Площа - 9572900 км2 Населення - 1314 млн осіб Столиця - Пекін (6,8 млн осіб)
Загальні відомості
Китай розташований у центрально-східній частині Азії на західному узбережжі Тихого океану. Офіційна назва - Китайська Народна Республіка
Площа території 9572900 км2. В меридіальному напрямі територія Китаю простяглася на 4023 км від серединної лінії русла р. Хейлунцзян на півночі до рифу Цзенмуаньша у південній частині архіпелагу Наньша на півдні; в широтному напрямі - на 4828 км від злиття рік Хейлунцзян та Усуліцзян на сході до Памірського нагір'я на заході. Протяжність сухопутних кордонів 22800 км. Китай на сході та на півдні омивається водами Бохайської затоки, Жовтого, Східно-Китайського та Південно-Китайського морів. Китай дотримується 12-мильної зони морських територіальних вод. На великих морських територіях, що належить Китаю, розміщено 5000 островів. Найбільшими із них є Тайвань (36000 км2) та Хайнань (34000 км2). Протяжність берегової лінії Китаю - 18000 км. Чимало зручних гаваней, портів неабияк впливають на розвиток господарства Китаю. Важливі порти розташовані з півночі на південь: Далянь, Ціньхуандао, Тяньцзінь, Янь-тай, Ціндао, Ляньюньган, Наньтун, Шанхай, Нінбо, Веньчжоу, Фучжоу, Сямень, Гуанчжоу, Чжаньцзян та Бейхай. Серед них Шанхай з населенням 13,45 млн осіб є найбільшим містом Китаю з розвинутою промисловістю, торгівлею, банківськими послугами та океанським судноплавством.
Китай межує більш ніж з десятьма державами: на півночі - з Монголією (4673 км), на північному сході з Росією (3645 км), на заході - з Казахстаном (1533 км), Киргизстаном (585 км), Таджикистаном (414 км) та Афганістаном, на південному заході з Індією (3380 км), Непалом (1236 км), Бутаном (470 км), на півдні з М'янмою (сучасна назва Бірми) (2185 км), Лаосом (423 км), В'єтнамом (1281 км), на сході з Північною Кореєю (1416 км), має морську границю з Філіппінами і Японією, довжина якої приблизно дорівнює 11 тис. км (а включаючи довжину берегових ліній островів - 21 тис. км). На кордоні з Непалом знаходиться найвища вершина світу гора Еверест, або Джомолунгма (8848 м).
З найдавніших часів Китай зв'язував країни Європи і Центральної Азії, через нього проходив знаменитий "Шовковий Шлях". А в 19 ст. Росію і Китай зв'язує будівництво залізничної магістралі в Північно-східній частині країни це була Китайська Східна Залізниця, що після 19041905 р. р. знаходилася під спільним керуванням Росії, Китаю і Японії, а згодом була безоплатно передана владі Маньчжоу-Го. Зараз Росію, Китай і Японію зв'язують нові авіалінії й морські шляхи. Найбільший порт Китаю Шанхай, місто, що зв'язує республіку з усіма країнами світу. А в 1984 році Китайський уряд прийняв рішення відкрити для зовнішнього світу 14 приморських міст, що одержали право прямих зовнішньоекономічних зв'язків. Були також створені чотири вільні економічні зони. Найбільша з них - Шеньчжень - знаходиться неподалік від Гонконгу.
Китай має 23 провінції, 5 автономних райони та міста центрального підпорядкування, включаючи Тайвань, та 2 спеціальних адміністративних райони - Сянган (Гонконг) та Аоминь (Макау).
Населення складає 1314 млн осіб (1 місце у світі). Столиця - Пекін (12,5 млн осіб з приміською зоною). Державне свято 1 жовтня - День проголошення Народної Республіки Китаю у 1949 р. Державна мова - китайська. Грошова одиниця - юань.
ВВП (2006) - 10 трл дол. США (2 місце у світі), на душу населення -7,6 тис. дол. США. Китаю властиве високе і стале економічне зростання. Член ООН з 1945 року, ОПЕК.
Державний устрій та форма правління
Відповідно з Конституцією від 4 грудня 1982 р. за формою державного правління Китай є соціалістичною народною республікою. В Китаї на центральному рівні існують шість владних структур: Всекитайські Збори народних представників, Голова Китайської Народної Республіки, Державна Рада, Центральна Військова Рада, Верховний Народний Суд і Народна Прокуратура.
Голова КНР, Держрада, Центральна Військова Рада, Верховний Народний Суд і Верховна Народна Прокуратура утворюються Всекитай-ськими Зборами Народних Представників і є підзвітними йому і його Постійному Комітету. Всекитайські Збори Народних Представників (ВЗНП) - найвищий орган державної влади.
Законодавча влада Всекитайських Зборів Народних Представників має повноваження вносити поправки до Конституції КНР, розробляти та виправляти основні закони держави: кримінальний кодекс, цивільний, процесуальний кодекс, закони про державні заклади тощо.
Всекитайські Збори Народних Представників мають повноваження обирати, призначати, звільняти з посади працівників і керівників інших вищих органів державної влади.
Всекитайські Збори Народних Представників мають повноваження приймати важливі державні рішення: розглядати і затверджувати доповіді про виконання планів народногосподарського і соціального розвитку, розглядати і затверджувати проект державного бюджету і звіти про його виконання, затверджувати створення адміністративних одиниць на рівні провінцій (автономного району, міст центрального підпорядкування), виносити рішення стосовно утворення особливих адміністративних районів їх політичного устрою, виносити рішення стосовно питань війни і миру.
Всекитайські Збори Народних Представників мають повноваження здійснювати контроль за роботою інших вищих державних органів. Здійснюють контроль за дотриманням Конституції КНР. Відповідно до Конституції КНР Державна Рада, Верховний Народний Суд і Верховна Народна Прокуратура формується Всекитайськими Зборами народних представників і є підзвітні та підконтрольні йому. Здійснюючи контрольну функцію, Всекитайські Збори Народних Представників контролюють від імені народу роботу уряду та інших державних органів. Це є важливим фактором нормального функціонування державного апарату у відповідності до закону.
Відповідно до Конституції КНР та інших законів КНР сесії Всекитай-ські Збори Народних Представників скликаються Постійним Комітетом Всекитайських Зборів Народних Представників (ПК ВЗНП) раз на рік, зазвичай у першому кварталі. Всекитайські Збори Народних Представників (ВЗНП) кожного скликання обираються на 5 років. Постійний Комітетет Всекитайських Зборів Народних Представників - це постійно діючий орган вищого державного владного і законодавчого органу, виконує вищі владні та законодавчі повноваження в перервах між сесіями ВЗНП. До складу Постійного Комітету ВЗНП входить 2979 депутатів.
Члени ПК ВЗНП не можуть займати посади в державних, адміністративних, судових і прокурорських закладах, у зв'язку з тим, щоб ПК ВЗНП могли ефективно здійснювати контроль за роботою вказаних закладів.
Голова КНР - голова держави, верховний представник КНР як в країні, так і за її межами. Інститут Голови держави - самостійний орган державної влади, важлива складова частина державного устрою. У відповідності з міжнародною практикою, Голова КНР, як і інші голови більшості держав, володіє прерогативою проголошення законів, найвищого дипломатичного представництва.
Відповідно до Конституції КНР до повноважень Голови КНР належать: проголошувати про вступ в силу прийнятих ПК ВЗНП законів, призначати членів Держради, на підставі рішень ВЗНП та його Постійного Комітету, оголошувати амністію, видавати укази про надзвичайний стан, від імені КНР приймати іноземних послів, призначати та відкликати надзвичайних уповноважених послів КНР в інших країнах, ратифікувати і розривати договори і угоди з іншими країнами. В Китаї інститут Голови держави фактично є інститутом колективного керівництва, оскільки Голова КНР підпорядковується ВЗНП, безпосередньо виконуючи волю ВЗНП - вищого органу державної влади.
З 14 березня 2003 року голова держави - президент Ху Цзіньтао. Прем'єром Державної Ради є Вень Цзябао. Державна Рада КНР - Центральний народний уряд, найвищий орган виконавчої влади. До складу Ради входять Прем'єр, заступники Прем'єра, члени Держради, голови міністерств та державних комітетів, Головний ревізор, Відповідальний секретар. Кандидатуру на посаду Прем'єра висуває Голова КНР, затверджує ВЗНП; голова КНР призначає Прем'єра Держради. Термін повноважень Держради кожного скликання 5 років. Перебування членів Держради на посаді не повинно перевищувати двох скликань. В роботі Держради втілюється принцип відповідальності Прем'єра за роботу уряду і відповідальності міністрів та начальників держкомітетів за роботу своїх підрозділів. У зовнішньополітичній діяльності члени Держради можуть від імені Прем'єра брати участь у важливих заходах; Головний ревізор відповідає за керівництво аудиторською роботою, здійснюючи контроль за видатками і прибутками державного бюджету; Відповідальний секретар Держради, діючи під керівництвом Прем'єра, відповідає за поточну роботу уряду і керує роботою канцелярії Держради. На Державну Раду покладений обов'язок втілювати в життя курс і політику КПК і законодавчі акти, прийняті ВЗНП. Вона керує внутрішніми та зовнішніми справами, обороною, фінансами, економікою, культурою та просвітницькою роботою в Китаї.
За формою державного устрою Китай є унітарною державою. Відповідно до Конституції КНР в країні прийнято трьохступеневий адміністративний поділ: країна поділена на провінції, автономні райони та міста центрального підпорядкування.; провінції та автономні райони поділені на автономні округи, повіти, автономні повіти та міста; повіти та автономні повіти поділені на волості, національні волості та поселення. Автономні райони, автономні округи та автономні повіти є територіями національної автономії.
За необхідності держава може утворювати особливі адміністративні райони. На сьогодні країна поділена на чотири міста центрального підпорядкування - Пекін, Шанхай, Тяньцзінь, Чунцін; 23 провінції - Хебей, Шаньсі, Шеньсі, Цзілінь, Хейлуньцзян, Цзянсу, Чжецзян, Аньхой, Фуц-зянь, Цзянсі, Шаньдунь, Хенань, Хубей, Хунань, Гуандун, Хайнань, Сичуань, Гуйчжоу, Юньнань, Ганьсу, Цінхай, Ляонін, Тайвань; 5 автономних районів - Автономний район Внутрішня Монголія, Гуанси-Чжуанський, Тибетський, Нінся-Хуейський, Синьцзян-Уйгурський автономні райони. 1 липня 1997 року офіційно був створений особливий адміністративний район Сянган (Гонконг), а 20 грудня 1999 року офіційно був створений особливий адміністративний район Аоминь (Макау).
Державний устрій та форма правління
Історичні особливості розвитку
Населення
Природні умови і ресурси
Господарство
Найбільші міста
Історико-культурні туристичні ресурси
Головні туристичні райони
ЧЕХІЯ