Стандартизація та сертифікація товарів і послуг - Салухіна Н.Г. - 2.6.3. Сертифікація іграшок

Обов'язкова сертифікація іграшок в Україні введена з 1 липня 1994 р. Наказом Держстандарту України "Про затвердження правил обов'язкової сертифікації дитячих іграшок" від 30.06.93 № 95.

Обов'язкова сертифікація іграшок здійснюється на відповідність вимогам безпеки за ГОСТ 25779-90 "Игрушки. Общие требования безопасности и методы контроля"

Вимоги цього стандарту гармонізовані з міжнародним стандартом - Директивою 88/378/ЄЕС про забезпечення безпеки дитячих іграшок від 03.05.88 р. Діючий стандарт поширюється на іграшки, призначені для дітей віком до 14 років, і встановлює вимоги безпеки і методи дослідження (рис. 2.6.5).

Рис. 2.6.5.

Показники безпеки іграшок

Стандарт не поширюється на піротехнічні іграшки, фейєрверки, включаючи ударні капсули (за винятком пістонів, які призначені для ігор), ялинкові прикраси, штучні ялинки і прикраси до них, електрогірлянди, іграшки з двигуном внутрішнього згорання, оснащені для відкритих дитячих майданчиків, спортивне обладнання, масштабні моделі для дорослих колекціонерів, "професійні іграшки", виставлені в громадських місцях, головоломки з кількістю компонентів понад 500 або головоломки без зображення, які призначені для спеціалістів, пневматичні гвинтівки та пістолети, пращі та капсули, стріли для влучення в ціль з металевими наконечниками, іграшкові парові двигуни, велосипеди з висотою сідла від підлоги понад 635 мм, дитячі соски, точні копії вогнепальної зброї, біжутерія для дітей, іграшки з живленням від мережі.

Якщо іграшка призначена для складання дитиною, то вимоги ставляться окремо до кожної деталі, з якою матиме справу дитина, і до складеної іграшки.

2.6.4. Сертифікація косметичних засобів

Серед основних груп однорідної продукції, що піддаються обов'язковій сертифікації, можна виділити також косметичні засоби (рис. 2.6.6). Безпеку косметичних засобів можна розглядати в двох аспектах:

o науково-методичному - встановлення межі між фізіологічною активністю (косметичний ефект) та побічним ефектом, що залежить від методичного рівня біології та медицини;

o нормативно-правовому - визначення межі між косметичним та побічним ефектом, що встановлює критерії та норми безпеки косметичних засобів для здоров'я людини та обов'язки і відповідальність виробника за якість та безпеку продукції.

Рис. 2.6.6.

Косметичні засоби, які підлягають обов'язковій сертифікації в Україні

Основними показниками безпеки косметичних засобів, що враховуються в Директиві 76/768/ЄЕС про косметичні засоби є: хімічна структура інгредієнтів, токсико-логічні властивості інгредієнтів, рівень впливу інгредієнтів на організм, мікробіологічні характеристики готової продукції, мікробіологічні характеристики сировини. Рівні безпеки косметичних засобів представлені на рис. 2.6.7.

2.6.5. Сертифікація будівельних матеріалів, виробів та конструкцій

Якість будівельних матеріалів в ЄС регламентується Директивою ЄС 89/106 ЄЕС "Зближення діючих у державах-членах законів, регламентів і адміністративних положень відносно будівельних виробів", прийнятою в грудні 1988 р. Директива відрізняється від інших Директив "нового підходу" тим, що її основні вимоги не застосовуються безпосередньо до продукції, а мають функціональний характер і належить до будівельних споруд, в яких використовується дана продукція. Директивой передбачено новий підхід у зближенні законів, правил і адміністративних приписів держав-членів стосовно будівельної продукції. Директива спрямована на усунення технічних бар'єрів у торгівлі.

У нормативних документах на продукцію залежно від призначення встановлюються конкретні показники (характеристики), що забезпечують виконання основних вимог Директиви до будівельних споруд. Шлях до досягнення поставленої мети вказаний у "Глобальній концепції з сертифікації і контролю", яка є інструментом для досягнення якості під час виробництва продукції (затверджена Радою ЄС 25.12.89). На її базі Рада прийняла постанову від 13.12.90 "Про модулі, які використовуються в технічних інструкціях з гармонізації для різних фаз засобів оцінки відповідності", в якій йдеться, що залежно від ступеня небезпеки продукції застосовуються різноманітні модулі від А до В+Е (сертифікація типу + забезпечення якості продукції ISO 9003).

Комісія ЄС прийняла рішення стосовно системи оцінки відповідності для різноманітних сімей (груп) продукції. Технічна інформація, яка була опублікована у різних рішеннях Комісії за процедурою оцінки відповідності будівельної продукції згідно зі статтею 20 (2) Директиви, зведена в документі, названому Компіляція (зведення)рішень Комісії.

Особливою відмінністю під час сертифікації будівельної продукції в Європі є те, що вимоги застосовуються не безпосередньо до виробів, а до споруд, в яких застосовуються будівельні вироби.

Згідно з Директивою, усі вироби рішенням Комісії ЄС розподіляються на певні групи продукції (рис. 2.6.8).

До груп будівельної продукції ставляться такі обов'язкові вимоги (залежно від застосування) (рис. 2.6.9).

Рис. 2.6.9.

Обов'язкові вимоги до груп будівельної продукції за Директивою ЄС

Під час сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій використовується модульний підхід. Виробник декларує відповідність продукції, що випускається, основним вимогам безпеки під свою відповідальність або під відповідальність третьої сторони і ставить знак СЄ.

В Україні обов'язкову сертифікацію будівельних матеріалів, виробів та конструкцій введено у 1997 р. відповідним наказом Держстандарту України "Правила обов'язкової сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій" від 11.04.97 р. № 192.

Сертифікація будівельних виробів у системі УкрСЕПРО здійснюється випробувальним центром Українського науково-дослідного інституту будівельних матеріалів (ВЦ НДІБМВ). Протягом кількох десятиліть НДІБМВ виконував функції Головної науково-технічної організації в будівельній галузі України. На його базі створено випробувальний центр (ВЦ) та скомплектовано фонди науково-технічної літератури і нормативних документів (НД) за основними напрямками діяльності інституту.

ВЦ НДІБМВ у 1998 р. було повторно акредитовано у Системі УкрСЕПРО. Галузь його акредитації містить усі види будматеріалів (понад 150 найменувань) за винятком виробів з металу, скла та деревини. За час роботи ВЦ видав понад 1000 протоколів сертифікаційних випробувань продукції вітчизняного та іноземного виробництва.

На частині підприємств корпорації "Укрбудматеріали", продукція яких підлягає обов'язковій сертифікації (понад 200 підприємств), з технічними службами проведено семінари та підготовлено заводські лабораторії до їх акредитації на технічну компетентність у Системі УкрСЕПРО, актуалізовано технологічну та нормативну документацію. Проведення комплексу організаційно-технічних заходів у рамках підготовки до сертифікації сприяло забезпеченню стабільності технологічного процесу виробництва і, як наслідок, підвищенню якості продукції.

Будівельні матеріали - один з видів виробів, що масово завозяться з-за кордону в Україну. Це теплоізоляційні матеріали на основі мінеральної та скляної вати, пінополісти-рольні вироби, м'які покрівельні матеріали, керамічна плитка різного призначення, покриття з ПВХ для підлоги (лінолеум), сухі суміші на основі цементу та гіпсу, гіпсокартон-ні вироби тощо.

З введенням сертифікації з'явилася можливість оцінити рівень вітчизняного виробництва, зіставляючи його з аналогічним виробництвом провідних західних фірм. При цьому виявилося, що деякі вироби вітчизняного виробництва за фізико-технічними показниками дуже близькі до зарубіжних, які імпортуються (покриття з ПВХ для підлоги на теплозвукоізолюючій підоснові, пінополістиролові утеплювачі, одержані способом термоудару, пресування та екструзії; рулонні покрівельні матеріали на основі модифікованих бітумів), але програють на ринку через малу номенклатуру виробів, відсутність інструкцій з використання виробів, погане пакування (пінополістирол), неякісну та неефективну рекламу, відсутність у вітчизняних виробників досвіду донести відомості про свій матеріал до покупця.

Але виробництво деяких видів будматеріалів, зокрема теплоізоляційних, потреба в яких останнім часом зросла, в Україні або не існує зовсім (скловолокнисті вироби), або відстало на багато років (мінераловатні вироби на синтетичному в'яжучому) від розвинених країн світу. Імпорт цих матеріалів в Україну на сьогодні вимушений. І сертифікація, хоча вона для цих виробів добровільна, допомагає потенційним покупцям не тільки підтвердити якість матеріалів, їх відповідність вітчизняним нормам, але й зорієнтуватися у широкому виборі матеріалів, що пропонуються на ринку.

Питання організації вітчизняного виробництва будівельної продукції, що не виробляється в Україні, але на яку є попит, має вирішуватися, зокрема у випадку теплоізоляційних волокнистих матеріалів, за рахунок створення вітчизняного обладнання або придбання технології та обладнання за кордоном.

До України ввозиться до 70 % імпортних м'яких покрівельних матеріалів - різних видів євроруберойдів, які користуються попитом серед населення. Водночас в Україні з'явилися такі вітчизняні підприємства, як Славутський руберойдовий завод, МНВП "Присадки" (м. Кременчук), фірма "Акваізол" (м. Харків), Київське підприємство "Фібребіт", що розпочали випуск євроруберойду з модифікацією в'яжучого полімерами, який за якістю не поступається імпортним.

Згідно з вітчизняним законодавством сертифікація більшості будматеріалів в Україні добровільна - це покрівельні теплоізоляційні полімерні матеріали (окрім лінолеуму, вікон та дверей ПВХ), в'яжучі, сухі суміші, частина керамічної плитки. Однак жорстка конкуренція на ринку змушує практично всіх вітчизняних та зарубіжних виробників проводити сертифікацію своєї продукції.

У ВЦ НДІБМВ сертифікаційні випробування пройшли майже усі теплоізоляційні матеріали (волокнисті та полімерні); усі види перлітових виробів, включаючи перлітову сировину І спучений перліт, м'які покрівельні матеріали як у вигляді рулонів, так і у формі плиток "шинглз"; більшість покриттів з ПВХ для підлоги (лінолеуму), керамічної плитки, сухих сумішей, силікатних та бетонних виробів тощо. Це стосується, насамперед, виробів вітчизняного виробництва. Але оскільки Україна останнім часом імпортує у великих обсягах покриття з ПВХ для підлоги, мінераловатні та скловолокнисті утеплювачі, домішки до сухих сумішей, бетону, гіпсу, ВЦ бере участь у роботах з сертифікації цих виробів зарубіжного виробництва за схемами з обстеженням виробництва та сертифікацією системи якості.

ВЦ НДІБМВ працює з такими відомими у світі фірмами, як "Saint-Gobain Isover OY" (Фінляндія), "Paros Polska" (Польща), "UAB Paros" (Литва), "Tarkett-Sommer GmbH" (Німеччина). Тому невідповідностей при випробуванні їхньої продукції, як правило, не виникає. Існують випадки, коли для реклами зарубіжні постачальники представляють покрівельні матеріали з показниками, які відповідають стандарту, але при масових поставках показники реальних матеріалів не відповідають тим, що було рекламовано. Пов'язано це з тим, що фірми-постачальники не завжди дотримуються технологічних параметрів (частіше це стосується кількості полімеру-модифІкатора). Подібні дії негативно впливають на фізико-технічні характеристики готового матеріалу - його теплостійкість, гнучкість на брусі при низьких температурах і, як результат, на довговічність.

У таких випадках запобігти імпортному браку можливо тільки шляхом проведення сертифікації продукції фірми за схемою з обстеженням виробництва або, якщо можливо, за схемою з сертифікацією системи якості. Професійне обстеження виробництва підтвердить (або ні) стабільність технологічного процесу, виявить наявність процедур, що унеможливлюють його порушення. Сертифікація системи якості дозволяє досконально обстежити дію системи, яка забезпечує якість продукції та стабільність показників якості. Після проведення такої сертифікації можна бути впевненим у тому, що продукція, яка завозиться, завжди буде відповідати вимогам нормативних документів України.

Дуже важливим є питання узгодження методів випробувань за вітчизняною та зарубіжною НД. Невідповідність методів та умов випробувань одного й того ж показника призводить інколи до великих непорозумінь. Це не тільки ускладнює порівняння вітчизняних та імпортних матеріалів, але вносить розлад у визначення умов використання матеріалів.

Велику роботу ВЦ НДІБМВ проводить з питань випробування волокнистих теплоізоляційних матеріалів. Взагалі методи випробування теплоізоляційних матеріалів з мінеральної вати та штапельного скловолокна дуже специфічні. Досліджуючи технологію виробництва та методологію випробувань цих матеріалів понад тридцять років, ВЦ НДІБМВ має досвід та необхідне обладнання для проведення сертифікаційних випробувань повним обсягом за всією номенклатурою цієї продукції.

ВЦ НДІБМВ активно бере участь у міжнародних програмах. Скажімо, результати порівняльних випробувань, що стали наслідком участі ВЦ НДІБМВ у міжнародній програмі "THERMO-2000" підтвердили високу компетентність та професіоналізм співробітників ВЦ НДІБМВ.