Страхування - Базилевич В.Д. - Нетехнічні ризики

Інвестиційні напрями страхової компанії регламентуються Законом України "Про страхування", яким визначається максимальна межа вкладення в певний актив, таким чином держава обмежує інвестиційний ризик. Страхові компанії можуть розміщувати вільні фінансові ресурси у визначених державою активах, а саме: грошові кошти на розрахунковому рахунку; банківські вклади (депозити); валютні вкладення згідно з валютою страхування; нерухоме майно; акції, облігації; цінні папери, що емітуються державою; права вимоги до перестраховиків; інвестиції в економіку У країни за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України; банківські метали; кредити страхувальникам-громадянам, що уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми; готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України.

Ризик знецінення активів (depreciation risk) - це ризик знецінення інвестицій внаслідок змін на ринку капіталу, обмінних курсів валют, коли зобов'язання страхової компанії оцінюються в іноземній валюті, а також внаслідок неплатоспроможності боржників.

Ризик ліквідності (liquidity risk) - це ризик того, що страховику не вдасться вивільнити розміщені кошти в потрібний момент. Результатом може бути неспроможність страхової компанії виконати свої зобов'язання. Не ліквідність може бути викликана, наприклад, тимчасовою неможливістю продати власність, чи перешкодами у здійсненні платежів між страховиком і його боржниками внаслідок певних правил здійснення грошових переказів.

Ризик невідповідності активів зобов'язанням (matching risk). Активи страхової компанії з урахуванням показників ефективності вкладення, строків та віддачі за ними мають гарантувати достатнє покриття страхових зобов'язань. На ефективність вкладення і прибуток за інвестиціями постійно впливають зовнішні фактори - зміни на ринку капіталу, обмінні курси валют і т. ін., що може загрожувати наявності необхідного покриття страхових зобов'язань. Звідси активи, що беруться на покриття страхових резервів, мають за строками погашення відповідати строкам виконання зобов'язань.

Ризик відсоткових ставок, пов'язаний з інвестуванням (interest rate risk), є ризиком зниження вартості основного капіталу, якщо вартість цінних паперів з фіксованою нормою дохідності в інвестиційному портфелі страхової компанії знизиться внаслідок підвищення відсоткової ставки на ринку. Цей ризик містить ризик зниження відсоткових ставок на ринку, коли інвестиційний портфель включає цінні папери, що забезпечують дохід за ринковою нормою дохідності.

Ризик оцінки інвестицій (evaluation risk) - це ризик завищеної оцінки інвестицій, що може призвести до недостатності коштів для виконання зобов'язань за страховими виплатами.

Ризик участі (participation risk) - це ризик недостатності коштів страхової організації для виконання зобов'язань за страховими виплатами, зумовлений фінансовими труднощами компанії, акціями якої володіє страховик.

Ризик, пов'язаний з використанням похідних фінансових інструментів (risk related to the use of derivative financial instruments). Використання похідних фінансових інструментів також підпадає під певні ринкові та кредитні ризики, а також ризики ліквідності. В основному ризик становлять позабалансові операції, для яких ще не встановлені чіткі правила оцінки, і тому є ймовірність ризику неправильної оцінки вкладень. Особливим ризиком, пов'язаним з використанням похідних фінансових інструментів, є ризик того, що ці операції здійснюються співробітниками страхової компанії, які не мають достатнього досвіду роботи з фінансовими інструментами, що таким чином збільшує вже наявний потенційний ризик від проведення подібних операцій.

Отже, слід зазначити, що використання інвестиційного доходу для виконання страхових зобов'язань ґрунтується на принципі підпорядкування інвестиційної діяльності компанії страховим операціям. Тому при використанні інвестиційного доходу для виконання страхових зобов'язань можна говорити про інвестиційний ризик страховика як про ризик недостатності отриманого інвестиційного доходу для виконання страхових операцій. Наприклад, страхова компанія не отримала інвестиційний дохід, частину якого вона могла б використати для виконання страхових зобов'язань.

Нетехнічні ризики

Ризик управління (management risk) підсумовує всі ризики, на які наражається страхова компанія, у зв'язку з некомпетентністю керівної ланки. Управлінський ризик може бути причиною виникнення технічних та інвестиційних ризиків.

Ризик, пов'язаний з виконанням обов'язків перед третіми особами (risk іп connection with guaranties іп favor of third parties) виникає, коли третя особа на користь якої надається гарантія, не в змозі виконати свої фінансові зобов'язання.

Ризик збитків у зв'язку з недоотриманням коштів від третіх осіб (перестраховиків, співстрахових компаній, страхових посередників) (risk of loss of receivable due from third parties (reinsurance undertakings, co-insurance undertakings and insurance inter-mediaries)) - це ризик того, що треті сторони не виконають своїх зобов'язань щодо страхової компанії за договорами перестрахування, співстрахування та посередництва. На ризик, який виникає у зв'язку з договорами посередництва, наражаються в основному страхові компанії, які розширюють сферу своєї діяльності, використовуючи зовнішні канали розповсюдження страхових полісів, а страхові посередники не в змозі погасити заборгованість перед страховою компанією. Ризик, який виникає у зв'язку з договорами співстрахування, виявляється, коли співстраховик передає частину страхового відшкодування, яка припадає на його частку, головному страховику, для наступної її виплати вигодонабувачеві чи страхувальнику, а головний страховик стає банкрутом до того, як він зміг здійснити цю виплату.

Загальний ризик бізнесу (general business risk) пов'язаний із внесенням змін до законодавства щодо діяльності страхової компанії (наприклад, зміни в податковому законодавстві та інших сферах), а також зі змінами в економічній та соціальній сферах (що стосуються страхувальників), виді діяльності.

Варто зазначити, що реалізація деяких нетехнічних ризиків може призвести до появи як технічних, так і інвестиційних ризиків. Наприклад, наслідком реалізації нетехнічного ризику "погіршення політичної ситуації" може стати неможливість здійснення інвестиційної діяльності (прояв інвестиційних ризиків) та страхових операцій (прояв технічних ризиків).

Джерелами покриття нетехнічних ризиків у страховій компанії можуть бути власні вільні кошти, резерви організації, передбачені її організаційно-правовою формою, запозичені кошти та цільові надходження.

У цілому співвідношення між ризиками страхувальників, усіма ризиками страховика та фінансовими джерелами їх покриття можна представити у вигляді схеми (рис. 14.2).

Наведені дані свідчать про те, що суттєву роль у виконанні страхових зобов'язань - покритті ризиків страхувальників та відповідно технічних ризиків страховика - відіграють два фінансових джерела: власні вільні кошти та страхові резерви.

Рис. 14.2. Співвідношення між ризиками страхувальників, ризиками страховика та фінансовими джерелами їх покриття

Варто зазначити, що власні вільні кошти страхової організації використовуються для покриття технічних, інвестиційних та нетехнічних ризиків страховика, тому першочерговим завданням для страхової компанії є визначення їх мінімального рівня, необхідного для цього.

У свою чергу, страхові резерви страховика формуються за рахунок страхових премій для виконання страхових зобов'язань. Правила їх формування та використання спрямовані на забезпечення їх адекватності страховим зобов'язанням.