Філософія історії - Бойченко І.В. - 6.3.2.11. У чому ж виявляється методологічна функція категоріального апарату філософії історії?

Цю роль категоріальний апарат реалізує двояко. По-перше, опосередковано, через множину історичних спеціально-наукових теоретичних систем, а також позанаукових форм історичного пізнання меншого ступеня узагальнень. По-друге, безпосередньо, коли категоріальний апарат філософії історії сам постає одним із засобів цілеспрямованих змін у царині життєвого світу людини і суспільства. Варто не випускати з уваги тієї обставини, що й тоді, коли система філософсько-історичних категорій використовується як категоріальний апарат, здійснюється не тільки її функціонування й застосування, а й подальший розвиток. Однак тут розвиток категоріальної системи філософії історії здійснюється значно складнішим шляхом, становлячи "побічний продукт" її використання.

Система категорій і категоріальний апарат можуть бути атрибутивною характеристикою не лише філософії історії та сфери загальнонаукового історичного пізнання, а й низки спеціально-наукових галузей історичного знання. Але не всіх таких галузей. Адже, щоб мати власну категоріальну систему та категоріальний апарат, певна галузь знань про історичну реальність повинна характеризуватися, по-перше, необхідним, досить високим ступенем загальності; по-друге — належним рівнем розвитку. Загальновідомо, що методологія потрібна там, де йдеться про співвідношення різних за ступенем узагальнень рівнів пізнання. При цьому кожна система історичних знань з вищим ступенем узагальнень відіграє роль методології стосовно всіх систем історичного знання з нижчим ступенем узагальнень. Методологічна роль категоріального апарату філософії історії полягає насамперед у тому, що він утворює своєрідний "кістяк" відповідної системи філософсько-історичних знань, окремими "кістками" якого є категорії. Ця роль певним чином реалізується у галузях історичного пізнання, що мають достатньо високий ступінь узагальнень і розвитку, а також у тих його галузях, які цього не мають. Про це дуже вдало висловлюється Л.С.Виготський: "Є два типи наукових систем щодо методологічного хребта, який підтримує їх. Методологія завжди подібна до кістяка, скелета в організмі тварини. Найпростіші тварини, як равлик і черепаха, носять свій скелет зовні, і їх, як устриць, можна відокремити від кістяка, залишивши мало диференційованою м'якоттю; вищі тварини носять скелет всередині і роблять його внутрішньою опорою, кісткою кожного свого руху"74. Відповідно найпростіші наукові системи історичних знань змушені користуватися лише "чужим" категоріальним апаратом, який є органічною складовою інших, загальніших наукових систем. Історичні ж дисципліни з необхідним ступенем розвитку та загальності мають власний категоріальний кістяк (апарат), хоча й вони зазнають методологічного впливу ззовні; зокрема через категоріальний апарат філософії історії, ступінь узагальнень якої вищий. Специфічне місце посідає категоріальний апарат філософії загалом, яка відрізняється найвищим рівнем узагальнень, відіграючи завдяки цьому роль всезагальної методології наукового та позанаукового історичного пізнання.

6.3.2.11. У чому ж виявляється методологічна функція категоріального апарату філософії історії?

Вона реалізується двома основними шляхами: опосередковано — через системи історичних наукових знань меншого ступеня теоретичних узагальнень; і безпосередньо, коли апарат філософії історії постає як умова практичного перетворення історичного світу людиною. Методологічна функція категоріального апарату філософії, в тому числі філософії історії, полягає, зокрема, у тому, що він дозволяє фіксувати і з'ясовувати специфіку різних рівнів узагальнень у сферах загальнонаукового та історичного спеціально-наукового пізнання, характер взаємозв'язку загальних і спеціальних історичних теорій, фундаментальних і прикладних досліджень у різних галузях спеціально-наукового історичного пізнання, особливості співвідношення наукового та позанаукового осягнення своєрідності історичних реалій. Але чи не передусім у тому, що з участю такого апарату здійснюється (не завжди усвідомлено) категоріальний синтез знань на рівні фундаментальних теорій окремих галузей історичних знань. При цьому основою категоріального синтезу знань у базисній теорії відповідної спеціально-наукової галузі історичного пізнання виступає, зазвичай, не весь категоріальний апарат філософії історії, а лише одна з його категорій чи їх невелика група (зв'язка). Методологічне значення категорій виявляється, зокрема, в тому, що та чи інша з філософсько-історичних категорій чи їх зв'язок задають для відповідної фундаментальної спеціально-наукової історичної теорії її зріз, змістову сферу, предметне поле, роблять можливим формування і застосування основоположних для певної теорії уявлень, а в подальшому, вже на цій основі, — створення системи основних понять всієї науки.