Страхування - Базилевич В.Д. - 10.1. Місце страхування в страховому захисті підприємництва

10.1. Місце страхування в страховому захисті підприємництва.

10.2. Різновиди страхування підприємницьких ризиків.

10.3. Страхування підприємницької діяльності в промисловості.

10.4. Страхування в системі управління підприємницьким ризиком в аграрному бізнесі.

10.1. Місце страхування в страховому захисті підприємництва

Будь-яка підприємницька діяльність, як відомо, пов'язана з несподіванками, ступінь яких залежить від можливості підприємця прогнозувати політичну й економічну ситуацію, розраховувати фінансову окупність проектів, вибирати партнерів по бізнесу, оперативно реагувати на зміни ринку й приймати ефективні управлінські рішення. Однак передбачити всі несподіванки, що супроводжують підприємницьку діяльність, як правило, неможливо, а тому завжди є ризик збитків або неотримання наміченого прибутку. Одним зі способів захисту від таких ризиків є підписання зі страховою компанією договору страхування.

Для страхування втрат від ризику страхувальник і страховик укладають договір страхування. У практиці страхування ризиків підприємництва найбільш поширеними є майнове страхування, страхування відповідальності, страхування фінансово-кредитной діяльності та особисте страхування.

Майнове страхування - це сфера страхування, в якій об'єктом страхових відносин є майно в різних видах (основні і оборотні фонди) та фінансові ризики. Майно найчастіше страхується на випадок знищення або пошкодження в результаті стихійного лиха, пожеж, аварій, крадіжок зі зломом тощо.

Страхування фінансових ризиків у структурі галузевого ринку займає поки що незначну частку. За договором страхування фінансових ризиків застрахувати можна угоди: купівлі-продажу, обміну, поставки, перевезення, лізингу, комісії, підряду, товарного кредиту, надання послуг, виконання робіт тощо. Об'єктом страхування може бути ризик невиконання зобов'язань за договором унаслідок виникнення форс-мажор-них обставин, ризик невиконання фінансових зобов'язань самим страхувальником або його партнером.

Однією зі специфічних форм страхування фінансових ризиків є хеджування, яке дає змогу виключити або обмежити ризики фінансових операцій внаслідок несприятливих змін курсу валют, цін на товари, послуги, відсоткових ставок і т. ін. у майбутньому.

Останнім часом широкого застосування в підприємницькій діяльності набуває страхування відповідальності. Страхування відповідальності - це галузь страхування, де об'єктом є відповідальність перед третіми юридичними або фізичними особами, котрі можуть зазнати збитків унаслідок будь-якої дії або бездіяльності страхувальника.

Договір страхування відповідальності, укладений страхувальником і страховою компанією, захищає насамперед інтереси страхувальника від фінансових витрат, які можуть бути покладені на нього законом або судом, у зв'язку із завданими ним збитками третій особі.

Відповідальність підприємства передбачає широкий спектр ситуацій від його відповідальності за непогашення кредитів до відповідальності за екологічне забруднення, спричинення збитку природі та жителям району через неправильну технологію своєї діяльності. У випадку спричинення страхувальником шкоди здоров'ю або майну третіх осіб, страховик згідно з законом або за рішенням суду здійснює відповідні виплати, що компенсують заподіяну шкоду.

Перед укладанням договору страхування, страхова компанія оцінює ступінь ризику за інформацією, наданою підприємством-страхувальником або іншою уповноваженою особою (документи, які свідчать про фінансовий стан позичальника, тех-ніко-економічне обґрунтування заходів, які кредитуються, копії контрактів, під які надається кредит тощо).

Розмір страхового платежу залежить від ступеня ризику, суми, кредиту та відсоткової ставки, строку користування кредитом та виду забезпечення кредитного зобов'язання.

Момент, коли виникає зобов'язання страховика відносно страхової виплати, визначається конкретними умовами страхування. Страховим випадком під час страхування фінансового ризику банку визнається неповернення позичальником кредитних коштів та відсотків за користування ними по закінченні певного строку. Причинами настання страхової події можуть бути: неспроможність позичальника виконувати свої фінансові зобов'язання внаслідок банкрутства та/або форс-мажор-них обставин.

Страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про факт страхового випадку у встановлений договором строк. Страховик повинен провести з'ясування обставин страхового випадку, у встановлений договором термін скласти страховий акт та виплатити страхове відшкодування чи письмово відмовити у виплаті. Невиконання зобов'язання страхувальника щодо повідомлення про неповернення кредиту в зазначений термін може призвести до відмови у виплаті страхового відшкодування. Страхове відшкодування сплачується в межах страхової суми.

В умовах ринку особливого значення набуває страхування від комерційних, технічних, правових та інших ризиків. При страхуванні комерційних ризиків об'єктом страхування є комерційна діяльність страхувальника, яка передбачає інвестування грошових та інших ресурсів у виробництво, роботи чи послуги та отримання доходу від цих вкладень. Відповідальність страхової організації полягає у відшкодуванні втрат страхувальнику, які виникли внаслідок несприятливої, непередбаченої зміни кон'юнктури ринку та погіршення умов здійснення комерційної діяльності.

Метою підприємницької діяльності є отримання прибутку, тому важливого значення набуває страхування на випадок можливої втрати очікуваного прибутку або недоотримання доходу.

Об'єктом добровільного страхування ризику втрати прибутку є втрата прибутку страхувальником унаслідок:

o падіння обсягів виробництва (товарообігу), спричиненого факторами, зазначеними в основному договорі;

* додаткових витрат, які спрямовані на уникнення чи зменшення темпів падіння виробництва (товарообігу) та його поновлення.

Страхова сума визначається страхувальником у межах запланованого (очікуваного) прибутку впродовж періоду, на який укладається договір страхування.

Кожний страховик встановлює для себе певний розмір страхової суми, яку може залишити на власному утриманні. Якщо передбачувана сума страхування перевищує цей максимум, страховик може взяти на себе тільки частину цієї суми, надаючи страхувальнику право застрахуватися на суму, якої йому бракує в інших страховиків. Така форма страхування називається співстрахуванням. Однак у цьому випадку страхувальник змушений мати справу з різними страховиками, як правило, за різних умов і тарифів.

До страхування вдаються, коли вичерпані всі можливості збереження ризиків у економічно розумних межах, адже страхування передбачає відмову від частини своїх доходів на користь страховика.