Стандартизація та сертифікація товарів і послуг - Салухіна Н.Г. - 2.6.2. Сертифікація дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя

Сертифікація дорожніх транспортних засобів (ДТЗ) їх складових та приладдя є обов'язковою вимогою в більшості держав світу. Крім національних систем сертифікації діє Міжнародна система на основі Женевської Угоди 1958 р. Учасниками Угоди є практично всі держави Європи. У 1987 р. до Женевської Угоди приєднався СРСР, а після його розпаду - лише Росія стала правонаступницею СРСР у Женевській Угоді.

Україна приєдналася до Женевської Угоди 1958 р., згідно із Законом України від 20.02.2000 р. №1 448-111 "Про приєднання України до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року", заявивши про намір застосовувати на своїй території Правила ЄЕК ООН, що додаються до Женевської Угоди 1958 р. Всього таких Правил - 114. Вони регламентують питання, які стосуються дорожніх транспортних засобів, предметів їхнього обладнання та частин. З 2003 р. Мінтрансом і Держспоживстандартом України надано чинності 85-ти Правилам ЄЕК ООН.

Дорожньо-транспортні засоби (ДТЗ) є об'єктами підвищеної небезпеки. За статистичними даними в Україні кількість смертельних наслідків ДТП у 3-9 разів більша, ніж у країнах Європейської Спільноти і це за умови, що насиченість автомобілями в Україні в 5-10 разів менша, ніж у розвинених країнах. Тільки у 2007 р. кількість загиблих у ДТП в Україні сягнула 9500 осіб. З розрахунку на 1 тис. автомобілів цей показник у 5 разів вищий, ніж у Франції, та в 10 разів, ніж у Швеції. Важкість аварій на наших шляхах у 4-7 разів вища, ніж у країнах Європи. Тому держава не може залишатись осторонь у питаннях, які стосуються безпеки дорожнього руху, захисту довкілля та захисту прав споживача. Особливої уваги державних органів потребує дотримання вимог законодавства під час робіт із підтвердження відповідності ДТЗ, а також під час надання транспортних автомобільних послуг.

Транспортні засоби та частини до них повинні відповідати вимогам нормативної і конструкторської документації та мати маркування для їх ідентифікації.

Для реалізації робіт із сертифікації ДТЗ в Україні існує нормативна база, що представлена законодавчими актами, державними та галузевими стандартами України, а також міжнародними нормативно-правовими документами (Правила ЄЕК ООН, Директиви ЄС).

Прийняті в Україні закони стали законодавчою базою для введення в Україні обов'язкової сертифікації ДТЗ з 1 січня 1996 р., їх складових та приладдя - з 1 липня 1996 р. Серед таких законів:

o "Про захист прав споживачів" від 15.12.93 р. № 1023-ХП (в редакції від 01.12.2005 р. № 3161-ІУ);

o "Про охорону праці" від 14.10.92 р. № 2695-ХІІ;

o "Про дорожній рух" від 30.06.93 р. № 3353-ХІІ;

o "Про транспорт" від 10.11.94 р. № 232/94-ВР (в редакції від 09.02.2006 р. № 3421-ІУ);

o "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11.02.98 р. № 113/98-ВР (в редакції від 15.06.2004 р. № 1765-ІУ);

o "Про автомобільний транспорт" від 05.05.2001 р. № 2344-ІІІ (в редакції від 23.02.2006 р. № 3492-ІУ);

o "Про перевезення небезпечних вантажів" від 06.05.2000 р. № 1644-ІІІ;

o "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004 р. № 1955-ІУ;

o "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 22.09.2005 р. № 2902-ІУ та ін .

Так, ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" допускає до участі у дорожньому русі ДТЗ, технічний стан і конструкція яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що визначено.

Ст. 10 Закону України "Про транспорт" вказує, що "транспортні засоби повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам, мати відповідний сертифікат".

Ст. 20 Закону України "Про автомобільний транспорт", визначаючи вимоги до транспортних засобів і частин до них, підкреслює, що конструкція та технічний стан транспортних засобів, а також їх частини мають відповідати вимогам, порядок визначення яких установлює Кабінет Міністрів України, та забезпечувати:

o безпеку людей, які користуються транспортними засобами чи беруть участь у дорожньому русі;

o відповідність нормам стосовно викидів забруднювальних речовин, парникових газів, електромагнітних завад, рівню шуму та інших чинників негативного впливу на людину та довкілля;

o запобігання пошкодженню транспортними засобами доріг та їх облаштування;

o ефективне використання енергетичних ресурсів, частин і експлуатаційних матеріалів;

o захист від незаконного використання транспортних засобів та запобігання пошкодженню вантажів;

o збереження властивостей безпеки від моменту виготовлення транспортного засобу до його утилізації;

o відповідність іншим вимогам законодавства.

Транспортні засоби та частини до них повинні відповідати вимогам нормативної і конструкторської документації та мати маркування для їх ідентифікації.

Введення обов'язкової сертифікації ДТЗ та їх складових регламентують й інші нормативні документи, а саме:

o "Правила обов'язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя", затверджені Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.01.97 р. № 23 (в редакції від 25.01.2002 р. № 48);

o "Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок", затверджені Постановою Кабміну України від 07.09.98 р. № 1388;

o "Про внесення змін до "Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні", затверджені Постановою Кабміну України від 08.11.2000 № 1672;

o "Питання пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними", затверджені Постановою Кабміну України від 24.12.2003 р. № 1989;

o "Порядок проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів" від 09.07.2008 р. № 606;

o "Порядок надання суб'єктам господарювання повноважень на проведення перевірки технічного стану колісних транспортних засобів під час державного технічного огляду" від 09.07.2008 р. № 607;

o "Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України", затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 21.12.98 № 527;

o "Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі)", затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства транспорту і зв'язку України від 18.12.2003 р. № 136/985;

o "Положення про порядок допущення дорожніх транспортних засобів до перевезень вантажів під митними печатками і пломбами із застосуванням книжки МДП", затверджені Наказом Державного митного комітету України від 06.03.95 № 82;

o "Методика тварознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів", затверджені Наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092;

o "Правила роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами", затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 1812.95 р. № 168 (в редакції від 08.07.2003 р. № 174) тощо.

До структури Системи УкрСЕПРО входять такі органи сертифікації ДТЗ:

o Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут (Державтотранс НДІпроект) - організаційно-методичний центр сертифікації ДТЗ (ОМЦ);

o Запорізький ЦСМ;

o Львівський ДНДІ "Система";

o 38 випробувальних лабораторій.

Організаційно-методичний центр із сертифікації автотранспортних послуг - ДержавтотрансНДІпроект - виконує функції щодо:

o розроблення нормативно-методичної документації стосовно сертифікації автотранспортних послуг;

o вивчення та поширення вітчизняного і зарубіжного досвіду із сертифікації автотранспортних послуг;

o організації розробки методичних документів щодо акредитації із сертифікації автотранспортних послуг;

o надання практичної допомоги органам із сертифікації автотранспортних послуг у підготовці їх до акредитації;

o участі в акредитації органів із сертифікації автотранспортних послуг;

o планування за дорученням Держспоживстандарту та Мінтрансзв'язку України робіт, спрямованих на розвиток матеріальної і методичної бази органів із сертифікації автотранспортних послуг;

o узагальнення і подання до Держспоживстандарту та Мінтрансзв'язку України пропозицій щодо розширення та перегляду номенклатури автотранспортних послуг, що підлягають сертифікації.

Як вже було сказано, сертифікація ДТЗ в країнах Західної Європи виконується за Правилами ЄЕК ООН або Директивами ЄС. Кожний з цих документів встановлює конкретні технічні вимоги до ДТЗ за окремими властивостями (наприклад, шум, що створює ДТЗ; гальмівна ефективність; викид забруднюючих речовин та ін.). Так, сертифікація ДТЗ в Росії та Білорусі - здійснюється приблизно за сорока (залежно від категорії ДТЗ Правилами ЄЕК ООН), а в Україні - за 6-9-ма. Використання невеликої кількості вимог зумовлено об'єктивними причинами, а саме: необхідністю "м'якого" введення сертифікації ДТЗ в Україні з врахуванням можливостей вітчизняного виробника. Обов'язкова сертифікація ДТЗ в Україні виконується за такими технічними вимогами, які є найважливішими (рис. 2.6.4).

Рис. 2.6.4.

Технічні вимоги, за якими сертифікуються ДТЗ в Україні

За роки дії системи сертифікації ДТЗ в Україні більшість провідних іноземних виробників ДТЗ (наприклад, Форд, Мерседес, Фольксваген, Вольво, Тойота, Нісан, Рено та ін.) провели сертифікацію своєї продукції. Сертифікати відповідності терміном дії один рік, видані, наприклад, органом з сертифікації ДТЗ (ДержавтотрансНДІпроект) 27 фірмам на понад 200 типів ДТЗ. Слід зауважити, що зазначені сертифікати поширюються не на всю продукцію фірми-заявника, а тільки на ті моделі та версії, на які були подані необхідні документи.

Здійснено понад 2000 різних видів дорожніх та стендових випробувань приблизно 1500 ДТЗ, за результатами яких виявлено приблизно 7 % ДТЗ, що не відповідали вимогам вітчизняних стандартів. Слід зазначити, що більшість негативних результатів випробувань було пов'язано з гальмівною системою і установкою засобів освітлення та світлової сигналізації, тобто з системами, які, головним чином, впливають на безпеку дорожнього руху.

Мають місце спроби ввезення та сертифікації автомобілів з "американською" світлотехнікою, яка за своїми параметрами не відповідає вимогам не тільки вітчизняних стандартів, але й європейських.

Значну роботу виконано зі сертифікації запасних частин. Більш як 70 виробників провели їх сертифікацію. Зокрема, такі визнані виробники, як Чернігівський завод "Авто деталь", Полтавський та Краснодонський автоагрегатний заводи, Лисичанський завод "Пролетар", ВАТ "Авто електроапаратура" (с.м.т. Сутиски Вінницької обл.), Житомирський завод "Автозапчастина", Херсонський завод карданних валів та ін.

Серед відомих іноземних виробників запчастин слід відзначити фірми: BOSCH, СОЕ-TZE, BOGE, LUK, BORBET - Німеччина; BRISK - Чехія; FRAM-FIAMM - Італія; LUCAS, GH, UNIPART - Велика Британія; NGK - Японія; CHAMPION - Бельгія.

Проте, не всі проблеми сертифікації ДТЗ (їх складових) розв'язані в Україні. Проблемою, наприклад, є те, що сертифікація сьогодні охоплює лише нові ДТЗ, які ввозяться юридичними особами. Нормативна та випробувальна база галузі є неповною і потребує удосконалення.

Однією з них є проблема невідповідності потужностей випробувальної бази в Україні тим показникам, які вона демонструє. Найближчим часом для розв'язання цієї проблеми буде затверджено "Тимчасову інструкцію щодо організації робіт з сертифікації та випробувань у системі УкрСЕПРО дорожніх транспортних засобів, що були у користуванні". У ній передбачено, що оформлення сертифікатів на автомобілі має проводитись виключно з розрахунку не більше 10 автомобілів на одного аудитора протягом одного робочого дня. На сьогодні ця норма існує у вигляді рекомендації. Коли вона стане обов'язковою, буде ліквідовано передумови для порушення правил обов'яз-кової сертифікації. Крім того, заплановано перевірки органів з сертифікації та, за їхніми результатами, проведення перепідготовки керівників, аудиторів та експертів з сертифікації ДТЗ.