдяки засто ню новітніх технологій, управлінської майстерності менеджерів страхової компанії

Д

ДЕЛІКТ — правопорушення, що с основою (підставою) для позову за збиткам відсутності контракту (угоди, договору).

ДЕПО ПРЕМІЙ — частина страхової премії, що належить перестраховикові, але т сово утримується перестрахувальником з мстою підвищення гарантії своєчасного нання зобов'язань, передбачених договором перестрахування.

ДЕПОЗИТ (ВКЛАД) — це кошти (готівка або безготівкові) у національній або іі ній валюті, які розміщені клієнтами на їхніх іменних рахунках у банку на догов засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку та иідля виплаті вкладникові згідно із законодавством України та умовами договору. Залеж: строку зберігання Д. поділяють на три групи: до запитання, строковий та ощадне зберігання грошей на вкладах банки виплачують відсотки. До страховиків ставиты мога, щоб грошові кошти зберігалися на рахунках не менш ніж у трьох банках.

ДЕРЖАВНЕ СТРАХУВАННЯ — форма страхування, при якій страховиком вис держава. Воно може здійснюватися в умовах абсолютної монополії держави на npot ня всіх видів страхування (універсальної), монополії держави лише на окремі види хування (часткової або ж коли немає якоїсь державної страхової монополії).

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ — розподіл інвестиційних коштів між категоріями активів стування. У страхуванні Д. здійснюється з метою зменшення ризику й отримання бі; го прибутку завдяки одночасному розвитку кількох, не пов'язаних один з одним страхування, розширенню страховиком спектра страхових послуг.

ДИВІДЕНДИ — 1) частина прибутку акціонерного товариства, яка щорічно роа ляється серед акціонерів; 2) доходи, одержані суб'єктом оподаткування за корпораті ми правами у вигляді частини прибутку юридичної особи, включаючи доходи, нарах як відсотки на акції чи на внески до статутних капіталів.

ДИСИМУЛЯЦІЯ — навмисне приховування особою, яка бажає застрахуватися, на: хвороби. Виявляється за допомогою діагностики та медичної документації.

ДИСКЛОУЗ — норма страхового права, згідно з якою страхувальник зобов'яз негайно повідомити страховика про будь-які чинники, що можуть мати істотне знач стосовно прийнятого на страхування ризику.

ДИСКОНТ — 1) різниця між теперішньою ціною і ціною на момент погашенні ціна за номіналом цінного папера; 2) різниця між цінами на один і той самий товар ; ними термінами постачання.

ДИСКОНТУВАННЯ — визначення теперішньої вартості майбутніх доходів і ви-Д. здійснюється множенням фактичного розміру платежу на дисконту вальний коефіц Використовується в актуарних розрахунках зі страхування життя.

ДИСПАША — 1) розрахунок витрат, пов'язаних зі загальною аварією судна, і складає диспаша. У ній міститься докладний виклад причин загальної аварії; 2) спеці ний розрахунок розподілу збитків між учасниками морських перевезень (власником су

вантажу та фрахтівником); виконується на підставі заяви зацікавленої особи та висновку диспашера про визнання аварії загальною.

ДИСПАШЕР (АДЖАСТЕР) — фахівець у галузі морського права, який здійснює розрахунки з розподілу витрат за загальною аварією між судном, вантажем і фрахтом.

ДОБРОВІЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ — форма страхування, що здійснюється на підставі добровільно укладеного договору між страховиком і стра х увал ь ни ком. Здійснюється згідно з правилами страхування, що їх розробляє страховик. Договір Д. с. вступає у дію, як правило, після повної сплати страхової премії або суми, що припадає на перший строк платежу.

ДОГОВІР ПЕРЕСТРАХУВАННЯ — угода між двома страховими компаніями, з яких одна — цедент (перестрахувальник) — зобов'язується передати ризики, а друга — перестраховик — прийняти ризики до перестрахування. У ньому зазначаються: метод перестрахування, ліміти відповідальності перестраховика, частка його участі в договорі, перестра-хувальна комісія, порядок розрахунків. Д.п. буває пропорційним або непропорційним.

ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ — письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, на користь якої укладено договір, а страхувальник — сплатити страхову премію у визначені строки та виконувати інші умови договору. Д. с. укладається на підставі заяви страхувальника відповідно до умов страхування. У ньому зазначається вид страхування, об'єкт страхування, страхова сума, страхові події, страховий тариф, страхова премія, вигодонабувач, реквізити сторін, строки початку та закінчення дії договору. Як правило, вступає у дію після сплати всього страхового платежу або суми, визначеної за першим строком платежу.

ДОГОВІРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — настання цивільної відповідальності внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

ДОДАТКОВА КОМІСІЯ — надбавка, що виплачується цедентові на покриття витрат, пов'язаних із укладанням нових договорів страхування.

ДОДАТКОВА ПРЕМІЯ — додатковий страховий внесок, який сплачується страхувальником за те, що до умов страхування вносяться додаткові ризики або ризики з підвищеною небезпекою. Д. п. сплачується здебільшого в особистому страхуванні тоді, коли застрахувати заявника на звичайних умовах з огляду на стан його здоров'я, небезпечність професії, складність клімату місцевості, де він перебуває, неможливо. Розраховується у відсотках до страхової вартості об'єкта та нараховується понад основний тариф.

ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНА ПРИГОДА — подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або дістали поранення люди чи завдано матеріальних збитків.

ДОСТАТНІЙ ВНЕСОК — сума нетто-премій та навантаження, яка включається у витрати страховика.

ДОХОДИ ВІД ІНВЕСТУВАННЯ — доходи від участі у прибутку перестраховиків, відсотки на суму залишку коштів на рахунках, відсотки за облігаціями, дивіденди за акціями, відсотки від розміщення коштів на депозитних вкладах у банку та ін.

ДОХОДИ ВІД ІНШИХ ОПЕРАЦІЙ — доходи від урегулювання безнадійної заборгованості, здавання майна в оренду, курсової різниці, індексації та передачі (продажу) основних засобів і нематеріальних активів, від надання консультаційних послуг, штрафи, пені та інші доходи.

ДОХОДИ ВІД СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ — страхові платежі за договорами страхування та перестрахування, частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками, повернуті суми з централізованих страхових резервних фондів, повернуті суми з технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій.

ДОХОДИ СТРАХОВИКА — загальна сума доходів, що формуються від основні хової) діяльності, інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів страхови! ших операцій.

Е

ЕКСПЕРТНА РАДА З ПИТАНЬ СТРАХУВАННЯ — існувала у 1996—1999 Кабінеті Міністрів України як дорадчий орган для підготовки висновків щодо фо] ня державної політики у сфері страхування, розроблення пріоритетних напрямів ку страхового ринку.

ЕКСЦЕДЕНТ — залишок страхової суми, що створюється понад власне утр страховика або перестраховика та повністю надходить у перестрахування.

ЕКСЦЕДЕНТ ЗБИТКОВОСТІ — договір непропорційного перестрахування. Да страховій компанії захищати себе з певних видів страхування на випадок, якщо з наслідки здійснення страхового бізнесу перевищують рівень збитковості, що врах при визначенні премій за страховими договорами. Розмір збитковості, понад який говір, визначається з таким розрахунком, аби цедент не мав можливості отримати бе прибуток, а тільки гарантував захист від додаткових або надзвичайних втрат.

ЕКСЦЕДЕНТ ЗБИТКУ — договір непропорційного перестрахування, що застосовується страховиками для захисту від великих і непередбачуваних збитків. Вступає у ді коли сума збитку внаслідок страхового випадку або серії таких випадків, що сталися до однієї події, перевищить обумовлену договором суму (пріоритет).

ЕКСЦЕДЕНТ СУМИ — ексцедентний договір перестрахування, згідно з умовами всі прийняті на страхування ризики, страхова сума яких перевищує власне утри цедента, підлягають передаванню на перестрахування в межах визначеного ліміт ексцедента, тобто суми власного утримання цедента, помноженої на обумовлену разів саму на себе.

ЕКСЦЕДЕНТНЕ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ форма пропорційного перестрахування застосовується в тих випадках, коли ризики, які приймаються на страхування, за рос страхових сум дуже коливаються. Воно сприяє досягненню необхідного збалансування страхового портфеля цедента. Найчастіше застосовується при страхуванні від і стихійного лиха, крадіжки, нещасних випадків та життя.

ЕЛЕМЕНТИ ЗБИТКОВОСТІ СТРАХОВОЇ СУМИ — математичні показники, які: теризують вплив тих чи інших факторів на величину збитковості страхової суми. ДЗ належать частота страхових подій, коефіцієнт збитковості, норма збитковості, коеф кумуляції.

ЕФЕКТИВНА ПРЕМІЯ — вся сума наявних страхових платежів, які знаходяться порядженні страховика в поточному році.

Є

ЄВРОПЕЙСЬКІ ДИРЕКТИВИ — правові документи, що являють собою нормативи: страхового регулювання у країнах Європейського Союзу.

ЄВРОПОЛІС — уніфікований документ, що засвідчує наявність договору страху] певного класу в країнах Європейського Союзу.

ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР СТРАХОВИКІВ (ПЕРЕСТРАХОВИКІВ) — це с

ма обліку, збору, нагромадження та вилучення з Реєстру даних, що стосуються ліц вання страхової діяльності та нагляду за страховою діяльністю страховиків.

з

ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ — потрапляння до навколишнього середовища твердих, газоподібних речовин, мікроорганізмів або енергії, внаслідок чого здійснюється шкідливий вплив на людину, флору, фауну.

ЗАГАЛЬНА АВАРІЯ — визнаються збитки, яких зазнали судновласиики-перевізники та власники вантажу внаслідок зроблених навмисно і надзвичайних витрат або пожертвувань з метою врятування судна, фрахту та вантажу від спільної для них небезпеки.

ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО СТРАХУВАННЯ" - - вперше прийнятий Верховною Радою України 7 березня 1996 р., нова редакція - - від 4 жовтня 2001 р. Регулює відносини у сфері страхування і спрямований на розвиток ринку страхових послуг, посилення надійності страхового захисту юридичних і фізичних осіб. Дія цього Закону не поширюється на державне соціальне страхування. Він містить такі розділи: загальні положення, договори страхування, забезпечення платоспроможності страховиків, державний нагляд за страховою діяльністю в Україні, прикінцеві положення.

ЗАОЩАДЖУВАЛЬНИЙ (НАКОПИЧУВАЛЬНИЙ) ВНЕСОК — має місце при страхуванні життя, покриває платежі страхувальники по закінченню строку страхування.

ЗАРОБЛЕНА ПРЕМІЯ — та частина страхової премії, яка припадає на час, що минув після початку страхового періоду.

ЗАСТАВА — це спосіб забезпечення зобов'язань. Кредитор (заставодержатсль) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання першочергово (відносно інших кредиторів) спрямувати необхідну частину вартості заставленого майна на сплату боргу.

ЗАСТРАХОВАНА ОСОБА — особа, яка бере участь в особистому страхуванні, об'єктом страхового захисту якого є життя, здоров'я і працездатність. Може набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування та має право на отримання у визначених договором випадках страхової суми або меншої її частини.

ЗАЯВА ПРО ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ ЗАСТРАХОВАНОГО МАЙНА — подається страхувальником своєму страховикові в письмовій формі з метою отримання страхового відшкодування. На підставі цього документа за наявності страхового випадку складається страховий акт.

ЗАЯВНИК — особа, яка в письмовій або усній формі висловлює намір придбати страховий поліс.

ЗБИТКОВІСТЬ СТРАХОВОЇ СУМИ — показник діяльності страховика, що характеризує відношення страхового відшкодування до страхової суми всіх застрахованих об'єктів у ризикових видах страхування. Визначається у відсотках і показує ймовірність збитку.

ЗБИТОК ВІД ЗАГАЛЬНОЇ АВАРІЇ — можливий у морському страхуванні, коли шкода, завдана застрахованому інтересу, стосується не тільки власника судна або конкретного вантажу, а й інших осіб, при цьому збитки розподіляються пропорційно між усіма постраж дал ими.

ЗБИТОК СТРАХОВИЙ — 1) втрата (шкода), заподіяна майновим інтересам страхувальника, що підлягає відшкодуванню страховиком; 2) факт настання страхового випадку (реалізації страхового ризику); 3) справа, що містить документи страховика з конкретного страхового випадку, які підтверджують обґрунтованість виплати.

"ЗЕЛЕНА КАРТКА" — назва однойменної системи міжнародних договорів і страхового поліса зі страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, які виїжджають у країни —• члени цієї системи. Заснована в 1949 р. Членами міжнародної системи є вже понад 40 країн Європи, Азії й Африки. У червні 1997 р. до складу її членів прийнято Україну. Дістала назву від кольору та форми поліса.

ЗМІШАНЕ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ — вид особистого страхування, в якому пе чається страхове покриття кількох несумісних ризиків. Найчастіше включає покрит випадок смерті застрахованого з будь-якої причини протягом строку дії договору j дожиття його до закінчення строку договору та в разі, коли через нещасний випадок завдано шкоди його здоров'ю.

І

ІДЕНТИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ - - початковий етап ризик-менеджменту, який по. у своєчасному виявленні ризиків, характерних для певного виду діяльності, та у визн ні їх характеристик.

ІНВЕСТИЦІЇ — 1) довгострокові вкладення капіталу в будь-яке підприємство, сп; різні види діяльності, переведення грошей у менш ліквідну форму з метою отрим прибутку; 2) грошові, майнові, інтелектуальні та інші цінності, що вкладаються в об' підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягн соціального ефекту; 3) форма диверсифікації діяльності страховика, яка полягає у в" компанії за традиційні рамки страхування. Це пояснюється прагненням вигідно якл свої тимчасово вільні кошти в суміжний бізнес, дочірні підприємства, банківську сп з метою отримання прибутку та підвищення фінансової надійності компанії.

ІНВЕСТИЦІЙНА СТРАТЕГІЯ — вибір ефективних напрямів інвестування власних і тів страховика, а також розміщення коштів страхових резервів.

ІНВЕСТОР — юридична або фізична особа, яка здійснює довгострокове вкладення г талу в певну справу з метою отримання прибутку.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ — різновид особистого страхування. Договори з т го страхування укладаються страховиком з конкретними особами в індивідуальному поря

ІНДОСАМЕНТ — 1) напис, що засвідчує переданий страхового поліса або коносамі особі, до якої перейшли права на майно; 2) документ, що додається до поліса в разі з> умов договору. Він може бути іменним (на конкретну особу) або бланковим (на пред'явни

ШКАСАЦІЙНІ ВИТРАТИ - витрати, пов'язані з обслуговуванням готівкового о надходжень страхових платежів (виготовлення бланків, квитанцій, облікових реєст книг, відомостей тощо).

ІНКОТЕРМС — зведений перелік термінів і правил міжнародної торгівлі, що дає г ry уникнути помилок, зумовлених неоднозначним тлумаченням термінів, зокрема, с ховиками в різних країнах.

ІНФРАКЦІЯ — порушення страхувальником або страховиком умов, зафіксованих у говорі страхування.

К

КАСКО — страхування корпуса та механізмів транспортного засобу. Відшкодовуют збитки, зумовлені здебільшого пошкодженням або конструктивним знищенням автомс ля, судна, літака.

КАТАСТРОФА — великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до важк трагічних наслідків. Може розглядатися як страховий випадок або ризикова обставин

КАФ — умова поставки вантажу морським транспортом за зовнішньоекономічн договором. Права та обов'язки за договором К. подібні до умов договору СІФ, проте стра. вання товару не входить в обов'язки продавця.

КВОТА У СТРАХУВАННІ — І) частка участі страховика в загальній страховій сумі в ] зі страхування об'єкта на умовах співстрахування; 2) частка кожного з учасників у дого; рі перестрахування.

КВОТНЕ ІІЕРЕСТРЛХУВЛШІЯ - перестрахування на базі квоти. Це означає, що страховик передає перестраховикові в погодженій частці всі без винятку прийняті на страхування ризики за певним видом (групою видів) страхування. У цій самій пропорції перестраховикові передається отримана цедентом від страхувальника премія, а перестраховик відшкодовус цедентові сплачені збитки в межах своєї частки страхової суми.

КЛАСИФІКАЦІЯ СТРАХУВАННЯ — система поділу страхування на сфери діяльності, галузі, підгалузі, види та класи за певною ознакою (ознакою класифікації). КЛАУЗУЛА — застереження, які вносять до договору страхування. КОВЕР-НОТА СТРАХОВА — свідоцтво про страхування, яке видасться брокером страхувальнику на знак підтвердження укладання договору страхування з переліком списку страховиків. Вона немає юридичної сили, а виконує лише довідкову функцію. В обумовлений час брокер має вручити страхувальникові поліс. Застосовується і в перестрахуванні, де може мати юридичну силу та замінювати сліп.

КОЕФІЦІЄНТ ЗБИТКІВ — показник, що розраховується як відношення оплачених і тих, що підлягають оплаті, претензій до зароблених премій.

КОЕФІЦІЄНТ КУМУЛЯЦІЇ (НАКОПИЧЕННЯ) РИЗИКУ — середня кількість об'єктів, що постраждали від страхової події.

КОЛЕКТИВНЕ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ — страхування, при якому може укладатися договір на страхування за рахунок коштів підприємства, всіх працівників або їх групи. У ньому страхувальником є підприємство, а застрахованим — кожний працівник, прізвище якого заноситься до списку, що є невіддільною частиною поліса.

КОМЕРЦІЙНИЙ КРЕДИТ — короткостроковий кредит, що надається одним господарським суб'єктом іншому у формі відстрочки платежу за продані товари (послуги). Зазвичай, оформляється переказним векселем. Відсоток за К. к. входить до ціни товару та суми векселя і здебільшого є нижчим, ніж за банківським кредитом.

КОМІСІЯ СТРАХОВА — винагорода, що виплачується страховиком посередникам (брокерам й агентам) за залучення об'єктів на страхування, оформлення документації, інкасацію страхових внесків, а в деяких випадках — і за розгляд страхових претензій. Нараховується у відсотках від страхових премій (внесків). Розмір відсотка залежить від виду страхування та інших чинників.

КОНВЕРСІЯ — заміна поліса з одного виду страхування життя на інший. КОНТР АЛІМЕНТ — отриманий перестраху вальний інтерес.

КОТИРУВАННЯ — визначення страховиком ставки премії, за якою він готовий застрахувати ризик.

КУМУЛЯЦІЯ СТРАХОВИХ РИЗИКІВ - 1) концентрація страхових ризиків в одній компанії в обсязі, що може призвести до багатьох збитків унаслідок одного страхового випадку; 2) зосередження застрахованих об'єктів на одній території, вулиці, у будинку, порту, на залізничній станції, судні, що в разі одночасного страхового випадку (наприклад, землетрусу) може призвести до порушення фіна