Міжнародний туризм і сфера послуг - Мальська М.П. - 11.2.Концепція статистики міжнародного туризму

Відповідно до усталеної концепції, туризм не обмежується тільки цілями відпочинку та дозвілля, а розглядається як явище, що охоплює світовий ринок подорожей, тобто йдеться про мобільність населення загалом. Це дає змогу розмежувати туризм між країнами і туризм у межах однієї країни, а також вести облік за групами з точки зору діяльності відвідувачів і відокремити туристів, що ночують, й одноденних відвідувачів.

Перш ніж переходити до аналізу типів туризму, варто пригадати, що типи, які виокремлюються статистикою чи національним обліком, дещо відрізняються від типів, які виокремлюються туризмом чи попитом.

З позиції туризму для окремої країни розрізняють такі типи:

1) внутрішній туризм (жителі країни, які подорожують своєю країною);

2) в'їзний туризм (подорожі країною осіб, що не є її жителями);

3) виїзний туризм (подорожі жителів країни в іншу країну).

Ці основні типи туризму можуть по-різному поєднуватися, утворюючи такі типи:

1) туризм у межах країни, що включає внутрішній туризм і в'їзний туризм;

2) національний туризм, що охоплює внутрішній туризм і виїзний туризм;

3) міжнародний туризм, що складається з в'їзного туризму і виїзного туризму.

Міжнародний туризм — поїздки з туристськими цілями за межі країни постійного місця проживання.

Однією з особливостей міжнародного туризму є його економічний характер, що виявляється через вплив на платіжний баланс країни.

Активний туризм — приїзд іноземних туристів, які, оплачуючи товари і послуги, забезпечують надходження валюти в бюджет країни, що приймає, й активізують її платіжний баланс.

Пасивний туризм — виїзд туристів, який виражається відпливом національної грошової одиниці з країни їхнього постійного місця проживання. Потоки міжнародних платежів за такими туристичними операціями позначаються на пасиві платіжного балансу країни — "експортера" туристів.

Розподіл туризму на активний і пасивний засновано на особливостях відображення фінансових результатів туристичної діяльності в платіжному балансі країни. Він властивий тільки міжнародному туризму і на внутрішній не поширюється.

Існують ще дві форми міжнародного туризму, про які ми вже згадували: в'їзний туризм, який охоплює подорожі країною осіб, що не є її жителями; виїзний туризм, який охоплює подорожі жителів країни в іншу країну.

Отже, в'їзний і виїзний туризм відрізняються напрямками туристських потоків. При цьому один і той самий турист може бути класифікований як такий, що в'їжджає, і як такий, що виїжджає. Це залежить від того, відносно якої країни розглядається його переміщення. Розрізняють країну походження туриста, тобто країну, яку він залишає з метою подорожі, й країну призначення, тобто країну, до якої він прибуває.

Ще одним типом туризму є внутрішній туризм, який, на відміну ВІД міжнародного, охоплює подорожі жителів країни її територією. Тобто внутрішній туризм — це міграційні потоки людей у межах країни постійного місця проживання з туристськими цілями.

Попри суттєві відмінності, міжнародний і внутрішній туризм взаємозалежні — внутрішній туризм виступає свого роду каталізатором міжнародного туризму. З об'єднанням європейських країн спостерігається зближення міжнародного і внутрішнього туризму.

У статистиці туризму внутрішній, в'їзний і виїзний туризм можуть по-різному поєднуватися, утворюючи такі типи:

— національний туризм, який включає внутрішній і виїзний туризм і співвідноситься з категорією національного виробництва (ВНП);

— туризм у межах країни, який охоплює внутрішній і в'їзний туризм і відповідає сукупному внутрішньому туристському споживанню.

Концепції міжнародного, національного туризму і туризму в межах країни, запропоновані UNWTO, можуть бути використані на трьох рівнях: глобальному (в планетарному масштабі); регіональному (відносно групи країн) і місцевому (в межах окремого району будь-якої країни).

У статистиці міжнародного туризму використовують такі елементи:

1) основні одиниці туризму;

2) класифікація туристичного попиту;

3) статистика туристичних доходів і витрат.

В основу рекомендацій зі статистики міжнародного туризму покладені такі критерії:

1) статистичні визначення і класифікації повинні мати практичне застосування в усіх країнах;

2) вони повинні відрізнятися простотою і чіткістю;

3) вони повинні максимально відповідати чинним міжнародним стандартам і класифікаціям в інших сферах, наприклад, у демографії, транспорті, платіжному балансі.