Сучасні різновиди туризму - Кляп М.П. - Розділ 1. Туризм як соціокультурний феномен

1.1. Соціокультурні явища і феномени: сутнісні ознаки

1.2. Соціокультурні характеристики туризму

1.1. Соціокультурні явища і феномени: сутнісні ознаки

Засвоївши зміст цього розділу, ви будете знати і вміти:

o проаналізувати основні визначення туризму;

o визначити туризм як соціокультурний феномен;

o охарактеризувати основні підходи до класифікації туризму;

o здійснити термінологічний дискурс туризму;

o здійснити класифікаційний дискурс туризму.

Основні терміни: соціальне, соціальне явище, соціокультурний феномен, соціальні відносини, дискурс, термінологічний дискурс, класифікаційний дискурс, структурно-функціональний дискурс, структура туризму, функції туризму, види туризму, напрями туризму, туризмологія.

Визначення туризму як соціокультурного феномену вимагає співставлення цього поняття з іншими соціологічними поняттями та категоріями: соціальне, соціальне явище, соціальний факт, соціальний феномен. Адже поняття соціокультурне явище і соціокультурний феномен конкретизують, вбирають в себе сутнісні ознаки зазначених вище родових соціологічних понять.

Починаючи розгляд визначених понять із категорії "соціальне" (від лат. socialis - спільний, товариський, суспільний), слід зазначити, що вона визначається, як центральна категорія, що служить для виявлення та відображення:

а) сутності суспільного життя людей (теоретичні та прикладні проблеми взаємодії природи та суспільства);

б) специфіки вищої (соціальної) форми руху матерії, відмінності суспільства від угрупувань тварин (надбіологічний характер соціальних організмів та законів їх розвитку);

в) суперечливої єдності людини як суспільної істоти і разом з тим біологічного організму (співвідношення біологічного та соціального);

г) структури суспільних систем з точки зору оптимізації їх функціонування та розвитку (місце соціальної сфери суспільства, взаємозумовленість соціальних та економічних, культурних, національних та інших процесів і явищ).

Аналіз показує, що термін "соціальний" виник для позначення тих принципово нових явищ, які властиві тільки людині, виникають в угрупуваннях людей. Це якісно інший тип зв'язку, зумовлений не інстинктами (доброзичливості чи, навпаки, агресивності), а необхідністю сумісної діяльності із забезпечення засобів до життя. Соціальний зв'язок у всіх його різноманітних формах породжується й відновлюється самими умовами життя людей, які спонукують індивіда до об'єднання з іншими індивідами в колективній праці з виробництва всього необхідного для задоволення життєвих потреб. Без такого зв'язку неможливе самозбереження, виживання людини, і тому вона - перша і найголовніша умова існування суспільного життя.

Зазначимо, що поняття "соціальне" в науковій літературі зазвичай вживається у двох значеннях: в широкому - як синонім суспільного на відміну від суспільного життя поряд з економічним, юридичним, політичним і т.д. соціального у вузькому сенсі. Адже соціальне у вузькому сенсі відображає тільки спосіб взаємодії між соціальними групами та індивідами як представниками цих груп у таких сферах, як їх становище й роль у суспільстві, спосіб життя, забезпечення умов для можливо повної реалізації. В широкому сенсі соціальне розглядається не як індивідуальне, а як загальне, типове. Поняття "соціальне" пов'язане зі становищем людей у суспільстві, їхнім способом життя, з діяльністю зі зміни суспільного становища і способу життя. Соціальне визначається через взаємодію великих груп людей з приводу умов їх життєдіяльності.

Як бачимо, туризм цілком підходить під визначення категорії соціальне, оскільки в ньому відбувається широка і різноманітна взаємодія людей, соціальних груп і організацій у відповідності з їх місцем у сфері туризму, яке визначається їх соціальними статусами і соціальними ролями.

В той же час категорія "соціальне" відображає широкий спектр елементів соціальної реальності, які відрізняються за масштабами, типовістю, повторюваністю - соціальні явища, соціальні факти і соціальні феномени. Отже, важливо з'ясувати, в якій мірі і в яких формах соціальне представлено в туризмі.

В сучасній інтерпритації соціальне явище розуміють як елемент соціальної реальності, якому притаманна вся повнота соціальних властивостей та ознак; усе те в соціальній дійсності, що являє себе, свідчить про стан, зміни, взаємодію, процеси в соціальних об'єктах.

Тож, туризм повною мірою відповідає ознакам соціального явища: він є соціальною реальністю, виявляє себе у виконанні певних соціальних функцій (задоволення потреб у пізнанні, відпочинку, розвагах та здійсненні функцій релаксації), засвідчує при цьому певні стани, зміни, взаємодію і потреби в туристичній сфері.

Соціальні явища неоднорідні за своїм значенням та своєю роллю у суспільному житті. Розрізняють соціальні явища, які розкривають другорядні, випадкові зв'язки і відношення, та ті, що містять інформацію про суттєві характеристики соціальних об'єктів. Зрозуміло, серед сукупності соціальних явищ соціологи вирізняють насамперед останні, тобто ті, що характеризують стійкі, повторювані, типові зв'язки між об'єктами соціальної дійсності. Такі соціальні явища відносять до категорії "соціальні факти".

Отже, будь-яке соціальне явище може розглядатися як факт соціальний, якщо його повторюваність, типовість, масовість, суспільна значущість встановлені, тобто зафіксовані його ознаки і властивості.

Тому туризм цілком відповідає ознакам соціального факту - він існує вже майже століття і набув типових ознак у різних країнах; із середини XX століття туризм став масовим, його суспільна значущість проявляється у спрямованості на задоволення загальносуспільних потреб людини (у пізнанні, у відпочинку, у розвагах); і, нарешті, ознаки і властивості туризму досліджуються і зафіксовані у результатах наукових досліджень, які систематизовані в окремій галузі - "туризмології".

Отже, соціальне притаманне туризму в тій формі соціального явища, яке визначається як соціальний факт.

Та чи є туризм соціальним феноменом?

В пошуках відповіді на це питання звернемось, перш за все, до словника. Феномен (гр. рпаіпотепоп - існуюче) у філософії те ж, що й явище. Справді, у вітчизняній філософії поняття "феномен" традиційно ототожнюється з поняттям "явище" - філософською категорією, що відображає зовнішні властивості предмета, котрі розкривають його сутність. Водночас, із поняттям "феномен" в сучасному його розумінні пов'язують складні, багатофакторні явища, що потребують комплексного, системного підходу до їх вивчення. Іншими словами, соціальний феномен може включати в себе сукупність простих соціальних явищ і соціальних фактів.

Як наголошує білоруський соціолог Є.Н. Гурко, соціологічне дослідження соціальних феноменів передбачає підхід до цих феноменів як до цілісних утворень, взятих комплексно і у всій сукупності своїх зв'язків та залежностей, в контексті мети, для досягнення якої вони виконують свою роль.

Основні характеристики соціальних феноменів

До основних характеристик соціальних феноменів відносять: цілісність, системність, комплексність, багатофакторність, доцільність, динамізм, а також суб'єктивно опосередкований характер, пов'язаний із неможливістю використання пристроїв при його фіксації.

Кожна з визначених характеристик притаманна також і туризму. Так, цілісність проявляється у інтегрованій спрямованості туристичної діяльності на досягнення спільних цілей - задоволення суспільних потреб людини у пізнанні, відпочинку і розвагах.

Системність притаманна туризму як сукупність взаємодіючих елементів - туристичних груп, організацій, форм і напрямків туристичної діяльності на задоволення потреб туристів.

Динамізм характеризує розвиток всіх видів туризму, перетворення його в дозвіллєву індустрію.

Суб'єктивно опосередкований характер притаманний туризму завдяки його антропоцентричній спрямованості, орієнтованості на диференційовані потреби різних груп населення, що утворюють велику соціальну спільноту із спільним соціальним статусом "турист" - суб'єктів туристичної сфери.

Отже, за наявністю всіх основних характеристик соціального феномена туризм визначається повноправним представником цього найскладнішого виду соціальних явищ.

Наступним кроком до розуміння соціального феномену туризму має бути його диференціація за змістом домінуючих соціальних відносин, що визначають суспільну сферу, до якої належить туризм.

Нагадаємо, що категорія "соціальні відносини" належить до групи методологічних соціологічних категорій, що розкривають сутність соціальних зв'язків у суспільстві.

Соціальні відносини - вид суспільних відносин, які розглядають у науковій літературі: у широкому і вузькому значеннях. У широкому сенсі вони означають відносини між будь-якими соціальними спільнотами (наприклад, колективами підприємств, населенням різних регіонів і ін.), у вузькому - відносини між класами, соціальними шарами і групами, що займають різне становище в суспільстві, приймають неоднакову участь у його економічному, політичному і духовному житті та розрізняються рівнем і джерелом доходів, структурою особистого споживання. Стрижнем соціальних відносин є відносини рівності і нерівності.

Соціальні відносини завжди "присутні" в економічних, так само як і в політичних, культурних та інших видах суспільних, відносин, але не вичерпують їх, не позбавляють їхньої специфіки.

Отже, в категоріях "соціально-економічне", "соціально-політичне", "соціально-культурне" підкреслюється єдність та взаємоперетинання різних сфер суспільства, а також певний примат соціального, який викриває сутність історично визначеного способу взаємодії людей (спільнот, об'єднань, груп, організацій, інститутів).

Таким чином, соціально-культурні (соціокультурні) відносини охоплюють всі прояви соціального у всіх елементах сфери культури - соціокультурні явища, соціокультурні факти, соціокультурні феномени. А отже статусу "соціокультурний феномен" набуває і туризм, вже визначений нами раніше як соціальний феномен.

Саме таке розуміння туризму як соціокультурного феномену закладено в теоретичні засади аналізу сутнісних соціокультурних характеристик туризму.

1.1. Соціокультурні явища і феномени: сутнісні ознаки
Основні характеристики соціальних феноменів
1.2. Соціокультурні характеристики туризму
Термінологічний дискурс
Класифікаційний дискурс
Структура туризму
Розділ 2. Людина в сфері туризму
2.1. Турист: визначення та соціально-демографічні характеристики
Поняття "турист"
2.2. Людина в туристичній сфері: типи, статуси і ролі
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru