Страхування - Базилевич В.Д. - 32.2. Форми та організаційні структури французьких страхових компаній

У Франції є велике різноманіття організаційних форм страхових компаній. їхня діяльність регулюється правилами Страхового кодексу (Code des Assurances). За останні 20 років відбулася суттєва еволюція форм, розмірів і стратегій французьких страхових компаній. Страхова група AXA стала одним із лідерів світового страхового ринку, більшість страхових компаній були приватизовані, 20 перших страхових компаній збирають 90 % страхових премій з ризикового страхування і 20 перших компаній збирають 80 % страхових премій з накопичувального страхування, національні страхові компанії здійснюють ЗО % операцій поза межами Франції.

Кількість страхових компаній, зареєстрованих у Франції, за останні 10 років не зазнала суттєвих змін (табл. 32.1). При цьому за останні 20 років відбулася серйозна реструктуризація страхового ринку - на ринок страхування життя прийшли дочірні компанії провідних банків, відбулися приватизація та викуп великих національних компаній. Ця реструктуризація стосувалася в основному великих та середніх за розмірами страхових компаній: "AZUR/GMF/MAAF/Mutuelles du Mans", "AXA/UAP", "AGF/Allianz/Athena", "Groupama/GAN".

На ринку залишилась велика кількість дрібних страхових компаній, хоча на ринку ризикового страхування їх кількість зменшилася з 441 підприємства у 1987 р. до 349 у 2005 р . У секторі страхування життя діяльність більш сконцентрована

Таблиця 32.1. Правові форми страхових компаній у Франції

Джерело: Rapport annuel FFSA 2005.

- діють 92 страхові компанії, до яких слід додати 45 змішаних компаній.

Щодо іноземних страхових компаній, які працюють на французькому ринку в межах вільного ринку послуг ЄС із 1992 p., то їх кількість досягла 749. Загалом можна сказати, що операції в межах вільного ринку послуг становлять 2 % французького страхового ринку.

У Франції розрізняють такі типи страхових підприємств.

1. Національні каси взаємодопомоги (CNP) - це дуже специфічні державні товариства, тому що вони є філіями Ощадних кас, які розподіляють свої поліси страхування життя і взаємодопомоги через поштову мережу та мережу Ощадних кас. Сьогодні мережі-партнери намагаються розвивати власну діяльність зі страхування життя. Крім того, згідно із законом 1990 р. пошта отримала право займатися продажем полісів страхування від нещасних випадків. Також серйозну конкуренцію Національним касам взаємодопомоги складають великі депозитні банки.

2. Страхові товариства взаємодопомоги - дуже неоднорідна форма страхових компаній. Є самостійні товариства взаємодопомоги (наприклад, "La Mutuell du Poitou"), декілька товариств взаємодопомоги в межах страхової групи AXA та філії деяких іноземних страхових компаній у Франції, відкриті саме у такій формі (наприклад, "Swiss Life"). У товариствах взаємодопомоги збут страхових послуг, як правило, відбувається через класичні мережі збуту (генеральних агентів зокрема), вони відрізняються від акціонерних товариств лише правами власності та процесами управління. Зараз відбувається зменшення кількості товариств взаємодопомоги. Страхові товариства взаємодопомоги поділяються на товариства взаємодопомоги "без посередників" та товариства взаємодопомоги з класичними мережами збуту.

2.1. MSI - товариства взаємодопомоги "без посередників" ще відомі під назвою "Товариства взаємодопомоги Niort". Вони відрізняються від інших форм організації страхових товариств особливістю каналів розподілу. Найбільш відомі з них: MACIF, MAIF, GMF, MATMUT, MAAF, SMABTP, які напряму пов'язані з професійними колективами (освітяни, службовці, митці). Діяльність таких товариств ґрунтується на професійній солідарній відповідальності. Належність до певної професії є умовою членства у такому товаристві. Товариства "без посередників" займають приблизно третину ринку страхування втрат (особливо у сфері страхування автомобілів) та у сфері страхування майна приватних осіб (особливо страхування житла). Це свідчить про важливість таких товариств у сфері страхування ризиків фізичних осіб.

2.2. Товариства взаємодопомоги "з класичними мережами збуту". В таких товариствах продаж страхових полісів здійснюється через розгалужену мережу агентів. Починаючи з 90-х років відбулося їх зближення з товариствами страхування "без посередників". Найбільш яскравими прикладами такого зближення було об'єднання традиційного товариства взаємодопомоги "Groupazur" з товариством без посередників GMF, що врятувало останнє від банкрутства. Навколо MAAF (малі підприємства) організувалася група, де, навпаки, товариство "без посередників" забезпечило порятунок "Mutuelle du Mans".

3. Акціонерні товариства - ця категорія, як і попередня, не є однорідною, оскільки включає традиційні страхові компанії та страхові компанії, що є філіями банків. Страхові компанії - філії банків за останні декілька років зайняли значну частку на ринку страхування життя: "Cardif /Natнo-Vie" (філії

"BNP-Paribas"), "les Assurances Banque Populaire", "les Assurances du Crйdit Mutuel", "les Assurances Fйdйrales Vie" ("Crйdit Lyonnais"). Крім цих основних учасників на страховому ринку Франції працюють специфічні страхові організації.

1. Товариства взаємодопомоги M45 (які називають М45 відповідно до закону 1945 р., що визначив їхню діяльність у проведенні соціального страхування). Часто їх кваліфікують як "дійсні" товариства взаємодопомоги.

Товариства взаємодопомоги M 45 спрямовані на підтримання режиму обов'язкового соціального страхування для державних службовців (MGEN/MGPTT)TacTyДeHTiB(MNEF-SMEREP). Деякі з них побудовані на професійній або регіональній основі і є важливими учасниками за додаткового медичного страхування.

Впровадження у французьке право Директиви ЄС у сфері страхування наблизило ці товариства взаємодопомоги до страхових компаній, що займаються особовим страхуванням. Це відбулося за допомогою уніфікації фінансових правил, бухгалтерського обліку та контролю, нормування права страхових угод, регламентації перестрахування, управління, відокремленого від самої соціальної установи. Таким чином підтримується конкуренція між страховиками. В результаті цього більшість товариств взаємодопомоги М45 перетворилися на прогресивні страхові одиниці, подібні до товариств взаємодопомоги і акціонерних страхових компаній.

2. Інституції взаємодопомоги, створені пенсійними касами, їхня діяльність регулюється Кодексом соціального страхування, тому часто їх називають Institutions L.4 за абревіатурою Кодексу, згідно з яким вони утворені. Вони фігурують серед найважливіших учасників колективного страхування здоров'я. Найбільшими з них є "Pro-BTP", AG2R, "Mйdйric", "Malakoff", "Uniprйvoyance", "Magdebourg", "Aigis", CRI.

Ці інституції взаємодопомоги є серйозними конкурентами у сфері соціального страхування фізичних осіб і соціального страхування втрат. їх основними клієнтами є ті, хто отримує пенсії з пенсійних кас. Ці інституції займаються як колективним, так і індивідуальним страхуванням і мають ефективний доступ до підприємств через пенсійні каси. Підприємства у Франції "прив'язані" до права рекомендації від державної влади щодо вибору страховика у своєму професійному договорі. Часто владні органи рекомендують товариства взаємодопомоги М45 і ще частіше інституції взаємодопомоги.

3. Нетрадиційні учасники - пошта, мережа супермаркетів "Carrefour", компанії, що здійснюють продаж товарів за каталогами і є дистрибуційними мережами, що делегують управління активами страховикам.

Незважаючи на те, що кількість страхових компаній у Франції за останні 20 років не зменшилась, відбулася суттєва концентрація французького страхового ринку. Розвиток товариств взаємодопомоги "без посередників" припав на 70-ті роки, масовий прихід банківського сектору у сферу страхування життя відбувся трохи пізніше.

Проаналізувавши подібну класифікацію станом на 2005 p., бачимо чітку тенденцію до концентрації. У 1987 р. 10 перших страхових груп займали 58 % ринку, а у 2005 р. - вже 75 % ринку (табл. 32.2).

Таблиця 32.2. 10 провідних французьких страхових груп

Джерело: Rapport annuel FFSA 2005.