Товарознавство продовольчих товарів - Бірта Г.О. - Спориш пісковий

Живокость метельчатая

Родина Жовтецеві

У другій половині літа на степових ділянках синіють квітки сокирок. Прямостояче, до 80 см заввишки стебло розчепірено-розгалужене у верхній частині. Листки глибоко розсічені на вузьколінійні часточки. Квітки неправильні, синьо-фіолетова пелюстка-нек-тарник біля основи витягнута в шпорку, вкладену в другу шпорку, утворену одним з п'яти чашолистків, забарвлених теж у синьо-фіолетовий колір. Нектар захований глибоко в шпорку, і дістати його можуть лише комахи з довгим хоботком - джмелі і бджоли. Шолом, утворений зрослими пелюстками, захищає пилок від дощу та роси. Квітки зібрані в рідкі китиці, що утворюють волотисте суцвіття. Цвіте в червні-липні, окремі квітучі ро глини зустрічаються навіть у вересні. Звичайна для Степу рослина. Крім степових місць і кам'янистих схилів, оселяється на розорюваних ґрунтах. Забур'янює посіви пшениці і засмічує зерно, бо достигає одночасно з пшеницею. Росте вздовж доріг, край лісосмуг; на перелогах, особливо на перших стадіях заростання, утворюб часто суцільні зарості. Добрий медонос. Із квіток можна добувати синю фарбу, яку раніше застосовували для фарбування сукна.

Спориш пісковий

Горец песчаный

Родина Гречкові

Ніби рожевим серпанком вкриваються піщані степи під час масового цвітіння споришу піскового. Рослина має розчепірено-галузисті стебла з висхідними гілками Лініино-ланцетні листки до 4,5 см завдовжки Квітки зібрані в пучки, які на кінцях пагонів утворюють гроноподібне суцвіття. Оцвітина з 5 білих або рожевих листочків Тичинок від 4 до 8, стовпчиків 2-3. Цвіте в липні-вересні.

Стоколос прибережний

Костер прибрежный

Родина Тонконогові (Злакові)

Значне місце в степових травостоях належить стоколосу прибережному - коротко-кореневищному злаку, що утворює пухкі дер-новинки Високе, до 100 см, стебло опушене під суцвіттям та у вузлах. Опушені довгими волосками і м'які довгі листки. Колоски що складаються з 3-6 квіток, зібрані в прямостоячу вузьку волоть. Нижня квіткова луска з тонким остюком до 8 мм завдовжки. Цвіте в травні - червні. Рослина має період напів-спокою, коли в найпосушливіший час, після плодоношення, відмирають генеративні пагони і більша частина вегетативних. Звичайна для Степу рослина, крім крайнього півдня, де зустрічається дуже рідко. Росте в гірському Криму, зрідка - на півдні Лісостепу. Добра кормова рослина.

Суниці зелені, полуниці

Земляника зеленая

Родина Розоцвіті

Усім відомі запашні, смачні й корисні ягоди суниць. Є суниці, які ростуть в Степу. На трав'янистих схилах, серед чагарників, на дні невеликих балок утворюють суцільні зарості суниці зелені. Трійчасті прикореневі листки на довгих черешках такої самої висоти, як і прямостоячі стебла - до 20 см. Білі квітки до 2,5 см у діаметрі зібрані в щитковидне суцвіття. Запилюються квітки комахами, але може відбуватися і самозапилення. Цвіте в травні-червні. Квітки в хмарну погоду і на ніч поникають, що захищає пилок від дощу і роси. Після запилення квітки залишаються пониклими, тому і плід пониклий. Плід - ягода, утворюється з випуклого квітколожа, яке розростається і стає м'ясистим і соковитим. У суниць зелених ягода округла, білувато-рожева, на тіньовій стороні плід зеленкуватий. Сім'янки ледве занурені в його м'якоть. Розповсюджуються суниці не тільки насінням, а й вегетативно, за допомогою довгих надземних пагонів, які, вкорінюючись, утворюють самостійні рослини. Суниці зелені ростуть майже по всій Україні, рідкі вони тільки в лісових районах. Назва роду походить від слова "fragaria" - духмяніти (завдяки запаху плодів). На Україні у дикому стані росте 4 види суниць.