Історія філософської думки в Україні - Огородник І.В. - 3. ВПЛИВ РОМАНТИЧНОГО ШЕЛЛІНГІАНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ

Західноєвропейський романтизм сприяв не тільки літературно-культурному розвитку українського письменства, а й формуванню філософської думки в Україні, де суттєве значення мало сприйняття і осмислення на початку XIX ст. ідей німецької класичної філософії — І. Канта, И. Фіхте, особливо Ф. Шеллінга. Дещо пізніше російськомовна філософія, а вона була такою і в Україні того часу, знайомиться з філософськими ідеями Г. Гегеля. Цей процес відбувався як через навчання української молоді в німецьких університетах, так і читання лекцій запрошених до країни західних професорів, серед яких в основному були вихідці з Німеччини, переклад праць Канта, Фіхте, Шеллінга. Характерно, що саме через Україну йшло не тільки проникнення ідей німецької класичної філософії, а Й праць Канта, Фіхте, Шеллінга в Росію. Так, в 1803 р. викладач Чорноморського штурманського училища Я. Рубан видав перший переклад російською мовою праці Канта "Основоположения метафизики нравов", яку перекладач назвав "Кантовские обоснования метафизики нравов". У 1813 р. в Харкові побачило світ у перекладі викладача однієї з гімназій С. Єсікорського перше видання праці Фіхте "Яснейшее изложение, в чем состоит существенная сила новейшей философии". 6 1833 р. професор Рішельєвського ліцею М. Курляндцев видав в Одесі переклад книги Шеллінга "Ginleitung zu dem Entwurf eines Systems der Naturphilosophie...", яка дістала назву "Введение в умозрительную физику". Однак першим, хто приніс шеллінгіанство в Україну і в Росію, був професор Петербурзької медико-хірургічної академії Д. Велланський.

Данило Велланський

Вихованець Києво-Могилянської академії, М. Велланський ще під час навчання в ній захопився філософією, читаючи як рекомендовану до курсу літературу, так і стародавні рукописи. Не втратив він інтересу до філософії і навчаючись в Петербурзькій медико-хірургічній академії, по закінченні якої вдосконалював свої знання за кордоном. Саме тут, у Вюрбурзі, він прослухав лекції Шеллінга, які справили на нього величезне враження.

Повернувшись до Петербургу, Д. Велланський став розповсюджувати і захищати ідеї Шеллінга, пристосовуючи їх до теоретичного узагальнення природничих наук, вважаючи, що метою дослідження природи є не емпіричне і поверхове пояснення окремих фактів, а пошук загальних принципів, єдності і гармонії в природі. Співзвучно з романтичними ідеями раннього Шеллінга він розглядав світ як народження, відображення всезагального життя, суттю якого є абсолютний розум, абсолютна ідея, наголошував, що весь світ володіє життям, і все, що в ньому існує, є лише види проявів цього "всезагального життя", де немає абсолютного спокою, все перебуває в стані постійного руху, під яким розумів виникнення нового, сходження, розвиток. З точки зору Велланського, життя неорганічного світу розкривається в динамічних процесах магнетизму, електризму і хімізму, створених матерією. Косність матерії і існування в природі нематеріального свідчать про те, що існує верховний абсолютний розум. Органічна природа міститься в неорганічній так, як душа в тілі або ідеальна істина в реальній формі, тому однієї без іншої розуміти не можна. Обстоюючи цілісність природи, він звертав увагу на подібність органічних і космічних процесів, підкреслював, що лише в людині відбувається цілісна організація світу на землі.

За Д. Велланським, предметом філософії виступали позитивні начала природи як можливої сутності фізичних в ній змін. Тому всі людські свідчення підлягають впливу філософії, де між фізикою і метафізикою не існує різких відмінностей, а реальне розглядається в єдності з ідеальним. Дійсною філософією Велланський вважав фізіологію, яка не відокремлена від фізики. Перша, на його думку, вивчає зміни органічного світу, розглядає внутрішнє, душу, ідеально сутнє універса; друге — зовнішній світ, тіло, загальну форму. Звідси виводив послідовність наук: фізика — органічна фізика або фізіологія — антропологія. Щодо самого пізнання, то Велланський пов'язував його з трьома розумовими самосвідченнями людини: момент суб'єкта, який спостерігає, розгляд об'єкта і пізнання самого себе. Тільки тоді, коли людина пізнає себе у повному розумінні цього слова, знайде внутрішній світ в собі, тоді і здійснюється пізнання абсолютної сутності природи. Значну увагу Велланський приділяв проблемі суперечностей, розглядаючи суперечність усього існуючого як закономірність, що пронизує весь світ, всі матеріальні та духовні явища. Водночас на відміну від тих романтиків, які абсолютизували роль і значення поезії, він як романтик ставив філософію вище від поезії, наголошуючи, що філософія не може бути справою всіх людей і філософії нікого не можна навчити, оскільки для неї потрібна природна самостійність кожного. Свідченням цього є той факт, що якщо космос породжує мало поетів, то філософів ще менше, бо філософія набагато вища і важча за поезію. Тому кожна нація мала і має своїх великих поетів і відомих артистів, та не кожна з націй має справжніх філософів.

Д. Велланський на все життя зберіг любов до України, хоча Київ не любив за його тодішній провінціалізм, листувався з видатними діячами української культури (М. Максимовичем, М. Білозірським, І. Мартосом), надсилав їм свої книги. Студенти Києво-Могилянської академії (на той час духовної академії) називали Д. Велланського своїм першим філософом. Справжній характер і стан нації він вбачав тільки в простому народові, його житті.

Ідеї романтичної натурфілософії Шеллінга, провідниками яких стали М. Курляндцев, К. Зеленецький, Й. Міхневич, знайшли сприятливий грунт для свого розвитку в Рішельєвському ліцеї.

Данило Велланський
Микола Курляндцев
Костянтин Зеленецький
Йосип Міхневич
4. КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО
Микола Костомаров
Пантелеймон Кулиш
Тарас Шевченко
5. ЕЛЕМЕНТИ РОМАНІЗМУ В УКРАЇНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.
Олександр Потебня
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru