Країнознавство - Мальська М.П. - Господарство

Федеративна Республіка Німеччина займає провідне місце у світовій економіці. Країна входить до "великої сімки" найбільш економічно розвинених держав світу. В 2006 році за загальним обсягом ВВП Німеччина посідала п'яте місце (2585 млрд дол. США). Основними галузями промисловості виступають металургійна, хімічна, автомобілебудування, суднобудування, станкобудування, електроніка, приладобудування, авіаційно-космічна, харчова і легка.

Німеччина - високорозвинена індустріальна держава. При обмежених сировинних ресурсах економіка країни орієнтована на експорт. Визначальним чинником досягнення високої конкурентноздатності створюваної продукції стало забезпечення її високої якості.

Товари, що експортуються - верстати, автомобілі, хімікати, метал і сталепрокат, продукти харчування, текстиль. Основні партнери по зовнішній торгівлі - країни ЄС - 56,4% (Франція - 11,1%, Великобританія - 8,6%, Італія

- 7,4%, Нідерланди - 6,8%, Бенілюкс -5,7%), США - 9,4%, Японія - 1,9%.

Товари, що імпортуються - верстати, автомобілі, хімікати, продукти, метали, текстиль, - з країн ЄС - 52,2% (Франція - 10,5%, Нідерланди

- 7,6%, Італія - 7,4%, Великобританія - 6,9%, Бельгія/Люксембург -5,6%), США - 8,1%, Японія - 4,9%.

За виробництвом автомобілів Німеччина займає перше місце в Європі. В авіаційно-космічній промисловості Німеччини працює понад півтора сотень фірм, які виробляють весь спектр виробів і матеріалів, необхідних для створення сучасних літальних апаратів. Високий рівень розробок визначив провідну роль Німеччини у програмі створення винищувача генерації "4+" ЕЕ2000 "Тайфун", і розробці бойового гелікоптера "Тигр", а також її участь у космічних дослідженнях і створенні надсучасних зразків авіоніки.

В цивільній авіапромисловості Німеччина також займає провідне місце, створюючи різноманітні типи повітряних суден - від легких гелікоптерів до дальномагістральних аеробусів.

Хімічна промисловість Німеччини за обсягами виробництва займає третє місце в світі після США і Японії. Основними продуктами її виробництва традиційно є лікарські засоби, продукція органічної хімії, пластмаси, а також косметичні засоби. В цій області промисловості зайнято понад півмільйона робітників і фахівців.

Сільське господарство Німеччини відрізняється високим ступенем концентрації й індустріалізації, на частку якого припадає 15% ВНП. В агропромисловому комплексі країни зайнято близько 20% населення, тоді як безпосередньо в сільському господарстві - не більш 2%. Основними виробами сільського господарства є картопля, пшениця, ячмінь, цукровий буряк, капуста. Добре розвинуте свинарство, відгодівля великої рогатої худоби і птахівництво. Щорічно держава надає сільському господарству близько 22 млрд євро субсидій. Агропромисловий комплекс на 90% забезпечує внутрішнє споживання продуктів харчування.

В останнє десятиріччя відзначається неухильне зростання економічних показників, що свідчить про динамічний розвиток господарського комплексу країни.

ФРН відрізняється високим розвитком усіх видів транспорту. Країна тримає першість серед країн Європи по довжині автострад, по розвитку річкового транспорту; по густоті мережі залізниць (128 км. на 1000 кв. км.) вона уступає лише Бельгії. Усі види транспорту в основному сучасні по технічному рівні: автобами вважаються кращими в Європі, основні напрямки залізниць електрифіковані, річковий транспорт перебудований в останні роки, а ріки "каналізовані", у приморських містах будуються приморські порти. Країна покрилася густою мережею авіаційних ліній; аеропорт у Франкфурті-на-Майні уступає тільки Лондонському і Паризькому.

Центральне положення країни в Західній Європі обумовлює міжнародне значення багатьох шляхів, що проходять через її територію. Німеччина бере участь у створенні Європейської системи автострад і трансєвро-пейських швидкісних залізниць.

Усі внутрішні шляхи (залізниці, автостради, трубопроводи) сконцентровані в долині Рейну - найважливішої транспортної вісі країни, що перетинає її з півдня на північ.

У містах з населенням понад 100 тисяч жителів функціонує ефективна служба автобусних перевезень: автобуси ходять часто і, як правило, строго за розкладом. Квиток на проїзд можна придбати у водія або в автоматах, що встановлені на зупинках. В таких великих містах, як: Берлін, Кельн, Гамбург, Мюнхен, Франкфурт, Штутгардт, існує єдина система громадського транспорту: автобусні маршрути зв'язані з лініями U-Bahn, трамвайними маршрутами і лініями S-Bahn. Один і той самий квиток дійсний на всіх чотирьох видах транспорту.

В містах розвинута трамвайна мережа. Трамваї (Strassenbahn) розвивають невисоку швидкість, що надто зручно для першого знайомства з містом, хоча при подорожі на них завжди існує можливість потрапити у "пробку". Станції метро позначені білою літерою "U" на синьому фоні. На кожній станції прикріплені докладні карти метрополітену.

Система залізниць охоплює всі куточки Німеччини. Мандрувати поїздом в Німеччині швидко і зручно, а система знижок на залізничні квитки досить приваблива, наприклад: квитки категорії "Super Saver" на довгі відстані в обидва кінці (понад 460 км в один кінець) на території Німеччини забезпечать істотну економію грошей.

В останні роки мережа залізниць усередині держави скорочується, зате збільшується частка електрифікованих доріг, швидкості руху ростуть. Залізниці, що належать державі, відносяться до збиткових підприємств. Основна причина цього - пільги на перевезення масових вантажів для великих монополій. Їх не може перекрити навіть велика дорожнеча пасажирських поїздок.

ФРН має розгалужену мережу річкових шляхів; вона складає 4400 км. Це Рейн із припливами Мозелем, Майном і Неккаром, Везер, нижній плин Ельби, і, нарешті, на півдні - Дунай. Річкова мережа доповнена каналами, поліпшена зарегулюванням деяких рік. "Каналізування" Неккара відкрило для річкового флоту Південь ФРН, "каналізування" Мозеля - прямий шлях у Францію. Річковий флот ФРН перебудований технічно: 9/10 судів самохідні чи штовхаючі буксирами.

Про масштаби роботи річкового флоту на цьому головному напрямку говорить той факт, що через Еммеріх, що розташовується на кордоні з Нідерландами, проходить за рік майже стільки ж вантажів, скільки приймають і відвантажують усі морські порти країни.

Для морського флоту ФРН, що обслуговує величезні зовнішні перевезення, характерний досить швидкий розвиток, а тому - гарна технічна оснащеність. Поступово міняються і порти. Вони стали доступними для великих суднів, зокрема, для супертанкерів, мають достатні глибини, гарну систему зв'язку з хінтерландом. Однак на всьому узбережжі ФРН, крім "нафтового" Вильгельмхафена, немає портів, здатних приймати судна водотоннажністю 100 млн т. Головні порти країни - Гамбург та Бремен - Бремерхафен лежать в естуаріях рік Ельби і Везера. Зараз ведуться поглиблені роботи, побудований канал "Північ-Південь", що зв'язує Гамбурзький порт із системою внутрішніх водяних шляхів, створені спеціальні причали для контейнерних вантажів.

Дорожні знаки у Німеччині відповідають міжнародним стандартам. У містах і селах швидкість руху - 50 км/годину, на шляхах поза населеними пунктами - 100 км/годину. На автострадах (Autobahnen) рекомендується їхати зі швидкістю 130 км/годину. Однак ці показники в нинішній час міняються: уряд наполягає, щоб автомобілі на автострадах розвивали швидкість не вище 100 км/годину, а на дорогах поза населеними пунктами 80 км/годину. Автомобілі з причепами навіть на автострадах не можуть їхати зі швидкістю вищою 80 км/ годину.

Автомобіль можна орендувати у фірмах "HERTS" і "SIXT". Ціни дійсні тільки у випадку здачі автомашини у будь-якій філії цих фірм на території Німеччини. Ціни включають усі податки і вартість страхового пакету, у який входять: страховка на випадок викрадення і аварії, технічна страховка тощо. При оренді деяких категорій машин страхове товариство бере на себе 100% видатків при аварії.

Незважаючи на значні регіональні особливості, великих відмінностей у рівнях економічного розвитку території Німеччини немає. Для внутрішніх потреб країну поділяють на 16 земель, які згруповано в шість районів: Північна Німеччина, Північний Рейн-Вестфалія, Прирейнський Південний Захід, Баварія, Саксонсько-Тюрингський, Бранденбург і Берлін.

Північна Німеччина (землі Нижня Саксонія, Шлезвіґ-Гольштейн, Мекленбурґ-Передня Померанія та міста Гамбург та Бремен) -це 1/4 території країни. В природному відношенні район майже збігається з Північ-нонімецькою низовиною. Важливою його рисою є приморське положення.

Район виділяється значним розвитком сільського господарства та торгово-транспортною діяльністю. Північна Німеччина виробляє понад 3/10 сільськогосподарської продукції країни. Молоко, м'ясо, жито, картопля, цукрові буряки, рапс і трави - головні місцеві продукти і культури. Транспорт охоплює наземну, внутрішню водну і морську інфраструктуру. В цілому густота населення і рівень економічної діяльності зменшуються в напрямку із заходу на схід. Якщо Нижня Саксонія належить до земель з середнім рівнем розвитку, то Мекленбурґ-Передня Померанія вважається найменш розвиненою в країні.

Північний Рейн-Вестфалія - це 10 % території (34 тис. км кв), 22 % населення (17,5 млн чоловік) і 25 % промислової продукції Німеччини. Земля Північний Рейн-Вестфалія є важливою сільськогосподарською територією. Тут же знаходяться Ахейський (Нижньорейнський) бурову-гільний басейн, багато підприємств текстильної і харчової промисловості, бальнеологічні і кліматичні курорти, історичні та культурні центри. Але уособлює цю територію Рур (назва походить від назви річки) - одна з найбільших концентрацій промисловості в світі. Природною його основою став Рурський кам'яновугільний басейн між двома невеличкими правими притоками Рейну - річками Ліппе і Рур, на кордоні Північнонімецької низовини і Рейнських Сланцевих гір.

Наприкінці XIX і в першій половині XX ст. тут на базі місцевого вугілля і довізної залізної руди склався вугільно-металургійний комплекс, який стали вважати класичним, а назва "Рур" стала загальною.

Майже 100 років Рур уособлював індустріальну міць Німеччини, був базою підготовки двох світових воєн і "німецького дива" в 50-ті роки. Світова криза вугільних районів 70-х років XX ст. не обминула і Рур. Пророкували його повний занепад. Але Рур вистояв і залишається найважливішим промисловим районом світового значення.

Прирейнський Південний Захід охоплює чотири землі: Саар, Гессен, Рейнланд-Пфальц і Баден-Вюртемберґ. Спільним для них є розташування в долині Рейну і його приток - Мозеля, Майну, Неккару. Якщо не брати до уваги Саару - "Руру в мініатюрі", то Південний Захід практично не має родовищ корисних копалин. Це стримувало його розвиток у минулому.

Сучасний Південний Захід виступає як найрозвинутіша і найбільша за своїм економічним потенціалом частина Німеччини. Тут зосереджено 1/4 населення, сільськогосподарського і промислового виробництва. Район має контакти у сфері наукоємних виробництв і новітніх наукових досліджень з сусідніми територіями Франції і Швейцарії, зокрема з містами Страсбург і Базель.

Специфіка сільського господарства Південного Заходу - наявність виноградарства і виноробства. Вина долини Рейну і Мозеля мають світову славу. Підвищена роль вирощування овочів, плодів і тютюну. В промисловому відношенні район є найбільшим у Німеччині виробником машин і хімічних товарів. Традиційними залишаються для району галузі текстильної, деревообробної, паперової і харчової промисловості.

Прирейнський Південний Захід виділяється в Німеччині наявністю багатьох наукових лабораторій і університетів. Серед них - центр досліджень у галузі ядерної фізики в Карлсруе та університети Ґеттінґена, Гейдельберга, Тюбінґена і Фрайбурґа. Район багатий також на рекреаційні ресурси, включаючи мінеральні джерела і курорти. Долини Рейну, Мозеля, Майну і Неккару, гори Шварцвальд і Боденське озеро стали важливими туристичними зонами.

Баварія - найбільша за площею земля Німеччини - і зараз вважається природною, історичною і економічною своєрідністю. В її рельєфі переважають плоскогір'я і гори, головна водна артерія - Дунай - тече не на північ, а на схід. Баварія була окремим королівством аж до 1918 р.

Саксонсько-Тюрингський район включає землі Саксонію, Тюрингію і Саксонію-Ангальт.

Саксонія - найсхідніша федеральна земля Німеччини, що має давні індустріальні традиції. Назва "Саксонія" щодо федеральної землі з'являється з XV століття, у 1792 році завойована Карлом Великим і стає могутнім німецьким герцогством.

Назва землі Тюрінгія походить від назви однойменного плем'я тюрінгів, що мешкали в цьому районі з У століття. Усі дрібні тюрінзькі держави увійшли як окремі монархії у створену 1871 р. об'єднану Німецьку імперію.

Вже в середні віки Саксонія і Тюринґія належали до найрозвиненіших районів Європи. Тут пролягали торгові шляхи, місцевість була густо населена. Родючі низинні землі поєднувалися з родовищами металів у Рудних горах (звідси їхня назва). До відкриття Америки саме цей район постачав Європі срібло.

Район відноситься до тієї частини Європи, яка простягнулась від англійського Ланкашира до німецької Саксонії і яку можна вважати найбільш залюдненою і міською.

Бранденбург і Берлін. Земля Бранденбург є ядром, навколо якого утворилась Німеччина. Серцем Бранденбурга є федеральна земля Берлін.