Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей - Пангелов Б.П. - Вузли для прив'язування до опори

Призначення цих вузлів - утворення петлі, яку можна використовувати для кріплення карабіна. Усі петлі, крім серединного провідника, використовують при навантажені "петля - мотузка", і тому не можна навантажувати обидва кінці мотузки у різні боки, що виходять із вузла. Існують такі їх види:

а) вузол "провідник". В'яжуть його двома способами - петлею та одним кінцем (рис. 4.8). Щоб зав'язати петлею, достатньо скласти кінець мотузки петлею і нею зробити звичайний вузол як "контрольний" (рис. 4.8, а). Найбільша трудність під час в'язання таким способом полягає у дотриманні умови, щоб мотузки у вузлі не схрещувалися.

В'язання вузла "провідник" одним кінцем (рис. 4.8, б) нагадує в'язання зустрічного вузла. Для цього зав'язують контрольний вузол, кінець мотузки перекидають навколо опори і протягують у вузол назустріч, паралельно повторюючи всі вигини контрольного. Незалежно від способу в'язання вузол "провідник" обов'язково потребує наявності контрольного вузла на короткому кінці мотузки;

б) вузол "подвійнийпровідник", або "заячі вушка". Його застосовують для підвищення безпеки та надійності під час підйому або спуску крутим схилом, транспортування потерпілого, організації пункту страхування окремих ділянок (підйом і траверс) тощо. Техніка в'язання цього вузла така: мотузку складають петлею та на відстані не менше 20 см від краю петлі починають в'язати контрольний вузол, але не протягують саму петлю через вузол (рис. 4.9, а). Унаслідок цих дій утворюється вузол "обманка" (якщо потягнути за петлю - він розв'яжеться), що складається з подвійної петлі з одного боку від вузла та одинарної петлі та двох кінців мотузки - з іншого (рис. 4.9, б). Далі слід розправити витки мотузки у вузлі і трохи затягнути його. Одинарну петлю необхідно накинути на подвійну (рис. 4.9, в) так, щоб вона опинилася нижче від контрольного вузла, і за допомогою подвійної петлі затягнути вузол (рис. 4.9, г);

Рис 4.8. Вузол "провідник": а - в'язання петлею; б - в'язання одним кінцем

Рис. 4.9. Подвійний провідник: а-г - етапи в'язання

в) вузол "серединний провідник" (австралійський провідник). Прислужиться в тому разі, коли необхідно

міцно приєднати середню частину мотузки, яку навантажують із двох боків. Для зав'язування цього вузла петлю мотузки необхідно двічі обкрутити навколо себе. Потім слід розкласти на площині мотузку так, щоб отримати малюнок, який нагадує цифру "8" з боку від кінців мотузки, що навантажують (рис. 4.10, а). Після цього кінець петлі необхідно обкрутити навколо дальнього перехрестя і затягнути у вузол (рис. 4.10, б, в);

Рис. 4.10. "Серединний провідник" (австралійський провідник): а, б, в - етапи в'язання

г) вузол "провідник вісімка". Призначення цього вузла таке саме, як і вузла "провідник". Відмінність полягає у тому, що його менше затягують і він не потребує контрольного вузла на кінцях мотузки. Під час зав'язування вузла "вісімка" складену петлю необхідно обкрутити навколо обох кінців та, зробивши повний оберт, протягнути крізь утворену подвійну петлю. Правильно зав'язаний вузол своєю формою має нагадувати цифру "8" (рис. 4.11).

Рис. 4.11. "Провідник вісімка"

Вузли для прив'язування до опори

Ними послуговуються, щоб прикріпити мотузку до опори (дерева, каменя, скелі тощо). Петлі, утворені в такий спосіб, на відміну від вузлів петель, затягують, тому їх не можна використовувати для обв'язування людини. Винятком є вузол "булінь", який не затягують, легко розв'язують і можуть використати для обв'язування грудей. У цій групі виокремлюють такі види вузлів:

а) вузол "удавка". Для зав'язування вузла "удавка" кінець мотузки обмотують навколо опори, перекидають через кінець, який будуть навантажувати, і не менше трьох разів обкручують навколо самої мотузки (рис. 4.12.). Під час навантаження мотузка притягуватиметься до опори і за рахунок тертя не розпуститься. Щоб уникнути вислизання, на вільному кінці мотузки в'яжуть контрольний вузол;

Рис 4.12. Вузол "удавка" б) вузол "карабінна удавка". Перед зав'язуванням "карабінної удавки" необхідно зав'язати петлю "провідника" (краще "вісімку"), пристебнути до неї карабін і, обмотавши цю систему навколо опори, знову пристебнути карабін до мотузки, яку навантажують (рис. 4.13);

в) вузол "кренцель". Його застосовують за аналогічних обставин, що й вузли "удавка" та "карабінна удавка". Однак цей вузол можна розв'язати навіть за навантаженої мотузки на відміну від попередніх. Під час зав'язування вузла необхідно обвити мотузку навколо опори, перекинути її через кінець мотузки, що будуть навантажувати, знов обвести кругом опори у зворотному напрямку і зав'язати контрольний вузол довкола кінця мотузки, який навантажують (рис 4.14);

Рис. 4.14. Вузол "кренцель"

г) вузол "булінь". Він характеризується простотою в'язання та розв'язування, незважаючи на міцність затягнення вузла. Крім того, якщо розмір петлі, отриманої внаслідок в'язання інших вузлів, не можна регулювати, то під час в'язання "буліня" є змога відрегулювати її розмір, що уможливлює використання вузла під час обв'язування грудей (за браком альпіністського пояса).

Рис. 4.15. Вузол "булінь"

При в'язанні "буліня" необхідно визначити приблизний розмір петлі. На кінці мотузки, який будуть навантажувати, в'яжуть "обманку" так, щоб цим кінцем її можна було висмикнути. В утворену петлю

протягують короткий кінець мотузки настільки, наскільки потрібно залишити розмір петлі. Відтак навантажують довгий кінець мотузки так, щоб "обманка" вивернулася. Після цього коротким кінцем зав'язують контрольний вузол (рис. 4.15).

Допоміжні вузли

Кожен із допоміжних вузлів має своє призначення і особливості, але переважно за допомогою них прикріпляють мотузку до опори чи самої мотузки.

а) вузол "стремено". Його застосовують під час прив'язування транспортувальних пристроїв, якщо потрібно підніматися по мотузці, яка вільно звисає. У цьому разі утворюють петлю з вузлом "стремено", яку надягають на ногу, а інший край закріплюють у пристрої "кулачки", "жумари" тощо. Мотузку у тому місці, де треба зав'язати "стремено", тримають обома руками на відстані 30-35 см так, щоб між ними мотузка була горизонтальна, а кінці вільно звисали. Слід повертати мотузку в обох руках в один бік (за або проти руху годинникової стрілки). Внаслідок цього з горизонтальної частини мотузки і звисаючих кінців утворяться дві петлі. Відтак ці петлі треба сполучити (не розвертаючи) у спосіб, показаний на рис. 4.16. Під час навантаження на петлю вона не повинна затягуватися;

Рис. 4.16. Вузол "стремено"

б) вузол "схоплюючий". Під час підйомів та спусків схилами, які мають кут нахилу ЗО-40°, роблять страхування за допомогою закріпленої зверху мотузки. До неї кожен турист прикріплюється допоміжною мотузкою, якою в'яжуть вузол "схоплюючий". Цей вузол, коли він не навантажений, легко переміщується

вздовж основної мотузки, але при падінні людини затягується і не рухається щодо основної (рис. 4.17). Для в'язання цього вузла рекомендовано використовувати петлю "прусика" з допоміжної мотузки діаметром б мм, основна мотузка не повинна бути жорсткою (зледенілою).

Вузол "схоплюючий" можна зав'язувати двома способами: петлею (рис. 4.18, а) та одним кінцем (рис. 4.18, б). Під час зав'язування вузла першим способом кінець допоміжної мотузки перекидають через основну мотузку, двічі обкручують, заводять навколо відтяжки, створюючи петлю, знову двічі обкручують навколо основної мотузки з іншого боку через утворену петлю.

Рис. 4.18. В'язання "схоплюючого" вузла: а - петлею; б - одним кінцем

Другий спосіб, як правило, застосовують при використанні петлі "прусика". "Прусик" є допоміжною мотузкою завдовжки 2-2,5 м, кінці якої зв'язані зустрічним вузлом, а збоку від зустрічного зав'язаний "подвійний провідник". Частиною петлі, розміщеною

навпроти подвійного провідника, роблять два оберти навколо основної мотузки, кожного разу пропускаючи крізь створену петлю увесь "прусик". Під час в'язання вузла необхідно дотримуватися таких вимог: витки допоміжної мотузки навколо основної повинні йти паралельно, не перехрещуючись один з одним; обидва кінці петлі, що виходять із вузла, мають бути однакової довжини, тобто їх навантажують рівномірно;

в) вузол "австрійський схоплюючий", або "несиметричний схоплюючий". Його в'яжуть так: петлю "прусика" обмотують навколо основної мотузки не менше трьох разів і після цього протягують через початкову петельку (рис. 4.19);

г) вузол Бахмана. Техніка в'язання вузла Бахмана нагадує "австрійський схоплюючий" (рис. 4.20). Для цього прищіпають у карабін петлю "прусика", яку обмотують не менше трьох разів навколо основної мотузки і через карабін. Вузли Бахмана і "австрійський схоплюючий" застосовують на жорстких, мокрих, зледенілих мотузках.

Рис. 4.20. Вузол Бахмана

Існує багато видів вузлів, які застосовують у туризмі, але за допомогою цих можна виконати всі дії щодо організації страхування та самострахування туристів у процесі подолання перешкод у поході чи на змаганнях.