Стандартизація та сертифікація товарів і послуг - Салухіна Н.Г. - Організація і порядок проведення добровільної сертифікації

Добровільна сертифікація здійснюється органами з сертифікації, що входять у систему добровільної сертифікації, утворену будь-якою юридичною особою, яка розробила і зареєструвала дану систему і її знак відповідності в спеціально уповноваженому органі виконавчої влади в галузі сертифікації.

Учасниками добровільної сертифікації можуть бути будь-які юридичні особи незалежно від форми власності, що виконують правила відповідної системи добровільної сертифікації. Структурою системи передбачаються керівний орган системи добровільної сертифікації, орган з добровільної сертифікації, випробувальні лабораторії, експерти і заявники.

Керівний орган системи добровільної сертифікації забезпечує реєстрацію системи добровільної сертифікації на своє ім'я (як юридичної особи) і очолює систему добровільної сертифікації, забезпечуючи її функціонування. До завдань керівного органу входить проведення єдиної технічної політики в системі, керівництво органами з добровільної сертифікації і координація їхньої діяльності. Крім того, керівний орган веде реєстр учасників і об'єктів добровільної сертифікації в системі, розглядає апеляції у випадках незгоди учасників сертифікації з прийнятими щодо них рішеннями.

Як керівний орган, так і орган з добровільної сертифікації (їхні обов'язки можуть бути об'єднані) виконують наступні основні функції:

o сертифікують об'єкти добровільної сертифікації, видають сертифікати відповідності, надають право застосування знака відповідності системи на умовах договору з заявником;

o реєструють сертифікати відповідності;

o здійснюють інспекційний контроль за сертифікованими об'єктами;

o припиняють або скасовують дію виданих ними сертифікатів.

Випробувальні лабораторії в системі добровільної сертифікації виконують наступні основні функції:

o проводять випробування і видають протоколи випробувань;

o забезпечують свою відповідність вимогам акредитації;

o забезпечують вірогідність, об'єктивність і необхідну (задану) точність результатів випробувань, а також їхню відтворюванність.

Учасники системи добровільної сертифікації несуть наступну відповідальність за свої дії:

o орган з добровільної сертифікації несе відповідальність за вірогідність і об'єктив-ність підтверджуваних ним вимог, правильність видачі сертифіката відповідності або підтвердження його дії;

o випробувальна лабораторія несе відповідальність за вірогідність, об'єктивність і від-творюванність результатів випробувань;

o заявник (власник сертифіката) несе відповідальність за забезпечення відповідності при реалізації чи використанні сертифікованого об'єкта, а також за правильність застосування знака відповідності.

Спеціальні міри відповідальності, установлені законодавством для обов'язкової сертифікації, не поширюються на добровільну сертифікацію.

Добровільна сертифікація може проводитися також у системі обов'язкової сертифікації, якщо це передбачено правилами системи обов'язкової сертифікації і при наявності в даній системі зареєстрованого у встановленому порядку знака відповідності добровільної сертифікації.

Добровільна сертифікація продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, не може замінити обов'язкову сертифікацію цієї продукції.

У кожній системі добровільної сертифікації повинні застосовуватися відповідні їй схеми сертифікації, які установлюються виходячи зі специфічних особливостей функціонування даної системи (продукція, послуга, партія чи одиничний екземпляр і т.д.)

Сертифікати відповідності в системах добровільної сертифікації повинні містити наступні відомості:

o найменування і реєстраційний номер системи добровільної сертифікації;

o найменування та адреса органу з добровільної сертифікації;

o найменування та адреса заявника;

o найменування і кодове позначення сертифікованого об'єкта, а також інші додаткові відомості про нього;

o посилання на відповідний документ і пункти в ньому, що установлюють вимоги, на відповідність яким проведена сертифікація;

o дату видачі сертифіката відповідності, підпис і посада уповноваженої особи.

Знак відповідності застосовується при підтвердженні вимог конкретного нормативного документа (державний стандарт, міжнародний стандарт, технічні умови і т.п.) у випадках, коли засвідчується відповідність:

o усім вимогам нормативного документа;

o групі вимог нормативного документа (наприклад, вимогам надійності, фізико-хіміч-ним показникам);

o частини вимог, установлених нормативним документом (наприклад, тільки міцність, тільки перекисне число).

Знаком відповідності маркірується кожна одиниця сертифікованого об'єкта (тара, упакування, супровідна технічна документація і т. д.).

Фінансування робіт з добровільної сертифікації в системі здійснюється за рахунок замовника.

Слід зазначити, що з кінця 1990-х рр. в Україні встановлено порядок впровадження модульного підходу оцінки відповідності. Мета цього заходу - розвиток добровільної сертифікації продукції (процесів, робіт, послуг), подальша гармонізація правил сертифікації з європейськими правилами і процедурами оцінення відповідності продукції (процесів, робіт, послуг) вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на них. Підставою стала Постанова Кабінету Міністрів України від 07.12.1998 р. № 1931 "Про заходи щодо реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України" щодо поетапного впровадження модульного підходу оцінки відповідності з урахуванням вимог Директиви Європейського Співтовариства від 22.07.1993 р. № 93/465/ЕЕС щодо модулів для різних фаз процедур оцінювання відповідності і правил надання і використання маркування знаком відповідності "СЕ", призначених для використання в директивах з технічної гармонізації.

Порядок впровадження модульного підходу оцінки відповідності з урахуванням вимог Директив Європейського Союзу було затверджено Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 10.01.99 р. № 2 (див. табл. 2.5.4).

Загальні положення застосування модулів оцінки відповідності передбачають, що Декларація про відповідність та сертифікат відповідності є альтернативними документами, кожен з яких може підтверджувати відповідність продукції вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на неї. Застосування того чи іншого документа до певної продукції визначається модулем підтвердження відповідності продукції вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на неї.

Таблиця 2.5.4

Порядок впровадження модульного підходу оцінки відповідності з урахуванням вимог директив Європейського Союзу

Продовження табл. 2.5.4

Закінчення табл. 2.5.4

Модулі A, C та H можуть використовуватися з додатковими процедурами, про що слід зазначити у відповідних документах. Модуль C використовується в комбінації з модулем B.

Модулі D, E та F, як правило, використовуються в комбінації з модулем B, проте в окремих випадках (наприклад, для продукції досить простої конструкції) вони можуть використовуватись окремо.

Слід зазначити, що Система УкрСЕПРО є відкритою для вступу до неї органів з сертифікації та випробувальних лабораторій інших держав (за наявності двосторонніх угод про взаємне визнання результатів робіт з сертифікації і доступу до неї будь-яких підприємств та організацій. Обов'язковою умовою при цьому є визнання та виконання правил системи УкрСЕПРО.

Принципами системи сертифікації УкрСЕПРО також є:

o право заявника вибирати орган з сертифікації та випробувальну лабораторію;

o визнання акредитації зарубіжних органів з сертифікації та випробувальних лабораторій, сертифікатів відповідності, а також знаків та двосторонніх угод, в яких бере участь Україна;

o використання в діяльності з сертифікації правил чинних міжнародних систем сертифікації;

o конфіденційність інформації про результати робіт з сертифікації, що становлять комерційну таємницю;

o інформація Держспоживстандарту про діяльність з сертифікації в інформаційних виданнях.

Система УкрСЕПРО встановлює такий розподіл відповідальності:

o виробник (виконавець, постачальник) несе відповідальність за невідповідність серти-фікованої продукції вимогам нормативних документів та застосування сертифікатів і знаків відповідності з порушенням правил системи сертифікації;

o продавець несе відповідальність за відсутність сертифіката або знака відповідності на продукцію, що реалізується, якщо вона підлягає обов'язковій сертифікації;

o випробувальна лабораторія (центр) несе відповідальність за недостовірність та нео-б'єктивність результатів випробувань сертифікованої продукції;

o орган з сертифікації несе відповідальність за необгрунтовану чи неправомірну видачу сертифікатів відповідності, атестатів виробництва та підтвердження їх дії, а також за порушення правил системи сертифікації.

Правила щодо здійснення сертифікації встановлюють загальні рекомендації, які використовуються при організації та проведенні робіт з обов'язкової та добровільної сертифікації.

З метою визнання українських сертифікатів та знаків відповідності за кордоном система УкрСЕПРО побудована з урахуванням вимог міжнародних систем і взаємодіє на підставі угод з міжнародними, регіональними та національними організаціями інших держав, що здійснюють діяльність з сертифікації.

Система УкрСЕПРО взаємодіє на підставі угод з системами перевірки безпеки, охорони навколишнього природного середовища та ін., що функціонують в Україні під керівництвом уповноважених Урядом органів. Національний орган з сертифікації може передавати цим органам окремі функції у проведенні сертифікації продукції.

Провідною організацією в Україні з питань науково-методичного керування розробленням, впровадженням і забезпеченням функціонування систем стандартизації, оцінки відповідності, кодифікації продукції та їх інформаційного забезпечення є Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ). Інститут акредитований у системі УкрСЕПРО як орган з сертифікації продукції та систем управління якістю і здійснює роботи з сертифікації товарів і послуг та систем управління якістю. УкрНДІССІ спеціалізується на проведенні науково-дослідних робіт щодо створення і функціонування національних систем стандартизації, оцінки відповідності та кодифікації з урахуванням світових досягнень та прогресивних вимог.

При Інституті функціонують:

o Головний фонд нормативних документів, який складається з 130 тис. національних, міжнародних та регіональних стандартів (табл. 2.5.5);

o Державний центр кодифікації продукції, який здійснює роботи з кодифікації, у тому числі надання національних номенклатурних номерів зразкам продукції за діючою в Україні міжнародною класифікацією предметів постачання, гармонізованою з відповідною системою НАТО.

Таблиця 2.5.5

Міжнародні та національні стандарти Головного фонду нормативних документів УкрНДІССІ

УкрНДІССІ веде єдиний Реєстр системи сертифікації УкрСЕПРО, державний реєстр уповноважених органів із сертифікації, державний реєстр сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання, банк результатів робіт з державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил. Він також виконує обов'язки Генерального агента з інформаційного забезпечення користувачів в галузі стандартизації, кодифікації, метрології та оцінки відповідності.

УкрНДІССІ здійснює редакційно-видавничу діяльність з використанням власної поліграфічної бази. Видає покажчики стандартів, каталоги, класифікатори, стандарти та інші нормативні документи (офіційні видання).

Інститут також забезпечує діяльність національного секретаріату міжнародних та регіональних організацій із стандартизації (ISO, ІЕС, СЕМ, СЕМЇЬЕС, Міждержавна Рада) та координацію роботи національних технічних комітетів стандартизації.

Одним із провідних закладів системи Держспоживстандарту України є Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості (УкрНДНЦ) який було створено згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2003 р. № 1337 (рис. 2.5.12).

Пріоритетами в його діяльності є здійснення науково-методичного керівництва процесами розроблення, впровадження та забезпечення функціонування систем стандартизації, сертифікації та керування якістю. Досвід сьогодення доводить, що для майбутнього України треба розвивати усі ці напрямки і розв'язувати науково-практичні завдання на шляху досягнення високого рівня якості життя громадян.

Важливим кроком для розвитку наукової діяльності УкрНДНЦ стали прийняті на спільному засіданні президії Національної академії наук України та колегії Держспоживстандарту України 14 липня 2004 року "Постанови про співпрацю НАН України та Держспоживстандарту України" та "Угоди про співпрацю між НАН України і Держспоживстандартом України", згідно з якими УкрНДНЦ надано статус організації подвійного підпорядкування - Держспоживстандарту України і НАН України. Відтак НАН України здійснюватиме науково-методичне керівництво Центром, а також сприятиме Держспоживстандартові України у підготовці фахівців вищої кваліфікації через аспірантуру УкрНДНЦ.

Науково-дослідний інститут стандартизації УкрНДНЦ є провідною установою України з науково-методичного керування розробленням, впровадженням та забезпеченням функціонування національної системи стандартизації, а також головною організацією в Україні зі стандартизації озброєння та військової техніки.

Основні завдання Інституту:

o розроблення основних та організаційно-методичних нормативних документів національної системи стандартизації з урахуванням вимог міжнародних стандартів та Світової організації торгівлі;

o виконання завдань Програми інтеграції України до Європейського Союзу у сфері стандартизації;

o проведення науково-технічної експертизи проектів нормативних документів та підготовка матеріалів для затвердження національних стандартів, державних класифікаторів та змін до них;

o прогнозування, визначення пріоритетних напрямків розвитку, формування перспективних програм національної стандартизації України;

o координація діяльності технічних комітетів стандартизації;

o надання підприємствам, установам і організаціям науково-методичної допомоги та платних послуг у сфері стандартизації, класифікації, кодифікації, каталогізації;

o науково-технічне і видавниче редагування та видання нормативних документів, покажчиків та каталогів, їхня термінологічна експертиза;

o ведення національного банку стандартизованих українських науково-технічних термінів. Провідною установою, що формує державну політику у сфері управління якістю, а

також сприяє запровадженню дієвих схем управління якістю та приведенню вітчизняної системи технічного регулювання у відповідність до міжнародних стандартів являється Інститут управління якістю УкрНДНЦ. Пріоритетами діяльності є:

o розроблення, впровадження та забезпечення функціонування систем управління якістю відповідно до вимог 1S0 9001:2000, систем екологічного управління І8О 14001, систем ХАССП;

o координація робіт з проведення Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) "100 кращих товарів України";

o організація і проведення виставок, налагодження міжнародних зв'язків з питань якості;

o проведення експертизи документації сертифікованих систем управління якістю, екологічного управління та безпечністю харчових продуктів, моніторинг з цих питань. Інститут підготовки фахівців у сфері управління якістю, стандартизації, оцінки

відповідності та метрології УкрНДНЦ є єдиним в Україні навчальним закладом з підвищення кваліфікації спеціалістів у галузі метрології, стандартизації, сертифікації та якості продукції, який ліцензований Міністерством освіти і науки України. Серед основних завдань Інституту:

o підготовка менеджерів з якості, кандидатів у експерти-аудитори з сертифікації продукції, систем управління якістю та навколишнім середовищем, у тому числі аудиторів міжнародної кваліфікації в рамках програми "TUV СЕЯТ аудитор";

o навчання спеціалістів випробувальних лабораторій та асесорів(аудиторів з акредитації) випробувальних і калібрувальних лабораторій відповідно до ДСТУ КОЛЕС 17025-2001;

o підвищення кваліфікації спеціалістів метрологічних підрозділів підприємств, установ та організацій України, фахівців з вимірювання чинників виробничого середовища, харчових продуктів, аналізу природних та стічних вод, викидів у атмосферу та ґрунт, аудиторів у рамках системи НАССР (ДСТУ 4161).

Науково-технічний центр оцінки відповідності УкрНДНЦ є: науково-методичним центром національної системи сертифікації, а також органом сертифікації продукції, послуг та систем управління якістю, призначеним в Українській державній системі сертифікації продукції УкрСЕПРО. До його функцій входить:

o розроблення та вдосконалення організаційно-методичних документів національної системи сертифікації;

o виконання завдань Програми інтеграції України до Європейського Союзу у сфері оцінювання відповідності згідно зі щорічними планами Уряду України;

o проведення науково-дослідних робіт щодо гармонізації УкрСЕПРО з міжнародними та європейськими системами оцінювання відповідності та акредитації;

o сертифікація продукції та послуг згідно з галуззю діяльності органу;

o сертифікація систем управління якістю та систем екологічного управління, атестація виробництв.

В системі УкрНДНЦ функціонує Інститут стратегічних досліджень та міжнародних відносин, який визначає напрямки розвитку Міжнародного співробітництва у сфері стандартизації, сертифікації та управління якістю. Інститут забезпечує:

o науково-координаційну діяльність та методичне забезпечення делегацій на міжнародних конгресах, конференціях, симпозіумах та семінарах;

o аналітичну обробку кореспонденції з міжнародними організаціями з питань управління якістю, стандартизації, сертифікації;

o дослідження проблем розвитку ринку та сучасних технологій;

o ведення Національних секретаріатів у міжнародних та регіональних організаціях стандартизації, оцінки відповідності та управління якістю.

Заслуговує на увагу також плідна діяльність Держспоживстандарту у сфері метрології, яка регламентується Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11.02.98 р. № 113/98-ВР (в редакції Закону України від 15.06.2004 р. № 1765-IV), а також

"Державною програмою розвитку еталонної бази на 2006 - 2010 роки". Ця діяльність спрямована на забезпечення функціонування Державної метрологічної системи, яка створює необхідні засади для забезпечення єдності вимірювань у державі і її діяльність спрямована на:

o реалізацію єдиної технічної політики у сфері метрології;

o захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань;

o підвищення рівня фундаментальних досліджень і наукових розробок;

o економію всіх видів матеріальних ресурсів;

o забезпечення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

o створення нормативно-правових, нормативних, науково-технічних та організаційних основ забезпечення єдності вимірювань у державі.

Державні наукові метрологічні центри (ННЦ "Інститут метрології" та НДІ "Система") та територіальні органи Держспоживстандарту України свою діяльність у сфері метрології здійснюють за такими напрямками:

o виконання наукових фундаментальних та прикладних досліджень у сфері метрології та науково-дослідних робіт, пов'язаних із створенням, удосконаленням, зберіганням, застосуванням первинних і вторинних еталонів, створенням системи передачі розмірів одиниць вимірювань;

o розроблення нормативних документів з метрології;

o формування державних програм з метрології та концепції розвитку державної метрологічної системи;

o здійснення державного метрологічного контролю і нагляду;

o науково-методичне забезпечення метрологічної діяльності;

o проведення калібрування, метрологічної атестації, ремонту засобів вимірювальної техніки, метрологічної експертизи документації, акредитації у державній метрологічній системі калібрувальних і вимірювальних лабораторій, атестації методик виконання вимірювань;

o забезпечення функціонування Державної служби єдиного часу і еталонних частот; Державної служби стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів; Державної служби стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів.

Так, станом на 1 січня 2006 р. до Державного реєстру еталонів занесено 52 державних

еталони та 61 вторинний еталон.

Протягом 2005 р., до прикладу, метрологічними підрозділами територіальних органів Держспоживстандарту України здійснена повірка 14229,7 тис. од. та державна метрологічна атестація 50,5 тис. од. засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ). Проведено 640 державних приймальних та контрольних випробувань ЗВТ. Обсяг виконаних метрологічних робіт за 2005 р. складає - 130216 тис. грн. (за 2004 р. - 104972 тис. грн.), що становить 52 % від загального обсягу виконаних робіт. Ці ЗВТ застосовуються в сферах державного метрологічного нагляду, а саме: охорони здоров'я, захисту життя та здоров'я громадян, контролю якості продуктів харчування і лікарських засобів, контролю стану навколишнього природного середовища та безпеки умов праці, в торгівлі та при обліку енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної та теплової енергії, газу, нафтопродуктів тощо).

Науково-технічна комісія з метрології Держспоживстандарту України у 2005 р. розглянула результати державних випробувань ЗВТ, проведених організаціями Держ-споживстандарту України, акредитованими на право проведення цих випробувань. За позитивними результатами державних приймальних і контрольних випробувань до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні, занесено 342 типи приладів. За підсумками роботи державного нагляду в 2006 р. відповідно до роботи регіональних центрів стандартизації, метрології та сертифікації в кращу сторону було відзначено діяльність ДП "Кримстандартметрологія" ДП "Дніпростандартметрологія", ДП "Полтавастандартметрологія", ДП "Харківстан-дартметрологія".

З початку 2006 р. державний нагляд за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил та державний метрологічний нагляд здійснено на 11 975 підприємствах. Факти порушень при випуску продукції, що не відповідала вимогам НД, було виявлено на 10 394 підприємствах, що становить 87 % від загальної кількості перевірених підприємств. За порушення вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" було складено 5467 протоколів про адміністративну відповідальність, застосовано штрафів на суму 870,34 тис. грн., стягнуто штрафів на суму 800,9 тис. грн.

Слід зазначити, що до здійснення сертифікаційних заходів в Україні причетні й інші державні структури. Так, Державна митна служба України здійснює:

o розгляд та верифікацію (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України відповідно до вимог міжнародних угод;

o видачу дозволу на зразки товару, який перебуває під митним контролем, у разі, коли необхідна його сертифікація;

o експертизу критеріїв походження, які зазначені в сертифікаті походження;

o митне оформлення імпортних товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні;

o ввезення до митного ліцензійного складу або ввезення за межі митної території України товару (продукції), що не одержав сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката;

o внесення пропозицій до Торгово-промислової палати про анулювання сертифіката походження;

o контроль додержання порядку, прийнятого у міжнародній практиці, визначення країни походження;

o утримання під митним контролем або заборону пропускання через митний кордон України, передавання на зберігання товарів, на які відсутні сертифікати (свідоцтва про визнання іноземного сертифіката) або такі, які не відповідають будь-яким даним, наведеним у сертифікаті (свідоцтві про визнання).

До сертифікаційних функцій Торгово-промислової палати України та регіональних торгово-промислових палат належать:

o видача сертифікатів про походження товарів з України;

o надання за замовленням певних структур інформацію про вихідні матеріали оформлення сертифіката про походження з метою його перевірки на автентичність;

o здійснення експертизи товарів з метою визначення позиції у товарній номенклатурі зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД);

o засвідчення походження товарів і видає сертифікати за міжнародними формами "А" та "APR".

Департамент споживчої політики, захисту прав споживачів та державного нагляду Держспоживстандарту України:

o контролює наявність сертифікатів відповідності на товари, які підлягають обов'язковій сертифікації;

o вилучає з обігу товари без сертифіката відповідності, які підлягають обов'язковій сертифікації;

o надає Держспоживстандарту України інформацію про товари, які підлягають обов'язковій сертифікації, але не мають сертифіката відповідності або неправомірно використовують знак відповідності і таке ін.

Слід відзначити, що чинним законодавством України передбачена відповідальність підприємств, об'єднань, організацій, а також посадових осіб та інших робітників за порушення процедури сертифікації та використання її результатів (див. рис. 2.5.13).