Філософія історії - Бойченко І.В. - Примітки

філософія історії як галузь пізнання; об'єкт філософії історії; предмет філософії історії; історія як процес розвитку загалом; історія як процес розвитку суспільства; історія як минуле; історія як галузь знань; класична філософія історії; некласична філософія історії; філософія історії як стадія філософського пізнання; філософія історії як структурний елемент філософського знання; соціально-філософський розгляд історії; загальносоціологічний аналіз історії; спеціально-історичне вивчення історії; філософія історії як історіософія; філософія історії як історична гносеологія; філософія історії як методологія історичного пізнання.

Завдання та запитання

1. Що становить об'єкт філософії історії?

2. Виокремте основні значення терміна "історія"; дайте їх загальну характеристику.

8. У чому полягає своєрідність історії як процесу розвитку загалом?

4. Охарактеризуйте основні особливості історії як процесу розвитку суспільства.

б. Розкрийте основні змістові характеристики історії як минулого.

6. Що таке історія як галузь знань? З'ясуйте її основні риси.

7. Чим відрізняються філософські знання про минуле від спеціально-наукових?

8. Дайте аналіз гегелівського розуміння співвідношення історії з іншими формами історіографії.

9. Яким чином переосмислюються об'єкт і предмет історичного пізнання при переході від класичної до некласичної філософії історії?

10. У чому виявляється специфіка інтерпретації об'єкта та предмета історичного пізнання засновниками марксизму та позитивізму?

11. Як трактують об'єкт і предмет історичного пізнання представники наукобіжного напрямку філософії історії?

12. Що властиве наукоцентричній традиції тлумачення об'єкта і предмета історичного пізнання?

18. У чому полягає специфіка постановки питання про об'єкт і предмет історичного пізнання в сучасній філософії історії?

14. Як змінюються місце і роль філософії історії в системі філософського знання на різних етапах розвитку відповідного макроінди-віда історії?

15. Дайте характеристику філософії історії як структурного компонента загальної системи філософських знань.

16. Розкрийте характер співвідношення філософсько-історичного, соціально-філософського та загальносоціологічного підходів до вивчення історичного розвитку.

17. Як співвідносяться філософія історії та історична наука?

18. Дайте загальну характеристику взаємозв'язку історичної онтології, історичної гносеології та методології історії.

19. Розкрийте сутність, особливості предмета та основні завдання історіософії.

20. У чому полягає своєрідність теорії історичного пізнання?

21. Як співвідносяться історична гносеологія та історична епістемологія?

22. Чим відрізняється онтологічний та гносеологічний розгляд законів історії?

28. Як співвідносяться методологія історії та теорія історичного процесу?

24. Охарактеризуйте структуру сучасної методології історії та її основні складові.

26. Розгляньте основні напрями реалізації методологічної функції філософії історії.

Примітки

1 Гулыга А. В. История как наука // Философские проблемы исторической науки. — М.: Наука, 1969. — С. 7.

2Маркс К„ Енгельс Ф. Німецька ідеологія // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 3. — С. 16.

3 Гегель Г. В. Ф. Лекции по философии истории. — СПб.: Наука, 1993. — С. 119.

4 Риккерт Генрих. Науки о природе и науки о культуре. — СПб.: Образование, 1911. — С. 96.

5 Там само. — С. 126.

6 Кассирер Эрнст. Лекции по философии и культуре // Культурология. XX век: Антология. — М.: Юрист, 1995. — С.120.

7 Маркс К., Енгельс Ф. Святе сімейство або Критика критичної критики. Проти Бруно Бауера і компанії // Маркс К., Енгельс Ф.Твори. — Т. 2. — С.98.

8 Енгельс Ф. Д.У. Ламплу. 11 квітня 1893 р. // Там само. — Т. 39. ~ С. 54.

9 Соловйов Э. Ю. Судьбическая историософия М. Хайдеггерл // Солов-йов Э. Ю. Прошлое толкует нас: (Очерки по истории философии и культуры). — М.: Политиздат, 1991. — С. 363.

10 Там само. — С. 382.

11 Гулыга А. В. История как наука. — С. 8.

12 Коллінгвуд Робін Дж. Ідея історії. — К.: Основи, 1996. — С. 56.

13 Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истории. — СПб.: Наука, 1993. — С. 57.

14 Там само. — С. 59

15 Там само. — С. 60.

16 Там само. — С. 61.

17 Там само. — С. 62.

18 Там само.

19 Там само. — С. 70.

20 Там само. — С. 124.

21 Швейцер Альберт. Культура и этика: философия культуры. Часть вторая // Швейцер Альберт. Благоговение перед жизнью. — М.: Прогресс, 1992. — С. 165

22 Швейцер Альберт. Культура и этика. — М.: Прогресс, 1973. — С. 37.

23 Енгельс Ф. Карл Маркс. "До критики політичної економії" // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 13. — С. 461.

24 Конт Огюст. Дух позитивной философии // Западноевропейская социология XIX века. Тексты. О. Конт. Г. Спенсер. Д.С. Милль. — М.: МУБиУ, 1996. — С. 66.

25 Там само. — С. 87.

26 Там само. — С. 56.

27 Там само.

28 Риккерт Генрих. Границы естественнонаучного образования понятий: Логическое введение в исторические науки. — СПб.: Наука, 1997. — С. 398.

29 Виндельбанд Вильгельм. Философия культуры и трансцендентальный идеализм //Виндельбанд Вильгельм. Избранное: Дух и история. — М.: Юрист, 1995. — С. 17.

30 Дилътей В. Введение в науки о духе // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX—XX вв.: Трактаты, статьи, эссе. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. — С. 110.

31 Тем само. — С. 117.

32 Барт П. Философия истории как социология. — СПб.: С-Петербургская электропечатня, 1902. — С. 2.

33 Там само. — С. 3.

34 Там само. — С. 7.

35 Там само. — С. 8.

36 Плеханов Г.В. О книге г. Риккерта // Плеханов Г.В. Избранные философские произведения: В 5 т. —М.: Политиздат, 1957. — Т. 3. — С. 615.

37 Гегель Г. В. Ф. Философия права. — М.: Мысль, 1990. — С. 56.

38 Гегель Г. В. Ф. Лекции по философии истории. — С. 102.

39 Гегель Г. В. Ф. Система наук: Частьі.: Феноменология духа. — С. 256.

40 Там само.

41 Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли. — М.: Ди Дик, 1994. — С. 532—585.

42 Тютчев ФЛ. Лирика. — М.: Наука, 1966.— Т. 1. — С. 36.

43 Гегель Г. В. Ф. Лекции по философии истории. — С. 79.

44 Бердяев Николай. Смысл истории. — М.: Мысль, 1990. — С. 5.

45 Філософія. Навчальний посібник. — К.: Вікар, 1997. — С. 6.

46 Райнер Мария Рильке. Новые стихотворения. Новых стихотворений вторая часть. — М.: Наука, 1977. — С. 271.

47 Барт П. Философия истории как социология. — С. 6; Трельч Эрнст. Историзм и его проблемы. — М.: Юрист, 1994. — С. 57—68; Кимелев Ю. А. Философия истории. Системно-исторический очерк // Философия истории: Антология. — М.: Аспект-Пресс, 1995. — С. 3—19.

48 Тартакове кий Маркс. Историософия. — М.: Прометей, 1993. — 334 с; Гутов Е.В. Историософия // Современный философский словарь. — Москва; Бишкек; Екатеринбург: Одиссей, 1996. — С. 240—246; Соловьев Э. Ю. Судьбическая историософия М.Хайдеггера // Соловьев Э. Ю. Прошлое толкует нас (Очерки по истории философии и культуры). — М.: Политиздат, 1991. — С. 346—388

49 Хайде г г ер Мартин. Бытие и время. — М.: Асі Маедіпет, 1997. — С. 372—404; Гайденко П. П. Прорыв к трансцендентному: Новая онтология XX века. — М.: Республика, 1997. — 495 с; Основы онтологии: Учебное пособие. — СПб.: Изд-во С-Петербург. ун-та, 1997. — С. 176—276

50 Бердяев Николай. Смысл истории.— М.: Мысль, 1990. — С. 16; Эрн В. Ф. Основная мысль второй философии Джоберти // Эрн В. Ф. Сочинения. — М.: Правда, 1991. Щоправда, Ерн взагалі виносить проблематику метафізики історії за межі філософсько-історичного пізнання. "Проблема метафізики історії, — писав він, — не збігається з проблемою філософії історії. Філософія історії має справу з феноменом історії. Вона розглядає історію як факт і намагається осмислити та впорядкувати його, викриваючи в ньому якусь вищу ідеальну оформленість. Вона або шукає чисельних законів історичного розвитку, або констатує хоча б з приблизністю якийсь ейдетичний план історії, або підходить до поняття історії з теоретико-пізнавальною проблематикою і філософію історії розуміє як теорію історичного пізнання. В усіх своїх видах філософія історії — всього лише другий поверх історичного дослідження... Тому філософ історії не виходить за межі феномена історії. Він вивчає глибші, абстрактніші, загальніші або, в кращому випадку, ейдетичніші риси цього феномена порівняно з детальним, частковим, відокремленим вивченням історика-дослідника, але все ж феномен історії є те, що тримає у своїх межах і розбудовуючу, й дедукуючу, і навіть "міфотворчу" думку філософа історії. Поняття метафізики історії...формальним чином відрізняється від філософії історії, негативно — своєю незалежністю від феномена історії, позитивно — своєю зверненістю до ноумена історії. Метафізика історії... зайнята не феноменом історії й не пошуками інтелігібельних пояснень якої-небудь частини або якої-небудь сторони цього феномена, а докоріннішим і глибоким питанням про сутність самого поняття історії й про метафізичну можливість самого феномена історії". (Там само. — С. 448—449).

51 Хаидеггср Мартин. Бытие и время. — С. 372—404.

52 Барт П. Философия истории как социология. — С. 8; Трельч Эрнст. Историзм и его проблемы. — С. 29—56.

53 Кимелев Ю. А. Философия истории. Системно-исторический очерк. — С. 5.

54 Риккерт Генрих. Философия истории // Риккерт Генрих. Философия жизни. — К.: Ника-Центр. Вист-С, 1998. — С. 246—247.

55 Там само. — С. 226.

56 Там само. — С. 227.

57 Маркс К. Вступ (3 економічних рукописів 1857—1858 pp.) // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 12. — С. 692.

58 Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 3. — С. 42.

59 Трельч Эрнст. Историзм и его проблемы. — С. 60.

60 Там само.

61 Платон. Федон // Платон. Діалоги. — К.: Основи, 1995. — С. 274—275.

62 Ортега-иГассет Хосе. Восстание масс // Ортега-и-Гассет Хосе. Дегуманизация искусства и другие работы. Эссе о литературе и искусстве. Сборник. — М.: Радуга, 1991. — С. 104.

63 Арон Раймон. Этапы развития социологической мысли. — М.: Прогресс. Универс, 1993. — С. 18.

64 Миллс Чарльз Райт. Социологическое воображение. — М.: Стратегия, 1998. — С. 165.

65 Губман Б. Л. Смысл истории: Очерки современных западных концепций. — М.: Наука, 1991. — 191 с.

66Гегель Г. В. Ф. Философия истории // Гегель Г.В.Ф. Сочинения: В 14 т. — М.; Л.: Соцэкгиз, 1935. — Т. 8. — С. 17.

67 Гессе Герман. Мировая история // Гессе Герман. Собрание сочинений: В 8 т.— М.: ТКО ACT. Харьков: Фолио, 1996. — Т. 8. — С. 64—55.

68 Кисельов Л. В. Тільки двічі живемо. — К.: Дніпро, 1991. — С. 165.

69 Батищев Г. С. Деятельная сущность человека как философский принцип // Проблема человека в современной философии. — М.: Наука, 1969. — С. 93.

70 Ирибаджаков Николай. Клио перед судом буржуазной философии: К критике современной идеалистической философии истории. — М.: Прогресс, 1972. - С. 147-148.

71 Франк С. Л. Духовные основы общества: Введение в социальную философию // Франк С. Л. Духовные основы жизни общества. — М.: Республика, 1992. - С. 30.

72 Лооне Ээро. Современная философия истории. — Таллин: Ээсти Раа-

Мат, 1980.-С.10-74.

73 Колінгвуд Робін Дж. Ідея історії. — С. 54.

74 Там само. — С. 56.

75 Там само.

76 Поппер Карл. Злиденність історицизму. — К.: Абрис, 1994. — С. 134.

77 Там само.

78 Ирибаджаков Николай. Клио перед судом буржуазной философии. -С. 177.

79 Озадовська Л.В. Методологія // Українська Радянська Енциклопедія В 12 т. — К.: Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6. — С. 480.

80 Копнин П.В. Логические основы науки. — К.: Наук, думка, 1968. -С. 221.

81 Копнин П.В. Философские идеи В. И. Ленина и логика. — М.: Наук* 1969. — С. 52.