Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей - Пангелов Б.П. - Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей на воді

Водний туризм (подорож) вимагає від його учасників не тільки знати будову свого судна, вміти управляти ним, а й правильно поводитись на воді, вміти надавати першу допомогу у разі нещасних випадків.

Нещасні випадки на воді

Найчастіше нещасні випадки трапляються під час перебування на воді. їх причинами можуть стати не тільки перевертання човна, падіння із плоту, велика пробоїна у туристському судні під час проходження порога, а й порушення елементарних правил купання, невміло організована переправа через водну перешкоду.

Профілактика нещасних випадків на воді. Під час організації купання керівник групи повинен дослідити місце, обране для цього, та інформувати групу про виконання необхідних правил безпеки. На березі обов'язково має бути черговий (бажано в човні), для того щоб спостерігати за тими, хто перебуває на воді. Забороняється пірнати у невідомих місцях, купатися у холодних гірських озерах і ріках, у стані сп'яніння (навіть легкого). Не рекомендується купатися поодинці (особливо у гірських ріках) або загоряти на каменях над бурхливою водою.

На водних маршрутах туристи обов'язково повинні мати індивідуальні і групові рятувальні засоби, суворо дотримуватись усіх правил безпечного подолання перешкод, ураховуючи особливості наявного спорядження, виконувати вимоги щодо організації пересування на воді.

Перша допомога потопаючому. Потерпілому необхідно швидко кинути рятувальний круг, мотузку або протягнути весло. Підпливати до нього слід ззаду і брати за комір, кисть руки або під пахви. Якщо потопаючий починає топити рятувальника, необхідно затиснути йому долонею рот і ніс, у крайньому разі - оглушити і пливти з ним на боці або спині, працюючи вільними рукою і ногою.

Якщо під час водної подорожі човен перевертається, слід триматися за нього і пливти до найближчого берега або мілководдя. Якщо до берега далеко, потрібно чекати допомоги з інших човнів, які не повинні віддалятись на маршруті один від одного більше ніж на 50-100 м. Забирати потерпілих із води варто із корми або носа човна.

На березі потерпілому негайно розтискують рот, звільняють дихальні шляхи від піску та мулу, видаляють воду з легень і шлунка (потерпілого кладуть животом на зігнуте коліно рятувальника і декілька разів тиснуть на спину). Потім роблять штучне дихання (найбільш універсальний спосіб "з рота в рот").

За відсутності пульсу у потерпілого одночасно зі штучним диханням рекомендується непрямий масаж серця, який здійснюють точковим натисканням долоні на ділянку 4-6-го ребра зліва від грудини з частотою 50-60 разів на хвилину. Це сприяє також загальному зігріванню тіла. Той, хто надає допомогу, розташовується з лівого боку від потерпілого, при цьому для посилення тиску ліву руку слід покласти на тильну поверхню правої, якою і натискають на грудину з такою силою, щоб змістити її на 3-4 см. Після кожного натискування потрібно швидко забирати руки від грудної клітки. Під час вдиху на грудну клітку натискувати не можна. Якщо допомогу надає лише один турист, він спочатку повинен вдихнути повітря потерпілому, а відтак чергувати масаж зі штучним диханням. Для цього слід 4-6 натиснути на грудну клітку, зробити один глибокий видих у рот, повторюючи цей комбінований цикл до поновлення серцевої діяльності і дихання.

Після повного відновлення самостійного дихання, що відбувається іноді через кілька годин від початку безперервного штучного дихання, потерпілому дають гарячий чай і серцеві ліки. Під час штучного дихання корисно зробити ін'єкцію лобеліну і кофеїну.