Страхування - Базилевич В.Д. - Розділ З. КЛАСИФІКАЦІЯ СТРАХУВАННЯ

3.1. Класифікація: зміст, наукове та практичне значення.

3.2. Класифікація за метою страхування. Комерційне та соціальне страхування.

3.3. Класифікація за ступенем свободи волевиявлення страхувальника. Добровільне та обов'язкове страхування.

3.4. Класифікація за об'єктами. Страхування життя, майна та відповідальності.

3.5. Класифікація страхування за родом небезпеки.

3.1. Класифікація: зміст, наукове та практичне значення

Термін "класифікація" походить від лат. classis - "розряд, клас" і facio - "роблю, розкладаю".

Класифікація - це система поділу певних явищ, процесів, предметів (в емпіричному знанні), понять (у логіці) на класи, групи, види, форми тощо за спільними ознаками, властивостями, рисами¹.

У зв'язку з тим, що страхування є досить об'ємним, багатовимірним явищем суспільного життя, яке, як зазначалось вище, має природні, економічні, соціальні, юридичні та глобалізаційні аспекти, існує багато критеріїв його групування (класифікації). Розглянемо головні з них.

Метою класифікації є встановлення певної ієрархії, упорядкованої шляхом поділу на гетерономні (різнойменні) між

собою множини, які внутрішньо є гомогенними (однорідними).

Так, класифікацію в страхуванні здійснюють за історичним періодом виникнення певних форм страхування. За цим критерієм виділяють:

o античне страхування;

o середньовічне страхування;

o страхування капіталістичної доби індустріального періоду;

o сучасні види, форми та засоби страхування, зумовлені інформаційною добою суспільного розвитку і т. ін.

Історичність застосовують також для аналізу еволюції традиційних (класичних) форм страхування в межах будь-якої окремої країни та вплив на еволюцію глобалізаційних (чи просто світогосподарських) процесів.

Окрім того, страхування класифікують за іншими категоріями (ознаками):

o за ступенем свободи волевиявлення потреби в страховому захисті (добровільне та обов'язкове);

o за метою страхування (соціальне і комерційне);

o за об'єктами страхування (майнове, відповідальності та життя й пенсій);

o за родом небезпеки (страхування життя і пенсій та страхування, відмінне від страхування життя і пенсій).

Можливі й інші класифікації, в основу яких покладено інші критерії - за формою власності страхової організації, за обсягом відповідальності страховика, залежно від статусу страхувальника (юридична чи фізична особа) і т. ін., але всі їх ми у цій темі розглядати не будемо, оскільки вони не мають визначального значення для розуміння головних проблем страхування.

Наукове значення класифікації як такої та класифікації в страхуванні зокрема полягає в тому, що вона дає можливість визначити місце тієї чи іншої підсистеми в системі, окремого елемента - в підсистемі та виявити зв'язки між самими елементами та між елементами і системою в цілому.

Класифікація, з одного боку, відображає певний рівень знань про об'єкти, а з іншого - дає підстави виявити прогалини в знанні про систему та її структуру.

Класифікації мають важливе практичне значення. Так, поділ страхування на соціальне і комерційне лежить в основі реалізації соціальної політики будь-якої соціально орієнтованої держави. Поділ страхування за родом небезпеки на страхування життя й пенсій та страхування, відмінне від страхування життя й пенсій, використовується для врахування специфіки форм і методів страхового захисту інтересів, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням застрахованих на відміну від суто майнових інтересів.

Ці класифікації мають практичне значення під час організації страхового бізнесу, враховуються при визначенні особливостей формування, використання та розміщення страхових фондів, при оподаткуванні страхової діяльності, ліцензуванні, розмежуванні страхових послуг, що надаються державою та приватними страховиками тощо.