2.5.1. Визначення потенційної засміченості полів (облік засміченості ґрунту насінням бур'янів)
Потенційною засміченістю полів називають кількість насіння бур'янів або їх вегетативних зачатків на одиницю площі, що міститься в певному шарі ґрунту. Одиницями виміру цього показника є шт./м2, або млн. шт./га. Існує кілька способів визначення потенційної засміченості полів: механічний, біологічний та розрахунковий. Визначаючи потенційну засміченість полів, важливо виділяти загальну кількість фізично нормального насіння та її складових частин: схожої частини і насіння, що перебуває в спокої.
Для визначення потенційної засміченості поля механічним способом восени після основного обробітку ґрунту або навесні беруть зразок ґрунту масою 1 кг, який складають з окремих проб, відібраних з певної глибини рівномірно по двох діагоналях поля. При площі поля понад 100 га відбирають 80 рівновеликих проб, при розмірі поля 50-100 га - 60, а на площі до 50 га - 30 проб. Відбір проводять із шарів товщиною 10 см, тобто в орному шарі виділяють три частини: 0-10 см, 10-20 см і 20-30 см. Ці частини ділять навпіл - на дві наважки по 500 г, відділяючи насіння з кожної на сита з отворами 0,25 мм у воді. Підрахунок фізично нормального (виповненого) насіння роблять на білому папері, надавлюючи на нього злегка шпателем, не враховуючи при цьому порожні оболонки.
Потім по 50-100 виділених з ґрунту нормальних насінин у 4-х повторностях висівають у чашки Петрі на ложе з трьох шарів фільтрувального паперу, змоченого 10 мл води, і вміщують у термостат для пророщування при температурі +20 - +25°С протягом 30 днів.
Облік пророщених насінин проводять через 3-5 днів наростаючим підсумком. Щоб уникнути алелопатичних взаємовпливів насіння різних видів, висіяних в одну чашку Петрі, а також ураження насіння хворобами кожні 5 днів у чашках замінюють паперове ложе. Для пророщування насіння зручно використовувати апарат Якобсе-на. Після закінчення пророщування в чашки наливають 10 мл 0,5% розчину хлорфе-нілтетразолію хлористого і через 24 год експозиції в темному термостаті при температурі +20°С визначають при 10-кратному збільшенні після роздавлювання насінних оболонок кількість мертвих насінин з коричневим вмістом, а також насіння, що перебуває в ендогенному спокої (тканини забарвлюються в червоний колір), і тверде насіння в екзогенному спокої з білим кольором тканин.
Щоб розрахувати кількість насіння бур'янів на 1 га, результати обліку пророщування насіння з двох наважок порівнюють між собою. Якщо розходження не перевищує + 5%, дані двох наважок складають, а одержана сума й буде кількістю схожих насінин у мільйонах штук на 1 га в шарі 0-10 см.
Визначаючи біологічним способом потенційну засміченість полів, зразки ґрунту певної маси сіють шаром 2-3 см у чашки Петрі й пророщують при температурі +20 -+22°С. Сходи підраховують протягом 30-днів днів. Потім кількість сходів виражають у млн. шт./га в певному шарі ґрунту, що й буде величиною його потенційної засміченості схожим насінням бур'янів. При цьому загальна кількість насіння бур'янів у ґрунті залишається невідомою.
Оцінку потенційної забур'яненості ріллі проводять за шкалою (табл. 5).
Таблиця 5
Шкала оцінювання величини потенційної забур'яненості ріллі, млн. шт./га в орному шарі
Бали | Ступінь забур'яненості | Інтервали значень | ||
Загальна кількість фізично нормального насіння | Схоже насіння | Кількість бруньок на органах вегетативного розмноження | ||
1 | Низький | 10 | 2 | 0,1 |
2 | Середній | 10-50 | 2-10 | 0,1-0,5 |
3 | Високий | > 50 | > 10 | > 0,5 |
2.5.3. Визначення фактичної забур'яненості посівів
2.6. Інтегрована система захисту від бур'янів. Класифікація заходів захисту від бур'янів
2.6.1. Агротехнічні заходи
2.6.2. Хімічні заходи захисту сільськогосподарських культур від бур'янів
2.6.3. Класифікація і характеристика гербіцидів
2.6.4. Способи та строки внесення гербіцидів
2.6.5. Характеристика та застосування найбільш поширених гербіцидів
2.6.6. Охорона навколишнього середовища при застосуванні гербіцидів та їх детоксикація
3. СІВОЗМІНИ В ЗЕМЛЕРОБСТВІ УКРАЇНИ