Філософія - Пазенок В.С. - 3. Філософська проблемологія

Основні завдання філософської проблемологїї - здійснення рефлексії над теоретичним феноменом "проблема", виявлення різних аспектів її розуміння, з'ясування проблематичності знання, його парадоксів і антиномій (суперечностей). Особливе значення має дослідження соціальних проблем, причин і недоліків цивілізаційних криз, виявлення шляхів та засобів їх розв'язання. Наукове, раціональне дослідження проблем в усьому спектрі їх існування і виявів не просто розширює і збагачує філософське знання, науку загалом, а й поглиблює її розуміння, сприяє формуванню сучасної культури, вдосконалює практику суспільної дії в проблемно-кризових ситуаціях"

3.1. Загальна характеристика теорії проблем

Філософія є проблемною дисципліною. Стосовно особливостей філософських проблем X. Ортеги-і-Гасета зауважував: "Філософська проблема безмежна не лише за обсягом - адже вона охоплює все без винятку, але і за своєю проблемною інтенсивністю. Це... абсолютна проблема""

Особливість філософського мислення як проблемного полягає в тому, що воно розгортається в просторі незмінно значущих (і в цьому сенсі постійних, інваріантних, обов'язкових) питань, і водночас безперервно оновлюється під впливом породжуваних новими історичними епохами обставин, якісно вищого рівня знання. Наприклад, проблеми життя і смерті, які в традиційній філософії розглядалися як цілком природні, для сучасної філософії набувають нового значення - "штучного продовження життя" (клонування) або "добровільної м'якої смерті" (евтаназія). Творчий характер людської свідомості, здатної утворювати нові реальності, зумовлює безперервний процес породження "іншого", незвичного, що викликає потребу його осмислення і розумного використання не лише у практичному, але й у широкому світоглядному сенсі. Будь-яка проблема набуває філософського характеру, коли вона піднімається до світоглядних висот, осмислюється відповідно до кантівських настанов: "на що можу сподіватись?", "що я маю робити?".

Спроба перерахувати філософські проблеми, породжені сучасним розвитком науки, культури, техніки, інформаційного суспільства, заздалегідь приречена на невдачу, адже їх безліч. їх перелік і розуміння істотно відрізняються в різних філософських системах. Навіть у європейській філософській культурі спостерігаються суттєві відмінності між "континентальною філософією" (Німеччина, Франція, Польща, Іспанія) та "острівною філософією" (Велика Британія, Шотландія). Свій реєстр актуальних проблем складають і українські філософи. Особливості історичної долі України, специфіка політичного, соціального, культурного життя "транзитного суспільства" зумовлюють загострену увагу до проблеми подальших шляхів розвитку української держави в новій системі соціальних координат.

Зміст філософської проблематики відповідає сенсу терміна "проблема". Давні греки називали цим словом певну трудність, яку неможливо однозначно подолати. У контексті сучасної проблемології проблема - певна сукупність завдань, які потребують нестандартного розв'язання і перебувають в евристичній (пізнавальній) ситуації, для якої характерні неоднозначність, можливість альтернативних варіантів. Проблемологія покликана охарактеризувати, систематизувати, класифікувати проблеми, а також коректно сформулювати конкретну проблему, описати її, пояснити причини виникнення, визначити можливі шляхи і засоби її розв'язання.

Виникнення будь-якої проблеми - світоглядної, наукової, моральної, політичної, економічної, соціальної - зумовлюється об'єктивними і суб'єктивними причинами. Філософи здавна зазначали, що проблема є неодмінною властивістю людського буття і діяльності. Проблематичність мислення віддзеркалює суперечність цього буття, непередбачуваність людських вчинків, наявність невизначеності в їх змісті. Проблематичність буття є онтологічною основою його осмислення в найрізноманітніших філософській, науковій, художній, релігійній та інших формах. Як зазначав французький філософ Ж. Дельоз, "проблематичність є водночас і об'єктивною категорією пізнання, і цілком об'єктивною категорією буття" ("Логіка сенсу", 1969). На думку українського філософа В. Куценка, об'єктивний зміст проблем соціального буття зумовлює необхідність їх вирішення, а також "характер биття пульсу життя всього суспільного організму".