Під час походів, які відбуваються у природному середовищі, туристи можуть наражатись на небезпеку з боку диких тварин, отруйних плазунів, павуків, комах та рослин.
Поранення, завдані дикими тваринами
Великі хижаки трапляються туристам рідко. Відчуваючи людину задовго до того, як вона зможе їх побачити, майже завжди сходять з дороги. Якщо потурбувати тварину, переслідувати її або поранити, вона може стати небезпечною. Загроза тварин і в тому, що вони є носіями різних захворювань (вовки, лисиці, бродячі собаки і коти переносять глисти, можуть страждати на сказ, грибкові та інші захворювання).
Перша допомога при пораненні твариною. Спочатку слід зупинити крововилив, відтак продезінфікувати шкіру навколо рани, накласти пов'язку і ввести протишокові засоби. Оскільки рана, завдана звіром, завжди забруднена й інфікована, потерпілому необхідно ввести протиправцеву сироватку і доставити його до лікарні.
Укус отруйних змій, павуків, комах
Під час подорожі туристи можуть натрапити на отруйну змію (гадюку, у південних районах - кобру, гюрзу, щитомордника, ефу та ін.). Унаслідок укусу змій вражаються життєво важливі системи організму людини (серцево-судинна, кровоносна, нервова). У потерпілого через півгодини з'являються загальні ознаки отруєння: слабість, головний біль, блювота, задишка, запаморочення, набрякання тканин, запалення лімфатичних вузлів.
Профілактика укусу отруйної змії. Із метою попередження укусу змії туристам слід знати місця їх перебування і спосіб життя. Змій багато на заболочених місцях, болотах, біля озер і ставків, що заросли, у горах і пустелях.
Змії ведуть нічний спосіб життя, удень вони ховаються в старих пеньках, копицях сіна, під каменями або у стовбурах дерев. Ці предмети не слід чіпати руками, необхідно користуватися палицею. Особливо уважним потрібно бути у закритих кар'єрах, серед кам'яних руїн, у завалених нежилих приміщеннях, оскільки змії іноді оселяються у місцях, залишених людиною.
Швидке пересування стежкою, де змії часто гріються у сонячний день, буде безпечнішим, якщо турист матиме палицю (альпеншток, лбодоруб).
У дрімаючому стані у плазуна послаблені нюх і слух, тому раптова поява людини може завадити вчасно сховатись у траві, а біль від випадкового наступання змусить захищатись укусом. Пересуваючись територією, де водяться отруйні змії, слід мати відповідний одяг: щільні штани, високе взуття, товсті вовняні шкарпетки.
Перед походом необхідно вивчити колір змій, особливості їх поведінки, щоб уміти розпізнавати отруйних і безпечних. Наприклад, вуж відрізняється від змій двома яскраво-жовтими цятками на голові і круглою формою очей. Елементарне ознайомлення із зовнішнім виглядом змій дає змогу не плутати їх із ящірками і неотруйними зміями (веретильниця, медянка тощо).
Перша допомога при укусах змій. У перші хвилини після укусу змії слід відсмоктувати отруту, відразу випльовуючи її. Цього не можуть робити люди, у яких у роті є виразки, подряпини. Відтак із підручних матеріалів на уражену кінцівку накладають шину і негайно транспортують потерпілого до лікарні.
Під час транспортування до місця укусу слід прикладати холодні компреси, потерпілий має пити більше рідини, щоб зменшити концентрацію отрути в організмі і сприяти її виведенню. Необхідно також давати йому тонізуючі і сечогінні засоби та препарати, що сприяють ущільненню стінок судин (вітаміни С, Р, В2, В12, солі калію). За утрудненого дихання необхідна штучна вентиляція легень.
Припікання, надрізи, накладання джгута не слід застосовувати: припікання лише збільшує рану, сприяє її нагниванню, але не знищує отрути; надрізи не завжди зумовлюють сильну кровотечу, оскільки в отруті містяться речовини, які викликають швидке згортання крові, а місце укусу дуже травмують; перетягування джгутом кінцівки також не може зупинити проникнення отрути до організму, адже вона розповсюджується не кровоносними, а лімфатичними судинами. Потерпілого заборонено лікувати алкоголем.
За наявності шприца і ліків для ін'єкцій найрадикальнішим методом лікування є негайне введення проти-отруйної сироватки, а також серцево-судинних засобів.
Перша допомога при укусах отруйного павука або комахи. Укус отруйного павука схожий на зміїний. Особливо небезпечні укуси каракурта і скорпіона, дуже болючі укуси тарантула, фаланги і багатоніжки сколопендри. Для попередження укусів у районах, де трапляються ці тварини, слід ретельно оглядати перед сном спальні мішки і намети, закривати у наметі щілини, оглядати і обтрушувати одяг та взуття перед їх надяганням на себе (див. Додатки, рис. 66, а, б).
У ситуації, коли туриста укусив каракурт або скорпіон, необхідно миттєво припекти місце укусу 2-3 сірниками, цигаркою (отрута комах відрізняється від зміїної тим, що руйнується під впливом високої температури) і зробити ін'єкцію протиотруйної сироватки. За її відсутності до втручання лікаря слід накласти на рану пов'язку, змочену в міцному розчині перманганату калію, внутрішньо дати півсклянки слабкого його розчину, забезпечити спокій, тепло і давати багато пити.
Укуси інших кровососних комах
Отруєння і опіки отруйними дикорослими рослинами
Отруєння грибами
Сигнали небезпеки і транспортування потерпілих
2.6. Підведення підсумків туристського краєзнавчого походу
3. Загальна підготовка туриста
3.1. Теоретична підготовка туриста
Географічна підготовка туриста
Краєзнавча підготовка туриста