Землеробство - Гудзь В.П. - 2.5.1. Визначення потенційної засміченості полів (облік засміченості ґрунту насінням бур'янів)

2.5.1. Визначення потенційної засміченості полів (облік засміченості ґрунту насінням бур'янів)

Потенційною засміченістю полів називають кількість насіння бур'янів або їх вегетативних зачатків на одиницю площі, що міститься в певному шарі ґрунту. Одиницями виміру цього показника є шт./м2, або млн. шт./га. Існує кілька способів визначення потенційної засміченості полів: механічний, біологічний та розрахунковий. Визначаючи потенційну засміченість полів, важливо виділяти загальну кількість фізично нормального насіння та її складових частин: схожої частини і насіння, що перебуває в спокої.

Для визначення потенційної засміченості поля механічним способом восени після основного обробітку ґрунту або навесні беруть зразок ґрунту масою 1 кг, який складають з окремих проб, відібраних з певної глибини рівномірно по двох діагоналях поля. При площі поля понад 100 га відбирають 80 рівновеликих проб, при розмірі поля 50-100 га - 60, а на площі до 50 га - 30 проб. Відбір проводять із шарів товщиною 10 см, тобто в орному шарі виділяють три частини: 0-10 см, 10-20 см і 20-30 см. Ці частини ділять навпіл - на дві наважки по 500 г, відділяючи насіння з кожної на сита з отворами 0,25 мм у воді. Підрахунок фізично нормального (виповненого) насіння роблять на білому папері, надавлюючи на нього злегка шпателем, не враховуючи при цьому порожні оболонки.

Потім по 50-100 виділених з ґрунту нормальних насінин у 4-х повторностях висівають у чашки Петрі на ложе з трьох шарів фільтрувального паперу, змоченого 10 мл води, і вміщують у термостат для пророщування при температурі +20 - +25°С протягом 30 днів.

Облік пророщених насінин проводять через 3-5 днів наростаючим підсумком. Щоб уникнути алелопатичних взаємовпливів насіння різних видів, висіяних в одну чашку Петрі, а також ураження насіння хворобами кожні 5 днів у чашках замінюють паперове ложе. Для пророщування насіння зручно використовувати апарат Якобсе-на. Після закінчення пророщування в чашки наливають 10 мл 0,5% розчину хлорфе-нілтетразолію хлористого і через 24 год експозиції в темному термостаті при температурі +20°С визначають при 10-кратному збільшенні після роздавлювання насінних оболонок кількість мертвих насінин з коричневим вмістом, а також насіння, що перебуває в ендогенному спокої (тканини забарвлюються в червоний колір), і тверде насіння в екзогенному спокої з білим кольором тканин.

Щоб розрахувати кількість насіння бур'янів на 1 га, результати обліку пророщування насіння з двох наважок порівнюють між собою. Якщо розходження не перевищує + 5%, дані двох наважок складають, а одержана сума й буде кількістю схожих насінин у мільйонах штук на 1 га в шарі 0-10 см.

Визначаючи біологічним способом потенційну засміченість полів, зразки ґрунту певної маси сіють шаром 2-3 см у чашки Петрі й пророщують при температурі +20 -+22°С. Сходи підраховують протягом 30-днів днів. Потім кількість сходів виражають у млн. шт./га в певному шарі ґрунту, що й буде величиною його потенційної засміченості схожим насінням бур'янів. При цьому загальна кількість насіння бур'янів у ґрунті залишається невідомою.

Оцінку потенційної забур'яненості ріллі проводять за шкалою (табл. 5).


Таблиця 5

Шкала оцінювання величини потенційної забур'яненості ріллі, млн. шт./га в орному шарі

Бали

Ступінь забур'яненості

Інтервали значень

Загальна кількість фізично нормального насіння

Схоже насіння

Кількість бруньок на органах вегетативного розмноження

1

Низький

10

2

0,1

2

Середній

10-50

2-10

0,1-0,5

3

Високий

> 50

> 10

> 0,5

2.5.2. Визначення засміченості органічних добрив життєздатним насінням бур'янів
2.5.3. Визначення фактичної забур'яненості посівів
2.6. Інтегрована система захисту від бур'янів. Класифікація заходів захисту від бур'янів
2.6.1. Агротехнічні заходи
2.6.2. Хімічні заходи захисту сільськогосподарських культур від бур'янів
2.6.3. Класифікація і характеристика гербіцидів
2.6.4. Способи та строки внесення гербіцидів
2.6.5. Характеристика та застосування найбільш поширених гербіцидів
2.6.6. Охорона навколишнього середовища при застосуванні гербіцидів та їх детоксикація
3. СІВОЗМІНИ В ЗЕМЛЕРОБСТВІ УКРАЇНИ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru