Міжнародний туризм і сфера послуг - Мальська М.П. - Доходи від міжнародного туризму

Аналіз показників свідчить про перетворення туризму в одну з провідних галузей світового господарства, доходи від якої значно перевищують вартість експорту палива, сировини і напівфабрикатів.

Обсяг надходжень від міжнародного туризму постійно зростає. У мате ріалах UNWTO надходження від міжнародного туризму і туристичні витрати відображаються в одній валюті — в американських доларах. Використання долара як базової грошової одиниці дає змогу проводити порівняння на макрорівні. Водночас купівельна спроможність долара, як і будь-якої іншої валюти, зазнає коливань, що впливає на динаміку вартісних показників туризму. Зміцнення (чи послаблення) долара відносно валют про відних туристичних країн може прискорювати чи, навпаки, сповільнювати темпи приросту надходжень від міжнародного туризму і витрат на нього. У 2005 р. доходи від міжнародного туризму перевищили 600 млрд дол. (без обліку транспортних перевезень).

На вартісні показники туризму в динаміці впливають не тільки коливання обмінних курсів валют, а й інфляція. Ці два фактори тісно пов'язані між собою. Послаблення національної грошової одиниці спричиняє зростання цін, а зниження рівня інфляції сприяє зміцненню національної валюти.

Регіональний розподіл надходжень від міжнародного туризму переважно збігається з географією туристських прибуттів. Надходження від міжнародного туризму концентруються в групі розвинених країн Північної Америки (США, Канада) і Західної Європи (Франція, Велика Британія, Німеччина), середземноморських (Італія, Іспанія) та альпійських (Австрія, Швейцарія) країн. Найдоходнішою туристичною дестинацією є США.

Платежі, які належать до міжнародного туризму, поділяють на платежі з в'їзного туризмі/, до яких варто включати надходження від міжнародного туризму, що визначаються як "витрати міжнародних відвідувачів, що в'їжджають, включаючи їхні платежі національним перевізникам за міжнародний транспорт. Вони також повинні включати в себе будь-які інші попередні платежі за товари/послуги, отримані в країні призначення. На практиці вони включають також надходження від одноденних відвідувачів. Також рекомендується, щоб з метою забезпечення відповідності правилам Міжнародного валютного фонду в платіжному балансі надходження від міжнародних перевезень виносилися в окрему категорію". Надходження від міжнародних перевезень визначаються як "будь-які платежі, що надаються зареєстрованим у відповідній країні перевізником іноземним відвідувачам, незалежно від того, поїхали вони в цю країну чи ні". Ця категорія відповідає розділу "Перевезення, послуги пасажирам, кредити" у Стандартній формі звітності Міжнародного валютного фонду.

Крім того, до платежів із міжнародного туризму входять міжнародні туристичні витрати з виїзного туризму. Вони визначаються як "витрати відвідувачів, що виїжджають в інші країни, включаючи їхні платежі національним (іноземним) перевізникам за міжнародні перевезення. На практиці вони повинні також включати витрати постійних жителів будь-якої країни, що подорожують за кордоном, як одноденних відвідувачів. Також рекомендується, щоб, відповідно до правил Міжнародного валютного фонду, у платіжному балансі витрати на міжнародні перевезення виносилися в окрему категорію". Витрати на міжнародні перевезення визначаються як "будь-яка оплата зареєстрованому за кордоном перевізнику, здійснена будь-якою особою, що постійно проживає у країні, яка проводить облік". У Стандартній формі звітності Міжнародного валютного фонду ця категорія відповідає розділу "Перевезення, послуги пасажирам, дебет".

Для оцінки поточних і планових майбутніх грошових, у тому числі валютних, надходжень і витрат у міжнародному туризмі використовуються такі вартісні показники:

— сума грошових, у тому числі валютних, надходжень від в'їзного туризму — загалом за рік, а також окремо за країнами і місяцями;

— сума грошових, у тому числі валютних, витрат на виїзний туризм — загалом за рік, а також окремо за країнами та місяцями;

— сума сальдо (негативного чи позитивного) туристичного платіжного балансу;

— середні доходи/витрати на одного туриста, на один туродень.

На підставі вибіркових опитувань і спостережень формується картина витрат на придбання основних туристичних послуг і товарів (відповідно до прийнятої класифікації), визначається їхня частка в загальних туристичних витратах.