Загальне землезнавство - Олійник Я.Б. - 1.5. Географія на сучасному етапі

Якісно новий етап у розвитку географії настав у другій половині XX ст. Уже на самому його початку, в 1953 p., альпіністи англійської експедиції здійснили успішне сходження на Джомолунгму (Еверест). Першими на найвищу вершину планети спромоглися піднятися новозеландець Е. Хілларі і непальський шерп Н. Тенсінг. Таким чином, на суші не залишилося більше земель, які були б недоступні людині. Але все ще була слабо вивченою природа полярних районів, особливо Антарктиди, залишався переважно невідомим рельєф дна Світового океану, досить таємничим уявлявся світ океанічних пучин.

І хоча кожен з названих об'єктів вимагав нестандартних підходів для їх дослідження, вчені та спеціалісти все-таки зуміли розв'язати низку складних матеріально-технічних та фінансових проблем для гарантування безпечної роботи відповідних науково-дослідницьких експедицій. Так, на льодах Арктики були організовані регулярні дрейфуючі станції "Північний полюс", в Антарктиді — споруджені різними країнами світу постійно діючі станції зі змінними колективами полярників, А для дослідження рельєфу океанічного дна стали широко застосовувати радіолокацію. В1960 р. батискаф "Трієст", в якому знаходилися французи Ж. Пікар і Д. Уолш, опустився на самісіньке дно Маріанського жолоба — на глибину 10 916 м.

І коли врешті вся природа Землі та її складові компоненти були в основному вивчені, численним дослідникам природи не довелося нудьгувати без роботи, бо майже одночасно в багатьох регіонах світу стали досить гострими екологічні проблеми, а деякі з них згодом набули глобального розмаху. Зважаючи на дану обставину, зараз дуже важливим об'єктом дослідження географії стали освоєні землі з великою кількістю населення і багатогалузевим господарством. Нині все частіше головним завданням учених є не тільки глибоке дослідження природи, а й розробка оптимальних варіантів використання природних ресурсів, конструктивне перетворення природи. Це передбачає застосування нових принципів організації наукових досліджень і методів одержання та обробки інформації про природні явища, способів теоретичного узагальнення і прогнозування.

Високий рівень індустріалізації, розростання міст і технізація всіх сфер життя в найбільш розвинених державах земної кулі визначають складні взаємовідносини людини і природи. Якщо раніше географи відкривали невідомі землі, то зараз перед ними, як і перед іншими вченими, постало інше завдання — врятувати нашу планету від нерозумного використання її багатств, тобто від нераціонального природокористування в умовах небувалого навантаження на природу. Географія на сучасному етапі займається перш за все охороною природного середовища, тобто ландшафтного різноманіття нашої планети, проблемою взаємодії суспільства та природи. Зусилля багатьох географів у наш час все більше спрямовуються на вивчення екологічних проблем. Екологія — новий перспективний землезнавчий напрям науки. В перекладі з грецької "екос" — дім, "логос" — наука, тобто наука про дім, яким є для всього людства наша унікальна Земля,

Своїми чималими успіхами за останні десятиріччя географія великою мірою завдячує широкому співробітництву вчених багатьох країн світу. Особливо це проявилося в період виконання різних міжнародних наукових програм, комплексного дослідження великих просторів Світового океану та Антарктиди. В умовах глобального впливу антропогенної діяльності людей на довкілля, появи ознак загальної екологічної кризи на Землі тенденція до об'єднання зусиль для запобігання екологічній катастрофі різних народів стає все виразнішою і більш дійовою. Широке застосування в географії знаходить нова техніка спостережень та комп'ютерне опрацювання результатів досліджень. І все ж традиційне описування природи різних частин світу і окремих регіонів не втратило свого значення, воно продовжує давати неоціненну інформацію. Експедиційні дослідження нині проводяться на значних площах суходолу та океану. Великого значення набули комплексні стаціонарні фізико-географічні (ландшафтні) дослідження.

На сучасному етапі водночас із процесом диференціації науки відбувається її інтеграція. Успіхи галузевих дисциплін синтезуються в загальному землезнавстві, ландшафтознавстві, соціальній та економічній географії. З розвитком загального землезнавства пов'язані великі досягнення в пізнанні глобальних і поясно-зональних закономірностей диференціації географічної оболонки і розробка на її основі заходів щодо раціонального використання природних умов і ресурсів та охорони навколишнього середовища.

Одним з найвидатніших досягнень цього періоду був запуск у космос корабля "Восток" з Ю.О. Гагаріним на борту, здійснений в Радянському Союзі 12 квітня 1961 р. Вперше в історії планети людина вирвалася за межі земного тяжіння і опинилася в безкраїх просторах Всесвіту. Менше ніж за півтори години навколосвітньої космічної подорожі космонавт облетів Землю, на пізнання природи якої людство витратило століття. В липні 1969 р. був здійснений успішний політ пілотованого космічного корабля "Аполон -11" на Місяць. Нейл Армстронг, американський астронавт, який першим ступив на поверхню іншого небесного тіла — супутника Землі, сказав при цьому слова, що увійшли в історію як афоризм: "Це маленький крок однієї людини, але гігантський стрибок усього людства".

Цікаво, що в підготовку і здійснення обох грандіозних космічних подорожей вагомий внесок зроблено вченими, які народилися і виросли в Україні. Так, головним конструктором перших космічних кораблів став академік С.П. Корольов, життєвий шлях якого розпочався в м. Житомирі. А уродженець м. Полтави Ю.В. Кондратюк вперше у світі розробив теорію посадки на Місяць. Він, зокрема, математично обґрунтував, що відокремлення посадочно-злітного модуля від корабля-матки є найкращим способом для контакту з великими небесними тілами. Саме цю оригінальну ідею нашого вченого-самоука було успішно реалізовано в СІЛА.

Космічні дослідження відіграють важливу роль у сучасному пізнанні природи нашої планети та її екологічних проблем. З космосу спостерігають за погодою, ведуть пошуки корисних копалин, оцінюють стан природних ресурсів, вивчають рухи земної кори. Завдяки космічним знімкам створюються точні географічні карти земної поверхні, розгадуються таємниці Землі. Космічне землезнавство — нова галузь, що швидко розвивається.

І хоча вивчення Землі з космосу та його активне освоєння розпочалося зовсім недавно, вчені та спеціалісти вже зараз наполегливо працюють над проектами пілотованих польотів до інших планет. Цілком ймовірно, що цією планетою буде Марс, бо фізичні умови на його поверхні найбільш придатні для тимчасового перебування там космонавтів чи астронавтів. Втім, хтозна — можливо, в майбутньому посланці Землі зможуть пристосуватися до незвичних марсіанських умов і назавжди оселяться на цій планеті. Або спробують змінити кліматичні умови найгарячішої планети Венери на близькі до земних... У будь-якому випадку можна не сумніватися в тому, що наш світ перебуває тепер на порозі нової епохи великих відкриттів і досліджень невідомих земель, тільки цього разу вони будуть зроблені на інших небесних тілах Сонячної системи.

Контрольні запитання і завдання

1. Який внесок у географію належить грецьким натурфілософам?

2. Які основні здобутки давньої картографії та що їм характерне?

3. Що властиве геоцентричній системі?

4. Що характерне геоцентричній системі та яке її значення для географії?

5. Що таке "ойкумена"?

6. Які географічні відкриття належать до великих і чому? Дайте їх коротку характеристику.

7. Що ви знаєте про подорожі М. Миклухо-Маклая?

8. Які європейські вчені зробили вагомий внесок у становлення і розвиток землезнавства?

9. Назвіть прізвища вчених XIX ст., роботи яких стали основою для розвитку наукової географії.

10. Назвіть найважливіші здобутки географії у XX ст.

11. Дайте коротку характеристику розвитку вітчизняної географії.

12. Чому сучасну географію називають ще новою географією?

13. Чому на сучасному етапі розвитку географії вчені все більше уваги приділяють дослідженню екологічних проблем Землі та її окремих регіонів?

14. Чому географія, незважаючи на свій солідний вік, продовжує бути актуальною наукою?