"Заземленість", практична, інструментальна спрямованість категоріального апарату філософії історії на реальні потреби соціально-гуманітарних, передусім історичних, наук і запитів практичної життєдіяльності людини і суспільства в побіжній формі зафіксовані вже самим терміном "апарат". У найрізноманітніших енциклопедіях і словниках "апарат" визначається як щось інструментальне, призначене для "слугування". Так, в Українській Радянській Енциклопедії читаємо: "Апарат (лат. apparatus — устаткування) — 1) прилад або технічний пристрій (наприклад, телефонний А.); 2) сукупність органів, що виконують певну життєву функцію організму (напр., дихальний А.); 3) установа або сукупність установ, що обслуговують певну галузь управління, господарства (напр., державний А.); 4) сукупність працівників установи (організації), її штат; б) примітки та інші допоміжні матеріали до наукової праці, збірки творів (А. книги); 6) метод, спосіб дослідження (математичний апарат)"73. Особливо важливим для розгляду своєрідності категоріального апарату філософії історії є передусім шосте значення терміна "апарат", де останній тлумачиться як метод, спосіб дослідження. А також друге, де він визначається як сукупність органів, що виконують певну життєву функцію організму. Адже ця характеристика відіграє особливу роль при побудові та використанні категоріального апарату філософії історії, який, відображаючи суспільство як самобутній соціальний організм, і сам має виступати як своєрідна органічна цілісність, "органами" якої є категорії.
6.3.2.9. Система категорій і категоріальний апарат: взаємозумовлююча рефлексія
У наведеному визначенні увага, як бачимо, фокусується на службовій, прикладній, практичній призначеності апарату. В цьому сенсі апарат і система, принаймні коли йдеться про категоріальний апарат і систему категорій філософії історії, постають як кореляти і утворюють опозицію. Але опозицію не контрадикторну, тобто таку, що містить взаємовиключні одиниці, а доповнюючу, члени якої передбачають, потребують один одного, утворюючи разом формування гармонійніше й цілісніше, ніж кожний з них окремо. Іншими словами, означені система категорій та категоріальний апарат перебувають у відношенні передбачливої рефлексії, взаємного зумовлений. Образно кажучи, вони утворюють послідовні фази ("вдих" і "видих") "дихання" філософії історії.
Отже, категоріальний апарат філософії історії у певному ракурсі може розглядатися як відносно самостійне утворення і відіграє важливу роль як у пізнанні (включаючи предметну область самої філософії історії), так і в практичних змінах соціально-історичної дійсності. Тому, коли йдеться про категоріальний лад філософії історії, слід вести мову не тільки про системогенез її категорій як ідеал філософсько-історичного пізнання, а й про категоріальний апарат, тобто ту ж саму систему категорій, але вже як функціональну та функціонуючу, як засіб, спосіб, інструмент пізнання і перетворення історичної дійсності. Тлумачена як категоріальний апарат, система філософсько-історичних категорій постає передусім не як канон, не як мета філософського осмислення світу історії, а як органон такого осмислення, загальна методологія всіх рівнів і форм спеціально-наукового дослідження та позанаукового пізнання історичних процесів і явищ.
Система філософсько-історичних категорій як пізнавальний ідеал теоретиків цілеспрямовує пізнавальний рух від історичної реальності через емпірію до історичної теорії; категоріальний же апарат філософії історії є однією з найістотніших передумов і складових зворотного пізнавального руху — від теорії до дійсності, виконуючи як основні світоглядну та методологічну функції.
6.3.2.11. У чому ж виявляється методологічна функція категоріального апарату філософії історії?
6.3.3. Методологічна функція філософсько-історичної категорії: механізм реалізації
6.3.3.1. Початкова і наскрізна характеристика означеного механізму: ідея
6.3.3.2. Підхід і метод: схожість і відмінність
6.3.3.3. Метод: єдність підходу та принципів
6.3.3.4. Послідовність ланок механізму методологічного функціонування філософсько-історичної категорії
6.3.3.5. Нелінійний характер методологічного функціонування категорії
6.3.3.6. Механізм методологічного функціонування категорії "суспільно-економічна формація": основні ланки
6.3.3.7. Механізм методологічного функціонування категорії "цивілізація": основні ланки