Страхування - Базилевич В.Д. - 2.5. Страхування в системі управління ризиками

Страхування - один із найбільш часто використовуваних методів фінансування ризиків, який належать до процедури передачі ризику. Сутність цього методу управління ризиком полягав в передачі відповідальності за відшкодування можливого збитку іншому суб'єкту, що спеціалізується на таких операціях, - страховій компанії. Використання страхування означає зниження участі, а іноді навіть повну відмову самої фірми від участі в покритті збитків за рахунок перекладання свого ризику на страхову компанію за певну плату. Більш детально особливості страхування будуть розглянуті в інших параграфах.

Механізм передачі ризику шляхом страхування особи, яка наражається на цей ризик, професіоналу-страховику дає змогу не тільки вирішувати конкретні проблеми стосовно його захисту, а й має далекосяжні наслідки і впливає на економіку країни в цілому. Яку користь людині, суспільству і державі може принести розвинене страхування?

Основними носіями економічного ризику виступають як окрема людина, так і групи людей, що розглядається в умовах особистого і суспільного життя, у тому числі виробничо-господарської діяльності. Всі економічні аспекти страхування також виявляються на фоні їх особистої, ділової, виробничо-господарської діяльності.

Забезпечуючи і підтримуючи рівень життя та добробут окремої людини та окремої родини, страхування є інструментом забезпечення фінансового і соціального захисту населення. На доповнення до державного соціального, комерційне страхування є однією з форм соціальної допомоги, яка дає змогу зберегти досягнутий рівень добробуту людини. В умовах ринкової економіки страхування стає майже єдиним інструментом, який гарантує фінансовий захист інтересів громадян від випадкових подій (пожежа, аварія, дорожньо-транспортна пригода), які призводять до втрати майна, працездатності та здоров'я, виникнення нових витрат, пов'язаних з цивільною відповідальністю. Навіть якщо укладено договір страхування, сплачено страхову премію, а страхова подія не настала (платіж залишився у страховика), у страховика формується почуття впевненості й захищеності, що є важливим фактором, який стабілізує психологічну стійкість людини. З таких позицій страхування є не просто компенсаційним механізмом втрат, що виникли, а й засобом виховання людини для нормальної життєдіяльності в умовах ринкової економіки, що особливо важливо у підприємницькій діяльності.

Страхування як метод управління ризиком не є універсальним інструментом. З-поміж усіх випадків неможливо провести чітку межу між ризиками, які можуть бути передані на страхування, і ризиками, які не підлягають страхуванню. Це означає, що відповідні критерії є нечіткими, відносними і, відповідно, суб'єктивними. Навіть для ризиків, з якими традиційно борються за допомогою страхування, на сьогодні використовують інші інструменти управління ризиком.

Для більш глибокого розуміння ролі та місця страхування у сучасному світі необхідно перш за все відповісти на питання, які обмеження його використання. Вони можуть бути пов'язані з типом ризику, взаємовідносинами сторін операції страхування, їх ставленням до ризику.

На основі аналізу обмежень страхування перш за все необхідно уточнити питання про критерії використання страхування як методу управління ризиком. При цьому необхідно зіставити переваги та недоліки страхування та альтернативних підходів, що потребують урахування великої кількості факторів.

Обмеження за типом ризику

Є ключовим фактором для розуміння сутності страхування. Перш за все потрібно зазначити , що страхуванню можуть підлягати тільки економічні ризики, тобто ті, шкода за якими виражається у грошовій формі.

Але це необхідна, але недостатня умова - не всі економічні ризики можна страхувати.

Всі ризики, що виокремлюються відповідно до класифікації за характеристикою небезпеки та уразливості, можуть бути застраховані в тій чи іншій формі. Тому відповідні критерії не можуть слугувати ознакою доцільності застосування страхування.

За класифікацією відповідно до інших груп критеріїв ситуація інша. Так, за класифікацією за характеристикою схильності до ризику важливим є поділ на чисті та спекулятивні ризики. Для управління ризиками першої групи часто використовується страхування, для другого - хеджування та інші альтернативні методи.

Для класифікації за характеристикою взаємодії з іншими ризиками принципове значення мають диверсифікація ризиків та відсутність їх взаємного впливу. Масові та загальні ризики є більш переважними для страхування, але передаватися на страхування можуть також унікальні та приватні ризики. В останньому випадку ключову роль відіграє наявність достовірної кількісної інформації. Крім того, для вирішення питання про страхування необхідно також одночасно враховувати класифікацію за величиною ризику.

Незалежно від однорідності або неоднорідності ризиків, а також кількості ризиків (масові або одиничні страхування доцільні, якщо ймовірність реалізації ризику, тобто виникнення збитку, невелика, але розмір збитку досить великий. Якщо ризики неоднорідні, то незалежно від їх кількості використання страхування особливо виправдане.

Застосування страхування обґрунтоване для великої сукупності ризиків, якщо ймовірність їх реалізації, тобто поява збитку, велика, але розмір можливого збитку невеликий. При цьому ризики можуть бути однорідними або неоднорідними. Звичайно, ризики з малим розміром можливого збитку фірма може залишити собі, але масовість таких ризиків може призвести до значного збитку, тому використання страхування є в цьому випадку більш доцільним.

Особливо страхування необхідне за наявності катастрофічних ризиків. Зазначимо, що в більшості випадків воно є основою програм управління ризиком, тим більше, що іноді його проведення необхідне в силу закону (обов'язкові види страхування). Щоправда, окремо взята страхова компанія не завжди має можливість взяти великий ризик на страхування, але для таких ситуацій є особливі підходи для перерозподілу цього катастрофічного ризику серед учасників ринку (наприклад, перестрахування).