Організація та планування діяльності туристичних підприємств - Мальська М.П. - Тема 14. Критерії оцінки ефективності інвестиційного проекту

14.1. Чистий приведений (дисконтова ний дохід)

14.2. Індекс дохідності

14.3. Індекс (коефіцієнт) рентабельності

14.4. термін окупності

14.5. Внутрішня ставка дохідності

Кожний інвестор хоче мати уявлення про майбутні результати від реалізації інвестиційного проекту, оскільки проекти, які не дадуть відповідного ефекту, безперспективні, і ніхто не вкладатиме в них кошти.

Відповідальність полягає в необхідності обґрунтувати показники ефективності інвестицій з високим ступенем достовірності й точності, урахувати всі фактори, якім можуть впливати на ефективність проекту, оцінити можливі ризики. Значні відхилення між прогнозованими й фактичними результатами можуть призвести до конфліктних ситуацій між учасниками інвестиційного процесу, втрати запланованих доходів, а найгірше - вкладених капіталів.

Складність розрахунку ефективності зумовлюється тим, що у практичній роботі важко правильно оцінити всі сторони діяльності як на етапі здійснення інвестицій, так і під час експлуатації інвестиційного проекту, точно спрогнозувати і домогтися високого ступеня достовірності інформації.

Коло споживачів такого роду оцінки досить широкий і різноманітний, починаючи з міжнародних банківських і фінансових організацій, які займаються кредитним і інституційним фінансуванням в рамках комплексних регіональних і галузевих програм, і закінчуючи підприємствами, які самі шукають інвестора.

Без сумніву, для потенційного кредитора і інституційного інвестора поняття інвестиційної привабливості має різне значення. Якщо для кредитного інвестора основним пріоритетом при в процесі оцінки ефективності проекту є перш за все платоспроможність, то для інституційного інвестора акцент в оцінці зміщується в напрямку ефективності фінансово-господарської діяльності інвестицій.

Потрібно чітко розмежовувати поняття абсолютної і відносної привабливості інвестиційного проекту. Абсолютна привабливість відноситься до розгляду конкретного, чітко специфікованого інвестиційного проекту. В цьому випадку інвестиційна привабливість підприємства в абсолютному значенні зводиться до оцінки чистої приведеної вартості (netpresent value, NPV) проекту за його увесь життєвий цикл.

Поняття відносної привабливості завжди передбачає базу порівняння, якими можуть бути інші підприємства, регіони або певні нормативні значення, завдання замовника.

Сьогодні у світовій практиці існує багато варіантів оцінки ефективності інвестиційного проекту залежно від специфіки замовлення. Найбільш поширеним є експертний метод оцінки. Зважаючи на його наукову цінність і практичне значення, цей метод має досить суб'єктивний характер.

У вітчизняній практиці найбільшого поширення набула методика, яка затверджена Агентством з питань уникнення банкрутства підприємств і організацій. Ця методика має певні переваги, оскільки дає можливість об'єднювати в одному показнику різні одиниці вимірювання, а також використовувати велику кількість показників одночасно (30 показників одночасно). Таким чином в методиці реалізовується системний підхід, що уможливлює дати комплексну оцінку інвестиційного об'єкту. Всі аналізуючи показники представлені у вигляді шести груп: стан власності, фінансова стійкість (платоспроможність), ліквідність активів, прибутковість, ділова активність, ринкова активність.

Абсолютні показники самі по собі не дають чітке уявлення про досліджувані процеси і явища, оскільки не завжди дають можливість правильно оцінити явища з точки зору їхньої динаміки, структури. Тільки в співставленій з іншою величиною абсолютна величина виявляє свою істинну значимість.

Ефективність і привабливість проектів визначається системою показників, що відбивають відношення затрат і результатів, щодо інтересів учасників.

Для оцінки ефективності інвестиційних проектів необхідно, зокрема, здійснювати:

o моделювання та прогнозування потоків продукції, ресурсів, коштів;

o Урахування результатів аналізу фінансового стану підприємства, котре реалізує інвестиційний проект;

o Виявлення впливу реалізації інвестиційного проекту на довкілля;

o Приведення майбутніх різночасових доходів і витрат до умов їх спів вимірності"

o Урахування чинника впливу інфляції;

o Порівняння результатів (вигод) і витрат з орієнтацією на досягнення сподіваної норми прибутку.

Численні показники, що характеризують процеси, які відбуваються в регіонах, підрозділяються на комерційні (фінансові), що враховують наслідки для безпосередніх учасників; бюджетні, що відбивають фінансові наслідки здійснення проекту для регіонального і місцевого бюджетів, економічні, що враховують затрати і результати, які пов'язані з реалізацією проекту і які виходять за межі прямих фінансових інтересів учасників.

У процесі розробки проекту проводиться оцінка його соціальних і економічних наслідків і охорони навколишнього середовища. Для великомасштабних проектів, які істотно зачіпляють інтереси міста, регіону і всієї України) рекомендується проводити обов'язкову оцінку їхньої економічної ефективності.

o Оцінка майбутніх затрат і результатів при визначенні ефективності інвестиційного проекту здійснюється в межах розрахункового періоду, тривалість якого (горизонт розрахунку) приймається з урахуванням:

o Тривалості створення, експлуатації (при необхідності) ліквідації об'єкта;

o Середньозваженого нормативного терміну служби основного технологічного устаткування;

o Досягнення заданих характеристик прибутку) і т. п.;

o Вимог інвестора.

Затрати здійснювані учасниками, поділяються на початкові (капі-талоутворюючі) інвестиції, поточні і ліквідаційні, які потрібні відповідно на стадіях будівництва, експлуатації, і ліквідації об'єкта.

Для вартісної оцінки результатів і затрат можуть використовуватися базисні, світові і прогнозні ціни.

Під базисними розуміють ціни, що склалися у народному господарстві у певний період. Базисна ціна на будь-яку продукцію або ресурси вважається не змінною на весь розрахунковий період. Вимірювання економічної ефективності проекту в базисних цінах проводиться,як правило, на стадії техніко-економічних досліджень інвестиційних можливостей.

На стадії техніко-економічного обґрунтування проекту обов'язковим є розрахунок економічної ефективності в прогнозних і розрахункових цінах.

Прогнозна ціна Ц(і) продукції або ресурсу наприкінці т-го кроку розрахунку (наприклад, т-го року) визначається за формулою [27, с. 89]:

Ц(і) = Ц(б) * І(Мп),

де Ц(б) - базисна ціна продукції або ресурсу;

І(і,(п) - коефіцієнт (індекс) зміни цін наприкінці т-го кроку щодо початкового моменту розрахунку.

Розрахункові ціни утворюються веденням множника, що дефілює і відповідає індексу загальної інфляції.

При розробці і порівняльній оцінці декількох варіантів інвестиційного проекту необхідно врахувати вплив зміни обсягів продажів на ринкову ціну продукції і ціни споживаних ресурсів.

При оцінці ефективності інвестиційного проекту порівняння різночасних показників здійснюється шляхом приведення (дисконтування) їх до вартості в початковому періоді. Для приведення різночасних затрат, результатів і ефектів використовується норма дисконту (г), що дорівнює прийнятій для інвестора нормі доходу на капітал.

Приведення до базисного моменту часу затрат, результатів і ефектів, що мають місце на т.-му кроці реалізації проекту, рекомендується проводити шляхом множення цих показників на коефіцієнт дисконтування 1:, який обумовлений для постійної норми дисконту г за формулою [22, с. 116]:

Ь= ^{1 ,}при тМ (1 + г)'

де і - номер кроку розрахунку (1: = 1,2,.. .її), п - горизонт розрахунку.

Використання механізму дисконтування майбутніх грошових надходжень практично є методом порівняння доходу від проекту і доходу від вкладення тих самих грошей у банк під щорічний процент %. Але це не означає, що проект буде прийнятим інвестором. Його прибутковість слід перевірити за допомогою інших показників і порівняти з іншими проектами, що можуть бути в інвестора.

Дисконтна ставка визначається з урахуванням таких факторів:

o середньої реальної депозитної або кредитної ставки за грошовими вкладами у банки.

o темп інфляції, що передбачається на даний період. Реальна ставка % з урахуванням даного фактору визначається:

г = гп - Т,

де гп - номінальна ставка процента; Т - темп інфляції.

Чим вищий темп інфляції, тим вищою має бути ставка процентна, яка могла б компенсувати інвестору втрачений дохід у вигляді:

- "премії від інфляції";

- премії за ризик. Загальна відсоткова ставка має враховувати ступінь ризику інвестицій і компенсувати можливі втрати від нього у вигляді "премії за ризик". Щодо більш ризикових об'єктів інвестування необхідно відповідно збільшувати ставку процента;

- премії за низьку ліквідність. Під час встановлення ставки процента мають бути враховані і компенсовані у вигляді додаткового доходу можливі втрати інвестора від зниження ліквідності інвестицій.

Нижче ми детальніше розглянемо показники, які звичайно використовуються при порівнянні різних інвестиційних проектів (або варіантів розрахунку).