Маркетинг туризму - Правик Ю.М. - 9.2. Розрахунок показника конкурентоспроможності туристичної компанії у зовнішньому середовищі

Якщо предметом порівняння за рівнем інтегральної конкурентоспроможності є підприємства, що перебувають в різних зовнішніх маркетингових умовах, то це повинно, безумовно, позначатися на результуючій інтегральній конкурентоспроможності.

Отже, показник інтегральної конкурентоспроможності підприємства повинен враховувати тією чи іншою мірою чинник зовнішнього середовища:

Якщо абстрагуватися від умов зовнішнього середовища і врахувати тільки внутрішні ресурси підприємства, то інтегральна конкурентоспроможність виражатиметься у вигляді

Показник К у що згідно з формулою (9.1) є показником інтегральної конкурентоспроможності підприємства, який враховує дію чинників зовнішнього середовища, візьмемо за показник зовнішньої інтегральної конкурентоспроможності підприємства.

Показник К, визначений за формулою (9.2), що враховує тільки ресурси самого підприємства (внутрішні чинники), логічно називати показником внутрішньої інтегральної конкурентоспроможності підприємства.

Очевидно, що за умов впливу па підприємства однакових чинників зовнішнього середовища показники їхньої зовнішньої та внутрішньої інтегральної конкурентоспроможності будуть рівними і будуть визначатися за виразом (9.2).

Ухвалюючи рішення за вибором однієї з декількох альтернатив, необхідно розрахувати показники інтегральної конкурентоспроможності для відповідних підприємств, а саме: для кожного підприємства треба визначити показники конкурентоспроможності окремих ресурсів К1,К2, KNr для Nr ресурсів.

Виникає питання, якими значеннями важелів Wi необхідно користуватися під час цих розрахунків. Очевидно, що значення Wi залежать від цілей і стратегії підприємства. Тому, якщо всі дані туристичної фірми аналізованого туристичного ринку мають однакові стратегії, можна застосовувати для них однакову систему важелів

Частка на ринку, яку займає туристичне підприємство на сьогодні, як результат попередньої конкурентної боротьби корелює з конкурентоспроможністю підприємства, яку воно мало в попередній період. Також показником результативності підприємства, що відображає його сьогоднішню конкурентоспроможність, є відносна динаміка зміни його частки на ринку. Внаслідок того, що результат конкурентоспроможності підприємства виражається двома величинами — часткою ринку і темпами її зміни, то і чисельне значення показника інтегральної конкурентоспроможності не може виражатися одним числом, а повинно виражатися двома числами.

Показник інтегральної конкурентоспроможності підприємства — це пара чисел (Д, Т), де Д — частка продукції туристичного підприємства в сукупному продажу всіх порівнюваних підприємств, а Т — темп зростання/зменшення частки підприємства в сукупному продажу.

Сьогодні величина виробничих потужностей підприємства впливає на частку ринку, яку це підприємство займає, і мало пов'язана зі зростанням частки ринку. Водночас стан рівня управління, мало пов'язаний з наявною часткою ринку, досягнутою за рахунок попереднього рівня управління, але визначає сьогоднішні темпи зростання/зменшення частки ринку.

Таким чином, всю сукупність внутрішніх ресурсів (Ri, і=1,..., Nr необхідно поділити на дві групи:

1) (Rі, i= 1,..., Nr) — ресурси, що впливають на завойовану частку ринку, яку займає підприємство;

2) (Rі, i= Nr +1,..., Nr) — ресурси, що впливають на темпи зростання/зменшення частки ринку підприємства.

Зважаючи на такий поділ ресурсів і визначення інтегральної конкурентоспроможності підприємства як пари чисел (Д, Т), вираз (9.2) можна представити двома формулами:

Якщо туристичне підприємство вже діє на цьому ринку, то відомі показники його інтегральної конкурентоспроможності: Дi Тi. А за наявною інформацією про внутрішні ресурси підприємства можна оцінити його конкурентоспроможність. Тут невідомими є тільки вагові коефіцієнти Wi, У цьому випадку можна поставити регресійне завдання підбору значень Wi таким чином, щоб розрахунок пари значень (Д, Т) за формулами (9.3) і (9.4) максимально точно відповідав значенням спостереження (Дi, Тi).