Земельні ресурси — це землі, що використовуються або можуть бути використані для сільського чи лісового(господарства, містобудівництва та ін. В Україні сільськогосподарські угіддя становлять 70 % площі усіх земель; серед них орні землі — в середньому 55 %, а в окремих областях — більш як 80 %. Більше половини всіх сільськогосподарських угідь і 60 % орних земель складають чорноземні грунти.
Україна відзначається надвисоким рівнем сільськогосподарської освоєності. А втім, співвідношення в різних природних зонах неоднакове. В зоні мішаних лісів сільськогосподарська освоєнність менша, ніж у лісостеповій та степовій зонах. Але в цій зоні знаходиться 25,5 % сіножатей і пасовищ, 40 % лісів України. Розораність земель у лісостеповій зоні — майже 70 %. Найвищою е сільськогосподарська освоєність степової ют — понад 80 %, тут найбільш поширене зрошення. В Українських Карпатах великі площі — під лісами, луками; ділянки з орними землями поширені в передгір'ях, міжгірських улоговинах і долинах річок. У Кримських горах висока лісистість, тому орних земель небагато.
За категоріями землі України розподіляються так (табл. 10). Найбільші площі — під землями сільськогосподарського призначення. У населених пунктах 80 % земель — це присадибні ділянки. Землі під водою становлять 3,9 % території — водосховища на річках, ставки. В Україні збільшуються площі меліорованих земель.
Раціональне використання земельних ресурсів потребує запобігання несприятливим фізико-географічним процесам (ерозії, пере-зволоженості, повторному засоленню, посушливості, солонцюватості та ін.).
14.6. Охорона земельних ресурсів
Надзвичайно висока розораність земель, мала залежність території, помітний техногенний вплив на земельні ресурси України роблять нагальною проблему їх раціонального використання і охорони. Це необхідно і тому, що в грунтах розвиваються несприятливі для господарювання процеси (табл. 11).
Водною ma вітровою ерозією охоплено близько 15 млн.сільськогосподарських угідь (дані Держкомзему України за станом на 1997 p.). Великі площі еродованих ґрунтів наявні в Донецькій, Луганській, Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Харківській областях. На значних площах відбувається засолення та осолонцювання ґрунтів, підтоплення, переосушування або перезволожування меліорованих земель. В результаті аварії на ЧАЕС радіоактивними викидами забруднено 8,4 млн. га сільськогосподарських угідь. Ґрунти забруднюються хімічними засобами захисту рослин, викидами промислових підприємств, автомобільного транспорту та ін.
Таблиця 10. Земельний фонд України (за станом на 01.01.2001 р.)
Категорії земель | Площа | |
тис. га | % загальної площі земельного фонду | |
Сільськогосподарські угіддя | 41 854,3 | 69,3 |
Ліси та інші лісовкриті площі | 10 380,2 | 17,2 |
Забудовані землі | 2 336,9 | 3,9 |
Заболочені землі | 940,4 | 1,6 |
Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски; яри; землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою; голі скелі) | 1 177,9 | 2,0 |
Інші землі | 1 237,8 | 96,0 |
Всього земель (суходіл) | 57 939,8 | |
Води (території, що покриті поверхневими водами) | 2 415,0 | 4,0 |
Разом | 60 354,8 | 100,0 |
Таблиця 11. Несприятливі процеси, що протікають в ґрунтах (у % від загальної площі, заданими Держкомзему України)
Ґрунти, несприятливі процеси | Сільськогосподарські угіддя | Рілля |
Водна ерозія | 22,9 | 18,3 |
Дефляційно небезпечні | 33,4 | 28,5 |
Кислі ґрунти | 18,5 | 15,7 |
Засолені ґрунти | 3,0 | 1,5 |
Перезволожені ґрунти | 3,2 | 2,8 |
Заболочені ґрунти | 3,1 | 1,3 |
Вітрова ерозія | 2,9 | 2,6 |
Вітрова і водна ерозія | 3,5 | 2,8 |
В Україні розробляється Національна програма охорони земель. В ній передбачаються економічні, екологічні, організаційні заходи із забезпечення охорони земель різних форм власності і призначення та відповідні правові засади. Необхідним є відтворення родючості ґрунтів, припинення їх поверхневого змиву і глибинної ерозії лісомеліоративними заходами, сіянням трав. Учені засвідчують, що потрібно зменшити площу орних земель, вивести із ріллі еродовані землі, а натомість збільшити площі лісів, полезахисних лісових насаджень, сіяних луків. При розміщенні сільськогосподарських угідь треба враховувати особливості ландшафтної структури території і створювати екологічно обґрунтовані агроландшафтні системи. Потрібен екологічний моніторинг земель, своєчасне передбачення і запобігання процесам ерозії, забруднення, нераціонального вирубування лісів, замулення річок і водойм. Дійовими заходами залишаються меліорація земель, розширення площ рекреаційних угідь, заповідників, природних парків. Охорона земельних ресурсів регулюється Земельним кодексом України, прийнятим 25 жовтня 2001 року. В ньому визначені права землекористувачів і їхні обов'язки щодо охорони земель. Кодексом визначена суть і завдання землеустрою, основним з яких є впровадження системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами й хімічними речовинами та ін. Заходи з охорони земельних ресурсів є важливою складовою програми з охорони навколишнього природного середовища в Україні.
15.1. Різноманітність видового складу, закономірності поширення рослинності. Рослинні компоненти лісів, степів, луків, боліт
15.2. Різноманітність видового складу тварин. Фауністичні комплекси лісової, лісостепової, степової зон, Українських Карпат, Кримських гір
15.3. Несприятливі природні процеси і явища
16. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ
16.1. Умови розвитку і характерні риси природних комплексів
16.1.1. Розвиток ландшафтів України в антропогені
16.2. Зміни ландшафтів України за історичний час
16.3. Класифікація ландшафтів
16.4. Фізико-географічне районування України, його наукове і практичне значення