Ресторанна справа - Мальська М.П. - 2.4 Види організаційно-правових форм підприємств ресторанного господарства

Організаційно-правова форма передбачає класифікацію підприємств залежно від форм власності, визначених Конституцією України і Законом України "Про власність", і способів розмежування у підприємствах окремих форм власності та управління майном.

Найважливіші чинники, які визначають організаційно-правові форми підприємства як головного суб'єкта господарювання:

- цілі, які ставить перед собою підприємець (група підприємців), та шляхи їх здійснення в конкретному соціально-економічному середовищі;

- спосіб формування стартового капіталу;

- методи виробничо-господарської діяльності;

- організаційна форма та методи управління підприємством;

- законодавча та нормативно-технічна бази, що регламентують створення, функціонування та ліквідацію суб'єкта господарювання;

- форма власності майна, яку використовує підприємець;

- форма організації виробництва тощо.

Підприємства ресторанного господарства мають різні організаційно-правові форми. В громадському харчуванні підприємницьку діяльність можна провадити без застосування найманої праці, реєструючи її як індивідуальну трудову діяльність. Підприємницька діяльність із залученням найманої праці реєструється як підприємство або як суб'єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи (приватний підприємець).

Підприємством є самостійний суб'єкт господарювання, створений для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг для задоволення суспільних потреб і отримання прибутку. Підприємство самостійно провадить свою діяльність, розпоряджається продукцією, отриманим прибутком після сплати податків. Відповідно до законодавства, можуть створюватися підприємства приватної, державної, комунальної власності. В ресторанному господарстві також діють підприємства різних видів власності. Комунальні підприємства організовуються органами місцевого самоврядування; майно цих підприємств створюється за рахунок засобів відповідного місцевого бюджету і перебуває у власності району, міста.

Приватні підприємства можуть мати різні форми організації: повне товариство, товариство з додатковою відповідальністю; товариство з командитною відповідальністю, товариство з обмеженою відповідальністю або додатковою відповідальністю; акціонерне товариство закритого типу; акціонерне товариство відкритого типу, приватне підприємство. Організовуються також спільні підприємства.

Товариство - об'єднання учасників, що домовилися організувати спільну справу. Засновниками та учасниками товариства можуть бути суб'єкти господарювання, інші учасники господарських стосунків, а також громадяни, які не є суб'єктами господарювання.

Індивідуальне (сімейне) приватне підприємство належить громадянину на праві власності або членам його сім'ї на праві загальної пайової власності.

Повне товариство є господарське товариство, всі учасники якого, відповідно до укладеного між ними договору, провадять підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном. Майно повного товариства формується за рахунок внесків учасників, отриманих доходів і належить його учасникам на праві загальної пайової власності. Повне товариство не є юридичною особою.

Товариство з командитною відповідальністю об'єднує дійсних членів і членів-вкладників та є юридичною особою. Вкладники у такому товаристві є інвесторами і не входять до складу засновників фірми.

Товариство з додатковою відповідальністю створюється юридичними і фізичними особами шляхом об'єднання їхніх внесків для провадження господарської діяльності. Статутний капітал створюється тільки за рахунок внесків засновників. Засновники несуть відповідальність усім своїм майном пропорційно до частки кожного в статутному капіталі. Товариство з додатковою відповідальністю є юридичною особою.

Товариство з обмеженою відповідальністю створюється юридичними і фізичними особами шляхом об'єднання їх внесків для провадження господарської діяльності. Статутний капітал створюється тільки за рахунок внесків засновника. Засновники несуть відповідальність у межах своїх внесків у статутний капітал товариства. Право володіння частками статутного капіталу кожним партнером підтверджується спеціальним свідоцтвом, яке не є цінним папером, на відміну від акцій акціонерного товариства. Товариство з обмеженою відповідальністю є юридичною особою.

Акціонерне товариство закритого типу створюється з метою провадження загальної господарської діяльності. Статутний капітал створюється тільки засновниками і поділений на певну кількість акцій. Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери, та внесенням змін до статуту товариства.

Акціонерне товариство відкритого типу формує майно за рахунок вільного продажу акцій і отриманих доходів.

Основними документами про зобов'язання та права кожного із учасників товариства є засновницький договір і статут.

Засновницький договір визначає мету товариства, склад статутного капіталу, його розмір, умови участі кожного з учасників у справі, обов'язки кожного учасника; розмір їх майнової участі; порядок розподілу прибутку; створення резервного капіталу тощо.

Статут визначає порядок внутрішньої організації і функціонування товариства як юридичної особи. В статуті детальніше описані права товариства щодо діяльності на власній або орендованій базі; предмет і мета діяльності; порядок створення статутного капіталу і оборотних коштів; форми оплати праці тощо. Для забезпечення діяльності товариства створюється статутний капітал. Це так званий початковий капітал, необхідний для відкриття справи. Наявність статутного капіталу дає змогу певного мірою гарантувати інтереси партнерів товариства.

Засновницькі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і мету його діяльності, склад учасників, фірмове найменування і місце знаходження, розмір статутного капіталу товариства, порядок розподілу прибутків і відшкодування збитків, у тому числі перелік питань, стосовно вирішення яких необхідні одноголосність або більшість голосів; розмір часток кожного з учасників, терміни і порядок внесення внесків. За відсутності цих відомостей засновницькі документи не є дійсними. Товариство набуває права юридичної особи з моменту його реєстрації.