Організація готельного господарства - Головко О.М. - 11.5 Матеріальна база для забезпечення роботи анімаційної служби готелів

Добре організувати роботу анімаційної служби можна тільки при наявності достатньої матеріальної бази. Для проведення шоу-програм, спортивних ігор й інших розважальних заходів необхідне відповідне устаткування й реквізит. Оскільки відпочинок кожний розуміє по-своєму, то й пропозиція повинна бути різноманітною. Чим багатша матеріальна база, тим більшу кількість розваг можна запропонувати.

Матеріальна база для анімаційних програм повинна включа­ти:

o устаткування для відпочинку на пляжі (водні атракціони, вежі вільного падіння, парасолі, гірки, човни тощо);

o устаткування для дитячих майданчиків (гойдалка, каруселі, альтанки, гірки, ігрові й пневматичні атракціони, оформлювальні фігури у вигляді казкових персонажів, надувні карнавальні костю­ми);

o приміщення, меблі й необхідний реквізит й інвентар для міні-клубу (різні настільні ігри, фарби, книжки-розфарбування, пластилін, пазли, набори формочок, ляльки, машинки, кольоровий папір, олівці тощо);

o устаткування для рухливих ігор і тренажерних залів (спортивні тренажери, екстремальні атракціони, мішені, аксесуари для пейнтболу, бадмінтону, футболу тощо);

o приміщення, книги і меблі для бібліотеки;

o приміщення та інвентар для станцій і пунктів прокату човнів, водних велосипедів, лиж тощо;

o приміщення, амфітеатр або обладнану площадку на відкритому повітрі для проведення масових заходів і розважальних шоу;

o устаткування, декорації й набір костюмів і реквізиту для сцени;

o проекційне, звукове, сценічне, світлотехнічне й інше устатку­вання для проведення шоу, дискотек, конкурсів і змагань;

o ігрові автомати;

устаткування й приміщення для більярда, боулінга, казино (якщо останні передбачені).

Для організації відпочинку, дозвілля і розваг необхідно перш за все організувати інфраструктуру. Щоб запропонувати відпочи­ваючому повну анімаційну програму, курортні або клубні готелі по­винні мати особливу інфраструктуру й більші можливості (тенісні корти, баскетбольні, волейбольні й інші спортивні й ігрові площад­ки, паркові атракціони, віндсерфінг, човни, акваланги, басейни, аквапарки, пляжні бари, таверни, кінотеатри, дискотеки, нічні клуби, боулінги-центри, більярдні, казино, тоталізатори тощо). Дизайн цих об'єктів вимагає особливої уваги.

Необхідно дотримуватися правила безпеки. Центри цієї розважальної діяльності повинні розташовуватися недалеко один від одного, від моря й торговельних точок (барів і закусочних).

Технічні об'єкти для проведення анімаційних програм - це складна технічна й соціальна система, успішне функціонування якої в системі гостинності залежить від цілого ряду факторів: місця роз­ташування, досконалості й надійності устаткування тощо

При експлуатації цих об'єктів і систем технічною службою й спеціалізованими організаціями виникає безліч технічних, економі­чних й організаційних проблем, комплексне вирішення яких повин­не починатися ще при проектуванні цих об'єктів, а завершуватися - грамотною і ефективною анімаційною організацією.

Для підтримки матеріальної бази в робочому стані необхідно ма­ти господарника, який би стежив за справністю устаткування і інвентарю, а при необхідності робив ремонт. Основна ж відповідальність за збереження матеріальної бази лягає на аніматорів, безпосередньо з нею працюючих, для чого необхідно з ними проводити відповідний інструктаж.

Матеріальна база анімаційної служби будь-якого готелю має по­требу в постійному відновленні, але, як правило, через недостачу засобів відбувається це не так часто, як треба. Тому аніматори повинні не тільки самі дбайливо користуватися устаткуванням, реквізитом і костюмами, але й призивати до цього туристів і гостей готелю.

Формування матеріально-технічної бази для організації відпо­чинку дозвілля і розваг ведеться з урахуванням специфіки роботи готельного господарства. Культурно-розважальна складова функціонування підприємства закладається на етапі його створення. Архітектори разом з рекреаторами, в тому числі й аніматорами, створюють проект, наприклад, курортного готелю, з урахуванням найширшого спектру потреб рекреантів. У структуру підприємства, крім бази розміщення, бази харчування, органічно вплітається і база дозвілля.

У процесі створення дозвіллєвої бази важливо також враховува­ти спектр прогнозованих потреб споживачів готельних послуг. Матеріальна база дозвілля створюється саме для задоволення яко­мога більшого спектру цих потреб.

Для задоволення дозвіллєвих потреб молодих і здорових людей, акцент робиться на спорудженні комплексу спортивних, ігрових, танцювальних закладів дозвілля чи майданчиків, розрахованих пе­реважно на активний відпочинок.

Так як курортний чи санаторний готель розрахований на людей третього віку, чи людей, що їдуть сюди лікуватися, є сенс формува­ти анімацій ну базу з наголосом на видовищні, клубні, інтелектуально-духовні форми дозвілля. Це не означає, що тут не повинно бути танцювального чи спортивного майданчика, але більшість споруд все ж розраховується на спокійний відпочинок. У подібному закладі обов'язково повинна бути бібліотека, клубні приміщення для спілкування і творчості, концертні зали тощо. Важ­ливо, щоб більшість місць відпочинку планувалася просто неба з урахуванням ландшафту території, її панорамних точок, звідки відкривалися б найкращі краєвиди оточуючого природного середо­вища. Давно відомо, що синтез відпочинку і краси природного ото­чення дає чудовий рекреаційний ефект.

Для лікувальних закладів санаторного типу характерна суттєва залежність відпочинку від лікувально-оздоровчих програм і їх специфіки. Наприклад, людям з проблемами опорно-рухового апа­рату протипоказані різкі рухи. Враховуючи це, не слід у подібних санаторно-курортних закладах будувати традиційні спортивні, танцювальні, ігрові майданчики. Тут повинні бути умови для різноманітних настільних, інтелектуальних, рольових ігор, видо­вищних заходів та релаксації. Подібний підхід характерний і для кардіологічних санаторіїв.

Натомість, клімато-оздоровчі заклади: пансіонати, курортні готелі, бази відпочинку, туристичні бази - формуються як заклади анімаційної, тобто активної рекреації.

Важливим чинником формування матеріально-технічної бази дозвілля є клас, рівень, категорія закладу розміщення.

Відповідно до класифікації готелів анімаційну базу цих закладів можна поділити на три рівня забезпеченості:

Перший рівень - матеріальна база дозвілля чотирьох - п'ятизіркового закладу.

Цей рівень найвищий. Він передбачає наявність найширшого спектру культурно-розважальних закладів, що відповідають найсучаснішим вимогам. Яскравим прикладом такого рівня є матеріальна база дозвілля п'ятизіркового "готелю на плаву" - оке­анського круїзного лайнера. Сучасні конструктори та "архітектори відпочинку" змагаються у різноманітності, оригінальності, новизні розваг, що пропонуються. Подібні ноу-хау повинні мати відповідну матеріально-технічну базу. Серед запропонованих варіантів привер­тають увагу спортивні майданчики та споруди на палубах судна: ба­сейн, поля для міні-гольфу, волейбольні, міні-футбольні майданчи­ки, тенісні корти, приміщення для шейпінгу та аеробіки, тренажерні зали та льодові стадіони. Крім того, подібні "плавучі готелі" пропо­нують туристам відвідати театральну виставу в театрі - точній копії міланського "Ла Скала", або ж костюмоване шоу - у вар'єте, що ду­же нагадує славнозвісний "Мулен Руж". До матеріально-технічної бази дозвілля судна належить також бібліотека з великою фоно- і відеотекою, клубні приміщення, танцювальні та ігрові холли, дитячі кімнати з відповідним набором засобів для гри, дискотеки, казино, бари, ресторани тощо. Технічні засоби, костюми, реквізит відповідають високому рівню дозвіллєвих послуг на судні. А спеціалісти продовжують генерувати нові ідеї щодо варіантів роз­ваг, що пропонуються. На черзі побудова аквапарків і парків атракціонів на суднах найвищого класу.

На сучасному етапі спостерігається жорстка конкуренція саме на ринку розваг. Вкладаються мільярди доларів у розробку нових ідей у цій сфері з однією метою - залучити якомога більше туристів до того чи іншого туристично-рекреаційного закладу. В Україні по­зитивним прикладом формування матеріально-технічної бази дозвілля є готель "Ореанда" в м. Ялта. На початку XXI ст. там побу­довано перший у країні багатоповерховий розважальний комплекс, що належить курортному готелю.

Другий рівень - матеріально-технічна база дозвілля тризіркового закладу.

Це середній рівень забезпеченості. Він теж передбачає широкі можливості для організації анімаційної діяльності туристів, що­правда, з урахуванням значно менших витрат на потреби

Якщо у висококласних підприємствах існує система спеціально створених для того чи іншого виду дозвілля об'єктів анімації, то в підприємствах другого рівня забезпеченості спостерігається ство­рення багатофункціональних об'єктів дозвілля. Наприклад, замість трьох-чотирьох спортивних майданчиків будується один, обладна­ний таким чином, щоб на ньому можна було б грати в міні-футбол, волейбол, баскетбол, а в деяких випадках ще й в теніс чи бадмінтон. Замість двох залів для проведення різного роду сценічних шоу і кіносеансів будується один кіноконцертний зал, замість трьох басейнів - один і т. д.

Технічне забезпечення об'єктів дозвілля такого закладу, як пра­вило, достатнє і відповідає його рівню.

Далеко не всі заклади другого рівня забезпеченості мають площі для організації анімаційної діяльності. Тому досить часто спостерігається ситуація, коли гостям пропонують користуватися анімаційними послугами сусідніх, більш потужних закладів чи об'єктів загального користування. Звичайно, подібні послуги нада­ються за додаткову оплату.

Важливою складовою матеріального забезпечення туристично-рекреаційного закладу є його прокатна база дозвілля. Вона теж відповідає рівню закладу, специфіці його функціонування. Так, гірськолижні курорти мають надавати послуги прокату гірськолижного спорядження - лижі, палки, кріплення, сноуборди, санки, причому для різних категорій туристів. Приморські кліматичні курорти надають послуги з прокату засобів водноспор­тивного відпочинку: різного роду надувні плавзасоби, серфінгові та віндсерфінгові дошки, човни, катамарани і, навіть, катери і яхти. Оскільки заклади другого рівня часто обмежені у площах, є сенс розвивати форми компактного дозвілля - гру в пінг-понг, бадмінтон, більярд, настільні ігри, гурткові заняття. Необхідний інвентар для організації такого дозвілля і складає прокатну базу підприємства.

Третій рівень - матеріально-технічна база дозвілля одно-двозіркових закладів.

Це найнижчий рівень. Він передбачає мінімальний набір анімаційних засобів, потрібних для забезпечення рекреаційного процесу.

Дозвіллєва база закладів третього рівня складається як мінімум з кіноконцертного залу, нехай і літнього типу, багатофунк­ціонального спортивного майданчика, танцювально-ігрового май­данчика, спеціально обладнаного дитячого майданчика (при необхідності), більярдної кімнати, хоча б одного клубного приміщення (наприклад, вітальні чи камінного залу), як мінімум двох телевізійних кімнат, кафе чи бару, відповідної прокатної бази. Досить часто керівники закладів третього рівня забезпеченості, розуміючи важливість анімації, формують культурно-анімаційні комплекси, що відповідають вимогам другого рівня, і, навпаки, тризіркові заклади, навіть маючи відповідні площі і приміщення, не створюють достатніх умов для організації анімаційної діяльності гостей, відповідних рівню закладу.

Суттєвим чинником впливу на формування матеріальної бази відпочинку, дозвілля і розваг є сезонність роботи туристично-рекреаційного підприємства. У закладі, що функціонує переважно в зимовий період чи увесь рік, передбачаються умови для організації анімаційної діяльності в приміщенні (клуби, ігрові холли, кімнати релаксації, танцювальні, кіноконцертні зали). Заклади ж, що пра­цюють лише в теплу пору року, орієнтуються на організацію анімаційної діяльності просто неба, формуючи порівняно недорогу інфраструктуру дозвілля (відкриті танцювальні, ігрові, спортивні майданчики, літні кіноконцертні зали тощо).

Великі курортні готелі, санаторні комплекси, бази відпочинку у багатьох країнах світу проектуються з урахуванням різноманітних потреб рекреантів в активному відпочинку, в тому числі - й у спор­тивно-ігрових його формах. Практично всі вони мають комплекс спортивних майданчиків: від розповсюджених міні-футбольних, во­лейбольних, баскетбольних, тенісних до елітарних полів для гольфу або ковзанок для хокею та фігурного катання. Усі чотири -, п'ятизіркові готелі обладнані басейнами. Майже всі рекреаційні за­клади, Незалежно від їх класу мають більярдні кімнати, столи для настільного тенісу, кімнати для настільних спортивних ігор. Щоб урізноманітнити настільні ігри пропонується перенести їх на май­данчики просто неба і збільшити ігровий реквізит (фігури - інколи до 1,5-метрових розмірів). У цій ситуації рекреант рухається, пере­носячи фігури з місця на місце і в той же час тренує інтелект.

Крім того рекреаційні спортивні комплекси можуть мати май­данчики для бадмінтону, міні-гольфу, сквошу, городків, боулінгу тощо. Доповнюють комплекс приміщення для аеробіки та шейпінгу, дитячі спортивні клуби, гімнастичні і тренажерні зали для ефектив­ного функціонування спортивного комплексу передбачається відповідна прокатна база.

Україна поки що не може похвалитися подібними спортивно-рекреаційними комплексами, хоча тенденція до покращення справ у цій сфері є. Так, санаторії "Женева" і "Карпати", що в Трускавці, пропонують своїм гостям різноманітне спортивне "меню" з плаван­ня, настільного тенісу, більярду, тренажерних залів. "Карпати" має універсальний спортивний зал розміром 36 х 18, а "Женева" - відкритий 25-метровий басейн з підігрівом.

Щоправда ефективність роботи цих центрів недостатньо висока.

11.6. Музей як дозвіллєвий центр
Список використаної літератури








© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru