некласична філософія історії; плюралізм філософсько-історичних підходів; полісемантичність філософсько-історичних понять; мультиплікативний поворот; всесвітня історія як нелінійна послідовність цивілізацій; традиційні цивілізації; техногенні цивілізації; постіндустріальні цивілізації; інформаційні цивілізації; постнекласична філософія історії; монадологічне розуміння історії; тоталлогічне розуміння історії.
Завдання і запитання
1. Чи відрізняються етапи формування некласичної філософії та зрілості некласичної філософії? Якщо ні — чому? Якщо — так, то чим? Поясніть свою позицію.
2. Які наріжні відмітні ознаки зрілої некласичної філософії історії можна назвати? Охарактеризуйте їх.
3. Які підходи у системі некласичного філософсько-історичного мислення постають у значенні комплементарних і лейтмотивних?
4. Чи відрізняється тлумачення цивілізації на стадії становлення і на стадії розвитку некласичної філософії історії?
5. У чому виявляється розширення семантичного поняття "цивілізація"?
6. Розкрийте нові грані співвідношення цивілізації та культури на етапі розвитку некласичної філософії історії.
7. Куди слід віднести трактування цивілізації Морганом—Енгельсом — до класичного чи некласичного етапу філософії історії?
8. Що таке мультиплікативний поворот як домінуюча тенденція некласичних цивілізаційних досліджень?
9. Охарактеризуйте з позицій некласичного філософсько-історичного мислення основні риси традиційних цивілізацій та їхні місце і роль у всесвітньо-історичному процесі.
10. Що властиве нелінійному трактуванню техногенних цивілізацій?
11. Як співвідносяться постіндустріальні та інформаційні цивілізації?
12. Розкрийте специфіку постнекласичного філософсько-історичного підходу до вивчення розвитку людства.
13. У чому полягає якісна відмінність монадологічного розуміння історії від попередніх форм її розуміння?
14. Розкрийте зміст та основні значення поняття "монада історії".
15. Охарактеризуйте основні етапи розвитку монадологічного філософування.
16. У чому виявляється монадологічна незавершеність концепцій Данилевського, Шпенглера і Тойнбі?
17. Чим характеризується тоталлогічний підхід у дослідженні історії?
Примітки
1 Цедік О.І. Цивілізація //Українська Радянська Енциклопедія: У 12 т. — К.: Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12. — С. 214.
2 Див.: Філософський словник: За ред. В.І. Шинка рука. — 2-ге вид. — К.: Головна редакція УРЕ, 1986. — С. 753.
3 Там само.
4 Советский энциклопедический словарь. — 4-е изд. — М.: Сов. энциклопедия, 1989.— С. 1478.
5 Философский энциклопедический словарь. — 2-е изд. — М.: Сов. энциклопедия, 1989 — С. 733.
6 Див.: Гизо Ф. История цивилизации в Европе (фрагменты) //Европейский альманах. История. Традиции. Культура. — М.: Наука, 1990. — С. 64—68.
7 Бокль Г. Т. История цивилизации в Англии. — СПб.: Б. и., 1863. — 469 с.
8 Морган Льюис Г. Древнее общество или исследование линий человеческого прогресса от дикости через варварство к цивилизации. — Л.: Изд-во Ин-та народов Севера ЦИК СССР, 1934. — С. 3.
9 Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності і держави //Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 21. — С. 27—29.
10 Там само. — С. 29—31.
11 Там само. — С. 31—32.
12 Див.: Массон В. М. Первые цивилизации. — Л.: Наука, 1989. — С. 8.
13 Докладніше про це див.: Там само. — С. 8—12. м Там само. — С. 124.
18 Див.: Дилигенский Г. Г. "Конец истории" или смена цивилизаций? // Вопр. философии. — 1991. — № 3. — С. 81—35.
16 Там само. — С. 33.
17 Див.: Греисон Дж. К. мл., О'Дел К. Американский менеджмент на пороге XXI века. — М.: Экономика, 1991. — С. 97—118; 266—319.
18 Степин В. Философия ненасилия и будущее цивилизации //Коммунист. — 1991__№ 2. — С. 54.
19 Там само. — С. 55.
20 Там само.
21 Там само. — С. 58.
22 Тойнби А. Дж. Постижение истории. — М.: Прогресс, 1991. — С. 560.
23 Там само. — С. 560—561.
24 Там само. — С. 82.
25 Рыжко В. А. Проектно-интерпретативнал функция постнеклассической науки // Постнекласичні дослідження. — К.: ЦГО НАН України, 1995. — С. 212—229; Лукьянец В. С. Постмодернистское мышление — мышление XXI века? // Там само. — С. 239—257; Добронравова Я. С Нелинейное мышление в постнеклассической науке // Там само. — С. 184—198.
26 Гомілко О. Є. Суб'єктивність об'єкта в сучасній духовній ситуації // Тіш само. — С. 275—276; Бондарчук І. А. Діалектика чи постдіалектичне мислення //Там само. — С. 277—279.
27 Батина И. Л. Космизм, экологическая проблема, новая наука //Там само. — С. 264—275; Нестерова М. О. Синергетичний та холономний підходи в переосмисленні зв'язку "людина—космос" //Там само. — С. 280—282.
28 Боиченко I. В. Нелінійна соціальна філософія: цивілізація як монада історії //Філософські студії Київського університету. — Вип. 1. — К., 1995. — С. 61—90; Філософія: Навч. посібник /І.Ф. Надольний, В.П. Андрущен-ко,І.В. Бойченко, В.П. Розумний та ін.; за ред І.Ф. Надольного. — К.: Вікар, 1997. — С. 383—404.
29 Кизима В. В. Человекомирная тотальность. Постнеклассический манифест //Totallogy. Постнекласичні дослідження. — К.: ЦГО НАН України, 1995. — С. 311—340; Кизима В. В. Тота л логические аллюзии //Там само. — С. 20—105.
30 Див.: Мандукья-упанишада //Упанишады: В 3 кн. — М.: Наука; Ладомир, 1992. — Кн. 2. — С. 201—202.
31 Див.: Исаева Н. В. Шанкара и индийская философия. — М.: Наука, 1991. — С. 199; Вивекананда Свами. Четыре йоги //Вивекананда Свами. Практическая, веданта. — М.: Ладомир, 1993. — С. 173—288; Костючен-ко В. С. Вивекананда. — М.: Мысль, 1977. — С. 96—117; ШриАуробиндо Гхош. Синтез йоги. — СПб.: Алетейя, 1992. — С. 671; Интегральная йога Шри Ауробиндо. — М.: Никое, 1992. — С. 398.
32 Див.: Раббот Б. Монада //Философская энциклопедия. — М.: Сов. энциклопедия, 1964. — Т. 3. — С. 487—488.
33 Див.: Лосскии Н. О. Учение о перевоплощении //Лосский Н.О. Учение о перевоплощении. Интуитивизм. — М.: Изд. группа "Прогресс", 1992. — С. 106; 109—128.
34 Холл Мэнли П. Энциклопедическое изложение массонской, герметической, каббалистической и розенкрейцеровской символической философии. — Новосибирск: Наука, 1992. — С. 240.
35 Див.: Лосев А. Ф. Платон //Философская энциклопедия. — М.: Сов. энциклопедия, 1967. — Т. 4. — С. 264.
36 Кузанский Николай. Об ученом незнании //Кузанский Николай. Сочинения: В 2 т. — М.: Мысль, 1979. — Т. 1. — С. 51.
37 Там само. — С. 54, 56, 67, 72, 73 та ін.
38 Там само. — С. 110.
39 Там само. — С. 150—151.
40 Бруно Джордано. О причине, начале и едином //Бруно Д. Диалоги. — М.: Госполитиздат, 1949. — С. 291.
41 Там само. — С. 242.
42 Лейбниц Г£. Монадология //Лейбниц Г.В. Сочинения: В 4 т. — М.: Мысль, 1982. — Т. 1.—С. 413—414.
43 Там само. — С. 422, 413.
44 Див.: Там само. — С. 413.
46 Там само.
46 Там само. — С. 416.
47 Там само. — С. 424.
48 Гете И. В. Метаморфоз растений. Второй опыт. Введение //Гете И. В. Избранные сочинения по естествознанию. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1957. — С. 102.
49 Гете И. В. Философский этюд //Гете И.В. Избранные философские произведения. — М.: Наука, 1984. — С. 46.
50 Там само. — С. 47.
51 Гете ИЗ. Максимы и размышления //Там само. — С. 337.
52 Там само. — С. 356.
53 Там само. — С. 357.
54 Там само. — С. 356.
55 Гете И. В. Счастливое событие //Там само. — С. 56.
56 Гете И. В. Максимы и размышления — С. 362.
57 Там само. — С. 345.
58 Там само.
59 Гете ИЗ. Пояснение намерения // Там само. — С. 70.
60 Тойнбі розглядав цивілізації як вияви життя, що самі при цьому не е живими істотами. — Див.: Тойнби А. Постижение истории. — М.: Прогресе, 1991. — С. 89.
61 Шпенглер О. Закат Европы. — С. 82.
62 Дискуссия //Теория и жизненный мир человека. — М.: ИФРАН, 1995.
— С. 195.
63 Кизима В. В. Оновлення — тотальність — постнекласики (замість передмови) //. Постнекласичні дослідження. — К.: ЦГО НАН України, 1995. — С. 12.
64 Шпенглер О. Закат Европы. — С. 262.
65 Див.: Тойнби А.Дж. Постижение истории. — С. 106—142.
66 Блок Марк. Апология истории или ремесло истории. — М.: Наука, 1973. — С. 82.
67 Там само. — С. 82—83.
68 Там само. — С. 85.
69 Там само.
70 Там само.
71 Там само.
72 Данилевский Н. Я. Россия и Европа. — С. 87, 109.
73 Лейбниц Г. В. Монадология //Лейбниц Г.В. Сочинения: В 4 т. — М.: Мысль, 1982.—С. 422—423.
74 Там само.
75 Ортега и-Гассет Хосе. Человек и люди //Ортега-и-Гассет Хосе. Дегуманизация искусства и другие работы. Сборник. — М.: Радуга, 1991. — С. 271—806.
76 Там само.
77 Ортега-і-Гассет Хосе. Тема нашої доби //Ортега-і-Гассет Хосе. Вибрані твори.: Основи, 1994. - С. 365-366.
78 Ортега-і-Гассет Хосе.. Человек и люди - С. 288.
79 Кизима В.В. тоталлогические аллюзии //Totallogy. Постнекласичні дослідження. С 45-46.
Розділ 6. Система категорій філософії історії
6.1. Філософсько-історичні категорії: загальна характеристика
6.1.1. Категорії філософії: історія вивчення
6.1.1.1. Категорії як проблема античної філософії
6.1.1.2. Уявлення про категорії у Середньовіччя та Новий час
6.1.1.3. Філософські категорії: версія Канта
6.1.1.4. Філософські категорії: версія Гегеля
6.1.1.5. Сучасні спроби визначення філософських категорій
6.1.1.6. Чисельність визначень — плутанина чи необхідність?